Справа № 752/11701/24
Провадження № 2/752/5358/24
Іменем України
17 грудня 2024 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі:
головуючої судді - Слободянюк А.В.,
за участю секретаря - Крушельницької Д.М.,
представника позивача та третьої особи - Ніколаєнко Н.М.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання дитини,
У травні 2024 року Голова Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, в особі органу опіки та піклування, звернувся до суду з даним позовом, в якому просить позбавити матір - ОСОБА_2 , батьківських прав відносно доньки, малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягнути з ОСОБА_2 аліменти у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку на утримання малолітньої ОСОБА_1 до її повноліття з моменту надходження позову до суду на користь юридичної чи фізичної особи, на утриманні якої буде перебувати малолітня дитина. Малолітню ОСОБА_2 передати органу опіки та піклування - Голосіївській районній в місті Києві державній адміністрації для подальшого забезпечення дітей сімейними формами виховання.
Позов обґрунтований тим, що відповідачка у справі - це мати малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про батька дитини записано у свідоцтві про народження зі слів матері на підставі ст. 135 Сімейного кодексу України. 19.04.2024 малолітню ОСОБА_3 було влаштовано до закладу охорони здоров'я м. Києва, оскільки вона була знайдена у сторонніх осіб, про що працівником поліції складено відповідний акт. Відповідно до пояснень ОСОБА_4 , в якої перебувала дитина, мати дитини ОСОБА_2 зловживає алкогольними напоями та часто залишає дитину на сторонніх осіб. На даний час дитина тимчасово влаштована до дитячого будинку сімейного типу, мати дитину весь цей час матеріально не підтримує, не цікавиться станом її здоров'я, не звертається із відповідною заявою до Служби у справах дітей щодо повернення своєї дитини для спільного проживання та подальшого виховання. Службою у справах дітей було здійснено запити до різних органів з приводу сім'ї ОСОБА_2 та отримано відповіді, з яких вбачається, що ОСОБА_2 веде асоціальний спосіб життя, відносно неї було складено протокол про неналежне виконання батьківських обов'язків, оскільки її донька ОСОБА_3 могла перебувати без нагляду матері впродовж доби. В кімнаті, де проживала дитина було брудно, речі були розкидані. Крім цього в речах ОСОБА_2 працівниками поліції було виявлено наркотичні речовини, за що судом була притягнута до адміністративної відповідальності. Малолітня ОСОБА_1 з 10.06.2021 перебувала на первинному обліку служби у справах дітей Красноріченської селищної ради Сватівського району Луганської області, у зв'язку із загрозою її життю та здоров'ю, оскільки мати дитини ніде не працювала та зловживала спиртними напоями. 24.06.2021 дитина була влаштована до Луганського обласного будинку дитини №2 м. Сєвєродонецьк Луганської області, в подальшому через збройну агресію дитину було евакуйовано та 24.02.2022 влаштовано до КНП ЛОР «Львівський обласний спеціалізований будинок дитини «Любисточок», але в подальшому в грудні 2022 року дитину було повернено матері. Враховуючи вищенаведене та у зв'язку з тим, що станом на сьогодні ОСОБА_2 не виконує свої батьківські обов'язки в повному обсязі, виходячи з інтересів дитини, позивач просить задовольнити позов.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.05.2024 справу передано у провадження судді Слободянюк А.В.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 04.06.2024 у справі відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче засідання.
15.07.2024 та 17.09.2024 до суду надійшли заява та клопотання представника позивача про долучення доказів, зокрема, висновку Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої ОСОБА_1 .
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 15.10.2024 підготовче провадження у справі закрито. Справу призначено до розгляду у судовому засіданні за участю сторін. В судове засідання викликано сторони по справі.
Представник позивача та третьої особи ОСОБА_5 в судове засідання з'явилась. Відповідач у судове засідання повторно не з'явилася, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд до відома не поставила. До суду поверталися конверти без вручення судового відправлення за місцем перебування відповідача як внутрішньо переміщеної особи з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Крім цього, на офіційному веб-сайті судової влади України розміщено оголошення про повідомлення відповідача про судовий розгляд справи.
Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомленою про розгляд справи судом, процесуальним правом подати відзив на позовну заяву не скористалася.
У судовому засіданні представник позивача та третьої особи ОСОБА_5 позов підтримала та просила його задовольнити з підстав, викладених у ньому. З огляду на повторну неявку відповідача проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечувала. Пояснила, що після влаштування ОСОБА_1 в дитячий будинок сімейного типу, ОСОБА_2 матеріально дитині не допомагала, не цікавилася станом здоров'я, не зверталась з відповідною заявою до Служби у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації щодо повернення свої дитини для спільного проживання та подальшого виховання.
Відповідно до вимог ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача та ухвалити про заочний розгляд справи.
З огляду на викладене, суд ухвалив розглянути дану справу в заочному порядку, ухваливши заочне рішення на підставі даних матеріалів справи.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи ОСОБА_5 , дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Красноріченське Кремінського району Луганської області народилася ОСОБА_1 , про що 05.10.2020 складено відповідний актовий запис №16. Матір'ю дитини є ОСОБА_2 , відомості про батька - ОСОБА_6 , записані відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України, що вбачається із наданих суду копій свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно 25.10.2022, та витягу №00046529006 від 15.08.2024 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини 1 ст. 135 Сімейного кодексу України.
Згідно інформації з Єдиного державного демографічного реєстру №624589 від 04.06.2024 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 23.03.2020.
Як вбачається із довідки від 16.10.2023 №5620-5002997777 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взято на облік внутрішньо переміщеної особи, законним представником якої є її мати - ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_2 .
19.04.2024 працівниками Голосіївського УП ГУ НП в м. Києві та Служби у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації за актом органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров'я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку, малолітню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було влаштовано до закладу охорони здоров'я міста Києва.
Відповідно до пояснення ОСОБА_4 від 19.04.2024, в якої перебувала дитина, ОСОБА_2 зловживає алкогольними напоями та часто залишає дитину на сторонніх осіб.
Малолітню ОСОБА_1 , відповідно до наказу Служби у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації №ПвД/10 від 24.04.2024, влаштовано з 24.04.2024 по 24.10.2024 в дитячий будинок сімейного типу на базі родини ОСОБА_7 до прийняття рішення органом опіки та піклування про влаштування малолітньої дитини згідно законодавства України, з підстав того, що дитина залишилася без батьківського піклування. Наказом Служби у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації №ТВД/35 від 25.10.2024 тимчасове влаштування дитини продовжено з 25.10.2024 до 25.04.2025, до прийняття рішення органом опіки та піклування про влаштування малолітньої ОСОБА_1 згідно законодавства України.
Наказом Служби у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації №23/по від 23.05.2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пославлено на первинний облік дітей, залишених без батьківського піклування Служби у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації.
Відповідно до наданої інформації від 14.05.2024 за вих. № 324/01.11-24 Служби у справах дітей та сім'ї Острозької міської ради Рівненської області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на обліку служби у справах дітей не перебувала. Однак потрапляла в поле зору Служби, оскільки сусіди викликали працівників поліції у зв'язку тим, що дитина була без нагляду матері впродовж доби та просила їсти. Сім'я проживала в м. Острог, як внутрішньо переміщена родина.
За інформацією Рівненського районного управління поліції ГУ НП в Рівненській області лист від 08.05.2024 № 12584 стало відомо, що відносно громадянки ОСОБА_2 сусіди викликали працівників правоохоронних органів, оскільки дитина ОСОБА_1 була без нагляду впродовж доби та просила їсти. В кімнаті, де проживала дитина було брудно та розкидані речі. Відносно матері дитини складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 статті 184 КУпАП. Окрім того, 30.01.2024 року працівниками поліції встановлено, що ОСОБА_2 в особистих речах зберігала психотропну речовину метамфетамін та наркотичний засіб канабіс, було складено протокол за частиною 1 статті 44 КУпАП. Відповідно до постанови Острозького районного суду Рівненської області №567/554/24 від 02.04.2024 громадянку ОСОБА_2 визнано такою, що вчинила правопорушення, передбачене частиною 1 статті 44 КУпАп та накладено на неї стягнення у виді штрафу.
