Справа №442/8267/24
Провадження №2/442/1936/2024
19 грудня 2024 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі - головуючої судді - Курус Р.І., розглянувши в приміщенні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
04.10.2024 р. представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» Нікіпелова К.Є. звернулась в суд із позовом до відповідача ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором.
В обгрунтування посилається на те, що 02.05.2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №02359-05/2024 в електронному вигляді, відповідно до умов якого ТОВ «Стар Файненс Груп» надав позичальнику кредит у сумі 20000,00 грн. шляхом перерахування суми кредиту на рахунок відповідача за реквізитами банківської картки Позичальника, зазначеної останнім в Заявці та Договорі. Зазначає, що відповідач не виконував умов кредитного договору належним чином, внаслідок чого станом на 30.07.2024 року утворилась заборгованість за вказаним Договором у розмірі 57000,00 гривень, з яких: 20000,00 гривень - заборгованість за основною сумою боргу (тіло), 9000,00 гривень - заборгованість за відсотками,18000,00 гривень - заборгованість за простроченими відсотками, 10000,00 гривень - заборгованість за штрафом.
На підставі викладеного, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту № 02359-05/2024 від 02.05.2024 року у розмірі 57000,00 гривень, судові витрати по сплаті судового збору та витрати пов'язані з оплатою на правничу допомогу в розмірі 5550,00 грн.
07.10.2024 суддею отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання відповідача.
Ухвалою від 07.10.2024 в зазначеній справі відкрито провадження та постановлено розглядати дану справу в порядку спрощеного провадження без виклику сторін на 11.11.2024. Встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позовну заяву. Також позивачу встановлено п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.
Ухвалами від 11.11.2024 та 02.12.2024 судові засідання було відкладено задля реалізації сторонами, зокрема відповідачем, своїх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Окрім цього, відповідача було повідомлено про дату, час, місце та порядок розгляду даної справи шляхом розміщення оголошення на офіційному вебсайті «Судової влади України» за посиланням .
При таких обставинах суд вважає відповідача повідомленим про дату, час, місце та порядок зазначеної справи.
Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих і розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи та з огляду на неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності до частини 5 статті 279 ЦПК України.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Статтями 12, 81ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом встановлено, що 02.05.2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та відповідачем ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту №02359-05/2024, підписано заявку на отримання фінансового кредиту, що є невід'ємною частиною даного договору, паспорт споживчого кредиту. Відповідно до умов договору Товариство надало відповідачу кредит у розмірі 20000,0 гривень, на строк 120 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом протягом усього періоду у розмірі 1,50% на день зі сплатою штрафу за прострочення заборгованості (а.с.6-13).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону «Про електронну комерцію» (надалі Закону) електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до ст. 12 Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно дост. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно з ч. 1ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Позивач виконав зобов'язання за Договором про надання фінансового кредиту, надавши грошові кошти відповідачу, що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» про здійснення успішного переказу та квитанцією за сплату №386013715 від 02.05.2024 на суму 20000,0 гривень, номер картки № НОМЕР_1 , номер транзакції - НОМЕР_2 (а.с.14,15).
Згідно розрахунку заборгованості, внаслідок несвоєчасного виконання зобов'язання, відповідач має заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту № 02359-05/2024 від 02.05.2024 року у розмірі 57000,00 гривень, з яких: 20000,00 гривень - заборгованість за основною сумою боргу (тіло), 9000,00 гривень - заборгованість за відсотками, 18000,00 гривень - заборгованість за простроченими відсотками, 10000,00 гривень - штраф (а.с.16).
Таким чином, в порушення умов кредитного договору, а також ст.ст.509,526,1054 ЦК України, Відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав, хоча ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. ст.526,527,530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно дост.1054ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Згідно із ч. 1ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1ст. 1049 ЦК України).
Згідно ст. ст.526-527,530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторін.
Статтями 1054 та 1055ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі, за яким за яким банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Таким чином. матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, внаслідок чого утворилася вищевказана заборгованість в сумі 57000,00 гривень, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на його користь витрати на правничу допомогу у розмірі 5550,00 грн.
Згідно зі ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Пунктом 4 частини 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За змістом ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі та до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Тобто, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, слід виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Такий правовий висновок було зроблено Верховним Судом в постанові від 06.03.2019 року у справі № 922/1163/18.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Стороною позивача на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу надано суду: ордер (а.с.19), договір про надання правничої допомоги від 17 липня 2024 (а.с. 20 - 23).
Відповідно до п.2.1.1 вказаного Договору надання правничої допомоги сума, вказана у п.2.1договору (5550грн.) сплачується Клієнтом у наступному порядку: протягом 3-хднів з дати підписання Договору та виставлення відповідного рахунку. Клієнт сплачує передоплату у розмірі 3050 грн. за супровід претензійно-позовної діяльності стосовно одного позичальника (боржника) Клієнта у кількості відповідно до Реєстру, який є Додатком N1та невід'ємною частиною даного Договору; після фактичного отримання рішення суду про стягнення заборгованості в рамках супроводу претензійно-позовної діяльності Клієнт сплачує післяоплату у розмірі 2500 грн. стосовно одного позичальника (боржника) Клієнта у кількості відповідно до Реєстр . Дана післяоплата сплачується Клієнтом виключно за умови виставлення відповідного щомісячного рахунку, починаючи з листопада 2024 року у відповідності до кількості отриманих рішень суду стосовно позичальників (боржників) Клієнта вказаних у вищевказаному Реєстрі.
Згідно п. 3.1 зазначеного Договору надання правничої допомоги факт надання Послуг Сторони оформляють Актами приймання-передачі послуг (надалі - «Акт»). 3.2 Адвокатське об'єднання складає Акт і надає його Клієнту, а останній підписує такий Акт протягом 3-х робочих днів з моменту отримання Акту. При наявності заперечень Клієнт повідомляє Адвокатське об'єднання про ці заперечення в такий же термін, після чого Сторони вирішують всі спірні питання шляхом переговорів.
Відповідно до п. 3.4 Договору надання правничої допомоги послуги по цьому договору вважаються наданими з моменту підписання акту сторонами. В разі, якщо клієнт не підпише акт у термін, вказаний в п. 3.2 Договору та не надасть мотивовану відмову від його підписання, то послуги вважаються такими, що надані та прийняті у повному обсязі без заперечень з моменту складання адвокатським об'єднанням такого акту.
Оскільки в порушення пунктів 3.1 3.4 Договору про надання правничої допомоги позивачем на підтвердження надання послуг правничої допомоги не надано Акта приймання-передачі послуг, суд вважає, що витрати на правничу допомогу в сумі 5550 гривень стягненню з відповідача не підлягають.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем було сплачено судовий збір у сумі 3028,00 грн., а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, відповідно дост.141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст.ст. 4, 5, 10, 18, 133, 141, 259, 263-265, 280-282,289, ЦПК України, суд, -
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту №02359-05/2024 в розмірі 57000,00 гривень (п'ятдесят сім тисяч грн. 00 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» 3028,00 гривень (три тисячі двадцять вісім грн. 00 коп.) - судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 19 грудня 2024 року.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп», місце знаходження: 01350, м. Київ, вул. Фізкультури, буд.30-В, код ЄДРПОУ 44022416.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Головуюча - суддя Курус Р.І.