Справа № 932/4945/24
Провадження № 2-н/752/725/24
Іменем України
06 грудня 2024 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Слободянюк А.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний раз із ОСОБА_1 , -
До Голосіївського районного суду міста Києва за підсудністю із Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний раз із ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали заяви ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» суд вважає, що необхідно відмовити у видачі судового наказу, виходячи з наступного.
Порядок розгляду заяв про видачу судового наказу визначений ст. 160-173 ЦПК Розділ ІІ «Наказне провадження».
Статтею 162 ЦПК України зазначено, що заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності.
Окрім того, ч. 4, 8, 9 ст. 165 ЦПК України передбачено порядок розгляду заяв, виходячи з отриманої інформації щодо зареєстрованого місця проживання, місця перебування боржника.
Відповідно до ч. 1ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
У постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 638/1988/17 Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду зазначив, що житлово-комунальні послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна, а тому позови про стягнення заборгованості з їх оплати повинні пред'являтися за місцем знаходження цього майна за правилами виключної підсудності.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 липня 2020 року у справі № 910/10647/18 вказала на те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
У постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми про виключну підсудність.
Наведене свідчить, що вимоги про стягнення заборгованості за послуги постачання природного газу повинні розглядатись за правилами виключної підсудності за місцезнаходженням цього майна.
Предметом вимог у заяві є зобов'язання, які випливають з надання житлово-комунальних послуг, а саме постачання природнього газу.
Такі послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна, тому у даному випадку на зазначені правовідносини поширюється положення ЦПК щодо виключної підсудності.
Натомість, заявником взагалі не вказано в заяві адреси надання послуг, за якою виникла заборгованість. Як вбачається із відомостей є ЄДДР №631875 від 08.06.2024 боржник ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 що перебуває на території Голосіївського району м. Києва.
Відповідно до п. 4 ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено, зокрема, вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються. До заяви про видачу судового наказу додаються, зокрема, інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги
Враховуючи, що заявником не надано доказів надання послуг з постачання природнього газу за адресою реєстрації боржника, а ЦПК України не передбачає можливість направлення справи за заявою про видачу судового наказу з боржника-фізичної особи за підсудністю, суд відмовляє у видачі судового наказу згідно з п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України та роз'яснює заявнику, що він має право звернутися із заявою про видачу судового наказу до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська вказавши в заяві адресу надання послуг.
На підставі викладеного, керуючись ст. 29,30,31,160-165,187,260,261, п. 9 ч. 1 ст. 353, 354, 355 ЦПК України, суддя-
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний раз із ОСОБА_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не були вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя А.В. Слободянюк