Справа № 442/10065/24
Провадження № 1-кп/442/427/2024
"12" грудня 2024 р. Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
в складі головуючого судді: ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12024141110001027 від 06.10.2024 року про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286-1 КК України,
за участю:
прокурора: ОСОБА_4
обвинуваченого: ОСОБА_3
захисника: ОСОБА_5
потерпілого ОСОБА_6 та його законного представника ОСОБА_7
В переведенні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області знаходиться обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286-1 КК України.
Ухвалою суду за зазначеними обвинувальними актами суддею було призначене підготовче судове засідання, під час проведення якого з'ясовано, що відповідно до положень статті 32 Кримінального процесуального кодексу України кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286-1 КК України, підсудне Дрогобицькому міськрайонному суду Львівської області.
Обвинувальний акт складено з дотриманням положень ст. 291 Кримінального процесуального кодексу України.
У підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_5 подав угоду про примирення між потерпілим та обвинуваченим від 10.12.2024 року.
Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні підтримали подану ними до суду угоду про примирення між потерпілим та обвинуваченим від 10.12.2024 року та просили затвердити таку.
Прокурор ОСОБА_8 в підготовчому судовому засіданні вважала, що в затвердженні угоди про примирення необхідно відмовити, одночасно просила призначити по справі судовий розгляд, оскільки всі необхідні дії досудового розслідування виконано, справа може бути призначена до судового розгляду.
Потерпілий ОСОБА_6 та його законний представник ОСОБА_7 в підготовчому судовому засіданні підтримали подану ними до суду угоду про примирення між потерпілим та обвинуваченим від 10.12.2024 року та просили затвердити таку.
У ході підготовчого судового засідання встановлено, що згідно з угодою про примирення від 10.12.2024, укладеною між потерпілим ОСОБА_6 та його законним представником ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_3 ,у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12024141110001027 від 06.10.2024 обвинувачений ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення вину визнає повністю, щиро розкаюється у скоєному, визнає, що обставини події досудовим розслідуванням встановлено правильно.Сторони неоспорюють викладених в угоді та підозрі фактичних обставин правопорушення, не мають сумнівів щодо добровільності та істинності їх позицій, при укладенні угоди про примирення мало місце їх вільне волевиявлення.
Сторонами погоджено міру покарання із застосуванням положень статті 69 КК України у виді штрафу у розмірі 2000 неодподаковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 гривень, з позбавлення права керування транспортним засобом строком на 1 рік 6 місяців. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені сторонам.
Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень частини 7 статті 474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам КПК України та/або закону. Пунктами 3 та 4 частини 7 статті 474 КПК України передбачено, що суд відмовляє в затвердженні угоди, зокрема, якщо умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися.
Згідно пункту 18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 13 від 11.12.2015 «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод» за наслідками розгляду угоди в судовому засіданні (під час підготовчого судового провадження або під час судового розгляду) суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону і закону про кримінальну відповідальність, врахувавши доводи сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження, має прийняти одне із таких рішень, зокрема, відмовити у затвердженні угоди в разі встановлення підстав, передбачених частиною 7 статті 474 КПК, та: повернути кримінальне провадження прокурору, якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, для його продовження у порядку, передбаченому розділом III КПК України.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.
Як вбачається із змісту угоди, така суперечить вимогам КПК України та КК України, оскільки згідно положень ч.ч.1,2 ст.65, ч. 2 ст.50 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів, та при призначенні покарання суду слід врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також слід виходити з того, що покарання має бути призначене відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу й у межах санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, яке передбачає відповідальність за вчинений злочин та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Вищевикладене судом, узгоджується із правовою позицією Верховного суду викладеною у постанові Верховного Суду України від 31 березня 2016 року (справа №5-27 кс 16) згідно з якою, що при визначенні того, чи можна укладати угоду про примирення між потерпілим та обвинуваченим щодо злочинів невеликої тяжкості ( ч.1 ст. 286-1 КК України), суд має керуватись не тільки формальними вимогами статей 486,489,474 КПК України щодо видів угод про примирення і класифікацію злочинів, щодо яких такі угоди можуть укладатися, а й чітко дотримуватися їх засадничих принципів.
Верховний Суд зазначив, що угода про примирення являє собою ключовий інструмент узгодження інтересів учасників кримінально-правового конфлікту та забезпечення їх балансу. Адже сторони шляхом компромісних і взаємовигідних рішень між собою адаптують норми права про примирення щодо конкретного (їх) випадку, чим задовольняють свої інтереси, а в результаті і суспільні (публічні) інтереси.
Відповідно до п.12 Постанови ПВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 грудня 2015 року N 13 «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод» - сторони угоди (незалежно від її виду) зобов'язані, крім іншого, узгоджувати міру покарання та звільнення від його відбування з випробуванням (якщо домовленості щодо такого звільнення мали місце та сторони дійшли згоди). Домовленості сторін угоди при узгодженні покарання не мають виходити за межі загальних та спеціальних засад призначення покарання, встановлених законом України про кримінальну відповідальність. Зокрема, сторони мають узгоджувати покарання, враховуючи: - положення пунктів 1 - 2 ч. 1 ст. 65 КК, тобто 1) у межах, встановлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 53 КК, та 2) відповідно до положень Загальної частини КК.
Враховуючи відсутність в угоді про примирення узгодження покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , з урахуванням положень Загальної та Особливої частини КК України, суд вважає за необхідне відмовити в затвердженні даної угоди.
У разі відмови в затвердженні угоди відповідно до ч.7 ст. 474 КПК України, судове провадження продовжуються у загальному порядку. Ч.8 ст.474 КПК України повторне звернення з угодою в одному кримінальному провадженні не допускається.
За таких обставин, затвердження угоди про примирення між обвинуваченим та потерпілим є неприпустимим, та таким, що суперечить основним положенням кримінального провадження на підставі угод, а тому в її затвердженні слід відмовити.
Суд, під час підготовчого судового засідання, визначивши дату та місце проведення судового розгляду, з'ясувавши необхідність проведення судового розгляду у відкритому судовому засіданні, з'ясувавши питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді в тому числі про виклик свідків, вчинивши всі необхідні дії, завершує підготовку до судового розгляду.
Таким чином, наявні достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.
Відповідно до вимог статті 27КПКУкраїни розгляд справи потребує відкритого судового засідання.
Згідно вимог статті 316 КПК України, після завершення підготовки досудового розгляду, суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду, який має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення.
Керуючись статтями314-316, 372, 474, КПК України, суд,-
Відмовити у затвердженні угоди про примирення від 10.12..2024, укладеної між потерпілим ОСОБА_6 , законним представником якого є його батько ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12024141110001027 від 06.10.2024 року .
Призначити кримінальне провадження № 12024141110001027 від 06.10.2024 року про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286-1 КК України до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Дрогобицького місчькрайонного суду Львівської області на 23.12.2024 о 13:00.
Судовий розгляд провести суддею одноособово з обов'язковою участю прокурора, потерпілих та обвинуваченого.
У судове засідання викликати учасників кримінального провадження, а також свідків відповідно до реєстру матеріалів досудового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1