Справа № 336/10290/24
Пр. 3/336/6469/2024
12 грудня 2024 року м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Вайнраух Л.А. розглянула матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця, адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ознаками скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
В провадженні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя з 16.10.2024 знаходиться вказана справа відносно ОСОБА_1 . Постановою судді від 21.10.2024 об'єднано в одному провадженні вказані справи.
Так, судом встановлено, що 06.10.2024 о 22-58 годині в м. Запоріжжі, вул. Чарівна, буд. 74, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував автомобілем «ВАЗ 21099» д.н.з НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме, дуже розширені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі, у лікаря нарколога відмовився. Від керування відсторонений шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР, про повторність попереджений. Зазначеними діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою КМУ №1306 від 10.10.2001, за що передбачена відповідальність згідно з ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім того, 06.10.2024 о 22-58 годині в м. Запоріжжі, вул. Чарівна, буд. 74, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував автомобілем «ВАЗ 21099» д.н.з НОМЕР_1 не маючи права керування даним транспортним засобом. Правопорушення вчинено повторно протягом року, 29.08.2024 ОСОБА_1 притягався до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП постановою EHA 2936008. Зазначеними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.1а ПДР, за що передбачено відповідальність відповідно до ч.5 ст.126 КУпАП.
Судові засіданні, які неодноразово призначені з часу надходження справи до провадження суду, ОСОБА_1 не з'явився, заяв та клопотань не скеровував, повідомлявся про дату, час та місце проведення належним чином, про причини неявки суд не сповіщав.
Крім того, за змістом протоколів від 06.10.2024, складених відносно ОСОБА_1 , він обізнаний із розглядом справи Шевченківським районним судом м.Запоріжжя.
Велика Палата Верховного суду у постанові від 23 серпня 2018 року у справі №11-237сап18 звернула увагу, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи чи участь її адвоката встановлене ч.1 ст.268 та ч.6 ст.294 КУпАП, не є абсолютним.
Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі №910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі.
Згідно зі ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v.Spain") від 07.07.1989 зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» (Заява N 3236/03, п.41) від 03.04.2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження».
Суд не зобов'язаний самостійно з'ясовувати причини неявки належно сповіщених учасників справи, оскільки обов'язок повідомити про ці причини і надати докази поважності неявки покладається на учасників справи. Суддею вжито всіх необхідних заходів для повідомлення особи та дотримання його права на особисту участь.
Враховуючи наведене, вжиття всіх необхідних та достатніх заходів для своєчасного виклику особи, суддя приходить до переконання про можливість розгляду справи за відсутності особи, відносно якої складено протоколи, що не протирічить ч.1 ст.268 КУпАП.
Згідно з п.2.5. Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою КМУ N1306 від 10.10.2001, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, суддя дійшла висновку про те, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб'єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об'єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.
Так, суд всебічно, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи, вважає доведеним факт наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України.
За змістом ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується у сукупності наявними у справі письмовими доказами, безпосередньо дослідженими під час розгляду справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №144612 від 06.10.2024; рапортом поліцейського від 06.10.2024; направленням ОСОБА_1 на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, до КНП «ОКЗПНД та СЗХ» ЗОР, оформлене на ім'я правопорушника 06.10.2024 о 23-15 годині, відповідно до якого у особи наявні ознаки сп'яніння, тотожні із тими, що вказані у протоколі. В направленні зазначено, що огляд у зв'язку з виявленими ознаками сп'яніння не проводився у зв'язку відмовою водія.
Крім того, до протоколу додано компакт-диск з відеозаписом, який відтворений під час судового засідання, з якого суддею встановлено, що дата, час та місце події й інші фактичні обставини справи відповідають змісту протокола. Вказаний відеозапис доданий до обох протоколів, які одночасно розглядаються судом та береться до уваги судом й при розгляду протоколів, складених за ознаками вчинення правопорушень, передбачених ч.5 ст.126 КУпАП.
Відповідно до довідки старшого інспектора відділу адміністративної практики УПП в Запорізькій області ДПП Пазиніч М., ОСОБА_1 не має повторності за вчинення правопорушень, передбачених ст.130 КУпАП, посвідчення водія не отримував.
Також, під час розгляду протокола про адміністративне правопорушення за ознаками ч.5 ст.126 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , суд виходить з того, що відповідно до п.2.1 (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно з приміткою до ст. 121 КУпАП під транспортними засобами у статтях 121-126, 127-1 - 128-1, частинах першій і другій статті 129, статтях 132-1, 133-1, 133-2, 139 і 140 слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші транспортні засоби.
