Справа № 444/3898/24
Провадження № 2/444/1379/2024
(ЗАОЧНЕ)
28 листопада 2024 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Ясиновський Р. Б.,
секретар судового засідання Стець М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовкві Львівської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 05.02.2021-100001629 від 05.02.2021 у розмірі 15 620 грн 00 коп., -
Від представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» в системі "Електронний суд" одержано вищевказану позовну заяву до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 05.02.2021-100001629 від 05.02.2021 у розмірі 15 620 грн 00 коп. з підстав неналжного виконання умов кредитного договору та відсутності добровільної сплати відповідачем такої заборгованості за вказаним договором, а також просить стягнути суму сплаченого судового збору у розмірі 2422 грн 40 коп.
Ухвалою судді Жовківського районного суду Львівської області від 02 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у справі про розгляд даної справи та призначено судове засідання з повідомленням (викликом) сторін у справі для розгляду справи по суті на 28 листопада 2024 року.
Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» у судове засідання не прибув, у прохальній частині позовної заяви просив провести розгляд цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр». Проти ухвалення заочного рішення не заперечив.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, хоча про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином за зареєстрованою у встановленому законом порядку адресою місця її проживання, однак направлене їй поштове відправлення повернуте до суду із позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою" (арк. спр. 29-30).
Відповідно до п. 99-1 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270, рекомендовані листи з позначкою Судова повістка, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім'ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Судова повістка. Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з'явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою Судова повістка, працівник поштового зв'язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
Згідно із п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК, відповідач належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.
Окрім цього, додатково ОСОБА_1 було направлено повідомлення про час та місце розгляду справи у sms повідомлення на номер телефону НОМЕР_1 , що стверджується довідкою про доставку їй такого повідомлення (арк. спр. 26).
На підставі ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідач, у встановлений судом строк, на адресу суду відзиву на позовну заяву не надала.
Клопотань про відкладення розгляду справи, чи про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, чи будь-яких інших не подано.
У зв'язку з викладеним, судом ухвалено рішення про заочний розгляд на підставі наявних у справі доказів.
Оскільки в судове засідання учасники процесу не з'явились, а тому, відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності та кожен окремо, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно із ч.ч. 1, 2 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Частина 2 ст. 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є у тому числі договори та інші правочини.
Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Положеннями ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
З матеріалів справи встановлено, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 05.02.2021 укладено кредитний договір (оферти) № 05.02.2021-100001629.
Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 11 000,00 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 05.02.2021, строком на 42 дні.
Заявка є невід'ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою позичальник ознайомився під час укладення кредитного договору .
Відповідно до умов кредитного договору № 05.02.2021-100001629 від 05.02.2021 позичальнику надається кредит на наступних умовах: сума кредиту: 11 000 грн. 00 коп.; строк користування кредитом: 42 календарних днів з дати отримання; проценти: 4 620 грн. 00 коп, що становить 42% в процентному значенні (фіксована незмінювана процентна ставка) за 42 календарних днів користування кредитом. Неустойка: 110 грн. 00 коп. за кожен день невиконання/неналежного виконання зобов'язань.
Згідно з п. 1.1. договору за цим договором кредитор зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Пунктом 1.2. встановлено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до п. 2.1 договору кредитор надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності.
Пунктом 2.3. встановлено, що надання кредиту здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника.
Згідно п. 2.4. договору днем надання кредиту вважається день списання відповідної суми коштів з рахунку кредитора, а днем погашення кредиту - день зарахування коштів на поточний рахунок кредитора, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитора. У випадку перерахування коштів позичальником на поточний рахунок кредитора, позичальник зобов'язаний забезпечити надходження коштів на останній день строку користування кредитом.
Відповідно до п. 4.1. договору позичальник зобов'язався використати кредит на зазначені в договорі цілі і забезпечити своєчасне повернення Кредиту та Процентів за користування шляхом внесення в касу Кредитора готівкою або перерахування на рахунок Кредитора в такі терміни: а) повернення кредиту- до дати, вказаній у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; б) Проценти за користування кредитом - в дати, вказані у Графіку платежів. в) неустойка, яка може бути нарахована Кредитором за несвоєчасне виконання зобов'язань за цим Договором, - негайно, з моменту пред'явлення Кредитором вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій.
Згідно з ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність.
Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно з ч.2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Відповідно до статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Встановлено, що ОСОБА_1 05.02.2021 електронним цифровим підписом підписано пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), заявку на отримання кредиту, підтверджено укладення кредитного договору та отримано на свій рахунок кошти у розмірі 11 000,00 грн, а отже, акцептовано умови договору.
Позичальником ОСОБА_1 під час укладення кредитного № 05.02.2021-100001629 пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку.
Під час ідентифікації позичальника ОСОБА_1 з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних було забезпечено однозначне встановлення фізичної особи.
Згідно з ст.1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» - електронна ідентифікація - процедура використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або представника юридичної особи.
Встановлено, що кредитором надано позичальнику кредит у розмірі 11 000,00 грн строком на 42 дні. ОСОБА_1 05.02.2021 отримано кредитні кошти у розмірі 11 000,00 грн. Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за договором виконано в повному обсязі.
В свою чергу, встановлено, що ОСОБА_1 свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на 18.03.2021, утворилась заборгованість у розмірі 15 620,00 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 11 000,00 грн., по процентам в розмірі 4 620,00 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».
Суд бере до уваги наведений представником позивача розрахунок заборгованості. Такий розрахунок відповідачем не спростований.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
На час розгляду справи відповідачем не надано відомостей, що свідчать про погашення вищевказаної заборгованості та про причини несвоєчасного погашення такої у добровільному порядку.
За таких обставин, оцінюючи в сукупності зібрані в справі докази, оскільки відповідач не виконує своїх зобов'язань за договором кредиту, належним чином не повертає отримані в кредит кошти, в судове засідання не з'явився та не надав суду жодних доказів на спростування вимог позивача щодо нарахованої суми заборгованості, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Як встановлено з матеріалів позовної заяви, позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір у сумі 2422 грн 40 коп, а тому, на підставі ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 2422 грн 40 коп судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову.
Керуючись ст. ст. 23, 141, 247, 258-259, 264-265, 280- 282, 354 ЦПК України, суд,
Позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором № 05.02.2021-100001629 від 05.02.2021 у розмірі 15 620 (п'ятнадцять тисяч шістсот двадцять) грн. 00 коп. та суму сплаченого Позивачем судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Одночасно роз"яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Повне найменування сторін у справі.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (адреса АДРЕСА_2, ЄДРПОУ 37356833).
Представник позивача: Балюх Євген Олександрович (ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 , тел. НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідачка: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , тел. НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).
Суддя Ясиновський Р. Б.