Справа №443/754/24
Провадження №2/443/390/24
іменем України
12 грудня 2024 року місто Жидачів
Жидачівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Равлінка Р.Г.,
секретар судового засідання Рибакова І.І.,
провів у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів
за участю:
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Деркач О.Р.,
встановив:
Представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Мельник Р.Я., звернувся до суду з позовною заявою до АТ КБ «Приватбанк» в якій просить стягнути з АТ КБ «Приватбанк» на користь позивача 365 615,82 грн, як безпідставно набуте майно та судові витрати, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Обґрунтування позовних вимог.
В обґрунтування позовної заяви представник позивача покликається на те, що 25.03.2008 ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ "Приватбанк" з метою отримання банківських послуг та отримав платіжний інструмент (кредитну картку), що підтверджується випискою по рахунку. Згідно виписки за договором № б/н за період 25.03.2008 по 06.03.2024 використано кредитний ліміт усього на суму 4 637 854,88 грн (без врахування балансу на початок періоду в сумі 1091,82 грн). За вказаний період ОСОБА_1 здійснив внесення власних коштів на кредитну картку усього на 4 297 928,88 грн. Також мали місце платіжні операції щодо оплати послуг, які у вказаній виписці за договором №б/н за період з 25.03.2008-09.09.2022 y стовпчику «Деталі операції» позначені як "Розваги" та "Переказ зі своєї карти". Всього таких платіжних операцій було на загальну суму 1 297 618 грн. З огляду на те, що у наданій виписці невірно вказано одержувача коштів за вказаними платіжними операціями ОСОБА_1 користувався послугами букмекерської компанії ТОВ «Паріматч» (інтернет-ресypc https://parimatch.com). Так, зі змісту листа Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) від 17.05.2021 про розгляд звернення ОСОБА_1 від 26.04.2021 щодо нелегальної діяльності інтернет- ІНФОРМАЦІЯ_1 вбачається, що КРАІЛ не видавало ліцензії на здійснення діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор з використанням доменного імені https://parimatch.com Вказане свідчить, що АТ КБ «Приватбанк» неналежним чином виконувало визначені законом обов'язки щодо фінансового моніторингу операцій за участю організаторів азартних ігор, оскільки банк повинен був зупинити (заблокувати) відповідні платежі з кредитної картки ОСОБА_1 за відсутності повної і достовірної інформації про одержувача коштів, невідповідності призначення платіжних операцій. Таким чином, ОСОБА_1 , як споживачу, реалізовано продукцію (надано банківську послугу) неналежної якості, фальсифіковану, що відповідно до ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів» є порушенням права споживача. Після з'ясування вказаних обставин, ОСОБА_1 неодноразово звертався до АТ КБ «Приватбанк» із заявами з метою опротестування платежів та забезпечення банком процедури повернення коштів по опротестованим транзакціям. При цьому. ОСОБА_1 намагався повернути кошти на свої рахунки як за процедурою опротестування платіжних операцій, так і за процедурою арбітражу. Так, ОСОБА_1 з метою опротестування проведених платежів подав до АТ КБ «Приватбанк» заявки щодо повернення коштів на загальну суму 1 248 824 грн. Опротестування платіжних операцій та ініціювання арбітражу підтверджуються відповідним листуванням через засоби електронної пошти та сформованими в результаті такого листування документами. Дані документи наявні у АТ КБ «Приватбанк». АТ КБ «Приватбанк» штучно затягувало процес опрацювання заявок відповідача щодо ініціювання арбітражу (зокрема, змінювало дату звернення відповідача), що призводило до порушення строку арбітражного опротестування платіжної операції та арбітражного розгляду, і як наслідок ОСОБА_1 був позбавлений права на арбітраж, а сплачений гарантійний платіж позивачем не повертався. Більше того, АТ КБ «Приватбанк» вчасно не повідомляв відповідача про хід опрацювання заявок щодо проведення арбітражу, не надавав документів та інформації щодо арбітражного розгляду. Таким чином, відповідач обмежив право споживача ОСОБА_1 на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію (банківську послугу), що є порушенням права споживача. Не зважаючи на супротив та небажання, АТ КБ «Приватбанк» за результатами опротестування проведених платежів, здійснено повернення коштів на загальну суму 593 168 грн (вказане відображено у виписці за договором №б/н за період з 25.03.2008- 09.09.2022). Таким чином, АТ КБ «Приватбанк», здійснивши повернення коштів по заявкам ОСОБА_1 , фактично визнав факт допущених ним порушень в частині неналежного здійснення фінансового моніторингу операцій за участю організаторів азартних ігор. Однак, повернення коштів було здійснено позивачем не по всім заявкам ОСОБА_1 . При цьому, АТ КБ «Приватбанк» в односторонньому порядку, за відсутності законних підстав, припинило ОСОБА_1 доступ до особистого кабінету в Приват24, чим позбавило можливості здійснювати подальшу процедуру арбітражу по опротестованим платіжним операціям, а отже позбавило ОСОБА_1 єдиного законного механізму щодо повернення коштів. Оскільки, АТ КБ «Приватбанк» не повернув 704 450 грн, то ним безпідставно отримано за рахунок ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 365 821,82 грн, які АТ КБ «Приватбанк» зобов'язаний повернути.
