19.12.2024 Провадження по справі № 3/940/667/24
Справа № 940/1433/24
Іменем України
19 грудня 2024 року суддя Тетіївського районного суду Київської області Косович Т.П., розглянувши матеріали, які надійшли від батальйону № 2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , працюючого заступником директора ТОВ Дор Ідеал Буд»,
за ч. 4 ст. 140 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 144958 від 07.10.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 16.09.2024 року о 12 годині 18 хвилин на автодорозі Р-17 не здійснив своєчасно заходи з належного утримання, допустивши порушення вимог до відстані від крайньої проїзної частини до найближчого краю стовбура дерева, передбачених таблицею 4.3 ДБН В.2.3-4:2015, та допустивши розміщення крони дерева над проїзною частиною зазначеної автомобільної дороги, що стало причиною ДТП за участю транспортного засобу марки Ford Transit, номерний знак НОМЕР_1 , чим порушив вимоги п. 5.6.2 ДСТУ 3487:2022, ДБН В.2.3-4:2015 та п. 1.5 ПДР України.
В судове засідання ОСОБА_1 не прибув, 19.12.2024 року до суду надіслав письмове пояснення, в якому вказав про неможливість прибуття до суду для розгляду справи, свою вину у вчиненому правопорушенні не визнає.
Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Продовження перебігу строків накладення адміністративних стягнень законом не передбачено, тому в разі їх закінчення провадження у справі закривається.
Згідно з пунктом 7 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв?язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Вказівка законодавця у пункті 7 статті 247 КУпАП «на момент розгляду справи» означає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, якщо на початок розгляду справи закінчилися строки, встановлені статтею 38 КУпАП.
При цьому триваюче правопорушення - це проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків.
Кодекс України про адміністративні правопорушення чітко передбачає, що закінчення строків накладення адміністративних стягнень є підставою, що виключає провадження у справі на будь-якій стадії. Ця норма є імперативною і не передбачає обов'язку суду визначати питання вини чи невинуватості особи, оскільки по своїй суті є формою відмови держави від юридичного переслідування особи за вчинення адміністративного правопорушення.
Аналогічне положення міститься в рішенні ЄСПЛ у справі «Грабчук проти України» від 26.09.2006, згідно з яким, у разі закриття провадження по справі, питання про доведеність вини особи не має вирішуватися.
Також, відповідно до висновку Вищого адміністративного суду України «Щодо встановлення вини особи під час закриття провадження про адміністративні правопорушення у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності», у разі закриття провадження по справі у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не встановлюється. Отже, після закінчення вказаних строків унеможливлюється здійснення будь-яких заходів, спрямованих на притягнення особи до адміністративної відповідальності. Це дає підстави вважати про відсутність у суду прав з'ясовувати і встановлювати вину чи невинуватість особи в постанові про закриття провадження у справі.
Більш того, п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення. Крім того, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Отже, суд звертає увагу на те, що поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи буде свідчити про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За положеннями статті 284 КУпАП, судовим рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини. Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення. Таким чином, вина осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, не встановлюється у справах, у яких провадження закривається.
Крім того, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.10.2020 у справі № 927/623/18 зазначено, що застосування положень п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП- через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак така обставина, як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні адміністративного правопорушення.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 26.10.2022 у справі № 645/6088/18 зазначено, що закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні адміністративного правопорушення.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення 16.09.2024 року, дане правопорушення не є триваючим, а справа про адміністративне правопорушення розглядається судом 19.12.2024 року, при цьому у суду не було можливості здійснити розгляд справи в межах строку накладення адміністративного стягнення, оскільки справа надійшла до суду 29.11.2024 року, була призначена до судового розгляду на 11.12.2024 року та відклалася через відсутність доказів належного повідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, тому суд вважає, що на момент розгляду справи судом минуло більше ніж три місяці з дня вчинення правопорушення, що відповідно до п. 7 ст. 247 КупАП є обставиною, згідно якої провадження в справі про адміністративні правопорушення підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 38, 140 ч. 4, 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
постановив:
Справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 140 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду на протязі десяти днів з моменту її проголошення.
Суддя: Т.П.Косович