01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
02.11.2010 № 28/202-б
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Дзюбка П.О.
суддів:
За участю представників:
від кредитора:Гарбар Т.Л дов. від 27.07.2010 р.
від боржника:не з'явився
від ДПА:не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державна податкова адміністрація у м.Києві
на постанову Господарського суду м.Києва від 29.07.2010
у справі № 28/202-б ( .....)
за позовом ТОВ "СКД-Консалтінг"
до ТОВ "Мєрідіум Софт"
про визнання банкрутом
Постановою господарського суду міста Києва від 29.07.2010р. у справі № 28/202-б за заявою боржника ТОВ “СКД - Консалтінг” (надалі - Ініціюючий кредитор ) до ТОВ “Мєрідіум Софт” (надалі -Боржник) про визнання останнього банкрутом Боржника визнано банкрутом з наслідками передбаченими ст. 23 Закону України “про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, Ініціюючого кредитора визнано кредитором на суму 20000,00 грн., якого призначено ліквідатором банкрута, припинено процедуру розпорядження майном, відкрито ліквідаційну процедуру, Ініціюючого кредитора зобов'язано протягом п'яти днів подати до офіційного друкованого органу оголошення про визнання Товариства банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури і надати суду докази такої публікації, письмово повідомити про визнання Боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів Товариства, а також надати суду звіт та ліквідаційний баланс Боржника. При цьому, підприємницька діяльність Боржника завершена, строк виконання всіх його грошових зобов'язань визнано таким, що настав, припинено нарахування неустойки, процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості Товариства, припинено повноваження органів управління Боржника щодо управління ним та розпорядження його майном.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ДПА у м. Києва (далі - скаржник) звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати дану постанову, а провадження у справі припинити.
Представник Ініціюючого кредитора в судовому засідання надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечував вимоги апеляційної скарги та просив залишити останню без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
В судове засідання представники Боржника та ДПА у м. Києва не з'явились, причину неявки суду не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи є докази (поштові повідомлення) належного повідомлення сторін про час та місце розгляду апеляційної скарги, а матеріалів справи достатньо для розгляду по суті колегія суддів, порадившись, ухвалила розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника Боржника та ДПА у м. Києва за наявними документами в матеріалах справи.
Апеляційний господарський суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються апеляційні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановила, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову місцевого господарського суду без змін із наступних мотивів:
При цьому, апеляційний суд вважає за необхідне констатувати, що Боржник, в порушення вимог статті 33 ГПК України, не довів ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень при апеляційному провадженні.
Київським апеляційним господарським судом за результатами дослідження матеріалів справи встановлено такі обставини, що мають значення для справи.
08.06.2010 р. ТОВ “СКД - Консалтінг” звернулось до господарського суд м. Києва з заявою про визнання ТОВ “Мєрідіум Софт” банкрутом. Заява мотивована тим, що між Ініціюючим кредитором та Боржником було укладено договір №07/12 про надання маркетингових послуг та послуг з розробки бренду та корпоративного стилю на виконання умовами якого першим було досліджено цільову аудиторію споживачів, розроблено бренд та корпоративний стиль. 05.01.2010р. між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до Договору№07/12 від 07.12.2009р., відповідно до якої розрахунок між сторонами здійснюється шляхом видачі простого векселя серії АА 2072153 на суму 20000,00 грн. зі строком оплати 10.03.2010р. вексель був переданий на підставі акту прийому-пердачи векселя. В зв'язку з незнаходженням Боржника за місцемзнаходження Ініціюючий кредитор звернувся до приватного нотаріуса, яким 12.03.2010р. було вчинено протест про неоплату векселя (реєстраційний номер 2145) на вчинено виконавчий напис від 17.03.2010р. №2296. Постановою ВДВС у Шевченківського районного управління юстиції м. Києва було відкрито 24.03.2010р. виконавче провадження з виконання виконавчого напису. Відповідно до акту державного виконавця від 01.04.2010р. Боржник за адресою: м. Київ, вул.. Артема, 37-41, відсутній. Майно, що належало Боржнику на праві власності не виявлено. Постановою ВДВС у Шевченківського районного управління юстиції м. Києва від 29.04.2010р. було повернуто виконавчий документ.
15.06.2010р. ухвалою господарського суду м. Києва порушено провадження у справі про банкрутство за № 28/202-б на підставі ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а саме з використанням спрощеної процедури банкрутства відсутнього боржника.
Постановою Господарського суду м. Києва від 29.07.2010 р. Боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру з всіма передбаченими законодавством наслідками, ліквідатором банкрута призначено Інспекцію, яку зобов'язано письмово повідомити всіх відомих їй кредиторів Товариства, а також провести ліквідаційну процедуру і надати суду звіт та ліквідаційний баланс Боржника.
