01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
02.11.2010 № 22/274
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Баранця О.М.
суддів: Чорної Л.В.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Рощина Т.С. (представник за довіреністю);
від відповідача -Літовцев М.І. (представник за довіреністю);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ДП "Перспектива-Чернігів" ЗАТ "Перспектива"
на рішення Господарського суду м.Києва від 27.08.2010
у справі № 22/274 ( .....)
за позовом ДП "Перспектива-Чернігів" ЗАТ "Перспектива"
до ВАТ "Сведбанк"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про розірвання кредитного договору
Рішенням господарського суду міста Києва від 27.08.2010 року у справі № 22/274 в задоволені позовних вимог Дочірнього підприємства «Перспектива Чернігів» Закритого акціонерного товариства «Перспектива» відмовлено.
Дане рішення мотивоване тим, що обставини на які посилається Позивач: - не було вирішено питання реструктуризації заборгованості у зв'язку із скрутною економічною та фінансовою ситуацією, не є підставою для розірвання кредитного договору за положеннями ст. 652 Цивільного кодексу України, тому права при укладені та виконанні кредитного договору, укладеного між ним та ВАТ «Сведбанк», не порушені, що є підставою для відмови у задоволені позовних вимог.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Дочірнє підприємство «Перспектива Чернігів» Закритого акціонерного товариства «Перспектива» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 27.08.2010 року у справі № 22/247 скасувати та прийняти нове рішення, яким розірвати кредитний договір № 05/08-К/2401 від 18.02.2008 року.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано всі обставини справи, недоведеність обставин, які суд визнав доведеними, порушення та неправильне застосування норм процесуального та матеріального права.
Так, апелянт стверджує, що сторони в момент укладення спірного договору виходили з того, що істотна зміна обставин не настане і не могли її передбачити; істотна зміна обставин обумовлена причинами, які Позивач не міг усунути; подальше виконання спірного договору істотно порушує співвідношення майнових інтересів сторін; кредитним договором не встановлено, що ризик істотної зміни обставин несе сам Позивач.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2010 року прийнято до розгляду апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Перспектива Чернігів» Закритого акціонерного товариства «Перспектива» та порушено апеляційне провадження у справі № 22/274.
Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду розгляд апеляційної скарги по справі № 22/274 доручено колегії у складі: головуючий суддя Баранець О.М., судді: Калатай Н.Ф., Чорна Л.В.
Публічне акціонерне товариство «Сведбанк» заперечує проти апеляційної скарги та вважає, що рішення господарського суду міста Києва винесено у відповідності до норм матеріального та процесуального права.
Пунктом 10.8. спірного Договору сторони обумовили, що з укладенням цього Договору сторони досягли згоди з усіх істотних умов та не існує будь-яких умов, які на думку будь-якої із Сторін може бути істотними та необхідними за змістом цього Договору.
Згідно ст. 36 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк встановлює офіційний курс гривні до іноземних валют та оприлюднює його. Тобто про зміну курсу долару США по відношенню до гривні банки України дізнаються після того як це питання вирішується на рівні НБУ. Позивач, вирішуючи питання про одержання кредиту в іноземній валюті, діяв на власний ризик достовірно знав про можливу нестабільність національної валюти гривні по відношенню до долара США.
Також Публічне акціонерне товариство «Сведбанк» зазначає, що курси іноземних валют не є фіксованими, що являється загальновідомим фактом.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як було встановлено під час судового розгляду в суді першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 18 лютого 2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ДП «Перспектива-Ченігів» ЗАТ «Перспектива» укладено кредитний договір № 05/08-К/2401, згідно з яким Банк має право надати Позичальнику грошові кошти у вигляді кредитної лінії, що поновлюється, у розмірі, на строк та на умовах передбачених у договорі, а Позичальник зобов'язувався повернути кошти, одержані в рахунок кредитної лінії, сплатити проценти за користування кредитною лінією та виконати свої зобов'язання у повному обсязі у строки передбачені договором /а.с. 7-9/.
Розмір кредитної лінії, згідно з п. 1.2 договору - 80 000 доларів США, строк користування кредитом з 18 лютого 2008 року по 17 лютого 2009 року включно (п. 1.3 договору).
Виконання сторонами спірного договору підтверджується представленими до справи виписками по особовому рахунку, заявами про купівлю іноземної валюти та платіжними дорученнями в іноземній валюті /а.с. 34-113/.
Будь-які зміни та доповнення до цього Договору дійсні лише у тому випадку, якщо вони оформлені як додаткові угоди до цього Договору у письмовому вигляді за належними підписами обох Сторін, крім випадків, передбачених в цьому Договорі. Такі додаткові угоди будуть невід'ємною частиною цього Договору. Усі усні обмовлення по цьому Договору юридичної сили не мають - п. 9.1. Договору.
У відповідності з п. 10.7 Договору, договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного погашення кредитної лінії, сплати процентів, комісій, можливих штрафних санкцій і до повного виконання усіх умов договору.