15.05.2024 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, згідно якого АТ КБ «ПриватБанк» вважає що позовні вимоги до задоволення не підлягають з огляду на наступне. До позовної заяви не надано докази, які б свідчили про те, що кошти у розмірі 365 821,82 грн. перераховувались безпосередньо ОСОБА_1 на особовий рахунок АТ КБ “ПриватБанк», що такі кошти отримано АТ КБ “ПриватБанк» і зберігаються на рахунку банка. Отже, відсутні підстави для висновку про те, що позивачем та його представником подано докази, щоб відповідали вимогам 77-82 ЦПК України для доведення обставин про те, що кошти у розмірі 365 821,82 грн. набуті у власність АТ КБ “ПриватБанк» і знаходяться на його рахунках. В позовній заяві зазначено, що: “ ОСОБА_1 користувався послугами букмекерської компанії ТОВ «Паріматч» (інтернет-ресурс https://parimatch.com)», таким чином ОСОБА_1 небхідно пред»явити позов про стягнення 365821,82грн. до організатора азартних ігор букмекерської компанії ТзОВ «Паріматч», В позовні заяві зазначено, що власником доменного імені та/або власником домену https://parimatch.com є букмекерська компанія ТОВ «Паріматч». Доказів того, що власником вказаного домену є АТ КБ “ПриватБанк» не надано. Таким чином, АТ КБ “ПриватБанк» є неналежним відповідачем, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову. По клієнту ОСОБА_1 АТ КБ “ПриватБанк» було подано 209 заявок в період з 26.04.2021 по 08.10.2021, з них 78 виграно (за рішенням еквайера,який прийняв диспути) інші програні за рішенням Арбітражної Комісіі Mastercard (The Cardholder Dispute requirements (see Ch. 2 of the Chargeback Guide) restrict the processing of certain chargebacks concerning investments, foreign exchange accounts, and similar disputes. They recognize that when funds are loaded into an investment, foreign exchange, or similar type of account, the Mastercard service is considered provided as described.) Інвестиції не підлягають оскарженню, тому платіжна система не рекомендує проводити диспутну роботу по подібним транзакціям, які є високоризиковими, і послугою вважається поповнення торгового рахунку. Результати розгляду цих заявок доступні ОСОБА_1 . З боку Банка заявки оброблені вчасно, без порушень регламентів Платіжної Системи. Отже, часткове повернення коштів по заявкам ОСОБА_1 та відмова у поверненні коштів здійснено платіжною системою MasterCard, а не АТ КБ “ПриватБанк». Отже, інформації про наявність у організатора ліцензії на здійснення азартних ігор в мережі інтернет є загальнодоступною. Крім цього, позивач ОСОБА_1 не був позбавлений ні права, ні можливості звернутись з відповідним листом до КРІАЛ перед здійсненням відповідних ставок і з'ясувати про наявність ліцензії на провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор доменного імені https://parimatch.com. Також платіжну картку 5221191100679975 міжнародної платіжної системи - MasterCard для розрахунків обрано позивачем з його власного волевиявлення. Враховуючи наведене і вказані норми права, за поверненням коштів ОСОБА_1 необхідно звернутись до платіжної системи Mastercard, оскільки перерахування коштів ним здійснювались безпосередньо через вказану платіжну систему. З врахуванням наведеного, АТ КБ «ПриватБанк» просить суд, ухвалити рішення, яким в повному обсязі відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк» про захист прав споживача.