Крім того, за інформацією Служби у справах дітей Красноріченської селищної ради Сватівського району Луганської області, лист від 23.05.2024 № 39 згідно ЕІАС «діти», малолітня ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебувала на первинному обліку Служби. 10.06.2021 року малолітня була вилучена з сім'ї у зв'язку з загрозою життю та здоров'ю дитини. Мати дитини ніде не працювала та зловживає алкоголем. 24.06.2021 року дитина була влаштована до Луганського обласного будинку дитини № 2 м. Сєвєродонецька Луганської області. У зв'язку з веденням активних бойових дій на території Луганської області, малолітня ОСОБА_1 була евакуйована в інші регіони України та 24.02.2022 року влаштована до КНП ЛОР «Львівський обласний спеціалізований будинок дитини «Любисточок». Відповідно до рішення виконавчого комітету Підволочиської селищної ради Тернопільської області від 09.12.2022, дитину було повернуто матері. У зв'язку з поверненням малолітньої ОСОБА_1 матері, дитину було знято з первинного обліку відповідно до наказу начальника служби у справах дітей Красноріченської селищної ради №3 від 25.03.2023.
Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, що була ратифікована Постановою ВР №789-XII від 27.02.1991, Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Стаття 12 Закону України «Про охорону дитинства» конкретизує, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
Статтею 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
В силу ч. 5 ст. 167 СК України якщо дитина не може бути передана бабі, дідові, повнолітнім братам та сестрам, іншим родичам, мачусі, вітчиму, вона передається на опікування органу опіки та піклування.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.10.2018 у справі №402/428/16-ц викладено висновок про те, що положення Конвенції про права дитини встановлюють, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (стаття 3). Ці положення Конвенції про права дитини узгоджуються з положеннями Конституції та законів України, тому її правові норми зобов'язані враховувати усі суди України, розглядаючи справи, які стосуються прав дітей.
Згідно з п. п. 15, 16 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» №3 від 30.03.2007 позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчанням, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази, суд звертає увагу на те, що в рішенні Європейського суду з прав людини від 18.12.2008 у справі «Савіни проти України» наголошується, що взаємне задоволення від спільного перебування батьків і дітей є фундаментальним елементом сімейного життя, а тому втручання до нього має відбуватися у вузьких рамках, визначених статтею 8 Європейської конвенції про захист прав людини й основоположних свобод. Європейський суд з прав людини також підкреслив, що, незважаючи на певний вільний розсуд держави в справі відібрання дітей під державну опіку, відбирання дітей від батьків означає відрізання дітей від свого коріння, що може бути виправданим лише у виняткових випадках. У той же час, як вбачається зі змісту рішень Європейського суду з прав людини «Z та інші проти Сполученого Королівства» від 10.05.2001 та «A. проти Сполученого Королівства» від 23.09.1998, в контексті вимог статті 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод держава повинна приділяти особливу увагу захисту дітей від поганого поводження з боку інших осіб, у тому числі шляхом здійснення своєчасних превентивних заходів.
Як встановлено судом, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є матір'ю малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судом встановлено, що відповідач не виконує своїх обов'язків щодо виховання дитини, не піклується про фізичний і духовний розвиток, не забезпечує необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання доньки, не створює умов для отримання дитиною відповідної освіти.
Зокрема, за матеріалами справи, дитина, якій на той час не було року, вже вилучалась у матері червні 2021 року у зв'язку із загрозою життю та здоров'ю, проте за висновком органу опіки та піклування у грудні 2022 року дитину було повернуто матері. Однак відповідач свого ставлення до виконання обов'язків щодо дитини не змінила, та у серпні 2023 року матір було притягнуто до адміністративної відподальності за невиконання обов'язків щодо виховання дитини, а в квітні 2024 року - за зберігання психотропних речей. Більш того, внаслідок безвідповідального ставлення до безпеки дитини з боку матері, працівниками ювенальної поліції у квітні 2024 року було вилучено дитину у сторонньої особи, яка повідомляла, що матір часто залишала дитину, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння.
Зазначені обставини суд розцінює як ухилення від виховання дитини, оскільки мати свідомо нехтує своїми обов'язками щодо виховання дитини.
