Справа № 462/8358/24
19 грудня 2024 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Бориславський Ю.Л. вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 , особа, стосовно якої розглядається питання про визнання недієздатною: ОСОБА_2 , заінтересована особа: Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки та піклування про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікуна,
заявник ОСОБА_3 звернувся до Залізничного районного суду м. Львова із заявою, у якій просить визнати недієздатною ОСОБА_2 , 1939 року народження та призначити заявника її опікуном.
Вивчивши заяву та додані до неї матеріали, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Згідно з ч. 1 ст. 295 ЦПК України заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи, чи визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у закладі з надання психіатричної допомоги - за місцезнаходженням цього закладу.
Згідно відповіді відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України у Львівській області, отриманої судом 18.12.2024 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що не відноситься до територіальної підсудності Залізничного районного суду м. Львова.
Відповідно до абз.5 ч.1 ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об'єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.
Порядок офіційного обліку місця проживання особи визначено положеннями Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» та здійснюється у двох формах: шляхом декларування місця проживання або реєстрації місця проживання.
За змістом п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» декларування місця проживання особи - повідомлення особою органу реєстрації адреси свого місця проживання шляхом надання декларації про місце проживання в електронній формі з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг з подальшим внесенням такої інформації до реєстру територіальної громади.
Водночас згідно з п.12 ч.1 ст.2 вищевказаного Закону реєстрація місця проживання (перебування) особи - внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи.
Положеннями ч. 1 ст. 4 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» особа одночасно може мати лише одне задеклароване або одне зареєстроване місце проживання (перебування).
Аналогічно згідно з п.4 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №265 від 07.02.2022 року, особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Також положеннями ч. 1 ст. 5 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» визначено, що громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов'язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його.
Зі огляду на викладене вбачається, що місце проживання особи встановлюється за офіційними даними про його задеклароване або зареєстроване місце проживання.
Аналізуючи зміст ст. 295 ЦПК України встановлено, що у даному випадку вимоги процесуального закону прив'язують розгляд справ про визнання особи недієздатною до місця проживання такої особи.
Відповідно, таке місце проживання підлягає підтвердженню відомостями про його реєстрацію або даними про декларування особою свого місця проживання.
Факт офіційно зареєстрованого місця проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , саме за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджується відомостями з відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України у Львівській області.
В той же час, що стосується представленого заявником акту ЛКП «Сигнівка» від 11 жовтня 2024 року, як доказу проживання ОСОБА_2 , 1939 р.н., без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , суд звертає увагу на те, що при вирішенні питання підсудності справи, такий не можу бути взятий до уваги доказ офіційного місця проживання особи, оскільки у розумінні зазначених вище положень Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» та Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №265 від 07.02.2022 року, такий акт не є документом, який офіційно засвідчує місце проживання особи.
Будь-яких інших доказів на обґрунтування підставності звернення із вказаною заявою до Залізничного районного суду м. Львова матеріали заяви не містять.
Згідно ч.1 ст. 379 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції /підсудності/.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції /підсудності/ іншого суду.
Відтак, враховуючи той факт, що ОСОБА_2 , 1939 р.н., щодо якої заявником порушено питання визнання її недієздатною та встановлення над нею опіки, призначення опікуна, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що відноситься за територіальною юрисдикцією до Пустомитівського районного суду Львівської області, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 , особа, стосовно якої розглядається питання про визнання недієздатною: ОСОБА_2 , заінтересована особа: Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки та піклування про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікуна підлягає передачі за підсудністю до Пустомитівського районного суду Львівської області.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються.
Керуючись ст. 31-32, 260-261, 295, 353-354 ЦПК України,
матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , особа, стосовно якої розглядається питання про визнання недієздатною: ОСОБА_2 , заінтересована особа: Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки та піклування про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікуна передати за територіальною підсудністю на розгляд до Пустомитівського районного суду Львівської області.
Роз'яснити учасникам справи, що передача справи, з підстав зазначених вище в ухвалі, здійснюється не пізніше п'яти днів після закінчення строку на оскарження ухвали суду, а в разі подання скарги не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя: Бориславський Ю. Л.