Справа №463/11569/24
Провадження №1-кс/463/9851/24
слідчого судді
18 грудня 2024 року місто Львів
Слідча суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові заяву адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , про відвід прокурора від здійснення досудового розслідування кримінального провадження за № 62024140110002242 від 25.11.2024 (виділене з матеріалів кримінального провадження №620231140110000326) за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України,
встановила:
заявник звернувся до суду із заявою про відвід прокурора ОСОБА_5 від здійснення досудового розслідування кримінального провадження за №62024140110002242 від 25.11.2024 (виділене з матеріалів кримінального провадження №620231140110000326) за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України. Свою заяву обґрунтовує тим, що 29.08.2024 ОСОБА_4 затриманий в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України. 30.08.2024 ОСОБА_4 за приписами ст.276-278 КПК України повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України. 31.08.2024 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з альтернативною внесення застави, яка внесена останнім на відповідний рахунок Державної судової адміністрації України та роз'яснено про обов'язки які покладаються на підозрюваного ОСОБА_4 в разі внесення ним застави. До таких обов'язків, які було покладено слідчим суддею Личаківського районного суду м. Львова на підозрюваного ОСОБА_4 відносяться, зокрема, але не виключно: 1) прибувати за кожною вимогою до прокурора, слідчого судді або суду; 2) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.
26.11.2024 на месенджер мобільного телефону ОСОБА_4 надійшов скан повістки про виклик з абонентського номеру мобільного телефону який заходиться у користуванні слідчого ( НОМЕР_1 ) з вимогою з'явитись до органу досудового розслідування 27.11.2024 на 11.00 годину на проведення слідчих та процесуальних дій в рамках зазначеного кримінального провадження. Порядок здійснення виклику у кримінальному провадженні регламентований ст. 135 КПК України. За приписами ч. 9 даної норми визначено, що особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов'язана прибути за викликом. У випадку встановлення цим Кодексом строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом. Отже, виписана 26.11.2024 та адресована цього ж дня повістка ОСОБА_4 про його явку 27.11.2024, не зважаючи та не акцентуючи увагу слідчого судді щодо того, що зміст цієї повістки не відповідає вимогам ст. 137 КПК України, свідчить про неналежну процесуальну поведінку слідчого, а відтак є наслідком порушення загальних засад кримінального провадження, які передбачені статтею 7 КПК України. Однак, незважаючи на об'єктивні пояснення ОСОБА_4 щодо об'єктивної неможливості свого прибуття саме 27.11.2024, слідчим скеровано додатково ряд повісток щодо явки останнього до органу досудового розслідування 27.11.2024, 28.11.2024, 29.11.2024 та 30.11.2024 із супровідним текстовим повідомленням, що в разі його неприбуття у визначені дні та години, стороною обвинувачення буде ініційовано обрання відносно нього іншого більш тяжкого запобіжного заходу, а застава відповідно буде звернена в дохід держави. 29.11.2024 ОСОБА_4 прибувши по повістці о 09 годині 56 хвилин, разом зі своїм захисником, підтвердив належну свою процесуальну поведінку та покладенні на нього обов'язки вкотре.
