справа № 388/1566/24
провадження № 2/388/440/2024
18.12.2024м. Долинська
Долинський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді Кнурова О.А.,
за участі:
секретаря судового засідання Лященка Я.О.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовомОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Долинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про виключення відомостей про батька дитини з актового запису про народження дитини, -
встановив:
позивач ОСОБА_3 звернувся до Долинського районного суду Кіровоградської області з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Долинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), у якому (позові), просив:
- виключити із актового запису № 6 про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного 27.11.2017 Виконавчим комітетом Боківської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, відомості про ОСОБА_3 , як батька дитини.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що він з 27.04.2001 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Під час перебування у шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась дитина - ОСОБА_4 . Наприкінці лютого 2024 року вони припинили шлюбно-сімейні відносини. 18.03.2024 ОСОБА_2 подала позов про розірвання шлюбу. Після цього вона повідомила, що він не є біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 02.05.2024 у справі № 388/503/2024 шлюб між ними було розірвано.
Ухвалою від 06.09.2024 зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаним позовом з постановленням здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження і розпочато підготовче провадження у справі із призначенням підготовчого судового засідання з повідомленням (викликом) учасників справи.
Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.
Пояснення третьої особи по суті справи до суду не надходили.
Третя особа звернулась до суду із заявою про розгляд справи за відсутності її представника. Залишила вирішення справи на розсуд суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
За наведених вище обставин та положень цивільного процесуального законодавства суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності учасників, які не з'явились у судове засідання на підставі наявних у суду матеріалів справи.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, обґрунтовуючи свою позицію аналогічно викладеному у ньому, позовні вимоги просив задовольнити. Також, враховуючи те значення, яке дана справа має для позивача просив судові витрати у справі вважати понесеними позивачем.
Відповідач у судовому засіданні визнала позов повністю. Повідомила, що дійсно ОСОБА_3 не є біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заслухавши представника позивача та відповідача, дослідивши докази у справі і з'ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, враховуючи позиції учасників справи, висловлені ними у заявах по суті справи, які було подано до суду, виходячи з положень цивільного процесуального законодавства, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи у межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, - суд дійшов висновку про задоволення позову, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Поряд з цим, відповідно до положень ч. 1 - ч. 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами у розумінні ч. 1 ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Положеннями ч. 1, ч. 5, ч. 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до положень ст. 264 ЦПК України, суд, ухвалюючи судове рішення, зобов'язаний встановити, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувались вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
За умовами ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Таким чином, враховуючи безумовне визнання відповідачем позову, судом, з метою з'ясування чи не суперечить таке визнання закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, на підставі доказів, наданих учасниками справи, встановлено такі обставини.
ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 27.04.2001 по 02.05.2024, що підтверджується рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 02.05.2024 (справа № 388/503/2024), яке набрало законної сили 03.06.2024.
За даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Зазначені вище, встановлені судом обставини сторонами у справі не заперечувалися.
З огляду на наведені вище правовідносини між сторонами, з приводу яких виник спір, судом відзначається таке.
Відповідно до положень ст. 136 СК України особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття. Не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій відповідно до частини першої статті 123 цього Кодексу. До вимоги чоловіка про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується.
Окремо судом відзначається, що на час звернення до суду з даним позовом та на момент ухвалення даного рішення ОСОБА_4 є неповнолітньою. Докази на підтвердження обізнаності ОСОБА_3 у момент реєстрації його батьком дитини про те, що він не є її батьком, а також те, що останній давав згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій, - суду не надавалися.
За приписами ст. 7 СК України, яка встановлює загальні засади регулювання сімейних відносин, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Крім того, з урахуванням положень ч. 8 ст. 7 СК України, якими передбачено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї, судом відзначається, що визнання даного позову відповідачем не суперечить закону, зокрема, положенням,що регулюють сімейні правовідносини, та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, зокрема, інтереси неповнолітньої ОСОБА_4 , а тому суд не вбачає підстав для відмови у прийнятті визнання відповідачем позову.
Відповідно до положень п. 20 глави 1 розділу III Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/2, з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства, зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Положеннями п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5, з відповідними змінами, передбачено, що рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, - є підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану.
Враховуючи встановлені обставини справи, наведені вище положення процесуальних норм та норм матеріального права, розглянувши справу у межах заявлених позовних вимог з урахуванням предмету та підстав пред'явленого позову, беручи до уваги доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком - ОСОБА_3 , та дитиною - ОСОБА_4 , - суд дійшов висновку, що вимога позивача про виключення відомостей про батька дитини з актового запису про народження дитини є обґрунтованою та доведеною, а тому така вимога підлягає задоволенню з урахуванням наведених вище мотивів та розрахунків, що не суперечить чинному законодавству і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, і таке рішення суду у повній мірі відповідає завданню цивільного судочинства, зокрема, щодо справедливого вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених прав та інтересів фізичної особи.
Питання розподілу судових витрат слід вирішити з урахуванням положень ст. 141 ЦПК України, якими, крім іншого, передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, зокрема, враховує чи є розмір таких витрат пропорційним до предмета спору з урахування, зокрема, значення справи для сторін, на підставі чого, враховуючи у даному випадку співвідношення судових витрат позивача до значення справи для нього та відповідача, з урахуванням позиціє позивача про залишенням за ним понесених судових витрат, - суд дійшов висновку, що судові витрати позивача у цій справі слід вважати понесеними ним.
Керуючись статтями 200, 206, 258-259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, -
ухвалив:
позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Долинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про виключення відомостей про батька дитини з актового запису про народження дитини, - задовольнити.
Виключити із актового запису № 6 про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного 27.11.2017 Виконавчим комітетом Боківської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, відомості про ОСОБА_3 , як батька дитини.
Судові витрати у справі вважати понесеними позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду безпосередньо або через Долинський районний суд Кіровоградської області (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасники справи:
- позивач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
- відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
- третя особа - Долинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), місцезнаходження: вул. Тесленка буд. 59, м. Долинська, Кіровоградська область, 28500, ЄДРПОУ 23234108.
Повне рішення суду складено 19.12.2024.
Суддя О.А. Кнуров