20.05.2024 позивачем ОСОБА_1 було подано відповідь на відзив, згідно якого останній відхиляє наведені представником відповідача у відзиві заперечення та просить позов задоволити повністю з огляду на наступне. Відповідно до виписки за договором № б/н за період 25.03.2008 - 06.03.2024 відбулися розрахункові операції з оплати послуг, які у зазначеній виписці у графі «Реквізити операції» позначені як «Розваги: ??...» і «Переказ зі своєї картки». Оскільки у виписці за договором № б/н, наданій АТ КБ «Приватбанк» за період 25.03.2008 - 06.03.2024 відсутні відомості про одержувача коштів за вказаними платіжними операціями, позивач вважав, що необхідно звернути увагу суду на те, що частина операцій на загальну суму 1 297 618 грн була здійснена в рахунок оплати послуг букмекерської контори. компанії ТОВ «Паріматч» на Інтернет-ресурсі https://parimatch.com. Дата першого перерахування коштів на інтернет-ресурс https://parimatch.com. - 08.10.2020, а датою останнього є 26.04.2021, що підтверджується цим же витягом з договору No б/н за період 25.03.2008 - 06.03.2024. На даний час позивач позбавлений можливості надати докази оплати послуг букмекерської компанії ТОВ «Паріматч» на інтернет-ресурсі https://parimatch.com., оскільки в березні 2023 року на вказану компанію були застосовані санкції, після чого її діяльність в Україні була припинена. Зокрема, Указом Президента України № 145/2023 від 10.03.2023 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 10 березня 2023 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів» (санкції)», серед яких вказано ТОВ «Паріматч». Наведена інформація є загальнодоступною, оскільки розміщена на офіційному сайті Президента України (https://www.president.gov.ua/storage/jfilesstorage/01/17/81/18a1d6489ce99315ae0d23fb7600d726_1678481925.pdf). Відповідач приховує, що під час здійснення платіжних операцій відбулася підміна ролі учасника платіжного ринку, що створило умови для приховування цілей розрахунків. Наприклад, поповнення гральних рахунків в організаторів азартних ігор маскувалося під грошові перекази. Тобто під час виконання платіжних операцій, ініційованих банком позивачем, мала місце помилкова кодування (підміна коду категорії діяльності торговця) під час виконання платіжних операцій. АТ КБ «Приватбанк» здійснював платіжні операції, ініційовані позивачем, на веб-сайтах організатора азартних ігор шляхом списання коштів з рахунку відповідача та перерахування таких коштів на рахунки (а) одержувачів (продавців), у яких MCC-коди відрізняються від MCC-коду. які повинні мати організатори азартних ігор, (б) одержувачі (продавці), чиї MCC коди не відповідають видам діяльності, (в) одержувачі (комерсанти), які провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню, за відсутності відповідних дозволів/ліцензій. З вищевикладеного вбачається, що відповідач порушив встановлені законом обов'язки щодо контролю, кому саме зараховуються кошти та чи відповідає діяльність одержувача типу, встановленому кодом наданого віртуального терміналу (так званий MCC-код). (Merchant Category Code) - це код, за яким платіжні системи розуміють, що робить продавець). АТ КБ «Приватбанк» в односторонньому порядку для видалення законних залишилося попросити доступ до особистого кабінету в Приват24, а також дозволило отримати актуальну інформацію по відкритим рахункам. Банк, здійснивши повернення коштів за заявою відповіді, фактично визнав факткодингу (невідповідності МСС-коду одержувача коштів його діяльності), невідповідності назви одержувача коштів (торгівця), невідповідності одержувача коштів вимогам чинного законодавства України у сфері діяльності азартних ігор, букмекерської атак, від відмова банку у поверненні коштів за іншими заявками щодо повернення коштів за абсолютно ідентичними платіжними операціями, про незаконність такої відмови та про порушення АТ КБ «Приватбанк» норм чинного законодавства України.
