Провадження № 2-о/537/176/2024
Справа № 537/6392/24
13.12.2024 Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області у складі головуючого судді Дядечко І.І., за участі секретаря Бобровської К.Д., заявника ОСОБА_1 , представника заявника - адвоката Стаханова М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кременчука цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Прокопа Дениса Олександровича про встановлення факту, що має юридичне значення,
установив:
Заявник ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту її постійного проживання на час відкриття спадщини зі своєю матір'ю - спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування заяви зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати заявниці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 08.02.2024 року Департаментом «Центр надання адміністративних послуг» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області. Внаслідок смерті останньої відкрилась спадщина, до складу якої входить: 1/2 частка квартири АДРЕСА_1 , квартира АДРЕСА_2 . ОСОБА_1 є дочкою померлої ОСОБА_2 та єдиною спадкоємицею першої черги успадкування за законом. Після прийняття спадщини ОСОБА_1 подала нотаріусу заяву для оформлення спадкової справи та видачу їй відповідних свідоцтв про право власності на нерухоме майно. Однак, після заведення спадкової справи за № 35/2024 від 14.10.2024 року (номер у Спадковому реєстрі 73126679) постановою від 12.11.2024 року за №449/02-31 приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Прокоп Д.О. їй було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_3 , у зв?язку з пропущенням шестимісячного строку подання відповідної заяви до нотаріуса та ненадання доказів, що підтверджують факт її постійного проживання із спадкодавцем на час її смерті. Разом з цим, нотаріусом було роз?яснено право ОСОБА_1 на звернення до суду для встановлення факту її постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Отже, так як встановлення зазначеного факту постійного проживання останньої разом з її матір?ю - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 впливає на можливість отримання нею свідоцтв про право на спадщину, а відтак, стосується її прав спадкоємця та має юридичне значення, ОСОБА_1 звертаюсь до суду з відповідною заявою.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 03.12.2024 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами окремого провадження.
Заявник ОСОБА_1 та її представник - адвокат Стаханова М.В. в судовому засіданні заяву підтримали в повному обсязі, з підстав у ній зазначених.
Представник заінтересованої особи Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області Костик А.О. в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, завчасно подала до суду заяву відповідно до якої просить розглядати заяву без її участі та ухвалити рішення, враховуючи норми чинного законодавства.
Приватний нотаріус Кременчуцького нотаріального округу Полтавської області Прокоп Д.О. в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Суд вважає, що в справі достатньо доказів для її розгляду без участі заінтересованих осіб.
Вислухавши заявника та його представника, свідків, вивчивши матеріали справи, дослідивши і оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд встановив таке та дійшов таких висновків.
Згідно з ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У відповідності до ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 01.08.2009 Центральним відділом реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області вбачається, що після реєстрації шлюбу ОСОБА_4 змінила прізвище на « ОСОБА_5 ».
Як достовірно встановлено в судовому засіданні та зокрема підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданого 15.09.1987, матір'ю заявника ОСОБА_1 є ОСОБА_2 .
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Департаментом «Центр надання адміністративних послуг» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області 08.02.2024.
14.10.2024 ОСОБА_1 , як спадкоємець за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , звернулась до приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Прокопа Д.О. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частка квартири АДРЕСА_1 .
Постановою приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Прокопа Д.О. від 12.11.2024 №449/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії, відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , у зв'язку з відсутністю документів, що встановлюють факт прийняття спадщини. Підставою для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом стало те, що ОСОБА_1 у встановлений ст. 1270 ЦК України строк не подала до органів нотаріату заяву про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 , документально не підтвердила факт спільного проживання з померлою на час відкриття спадщини та/або факт реєстрації свого місця проживання з нею за однією адресою.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 1220, ч. 1 ст. 1221 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи, а місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Відповідно до положень ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Згідно із ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
З цієї норми випливає, що прийняття спадщини має важливе практичне значення: з ним пов'язана можливість оформлення права власності на спадкове майно шляхом видачі нотаріусом правовстановлюючого документа свідоцтва про право на спадщину та реєстрації, у випадках, визначених законом, прав на неї (наприклад, на нерухоме майно).
Акт прийняття спадщини характеризується наступними ознаками: односторонній характер даного правочину, оскільки його здійснення залежить виключно від волі спадкоємця; безумовність та беззастережність передбачають, що не можна поставити факт прийняття спадщини у залежність від настання або ненастання якої-небудь умови, рівно як і не допускається часткове прийняття спадщини з відмовою від прийняття тієї її частини, що залишилася; прийняття спадкоємцем спадщини хоча б у частині свідчить про те, що спадкоємець прийняв її у цілому, незалежно від того, у чому полягає частина, що залишилася, і де вона знаходиться.
Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Для того, щоб спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, самого факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини недостатньо. Необхідно, щоб таке проживання було постійним.
При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.
Згідно з п. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.
В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини. Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов'язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.
Як випливає із п. 3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.п.2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах спадкування" № 7 від 30.05.2008, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку з цим нотаріус відмовляє особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Місцем проживання фізичної особи згідно з ч. 1 ст. 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Як вбачається з паспорту громадянина України серії НОМЕР_4 , виданого Крюківським РО у м. Кременчуці УДМС України в Полтавській області 05.09.2012 на ім'я заявника, місце проживання ОСОБА_1 зареєстровано у встановленому законом порядку за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідно до Акту про проживання, складеного 22.11.2024 головою правління ОСББ «Дорожник №2» Шапченко В.Л., зі слів громадян ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , останні підтверджують факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 24 лютого 2022 року по 07 лютого 2024 року за адресою: АДРЕСА_4 .
Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що знає ОСОБА_1 протягом тривалого часу й проживає з нею в одному будинку. Вказала, що ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_1 та з лютого 2024 року до її смерті вона постійно проживала разом з заявником за адресою: АДРЕСА_4 . Також, вказала, що дочка доглядала за матір'ю після операції.
Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що ОСОБА_1 є дочкою померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , яку вона знала більше 30 років. Вказала, що заявниця разом з своєю сім'єю після 24.02.2024 року переїхала жити до матері за адресою: АДРЕСА_4 , оскільки квартира знаходиться на першому поверсі й має підвальне приміщення. Зазначила, що ОСОБА_1 доглядала за матір'ю й проживала разом з неї до її смерті.
Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що він є чоловіком ОСОБА_1 й після 24.02.2024 вони переїхали жити до матері дружини - ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_4 , оскільки квартира знаходиться на першому поверсі й має підвальне приміщення та проживали разом з останньою до її смерті.
Відповідно до вимог ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому засіданні можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Враховуючи викладене, встановлені обставини справи, аналізуючи в сукупності наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт постійного проживання ОСОБА_1 із спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 на час відкриття спадщини, тобто станом на ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_4 і підстави для встановлення такого факту є, а тому заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 5, 10, 13, 19, 76, 77, 81, 133, 141, 263, 264, 265, 293, 294, 315, 316 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Прокопа Дениса Олександровича про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 ) із спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 на час відкриття спадщини, тобто станом на ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_4 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.І. Дядечко