Справа № 462/8701/24
17 грудня 2024 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Бориславський Ю.Л., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, яка не працює, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 19.10.2024 р. о 08:06 год. перебуваючи у приміщенні магазину «Близенько» за адресою: м. Львів, вул. Кульпарківська, 172, вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки товару на загальну суму 241,50 грн. без ПДВ, чим скоїла правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення призначалася до розгляду на 03.12.2024 р. та 17.12.2024 р., однак правопорушниця у судове засідання не з'явилася, про причини неявки не повідомила.
Орган, що склав протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не забезпечив явку правопорушниці до суду для розгляду справи по суті у встановлений строк.
Постанова Залізничного районного суду м. Львова від 03.12.2024 року про привід ОСОБА_1 залишена без виконання.
Суд враховує, що ОСОБА_1 на місці складення протоколу про адміністративне правопорушення була повідомлена про розгляд справи Залізничним районним судом м. Львова, а також інформація щодо часу та місця розгляду зазначеної справи розміщувалась на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: https://zl.lv.court.gov.ua.
До матеріалів справи долучено заяву ОСОБА_1 про розгляд справи у її відсутності.
Відповідно до ст. 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що така поведінка ОСОБА_1 спрямована на уникнення накладення на неї судом адміністративного стягнення, а тому вважає можливим розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 , яка про місце, дату та час розгляду справи повідомлялася належним чином, на підставі наявних доказів, що узгоджується з принципом судочинства, зазначеному в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, оскільки безпідставне умисне затягування справи, що на думку суду має місце з боку останньої нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством. (ст.1 КУпАП).
Вина ОСОБА_1 у скоєному правопорушенні стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 022448, заявою, довідкою про вартість товару, який викрадено, довідкою про результати перевірки, рапортом поліцейського, письмовими поясненнями ОСОБА_1 та її заявою, у яких вона визнала свою вину у вчиненому правопорушенні.
Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що в діях ОСОБА_1 присутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Із врахуванням даних про особу ОСОБА_1 сукупності із обставинами справи та ступеня тяжкості вчиненого нею правопорушення, для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної ст. 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.
Згідно ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір 0,2 прожиткового мінімуму працездатних осіб.
Керуючись ст. 23, 40-1, 51, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 /вісімсот п'ятдесят/ гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави 605 /шістсот п'ять/ гривень 60 копійок судового збору.
Роз'яснити, що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч.2 ст.308 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Залізничний районний суд м. Львова.
Суддя: Бориславський Ю. Л.