23.05.2024 представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив, згідно якого останній вважає що ні позовна заява ні відповідь на відзив не містять обґрунтування та доведеність позовної вимоги про стягнення з АТ КБ «Приват банк» на користь ОСОБА_1 365 615,82 грн як безпідставно набутого майна. В обґрунтування поданих заперечень покликається на наступне. Не зрозуміло, яким чином накладені ТОВ «Паріматч» санкції позбавляли позивача та його представника звернутись до ТзОВ «Паріматч» за отриманням відповідної інформації про оплату букмекерських послуг. Доказів звернення до ТзОВ «Паріматч» за отриманням відповідної інформації не надано. Доказів відмовив ТзОВ «Паріматч» у наданні інформації щодо перерахування коштів ОСОБА_1 в період з 08.10.2020 по 26.04.2021 року на інтернет-ресурс https://parimatch.com в зв'язку з тим, що на компанію накладено санкції не надано. 3 боку Банка заявки оброблені вчасно, без порушень регламентів Платіжної Системи. Отже, часткове повернення коштів по заявкам ОСОБА_1 та відмова у поверненні коштів здійснено платіжною системою MasterCard, а не АТ КБ "ПриватБанк". Доказів того, що у поверненні коштів відмовлено АТ КБ "ПриватБанк", а не платіжною системою MasterCard не надано. Доказів того, що платіжною системою MasterCard відмовлено в поверненні коштів в зв'язку з тим, що АТ КБ "ПриватБанком" була надана недостовірна інформації про одержувача коштів не надано. Отже, всі без виключення заявки Баком були передані на розгляд платіжної системи MasterCard. Транзакцій позивачем ОСОБА_1 здійснено свідомо, він розумів значення своїх дій та можливість настання від них наслідків, такі перекази було ним самостійно ініційовано, що підтверджується змістом позовної заяви. У відповіді на відзив представник позивача не спростував доводи наведені у відзиві але намагається безпідставно звинувати АТ КБ "ПриватБанк" у частковій відмові платіжної системи MasterCard у поверненні ОСОБА_1 коштів по здійснених ним переказах незважаючи на те, що предметом позовних вимог є стягнення на користь ОСОБА_1 365 615,82 грн, як безпідставно набуте майно. Позовною вимогою до АТ КБ "ПриватБанк" є стягнення на користь ОСОБА_1 365 615,82 грн, як безпідставно набуте майно. А тому не зрозуміло, яким чином доводи, які наведені у відповіді на відзив, які не спростовують доводів наведених у відзиві АТ КБ "ПриватБанк", повинні довести і підтвердити вказану позовну вимогу, та довести (підтвердити), що кошти у розмірі 365 821,82 грн перераховувались безпосередньо ОСОБА_1 на особовий рахунок АТ КБ "ПриватБанк", що такі кошти отримано АТ КБ "ПриватБанк" і зберігаються на рахунку банка.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Равлінка Р.Г. від 01.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 28.05.2024 / т.1 а.с.76-77/.
Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Равлінка Р.Г. від 17.05.2024 заяву про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено. Постановлено судові засідання проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою електронного ресурсу Електронний суд / т.1 а.с. 115-116/.
Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Равлінка Р.Г. від 23.05.2024 заяву про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено. Постановлено судове засідання проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою електронного ресурсу Електронний суд / т.1 а.с. 149-150/.
Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 28.05.2024 клопотання представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Мельника Р.Я. про зупинення провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів - задоволено. Зупинено провадження у справі №443/754/24 (провадження №2/443/390/24) за позовною заявою ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів до поновлення провадження у цивільні справі за позовною заявою акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (№443/504/24 (провадження №2/443/286/24)) / т.1 171-172/.
Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 18.07.2024 поновлено провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів / т.1 а.с.175-176/.
Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 06.08.2024 в задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Мельника Р.Я., про об'єднання в одне провадження цивільної справи №443/754/24 за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів та цивільної справи №443/504/24 за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовлено /т.1 247-249/.
Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 06.08.2024 в задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Мельника Р.Я., про витребування доказів - відмовлено /т.2. а.с.1-3/.
05.09.2024 у судовому засіданні оголошено перерву до 17.10.2024 /т. 2 а.с.8-38/.
Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 17.10.2024 у зв'язку з клопотанням позивача справу розглядом відкладено на 14.11.2024 /т. 2 а.с. 50/.
Розгляд справи по суті відбувся 12.12.2024 за участі позивача ОСОБА_1 та представника відповідача Деркач О.Р..
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити з мотивів наведених у позові.
Представник відповідача АТ КБ «Приватбанк» проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі покликаючись на мотиви наведені у відзиві на позов та запереченнях на відповідь на відзив.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що в задоволені позову слід відмовити з наступних підстав.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Судом встановлено та визнається сторонами, що відповідно до виписки по ОСОБА_1 за договором №б/н за період 25.03.2008- 06.03.2024 баланс на початок періоду - 1091,82 грн; всього надходжень - 4 297 928,88 грн; баланс на кінець періоду - 338 834, 18 грн /т. 1 а.с.7-57/.
Відповідно до листа комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) від 17.05.2021 №62/16-12 комісією було розглянуто звернення ОСОБА_1 від 26.04.2021 та направлено дане звернення до правоохоронних органів /т. 1 а.с.58-61/.
Згідно запиту інформації по заявці на проведення претензійної роботи від 26.04.2021 ОСОБА_1 повідомлено, що його заяву №1500771 на суму 2 000 грн взято до розгляду та регламент розгляду заявки становить 120 днів /а.с.62/.
Відповідно до перевірки статусу заяви №1500771 за заявкою на повернення коштів отримано відповідь від торгової точки з відмовою про відшкодування коштів. Факт збою підтверджено, при цьому кошти за заявкою було повернуто достроково /т. 1 а.с.63-66/.
Відповідно до перевірки статусу заяви №1513918 за заявкою на повернення коштів отримано відповідь від торгової точки з відмовою про відшкодування коштів. За заявкою на повернення коштів за заявкою на повернення коштів провести претензійну роботу неможливо, дані за транзакцією суперечать коментарям до поданої заяви /т. 1 а.с.67-70/.
Згідно з адвокатським запитом представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Мельник Р.Я. звертався в АТ КБ «Приватбанк» для отримання інформації та копій документів, які були оформлені та/або отримані АТ КБ «Приватбанк» під час здійснення відповідної роботи по опротестуванню 209 платіжних операцій та ініціювання арбітражу, в тому числі, але не виключно: пакети документів, які було сформовано АТ КБ «Приватбанк» за 209 заявками ОСОБА_1 та підтверджуючі документи про їх передачу в міжнародну платіжну систему; відповіді від торгових точок (мерчантів) та банків-еквайерів по кожній із 209 заявок; номера терміналів, дату та час по кожній із 209 платіжних операцій тощо; прийняті рішення за результатами розгляду 209 заявок ОСОБА_1 (в тому числі будь-які проміжні рішення, протоколи тощо), які були прийняті під час опротестування платіжних операцій підтверджуючих документів. та ініціювання арбітражу з наданням /т. 1 а.с. 186-187/.
Відповідно до відповіді АТ КБ «Приватбанк» на адвокатський запит встановлено, що в інтересах клієнта ОСОБА_1 . Банком було ініційовано проведення претензійної роботи за 209 заявками щодо оскарження транзакцій, здійснених з використанням платіжних карток клієнта №5523 24 3294, № НОМЕР_1 . За результатами проведення претензійної роботи були отримані наступні результати: відмова або справу виграно /т. 1 а.с.188-193/.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу в суді.
Частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства визначено справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення (рішення Європейського суду з прав людини "Олюджіч проти Хорватії"). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Мала проти України", "Богатова проти України"). У визначення справедливого судового розгляду справи сторін не можна не враховувати загальні фактичні та юридичні обставини справи (рішення Європейського суду з прав Документ сформований в системі «Електронний суд» 15.05.2024 4 людини у справі "Станкевич проти Польщі"). Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14- 400цс19).