За приписами ч. 9, 10 ст.15 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353-XII, право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, суддя дійшла висновку про те, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, яке полягає у керуванні транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, вчинене повторне протягом року.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП підтверджується у сукупності наявними у справі письмовими доказами, безпосередньо дослідженими під час розгляду справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №144633 від 06.10.2024; рапортом поліцейського від 06.10.2024; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №2936008 від 29.08.2024, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП у виді штрафу у сумі 3 400,00 гривень за керування транспортним засобом особою, без посвідчення водія, тобто не маючи права керування таким транспортним засобом, відомості про її оскарження у справі відсутні; старшого інспектора відділу адміністративної практики УПП в Запорізькій області ДПП Пазиніч М., із зазначенням даних вищенаведеної постанови за ознаками ч.2 ст.126 КУпАП, посвідчення водія не отримував.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що у даній справі наявна достатня сукупність узгоджених між собою доказів, які доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні вказаних правопорушень, безпосередньо досліджені судом та відповідають критерію достатності для встановлення вини особи.
Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно зі ст. 34, 35 КУпАП пом'якшуючих та обтяжуючих вину особи обставин судом не встановлено.
Згідно з ч.2 ст.36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень. В даному випадку більш серйозним є стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.
Під час призначення стягнення відповідно до ст.33 КУпАП суддя враховує тяжкість та обставини вчинення правопорушень, які є грубими та становлять суспільну небезпеку для інших учасників дорожнього руху, особу правопорушника, ступінь вини особи.
З аналізу санкції ч.5 ст.126 КУпАП слідує, що нею передбачено накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Альтернативного стягнення для інших осіб, які не є водіями (як, наприклад за нормою ст.130 КУпАП), в даному випадку не передбачено.
Суд зауважує, що відповідно до п.28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від № 18 від 19.12.2008 р.) «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч.3 ст.121, ч.4 ст.122, ст. 122-2, ч.3 ст. 123, статтями 124 і 130 КУпАП. Можливості накладати на винну особу таке стягнення як додаткове цей Кодекс не надає. Суди не вправі застосовувати його й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Проте, чинна редакція ч.5 ст.126 КУпАП прийнята в часі значно пізніше, ніж прийняття даної постанови, а саме, на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху" (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2021, № 21, ст.188). Нормативно-правовий акт набрал законної сили 17.03.2021.
За змістом ч.4 ст.2, ст.8 КУпАП зміни до законодавства України про адміністративні правопорушення можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та інших законів України, що встановлюють адміністративну відповідальність, та/або до законодавства України про кримінальну відповідальність, та/або до кримінального процесуального законодавства України. Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Крім того, за нормою ст.25 КУпАП оплатне вилучення, конфіскація предметів та позбавлення права керування транспортними засобами можуть застосовуватися як основні, так і додаткові адміністративні стягнення; позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю - тільки як додаткове; інші адміністративні стягнення, зазначені в частині першій статті 24 цього Кодексу, можуть застосовуватися тільки як основні. За одне адміністративне правопорушення може бути накладено основне або основне і додаткове стягнення. Вказана норма наразі викладена із змінами, внесеними згідно із Законами № 1700-VII від 14.10.2014, №1446-VIII від 07.07.2016, тобто, також після прийняття зазначеної вище Постанови Пленуму ВСУ.
Тому, із врахуванням доведеності вини ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про доцільність застосувати адміністративне стягнення згідно з санкцією статті, за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП, а саме, у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять років та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Щодо оплатного вилучення транспортного засобу суд зауважує, що дане стягнення полягає в примусовому вилученні вказаного рухомого майна за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета. На час вчинення правопорушення приналежність автомобіля «ВАЗ 21099», д.н.з. НОМЕР_1 іншій особі - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що встановлено за даними режстраційнох картки ТЗ, долученої до справи, що не дозволяє застосувати стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу.
Сплаті у відповідності до ст.40-1 КУпАП підлягає також судовий збір у передбаченому п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 розмірі.
Керуючись ст. 8, 23, 25, 27, 33-36, 40-1, 126, 130, 245, 251-252, 268, 279, 280, 283-285, 294, 307, 308 КУпАП, суддя, -
Визнати ОСОБА_1 , РНОКПП судом не встановлено, винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800,00 гривень (сорок тисяч вісімсот гривень 00 копійок), який стягнути в дохід держави, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п'ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Штраф в зазначеному розмірі підлягає перерахуванню на такі реквізити: отримувач - ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300; код отримувача (ЄДРПОУ) - 37941997; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; номер рахунку (IBAN) - UA708999980313000149000008001; код класифікації доходів бюджету -21081300; найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі).
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП судом не встановлено, в дохід держави судовий збір, який підлягає стягненню на користь Державної судової адміністрації України, у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 гривень (шістсот п'ять гривень 60 копійок), за реквізитами: рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУКу м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106, Судовий збір на користь Державної судової адміністрації України.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.
Роз'яснити правопорушнику, що згідно ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, який становить 81 600,00 гривень, витрати на облік зазначених правопорушень.
Суддя Л.А. Вайнраух
Постанова набрала законної сили “___»_____________ 20___рік
Дата видачі постанови “___»_____________ 20___рік
Строк пред'явлення виконавчого документа “___»_____________ 20___рік