Справа № 461/1436/22
Провадження № 1-кс/461/7627/24
16.12.2024 року Галицький районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід судді Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_6 у кримінальному провадженні (справа № 461/1436/22),-
В провадженні Галицького районного суду м. Львова (головуючий суддя - ОСОБА_6 ) знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186 , ч. 2 ст. 185 КК України (справа № 461/1436/22).
12.12.2024 року на адресу суду надійшла заява обвинуваченого про відвід, яку останній мотивував тим, що суддя увійшов в злочинну змову з прокурором, захисником та постановив незаконну ухвалу про тримання ОСОБА_4 під вартою. Окрім того, на його думку, суддя ОСОБА_6 знищив письмові докази у даній справі.
В судовому засіданні обвинувачений заяву про відвід підтримав та просив таку задовольнити.
Захисник в судовому засіданні підтримав позицію обвинуваченого.
Прокурор в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні вказаної заяви, оскільки така є необґрунтованою.
Суддя Галицького районного суду ОСОБА_6 , будучи належним чином повідомленим про дату і час слухання заяви про відвід в судове засідання не з'явився, правом подачі письмових пояснень не скористався.
Враховуючи вимоги ст.ст.22, 26 та 81 КПК України та відсутність заперечень сторін, суд вважає за можливе розглянути заяву про відвід у відсутність осіб, що не з'явилися, та, дослідивши вказану заяву приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Частиною 1 ст. 6 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Відповідно до ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Частинами 1, 2 статті 9 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до положень ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом..
При розгляді даної заяви про відвід відповідно до положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суддя застосовує як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п. 1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року по справі «Білуха проти України» зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії», пункт 43).
Можливість неупередженого та об'єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя.
Вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя підлягає відводу, визначений ст. 75 КПК України і до них віднесено випадки, коли такий суддя є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; коли він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; ситуація особистої заінтересованості судді, його близьких родичів чи членів сім'ї в результатах провадження; наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді, а також випадки порушення встановленого ч. 3 ст. 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Згідно із ч. 3, 4 ст. 80 КПК України заяви про відвід можуть бути заявлені під час судового провадження. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.
За ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим. Тобто відвід має містити посилання на конкретні обставини, що об'єктивно можуть свідчити про упередженість судді та бути підтверджені відповідними доказами.
З аналізу процесуального законодавства слідує, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
Заслухана мотивація заяви про відвід не доводить наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або необ'єктивності судді ОСОБА_6 . Твердження обвинуваченого щодо упередженого ставлення судді видається суб'єктивною думкою і припущеннями. Доводи викладені в заяві про відвід не підтверджені жодним доказом.
Окрім того, суть доводів заяви обвинуваченого про відвід головуючого судді зводиться до незгоди із прийнятим судовим рішенням за результатом розгляду клопотання сторони обвинувачення про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Щодо доводів обвинуваченого про відсутність в матеріалах провадження оригіналів доказів, суд зазначає, що докази досліджуються судом безпосередньо у судовому засіданні. При цьому, їхню оцінку на предмет належності, допустимості, достовірності та достатності суд надає під час перебування в нарадчій кімнаті.
Виходячи з викладеного, відсутні будь-які дані, які б викликали обґрунтовані сумніви щодо упередженості головуючого судді ОСОБА_6 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186 , ч. 2 ст. 185 КК України, а тому передбачені законом підстави для його відводу відсутні.
Керуючись ст. 2, 7, 75, 76, 80, 81, 372, 376, 392 КПК України, суд-
У задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід судді Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_6 у кримінальному провадженні (справа № 461/1436/22), - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1