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно із ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо:1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції;2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію;6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.
Пунктом 23 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Із п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.04.1996 р. «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» вбачається, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості: про те, яке право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов. До заяви повинні бути додані необхідні документи - залежно від заявлених вимог (наприклад, договір, квитанція-замовлення, квитанція-зобов'язання, транспортна чи інша накладна, чек, касовий ордер).
Таким чином, позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду у дотримання вимог ст. 175 ЦПК України, зобов'язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено у відповідності до ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», таким чином навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.
У зв'язку з цим, застосування Закону України «Про захист прав споживачів» до даних правовідносин, можливе лише в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови, процедури виконання договору, та інше, тобто ті які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають інші правовідносини, які регулюються відповідними Законами.
Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини, які виникають між споживачами і виробниками, виконавцями, продавцями під час продажу товарів (виконанні робіт, наданні послуг), встановлює права споживачів на придбання товарів (робіт, послуг) належної якості та безпечних для життя і здоров'я, а також визначає механізм захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Разом із тим у позовній заяві відсутнє обґрунтування про те, яку саме продукцію (надано банківську послугу) неналежної якості було надано АТ КБ «Приватбанк», окрім того спожита ОСОБА_1 послуга надавалась організаторами азартних ігор, а не відповідачем АТ КБ «Приватбанк».
Також суд враховує той факт, що позивач ОСОБА_1 не був позбавлений ні права, ні можливості звернутись з відповідним листом до КРІАЛ перед здійсненням відповідних ставок і з'ясувати про наявність ліцензії на провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор доменного імені https://parimatch.com. Відтак транзакції позивачем ОСОБА_1 здійснено свідомо, він розумів значення своїх дій та можливість настання від них наслідків, такі перекази було ним самостійно ініційовано
Розрахунки між учасниками платіжної системи за результатами проведених платіжних операцій користувачів виконуються відповідно до правил платіжних систем ( п.1.ст.74 Закону України «Про платіжні послуги»).
Згідно з п.3.ст.71 Закону України «Про платіжні послуги», встановлює , що в Україні можуть здійснювати діяльність внутрішньодержавні та міжнародні платіжні системи.
Міжнародна платіжна система - це платіжна система, в якій оператором платіжної системи є резидент або нерезидент та яка здійснює діяльність на території двох і більше держав, однією з яких є Україна, і забезпечує виконання платіжних операцій у межах цієї платіжної системи, у тому числі з однієї держави до іншої.
Оператор платіжної системи забезпечує функціонування платіжної системи відповідно до правил платіжної системи з дотриманням умов схеми виконання платіжних операцій та вимог законодавства. Оператор платіжної системи здійснює управління платіжною системою, контролює діяльність суб'єктів платіжної системи (крім користувачів) та несе відповідальність за діяльність платіжної системи відповідно до правил платіжної системи та вимог законодавства (п.9.ст.71 Закону України «Про платіжні послуги».
Оператор платіжної системи - юридична особа, яка встановлює правила платіжної системи, виконує інші функції для забезпечення функціонування платіжної системи та несе відповідальність за діяльність цієї платіжної системи відповідно до її правил та вимог законодавства (п.49 ст.1 Закону України «Про платіжні послуги») .
Mastercard (Найменування: Mastercard International Incorporated ; місцезнаходження: Сполучені Штати Америки; Дата включення до Реєстру Національного Банку України: 31.07.2006 р https://bank.gov.ua/ua/payments/paymentsystems/8c01297f1693f449128451a25feaeaf2 .
Офіційний сайт міжнародної платіжної системи - MasterCard https://www.mastercard.ua/uk-ua.html. Загальні правила MasterCard розміщенні в мережі інтернет за посиланням https://www.mastercard.us/enus/business/overview/support/rules.html.
Відповідно до п. 59 ст.1 Закону України «Про платіжні послуги», встановлює, що платіжна система - система для виконання платіжних операцій із формальними та стандартизованими домовленостями і загальними правилами щодо процесингу, клірингу та/або виконання розрахунків між учасниками платіжної системи.