Пунктом 10.8. Договору сторони обумовили, що з укладенням цього Договору Сторони досягли згоди з усіх його істотних умов та не існує будь-яких умов, які можуть бути істотними та необхідними за змістом цього Договору.
Посилаючись на скрутну економічну та фінансову ситуацію, яка склалася для Позивача на початок 2009 рік, а також надавши докази про неодноразові звернення до банку з проханням продовжити термін кредитування № 05/08-К/2401 від 18.02.2008 року, реструктуризувати заборгованість по договору, що підтверджується листами за вих. № 126/09 від 06.02.2009р., № 129 від 09.02.2009р., № 149 від 18.05.2009р., № 167 від 14.07.2009 року, № 237 від 25.11.2009 року, № 241 від 25.12.2009 року, Позивач звернувся до суду з вимогами про розірвання договору з підстав передбачених ст. 652 Цивільного кодексу України /а.с. 12, 14, 15, 27-29/.
Відповідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.
Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Банк (Відповідач) зі своєї сторони виконав свої зобов'язання за кредитним договором, надав Позивачу кредит.
Згідно зі статтею 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з статтею 345 Господарського кодексу України кредитні операції банків полягають у розміщенні від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність.
Відповідно до статті 36 Закону України «Про Національний банк України» офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється Національним банком України.
Валютні курси, як зазначено у частині першій статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», встановлюються Національним банком України за погодженням з Кабінетом Міністрів України.
Поряд з цим, згідно Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 12 листопада 2003 року № 496, офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема до долара США, установлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют за станом на останню дату.
Отже, незмінність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена.
Таким чином, укладаючи спірний кредитний договір в іноземній валюті, сторони приймали на себе певні ризики, на випадок зміни валютного курсу та в момент укладення договору не мали будь-яких законних підстав вважати, що зміна встановленого валютного курсу не настане.
Відповідно до частини першої статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
При наявності істотної зміни обставин, що істотно порушила баланс інтересів сторін, сторони спочатку здійснюють спроби щодо зміни або розірвання договору за взаємною згодою, як зазначено у частині першій статті 651 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Із вимогою про розірвання кредитного договору № 05/08-К/2401 від 18.02.2008 року Позивач до відповідача не звертався, представлені листи адресовані Банку свідчать про намагання Позивача вирішити питання щодо продовження терміну кредитування (листи № 126/09 від 06.02.2009 року, № 129 від 09.02.2009 року) та про реструктуризацію боргу (листи № 149 від 18.05.2009 року, № 237 від 25.11.2009 року, № 241 від 25.12.2009 року) /а.с. 12, 14, 15, 27-29/.
Частиною другою статті 652 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі недосягнення сторонами згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за наявності одночасно таких умов:
1). в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2). зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3). виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4). із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Отже, для розірвання договору у разі істотної зміни обставин необхідно наявність всіх перелічених умов одночасно.
Розірвання договору у зв'язку з істотними змінами обставин є самостійним випадком припинення договірних зобов'язань, метою якого є необхідність відновлення балансу інтересів сторони договору, істотно порушеного внаслідок не передбачувальної зміни зовнішніх обставин, що не залежать від волі сторін.
Зміна обставин вважається істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договорів або уклали б на інших умовах. Істотна зміна обставин не тягне неможливості виконання, така можливість зберігається, але таке виконання стає невигідним для однією з сторін і порушує її інтереси.
Обставини, на які посилається Дочірнє підприємство «Перспектива-Чернігів» Закритого акціонерного товариства «Перспектива» не є істотною зміною обставин в розумінні положень Цивільного законодавства України.
Окрім того, в силу статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, відповідно істотне зменшення прибутку позивача та неможливість перекредитуватися для підтримання доходу підприємства, не є підставою вважати, що зміна обставин про яку зазначає позивач, зумовлена причинами, які останнім не могли бути усунуті після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від нього вимагалися.
Вплив фінансової кризи позначився в тому числі і на банківській системі до якої належить Відповідач, а неможливість виконання взятих на себе зобов'язань у відповідності з умовами по яких досягнуто згоди, не свідчить про істотну зміну обставин в розумінні положень ст. 652 Цивільного кодексу України.
Позивачем не доведено, що сторони при укладенні кредитного договору були впевнені в тому, що така зміна обставин не настане, а виходячи із змісту статей 1046, 1054 Цивільного кодексу України, відповідальність за валютні ризики лежать саме на Позичальнику.
Відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, як це передбачено статтею 617 Цивільного кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, колегія суддів приходить до висновку, що господарським судом міста Києва правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.
З наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду міста Києва від 27.08.2010 року у справі № 22/274 .
Доводи наведені в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Рішення господарського суду міста Києва від 27.08.2010 року у справі № 22/274 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
2. Матеріали справи № 22/274 повернути господарському суду міста Києва.
3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.
Головуючий суддя
Судді Чорна Л.В.
04.11.10 (відправлено)