Так, перебуваючи в службовому кабінеті слідчого, з метою належного процесуального спілкування, дотримання вимог законності та недопущення подальших процесуальних маніпулювань з боку слідчого, стороною захисту заявлено клопотання в порядку ст. 107 КПК України про застосування технічних засобів фіксації. В ході спілкування зі слідчим, яке здійснювалось під технічну фіксацію, останнім вручено нам як стороні у кримінальному провадженні, повідомлення про завершення досудового розслідування та роз'яснено, що виклик ОСОБА_4 був пов'язаний виключно із надання останньому матеріалів кримінального провадження для ознайомлення з ними в порядку ст. 290 КПК України, вручення обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, а не проведення будь-яких інших слідчих та процесуальних дій в розумінні ст. 91 КПК України. Отже, отримавши від слідчого повідомлення про завершення досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні, ОСОБА_4 набув саме свого права, а не обов'язку, на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження в рамках якого він підозрюється. 06.12.2024 о 16 годині 47 хвилин на месенджер програму «ВОТСАП» слідчим скеровано повідомлення про завершення досудового розслідування (вдруге таке повідомлення з урахуванням того що попередньо, 29.11.2024 таке процесуальне рішення вже мало місце бути) зі встановленим графіком на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України на 17.00 годину з 10.12.2024 по 13.12.2024. Отримавши зазначене повідомлення від Слідчого, мною як захисником ОСОБА_4 здійснювались можливі законні спроби погодити інший зручний для кожного із сторін час, адже фізичної можливості у мене як у захисника прибути у визначені дні та години не було по причині своєї зайнятості в інших заздалегідь призначених судових засіданнях. Прохання було відхилено та слідчим надано категоричну відмову. Натомість, 12.12.2024, незважаючи на можливість реалізувати саме свого права, а не обов'язку на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження о 17.00 годині 13.12.2024 та маючи в запасі ще один день, згідно графіку встановленого самим же слідчим, останнім скеровано клопотання про зміну раніше обраного запобіжного заходу відносно мого клієнта ОСОБА_4 . У свою чергу, ОСОБА_4 усвідомлюючи процесуальну протиправність з боку слідчого та можливі заходи які можуть бути вжиті стороною обвинувачення спрямовані на погіршення його процесуального становища, ОСОБА_4 самостійно, без свого захисника, прибув до ТУ ДБР у м. Львові з метою реалізації свого права на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, де також не було здобуто бажаного та позитивного для останнього результату за обставин зазначених нижче. Враховуючи наведене, слідчий систематично порушує вимоги закону та не виконує свої службові обов'язки, що викликає сумнів у його неупередженості.
Адвокат ОСОБА_3 , отримавши від свого клієнта ОСОБА_4 інформацію про події, які відбувались в приміщенні службового кабінету слідчого, прокурору засобами електронного зв'язку негайно, на месенджер програму «ВОТСАП» написано текстове повідомлення з вимогою вжиття заходів прокурорського контролю, про те, єдиною процесуальною реакцією, яка об'єктивно сприймається як тиск, так це вручення слідчим моєму підзахисному ОСОБА_4 клопотання від 13.12.2024, про звернення застави в дохід держави та зміну запобіжного заходу за підписом лише прокурора. Таким чином, з урахуванням вищевикладених обґрунтованих та беззаперечних доводів в розслідуванні даного кримінального провадження, вбачаються ознаки упередженості прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва Львівської обласної прокуратури ОСОБА_5
Протоколом автоматичного визначення слідчого судді для розгляду скарги від 16.12.2024 визначено слідчу суддю ОСОБА_1 .
Заяву призначено до розгляду на 18.12.2024.
Заявник ОСОБА_3 у судовому засідані заяву підтримав, просив таку задовольнити з підстав наведених у ній.
Підозрюваний ОСОБА_4 подану заяву підтримав, просив таку задовольнити у повному обсязі.
Прокурор ОСОБА_6 у судовому засіданні, проти поданої заяви заперечив, просив у задоволенні такої відмовити за безпідставністю.
Оглянувши та перевіривши матеріали заяви та матеріали що додані до неї, слідча суддя дійшла такого висновку.
Слідчою суддею встановлено, що старшим слідчим першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_7 здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за № 62024140110002242 від 25.11.2024 (виділене з матеріалів кримінального провадження №620231140110000326) за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України. Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється прокурором управління процесуального керівництва Львівської обласної прокуратури ОСОБА_5
Адвокат в інтересах ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою про відвід прокурора ОСОБА_5 від здійснення досудового розслідування кримінального провадження за № 62024140110002242 від 25.11.2024 (виділене з матеріалів кримінального провадження №620231140110000326) за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України.
Положеннями ст.77 КПК України визначено підстави відводу щодо прокурора.
Так, згідно вимог вказаної статті прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім'ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Отже, для відводу прокурора необхідно обґрунтувати наявність обставин, які передбачені вказаною вище статтею. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.
Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема в рішеннях у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Білуха проти України», особиста безсторонність та неупередженість особи, яка виконує функції держави, презумується, поки не надано доказів протилежного. Доказами протилежного є переконливі факти порушення безсторонності, тобто факти, які дають підстави для обґрунтованого побоювання прийняття упередженого рішення.
Частиною 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 3 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що неупередженість та об'єктивність є одними із засад діяльності прокуратури.
Стаття 10 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів передбачає, що прокурор зобов'язаний діяти справедливо, неупереджено, додержуючись вимог закону щодо підстав, порядку та умов реалізації повноважень прокуратури в межах її функцій. Він має бути об'єктивним у відносинах з органами влади, громадськістю та окремими особами й усвідомлювати соціальну значимість прокурорської діяльності, міру відповідальності перед суспільством.
Відповідно до Керівних принців ООН щодо ролі обвинувачів, прийнятих восьмим Конгресом ООН із запобігання злочинності і поводження з правопорушниками (Гавана, Куда, 27 серпня - 7 вересня 1990 року), обвинувачі відповідно до закону виконують свої обов'язки справедливо, послідовно та швидко, поважають і захищають людську гідність й захищають права людини, сприяючи тим самим забезпеченню належного процесу і безперебійного функціонування системи кримінального правосуддя. При виконанні своїх обов'язків обвинувачі виконують свої функції неупереджено та уникають будь-якої дискримінації на основі політичних переконань, соціального походження, раси, культури, статі або будь-якої іншої дискримінації; захищають державні інтереси, діють суб'єктивно, належним чином враховують становище підозрюваного та жертви і звертають увагу на всі обставини, що мають відношення до справи, незалежно від того, вигідні чи невигідні вони для підозрюваного (п. 12, 13).
Таким чином, неупередженість прокурора є необхідною умовою виконання ним своїх повноважень на стадії досудового розслідування й в судовому провадженні (ст. 36 КПК України), що буде сприяти здійсненню завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК України) та забезпеченню законності (ст. 9 КПК України).
Враховуючи доводи заявника, викладені в заяві про відвід, ним визначено правову підставу для відводу прокурору, наведену в п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України, - існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Водночас, заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність таких підстав для відводу прокурора, таких підстав не встановлено і судом.
Доводи захисника щодо упередженого ставлення прокурора до підозрюваного, суд відхиляє, як такі, що непідтверджені доказами.
Окрім того, ст. 22 КПК України визначена змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Таким чином, для відводу прокурора необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість, навести відповідні аргументи, докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Як вбачається із змісту заяви про відвід прокурора, у ній не вказано жодної із вищезазначених обставин для відводу. Обставини, які викладені у заяві про відвід, не свідчать про упередженість або зацікавленість прокурора у даному кримінальному провадженні
Разом з тим. Такі дії чи бездіяльність прокурора можуть бути оскарженні до суду у порядку ст. 303-307 КПК України чи бути підставою для дисциплінарного провадження відносно прокурора
За результатами розгляду поданої заяви слідча суддя, перевіривши викладені в заяві доводи, дійшла висновку, що заява про відвід задоволенню не підлягає у зв'язку з відсутністю достатніх підстав, передбачених ст. 77 КПК України, які б виключали можливість участі прокурора у кримінальному провадженні за № 62024140110002242 від 25.11.2024 (виділене з матеріалів кримінального провадження №620231140110000326) за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України та вважає, що наведені в заяві підстави відводу як упередженість під час проведення досудового розслідування є лише припущеннями, які не підтверджені будь-якими доказами, тому такі мотиви не є підставою для відводу прокурора.
Керуючись ст. 77, 81, 83 КПК України, слідча суддя
постановила:
В задоволенні заяви адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про відвід прокурора від здійснення досудового розслідування кримінального провадження за № 62024140110002242 від 25.11.2024 (виділене з матеріалів кримінального провадження №620231140110000326) за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголошено о 09 год. 15 хв. 19 грудня 2024 року.
Слідча суддя ОСОБА_1