Оператор платіжної системи - юридична особа, яка встановлює правила платіжної системи, виконує інші функції для забезпечення функціонування платіжної системи та несе відповідальність за діяльність цієї платіжної системи відповідно до її правил та вимог законодавства ( п. 49 ст.1 Закону України «Про платіжні послуги»).
Порядок використання платіжних інструментів у платіжних системах визначається правилами відповідних платіжних систем з урахуванням вимог цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України ( п. 3 ст.36 Закону України «Про платіжні послуги»).
Виконання розрахунків за платіжними операціями в платіжних системах здійснюється відповідно до правил платіжних систем з урахуванням вимог цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України. ( п. 7 ст.50 Закону України «Про платіжні послуги»).
Відносини між суб'єктами платіжних систем регулюються укладеними між ними договорами з урахуванням правил платіжних систем з дотриманням вимог законодавства. ( п. 7 ст.71 Закону України «Про платіжні послуги»).
Аналогічна норма і існувала у абзаці 3 пункту 1.29 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (надалі - Закон) міжнародна платіжна система (МПС) - платіжна система, в якій платіжна організація може бути як резидентом, так і нерезидентом і яка здійснює свою діяльність на території двох і більше країн та забезпечує проведення переказу коштів у межах цієї платіжної системи, у тому числі з однієї країни в іншу. Згідно із пунктом 9.2. статті 9 Закону платіжна система (крім внутрішньобанківської платіжної системи) діє відповідно до правил, установлених платіжною організацією відповідної платіжної системи. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 10 травня 2023 року у справі № 757/49023/19 (провадження № 61-18461св21).
Відповідно до ч.4 ст.25 Закону України “ Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор Банк, що здійснює банківську діяльність в Україні, або платіжні системи, що діють на території України, зобов'язані відмовляти у здійсненні платежів на користь осіб, які організовують, проводять азартні ігри на території України без відповідної ліцензії або які надають послуги щодо доступу до таких азартних ігор.
Доказів того, що у поверненні коштів відмовлено АТ КБ "ПриватБанк", а не платіжною системою MasterCard та того, що платіжною системою MasterCard відмовлено в поверненні коштів в зв'язку з тим, що АТ КБ "ПриватБанком" була надана недостовірна інформації про одержувача коштів не надано.
Частинами 1, 2 статті 1212 ЦК України, встановлено, що зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження майна за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст.11 ЦК України). Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави є: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) завдання шкоди у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для зазначеної зміни майнового стану цих осіб.
Відповідно до ст.1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Загальна умова ч.1 ст.1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на цій підставі тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання. Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним.
Тобто в разі коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення ст.1212 ЦК України. можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту.
Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Отже, конструкція ст.1212 ЦК України, як і загалом норм глава 83 ЦК , свідчить про необхідність установлення так званої "абсолютної" безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й на час розгляду спору.
В ході судового розгляду судом встановлено та стороною позивача не підтверджено належними та допустимими доказами, що кошти у розмірі 365 821,82 грн. перераховувались безпосередньо ОСОБА_1 на особовий рахунок АТ КБ “ПриватБанк» та такі кошти отримано АТ КБ “ПриватБанк» і зберігаються на рахунку банка.
З огляду на вищенаведене в сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено ті обставини, на які він посилається як підставу своїх вимог, що у свою чергу є підставою для відмови ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Керуючись ст.3,6,11,15,16,526,627,629,1054,1056-1,1066-1073,1092 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про платіжні послуги», ст.2,4,5,12,13,76-82,89,137,141,259, 263-265 ЦПК України, суд
вирішив:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про стягнення з акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 365 615 (триста шістдесят п'ять тисяч шістсот п'ятнадцять) грн 82 коп, як безпідставно набутого майна - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до частини 6 ст. 259 та частини 1 ст. 268 ЦПК України складання повного рішення суду відкладено на п'ять днів.
У зв'язку з оголошенням у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 17.12.2024.
Суддя Р.Г. Равлінко