Справа № 635/8044/16-ц
Провадження № 2/545/557/24
16.12.2024 Полтавський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді Стрюк Л.І.,
з участю секретаря Синегуб Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Сервіс Тір» про визнання недійсним договору купівлі-продажу, -
23.11.2016 позивач звернувся до Харківського районного суду Харківської області з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу, ухвалою від 28.11.2016 відкрито провадження у справі.
Розпорядженням голови Верховного Суду від 08.03.2022 за N 2/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ, територіальна підсудність справ Харківського районного суду Харківської області на момент надходження справи до суду була визначена за Полтавським районним судом Полтавської області.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2023 справу розподілено на суддю Харабадзе К.Ш.
Відповідно до розпорядження керівника апарату суду №216 від 22.02.2024 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, оскільки рішенням Вищої ради правосуддя від 30.01.2024 №267/0/15-24 достроково закінчено відрядження судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області Харабадзе К.Ш. до Полтавського районного суду Полтавської області з 12.02.2024.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.02.2024 справу розподілено на суддю Стрюк Л.І., ухвалою від 01.04.2024 прийнято до свого провадження та призначено справу до підготовчого засідання на 27.05.2024.
Ухвалою суду від 03.10.2024 справу призначено до судового розгляду.
У судові засідання, які були призначені 27.11.2024 та 16.12.2024 позивач та його представники не з'явилися, про причини неявки не повідомили, заяви про розгляд справи за їхньої відсутності не надали. Згідно з п. 2 ч.7, ч. 8 ст. 128 ЦПК України позивач вважається таким, що повідомлений належним чином.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, попередньо надавши заяву про залишення позовної заяви без розгляду, у зв'язку з повторною неявкою позивача та його представників; просив скасувати заходи забезпечення позову.
Представники третіх осіб в судове засідання не з'явилися з невідомих суду причин, заяви про розгляд справи без їхньої участі не надали.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає залишенню без розгляду з таких підстав.
Згідно п.1 ч.2 ст.43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.
Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися у судове засідання без поважних причин.
Згідно з постановою Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 11 від 17 жовтня 2014 року «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» при здійсненні правосуддя судам слід брати до уваги те, що відповідно до пункту 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку; строки, встановлені ЦПК України, є обов'язковими для судів та учасників судових процесів.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника. Оцінюючи поведінку заявника, а також осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу, слід взяти до уваги факти невиконання ними процесуальних обов'язків, наприклад, ненадання чи надання з порушенням строку, передбаченого ЦПК, доказів у справі; неодноразові неявки у судове засідання без поважних причин, якщо це призвело до порушення розумного строку судового розгляду.
При цьому, суд також зазначає, що Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить з того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Тобто, обов'язок щодо вжиття заходів для прискорення розгляду справи покладено на позивача як ініціатора спору.
Отже, позивачі, будучи ініціаторами судового розгляду справи, у першу чергу мають активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані.
Під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників процесу, заборона зловживати наданими правами.
Суд враховує те, що неодноразові неприбуття у судові засідання позивача (його представників), вказує на зловживання процесуальними правами та невиправдане затягування розгляду справи. При цьому визначальними процесуальними обов'язками позивача є виконання процесуальної дії у встановлені законом або судом строки, у тому числі і забезпечення представництва власних інтересів при розгляді справи.
Суд вважає неможливим слухання справи за відсутності позивача, який ухиляється від участі у судовому розгляді справи, не з'являється у судові засідання без надання доказів про поважність причин неявки та не надав заяви про розгляд справи за його відсутності.
Згідно з ч.5 ст.223, п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Оскільки позивач не з'являється у судові засідання, не повідомляє суд про причини неявки, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду.
Клопотання представника відповідача про скасування заходів забезпечення позову підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що ухвалою судді Харківського районного суду Харківської області від 06.12.2016 заяву позивача про забезпечення позову задоволено; забезпечено позов шляхом заборони відчуження нежитлових приміщень, а саме гаражу літ. №А-1» та прохідної літ. «Б-1», відсотком готовності 50%, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які належать на підставі договору купівлі-продажу від 31 січня 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Десятниченко О.В., реєстр №200, та зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №283095963251 31.01.2014р.,приватному підприємству «Сервіс-Тір», код ЄДРПОУ 35407777, до розгляду справи по суті.
Згідно з ч.9 ст.158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
Оскільки позов підлягає залишенню без розгляду, суд приходить до висновку, що заходи забезпечення позову, вжиті відповідно до ухвали від 06.12.2016, підлягають скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ч.9 ст. 158, п. 3 ч.1 ст. 257,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Сервіс Тір» про визнання недійсним договору купівлі-продажу - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що відповідно ч.2 ст. 257 ЦПК України він має право на повторне звернення до суду в загальному порядку після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Заходи забезпечення позову, вжиті відповідно до ухвали судді Харківського районного суду Харківської області від 06.12.2016 у виді заборони відчуження нежитлових приміщень, а саме гаражу літ. №А-1» та прохідної літ. «Б-1», відсотком готовності 50%, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які належать на підставі договору купівлі-продажу від 31 січня 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Десятниченко О.В., реєстр №200, та зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №283095963251 31.01.2014р.,приватному підприємству «Сервіс-Тір», код ЄДРПОУ 35407777 - скасувати.
Копію ухвали про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надіслати Центру надання адміністративних послуг Харківського району Харківської області для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.
Копію ухвали направити сторонам по справі.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.
Суддя: Л. І. Стрюк