Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/2410/24
Провадження № 2/376/1210/2024
03 грудня 2024 року Сквирський районний суд Київської області
у складі: головуючого судді Коваленка О.М.,
за участі секретаря Щур Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сквира за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
установив:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого вказала, що з відповідачем ОСОБА_2 перебуває у зареєстрованому шлюбі з 10.03.2001. Від шлюбу мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюбні відносини між сторонами фактично припинені, з відповідачем не підтримує близьких стосунків, не веде спільного господарства, не примирилися, спору відносно поділу майна та місця проживання неповнолітньої дитини між сторонами на даний час немає.
Ухвалою суду від 08.08.2024 відкрито провадження у даній цивільній справі та призначено розгляд справи у спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін.
Згідно правил п. 4 ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
23.08.2024 відповідач ОСОБА_2 подав до суду відзив на позовну заяву, у якому виклав свої заперечення та повідомлення щодо змісту позовної заяви ОСОБА_1 та просив врахувати їх при розгляді даної справи (а.с. 20).
30.09.2024 відповідач ОСОБА_2 надав до суду письмову заяву про вжиття заходів щодо примирення подружжя та просив надати строк для примирення, посилаючись на те, що примирення відповідає інтересам їх сім'ї.
Згідно ухвали Сквирського районного суду Київської області від 03.10.2024 подружжю надавався двохмісячний строк для примирення, однак бажаних результатів це не дало.
Позивач не виявила бажання примиритися, наполягала на розірванні шлюбу, про що 03.12.2024 подала відповідну заяву.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши докази у справі, вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України.
Матеріалами справи установлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 10.03.2001, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 від 10.03.2001, актовий запис №27 (а.с.13).
Від шлюбу мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 23.11.2016 (а.с.14).
Сторони припинили подружнє життя понад шість місяців, не ведуть спільного господарства, не примирилися, на даний час спору відносно поділу майна та місця проживання неповнолітньої дитини між ними немає.
Відповідно до статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду (ч. 3 ст. 105 СК України).
Згідно з ч. 3 ст. 109 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як роз'яснено у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Позивач не виявила бажання примиритися, наполягала на розірванні шлюбу.
Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили (ч. 3 ст. 115 СК України).
За наявності зазначених обставин суд вважає, що збереження шлюбу буде суперечити інтересам сторін, інтересам дітей, тому надалі є недоцільним.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Питання щодо зміни прізвища позивача судом не вирішувалося.
Керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 19, 81, 82, 223, 263-265, 354 ЦПК України, ст. 24, 105, 110, 112, 113-115 СК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 10 березня 2001 року відділом реєстрації актів громадянського стану Сквирського районного управління юстиції Київської області, актовий запис № 27 - розірвати.
Шлюб припиняється у день набрання законної сили рішення суду.
З текстом рішення можливо ознайомитися за адресою: court.gov.ua
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції на протязі 30 днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення справи) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.
Суддя О.М. Коваленко