В обґрунтування своєї позиції суд першої інстанції в постанові посилається на те, що вимоги Ініціюючого кредитора документально підтверджуються та визнаються судом безспірними і обґрунтованими, з матеріалів справи вбачається, що Боржник відсутній за юридичною адресою, нерухомого майна і транспортних засобів, що належать Товариству на праві власності, не виявлено, а тому у суду є всі підстави для визнання Боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. При цьому, місцевий господарський суд керувався нормами ст.ст. 22-24, 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
В апеляційній скарзі ДПА у м. Києва зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті постанови, було порушено ст.ст. 7, 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі - Закон) та ст. 33 ГПК України. ДПА у м. Києва вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови було невірно витлумачено приписи ст. 52 Закону, не було наведено аналізу доказів щодо відсутності платоспроможності боржника. Ініціюючим кредитором не було виконано вимоги п.8.1.1 Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), а саме не надано до податкового органу передбачених даною нормою документів.
У зв'язку з наведеними вище посиланнями апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Статтею 4-3 ГПК України визначено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно п.1 ст.52 Закону у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Отже, за правилами цієї статті справа про банкрутство може бути порушена у разі наявності хоча б однієї з перелічених умов, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника. А такі ознаки як неплатоспроможності боржника, мінімальний розмір вимог та тримісячний строк незадоволення вимог кредитора та, як наслідок, наявність виконавчого провадження, при порушенні справи про банкрутство відсутнього боржника не застосовуються.
Згідно із ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
Пунктом 5 ст. 1 Закону про реєстрацію передбачено, що місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
Відповідно до статті 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням повинні міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців.
Відповідно до вимог частин 1, 3 статті 18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру , не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.
Згідно наданого місцевому господарському суду Витягу з державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців відносно ТОВ “Мєрідіум Софт” Серія АД №463155 вказане Товариство відсутнє за місцезнаходженням, а статус відомостей про юридичну особу підтверджено, що згідно з ч. 7 ст. 19 Закону про реєстрацію свідчить про відсутність юридичної особи за вказаною в реєстрі адресою -місцезнаходженням.
Враховуючи наявні у матеріалах справи, на момент прийняття оскаржуваної постанови документи, зокрема, копія акту державного виконавця від 01.04.2010р. та копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АД №463155, апеляційна інстанція дійшла висновку, що обставина відсутності керівних органів боржника за місцем знаходження підтверджена належними, у розумінні ст. 34 ГПК України, доказами.
Як вбачається з матеріалів справи місцевим господарським судом, а саме ухвалою від 15.06.2010р., було зобов'язано державну податкову інспекцію за місцем знаходження боржника проінформувати суд про підприємницьку діяльність боржника, зокрема, щодо останньої дати подання документів бухгалтерської звітності, податкових декларацій, відомостей щодо зміни адреси; надати суду відомості про відкриття та закриття рахунків в банківських установах боржника; відомості щодо наявності/відсутності податкової заборгованості, також було зобов'язано УПФ в Шевченківському районі м. Києва надати відомості щодо звітності боржника та наявності заборгованості по заробітній платі, а Головне управління статистики - надати відомості про подання боржником звітності.
ДПІ у Шевченківському районі м. Києва (державна податкова інспекція за місцем знаходження боржника), відповідно до матеріалів справи вимоги суду не виконала.
Відповідно до листа УПФ в Шевченківському районі м. Києва заборгованість ТОВ “Мєрідіум Софт” з виплат заробітної плати відсутня та на виконання вимог суду надало копії розрахунок сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за вересень 2007р.
Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини справи, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про безспірність вимог заявника та неспроможність боржника виконати свої зобов'язання в встановлений строк.
Отже, місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов висновку про наявність підстав для визнання Боржника банкрутом як відсутнього боржника у порядку, передбаченому ст. 52 Закону.
Апеляційний суд не приймає до уваги твердження ДПА у м. Києва щодо порушення ліквідатором Боржника п.8.1.1 Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів) , затвердженого Наказом ДПА у м. Києва від 19.02.1998р. №80, оскільки, п. 8 даного Порядку регламентує порядок зняття з обліку платників податків в органах державної податкової служби юридичних осіб, які прийняли рішення про припинення засновниками (учасниками) юридичної особи, уповноваженими органами чи судом. В даному випадку справа про банкрутство ТОВ “Мєрідіум Софт” була ініційована його кредитором, вимоги якого є безспірними та підтверджені матеріалами справи.
З огляду на зазначене вище, апеляційний господарський суд констатує, що ДПА у м. Києва не спростовано правомірність висновків суду першої інстанції та прийняття оскаржуваної постанови.
Виходячи з вищезазначеного, суд вважає, що постанова місцевого суду відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, винесена з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, Закону України “Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом”, а тому відповідає вимогам чинного законодавства. За таких обставин, апеляційний суд апеляційну скаргу ДПА у м. Києва залишає без задоволення, постанову місцевого суду - без змін.
Враховуючи викладене, керуючись Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. ст. 99, 101-103, 105, ГПК України, апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу ДПА у м. Києва на постанову Господарського суду м. Києва від 29.07.2010 р. у справі № 28/202-б залишити без задоволення.
2. Постанову Господарського суду м. Києва від 29.07.2010 р. у справі № 28/202-б залишити без змін.
2. Матеріали справи № 28/202-б повернути Господарському суду м. Києва.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до апеляційного суду, який прийняв оскаржувану ухвалу
Головуючий суддя
Судді
09.11.10 (відправлено)