Таким чином, беручи до уваги стандарти Європейського суду з прав людини, суд вважає, що у вказаному випадку інтереси малолітньої дитини превалюють над потребами збереження сім'ї, оскільки відповідач ухилилася від виконання батьківських обов'язків відносно своєї дитини.
З огляду на викладене, суд, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на законі, вважає, що позовні вимоги Органу опіки та піклування Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_1 , позбавити ОСОБА_2 , батьківських прав відносно ОСОБА_1 , відповідають інтересам дитини та знаходяться в тих вузьких межах, які залишають з огляду на гарантії, передбачені ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Також суд вважає обґрунтованим та приймає висновок Органу опіки та піклування в особі Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації від 09.07.2024 №100-9135 щодо доцільності позбавлення відповідачки батьківських прав відносно її малолітньої дитини, оскільки за встановлених обставин він не суперечить інтересам дітей.
За таких обставин, виходячи з інтересів дитини та враховуючи, що в судовому засіданні було підтверджено належними і достатніми доказами, що відповідачка ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, суд з урахуванням приписів ч. 6 ст. 19 СК України погоджується з вказаним висновком Органу опіки та піклування.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про позбавлення відповідача батьківських прав підлягають задоволенню.
Стосовно позовних вимог про стягнення аліментів на утримання дітей суд відзначає, що одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
З огляду на зазначене, враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 зобов'язана утримувати свою дитину ОСОБА_1 , матір'ю якої вона є, суд вважає можливим стягнути з неї аліменти на утримання дитини.
Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Частиною 3 ст. 166 СК України встановлено, що при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов'язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.
Відповідно до вимог чинного законодавства обов'язок по утриманню дитини покладено у рівній мірі на обох батьків з урахуванням дотримання балансу відповідних їх прав та обов'язків.
Рівність прав та обов'язків батьків щодо дитини встановлена статтею 141 СК України, відповідно до частин першої та другої якої мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Пунктами 1-3 ч. 1 ст. 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина.
Згідно з ч .2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років встановлено статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік».
Враховуючи те, що при позбавленні батьківських прав особи не звільняються від обов'язку щодо утримання дитини, а також те, що при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину, вимога щодо стягнення з відповідача на утримання ОСОБА_2 аліментів у розмірі не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (мінімальний розмір, передбачений законодавством) щомісячно та до досягнення дитиною повноліття, підлягає задоволенню.
Відповідно ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення суду у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону від 13.01.2005 «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» органами опіки та піклування є державні адміністрації районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад. Відповідно до ч. 1 ст. 12 цього ж Закону безпосереднє ведення справ та координація діяльності стосовно дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, покладаються на служби у справах дітей.
Під час розгляду справи питання про призначення опікуна не розглядалося.
Оскільки судом не встановлено можливості передати дитину другому з батьків, бабі, дідові та іншим родичам, мачусі, вітчиму, відповідно до положень ч.ч. 4,5 ст. 167 Сімейного Кодексу, дитина передається на опікування органові опіки та піклування.
Виходячи з наведеного, суд передає малолітню дитину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під опіку органу опіки та піклування Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації з тим, щоб були прийняті заходи для захисту прав та інтересів дитини та вибрано найбільш кращий спосіб подальшого влаштування долі дитини.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 3 633,60 грн., оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 280-284, 354 - 355 ЦПК України, суд, -
Позов Органу опіки та піклування Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання дитини, задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно її малолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Стягнути з ОСОБА_2 , на утримання малолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на її користь у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, з дня подачі позову 30 травня 2024 року, до досягнення дитиною повноліття.
Малолітню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , передати Органу опіки та піклування Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації на опікування.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 3 633 (три тисячі шістсот тридцять три) грн. 60 коп.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач - Орган опіки та піклування Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, місцезнаходження: м. Київ, просп. Голосіївський, б. 42, код ЄДРПОУ 37308812.
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Третя особа - Служба у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, код ЄДРПОУ 37413735, м. Київ, вул. Велика Васильківська, б. 58.
Повний текст судового рішення складений 19 грудня 2024 року.
Суддя А.В. Слободянюк