Справа № 375/1910/24
Провадження № 3/375/1229/24
19 грудня 2024 року селище Рокитне
Суддя Рокитнянського районного суду Київської області Смик М. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріал про адміністративне правопорушення, який надійшов з Управління патрульної поліції у Київській області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та фактично проживає у кв. АДРЕСА_1 ,
за частиною 1 статті 173-2 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 073803 від 27 жовтня 2024 року вбачається, що ОСОБА_1 27 жовтня 2024 року близько 02 години 50хвилин перебуваючи на вул. Незалежності, 50 у селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області не виконав вимоги термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА № 472310 від 27 жовтня 2024 року, про залишення місця проживання та заборони в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою, чим вчинив домашнє насильство.
Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене частиною 1 статті 173-2 КУпАП.
На розгляд справи ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заперечень проти протоколу не надав, передбаченим законом правом на правову допомогу не скористався.
Враховуючи скорочені строки розгляду справи про адміністративне правопорушення, належне повідомлення про час та місце розгляду справи, дотримуючись вимог статті 268 КУпАП, суддя вважає за можливе розглянути справу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог частини 1 статті6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Крім того, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їхніх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 073803 від 27 жовтня 2024 року, формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 27 жовтня 2024 року, копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 073802 від 27 жовтня 2024 року, копією термінового заборонного припису серії АА № 472310 від 27 жовтня 2024 року, заявою ОСОБА_2 від 27 жовтня 2024 року, письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 27жовтня 2024 року, рапортом поліцейського взводу №1 роти №2 батальйону №2 ППП в місті Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП від 27 жовтня 2024 року, диском з відеозаписмо зафіксованим на нагрудну бодікамеру працівниками поліції.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідальність за частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачена за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, які відповідно до статті 251 КУпАП є доказами у справі про адміністративне правопорушення.
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , суд враховує характер вчиненого адміністративного правопорушення, ступінь вини, обставини, які пом'якшують відповідальність та відсутність обставин, які її обтяжують, та з урахування того, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами, суддя дійшла висновку, що необхідним та достатнім є застосування до нього адміністративного стягнення в межах санкції частини 1 статті 173-2 КУпАП у виді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з вимогами статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
У відповідності до вимог пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір, в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 605,60 грн.
Керуючись статтями 33, 40-1, частиною 1 статті 173-2, 245, 252, 280, 283, 284, 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення та пунктом 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 10 (десяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень 00 копійок.
- реквізити для сплати штрафу: (рахунок отримувача: UA638999980313070106000010842; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; код класифікації доходів бюджету: 21081100).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в дохід держави в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
- реквізити для сплати судового збору: (рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001,код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Частиною першою статті 307 КУпАП передбачено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області протягом десяти днів.
Суддя Марина СМИК