Справа № 461/8463/24
Провадження № 1-кс/461/7776/24
Іменем України
19.12.2024 року. м. Львів
Слідчий суддя Галицького районного суду м.Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, -
Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернулася до слідчого судді Галицького районного суду м. Львова із клопотанням про скасування арешту, накладеного ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 09.10.2024 на автобус марки «БАЗ А079.19», р.н. НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_3 .
В обґрунтування поданого клопотання покликається на те, що ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 09.10.2024 року року клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Львівської обласної прокуратури ОСОБА_5 про накладення арешту на майно - задоволено частково. В рамках кримінального провадження №12024140000001056, накладено арешт на автобус марки «БАЗ А079.19», р.н. НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_3 .В іншій частині клопотання - відмовлено. Адвокат зазначає, що на даний час необхідність у накладеному арешті на автомобіль відпала. Після накладення арешту на автомобіль він був оглянутий, у кримінальному провадженні, були проведені необхідні експертизи, а тому числі траснпортно - трасологічна експертиза, а також 01.11.2024 року була винесена постанова про призначення інженерно - траснпортної експертизи із дослдіженням обставин та механізму розвитку ДТП, які є заверешені та дали відповідль на поставлені питання. Адвокат вказує, що на даний час відсутня потреба у подальшому утриманні майна, тобто автомобіля, який належить ОСОБА_3 .
В судове засідання адвокат ОСОБА_3 , та особа в інтересах якої подано клопотання ОСОБА_4 не з'явилися, скерував на адресу суду заяву, в якому просить здійснювати розгляд клопотання про скасування арешту майна за його відсутності.
Заступник начальник ВРЗСТ СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 скерував на адресу суду заперечення на клопотання про скасування арешту в межах кримінального провадження №12024140000001056, за ч.2 ст. 286 КК України.
В обгрунтування клопотання покликається на те, що Слідчим управлінням ГУ НП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024140000001056 від 04.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України. 07.10.2024 року автобус марки «БАЗ А079.19», р.н. НОМЕР_1 , визнано речовим доказом, оскільки на такому наявні сліди злочину. Зазначає, що на даний час триває досудове розслідування, тому з метою недопущення знищенння слідів злочину, шляхом проведення ремонтно - відновлювальних робіт з автобусом, який є речовим доказом у кримінальному провадженні, просить у задоволенні клопотання про скасуванняарешту - відмовити.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України, клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно тимчасовим вилученням майна.
Враховуючи передбачені ч.2 ст.174 КПК України, строки розгляду зазначеної категорії клопотань, слідчий суддя, виходячи з загальних засад кримінального провадження: змагальності та розумних строків, приходить до висновку про можливість проведення судового розгляду за відсутності учасників процесу з урахуванням наявних у слідчого судді матеріалів.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вивчивши матеріали клопотання про скасування арешту майна та долучені до нього документи, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчим суддею встановлено, що Слідчим управлінням ГУ НП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024140000001056 від 04.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Постановою старшого слідчого ВРЗСТ СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_7 від 07.10.2024 року, визнано речовим доказом автобус марки «БАЗ А079.19», р.н. НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_3 .
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 09.10.2024 року року клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Львівської обласної прокуратури ОСОБА_5 про накладення арешту на майно - задоволено частково. В рамках кримінального провадження №12024140000001056, накладено арешт на автобус марки «БАЗ А079.19», р.н. НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_3 .В іншій частині клопотання - відмовлено.
Зі змісту вказаної ухвали вбачається, що арешт майна накладено з метою збереження речових доказів.
Положеннями статей 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Згідно із п.7 ч.2 ст.131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
У відповідності до ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведене, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Крім того, ч. 2 ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Стандарт доведення «достатні підстави», необхідність застосування якого передбачає ч. 3ст. 170 КПК України, не вимагає від сторони обвинувачення надання безумовних та беззаперечних доказів, а передбачає необхідність наведення достатньо вагомих фактів та об'єктивних відомостей, аналіз яких у їх взаємозв'язку між собою дозволяє дійти висновку про відповідність вилученого майна критеріям речових доказів.
Речовими доказами, згідно зі ст.98 КПК України, є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Зазначене майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України у кримінальному провадженні №12024140000001056 від 04.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Доводи заявника щодо створення несприятливих обставин для власника, пов'язаних із обмеженням права розпорядження даним нерухомим майном, не приймаються до уваги, оскільки обмеження права його власності в даному випадку є пропорційними завданням та меті кримінального провадження.
З аналізу ст. ст. 171-174 КПК України вбачається, що у клопотанні про скасування арешту в обов'язковому порядку має бути зазначено наступне: хто звертається із клопотанням про скасування арешту майна /власник майна тощо/; перелік і вид майна, арешт, який має бути скасовано; яким процесуальним документом та коли був накладений арешт, мотивація чому слід скасувати арешт. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими заявник обґрунтовує доводи клопотання.
У свою чергу, слідчий суддя вважає обґрунтованими та такими, що повністю відповідають вимогам кримінального процесуального закону України, мотиви, які стали підставою для задоволення клопотання слідчого/прокурора та застосування такого обмежувального заходу як арешт майна. Жодних об'єктивних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів доводи ухвали про накладення арешту на вищевказане майно, в судовому засіданні встановлено не було. Не було надано заявником і належних доказів, які б свідчили про те, що на даний час потреба в застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як накладення арешту відпала.
Слід зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення.
На думку слідчого судді, скасування арешту з вилученого майна на даний момент є передчасним, оскільки досудове розслідування триває, вказане майно визнано речовим доказом та з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, відчуження.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні поданого клопотання необхідно відмовити з наведених підстав, оскільки таке заявлено передчасно.
Керуючись ст.174 КПК України, слідчий суддя, -
у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Повний текст ухвали складено 19 грудня 2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1