01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
20.10.2010 № 1/240
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Синиці О.Ф.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Гусар Д.В.,
від відповідача -Наєнко Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фірми "Т.М.М." - ТОВ
на рішення Господарського суду м.Києва від 27.08.2010
у справі № 1/240 ( .....)
за позовом ТОВ "Світ Чистоти"
до Фірми "Т.М.М." - ТОВ
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 30584,34 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 27.08.2010 (суддя Мельник В.І.) позов ТОВ “Світ Чистоти” задоволено частково та стягнуто з Фірми “Т.М.М.” 22050 грн. боргу за надані позивачем послуги з миття вікон та післябудівельного прибирання, 2403 грн. 03 коп. -інфляційних втрат, 749 грн. 42 коп. -3% річних, 252 грн. 02 коп. державного мита, 195 грн. 88 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 2150 грн. адвокатських послуг. В частині стягнення пені у розмірі 5381грн.89 грн. судом відмовлено в зв'язку з пропуском строку позовної давності встановленого для її нарахування. Суд дійшов висновку, що факт неповної та несвоєчасної оплати наданих послуг позивачем доведений, документально підтверджений, тому сума боргу з відповідними штрафними санкціями підлягає стягненню з відповідача.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою в якій просив його скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю. Апелянт зазначив, що позивачем не виконано умов договору щодо надання рахунків на оплату виконаних послуг, а тому виконати свої зобов'язання з їх оплати не мав можливості. Враховуючи зазначене відповідач вважає, що прострочення по виконанню зобов'язання відсутнє, а тому відсутні і підстави стягнення штрафних санкцій. Також, апелянт стверджує про неправомірність стягнення витрат на оплату адвокатських послуг, оскільки в матеріалах справи відсутній ордер для підтвердження повноважень адвоката.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а рішення господарського суду без змін.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.
За умовами договору №36/08 від 30.07.2008, укладеного між позивачем та відповідачем, позивач зобов'язався надавати відповідачеві послуги, пов'язані з зовнішнім та внутрішнім прибиранням приміщень, а саме: послуги з миття вікон та післябудівельного прибирання, а відповідач зобов'язався прийняти належним чином виконані роботи та своєчасно оплатити їх вартість (пункти 1.1, 1.2 договору).
Пунктом 5.1 договору було погоджено, що при закінченні кожного етапу робіт, а також роботи в цілому, позивач зобов'язаний подати відповідачу для підписання акт здавання-приймання виконаних робіт, а відповідач зобов'язаний прийняти належним чином виконані роботи та підписати акт в 3-денний строк з дня подання відповідачу позивачем названого документа.
Згідно п.6.1 договору оплата за надані послуги здійснюється не пізніше 3 днів з дня підписання акту.
На виконання вказаного договору позивачем надано відповідачу послуги на загальну суму - 83239грн.20коп., що підтверджується актами здачі-прийомки виконаних робіт № 48 від 02.09.2008р., № 49 від 29.09.2008р., № 50 від 29.09.2008р., № 50/52 від 13.10.2008р., № 53 від 23.10.2008р., № 3 від 12.01.2009р., № 6 від 01.04.2009р. (а.с. 14-19). Дані акти, копії яких знаходяться в матеріалах справи, підписані уповноваженими особами позивача та відповідача, скріплені печатками юридичних осіб.
Відповідач за отримані послуги розрахувався частково в розмірі 61189грн.20коп.
Таким чином сума заборгованості відповідача становить 22050грн. Позивач звертався до відповідача з вимогою про сплату суми заборгованості (претензія №37/04 від 17.04.2009 та лист № 07/05.09 від 05.06.2009) проте останній заборгованість не погасив.
Предметом дослідження є питання виконання сторонами зобов'язань за договором, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу.
Згідно з приписами статті 903 названого кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Тобто оплата замовником проводиться за фактично надані послуги, якщо сторони не домовились про інше.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Акти про надання послуг, які знаходяться в матеріалах справи, підписані сторонами, є достатнім доказом факту надання позивачем передбачених договором послуг.
Враховуючи, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання згідно укладеного договору щодо своєчасного розрахунку за надані позивачем послуги, судова колегія погоджується з висновком господарського суду про стягнення з нього 22050грн. заборгованості.
Також, погоджується суд апеляційної інстанції з висновком господарського суду про застосування скороченого строку позовної давності щодо нарахування пені, враховуючи подану відповідачем заяву та вимоги ст.258 ЦК України.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно вимог ст.625 ЦК України стягнення з відповідача суми 749грн.42коп. 3% річних та 2403грн.03коп. інфляційних втрат є, також, правомірним.
Заперечення відповідача про те, що позивачем не виконано умов договору щодо надання рахунків на оплату виконаних послуг є безпідставними. Умовами договору, зокрема п. 6.1, передбачено, що оплата здійснюється не пізніше 3-х днів з дня підписання акта здачі-приймання виконаної роботи. Оскільки в матеріалах справи наявні належним чином оформлені акти виконаних робіт, заперечення відповідача щодо відсутності рахунків не можуть бути підставою для неоплати наданих послуг.
Ствердження апелянта про неправомірність стягнення витрат на оплату адвокатських послуг є, також, безпідставними, оскільки в матеріалах справи наявний договір №26/04/10 від 26.04.2010 про надання юридичних послуг укладений між позивачем та Гусар Д.В., акт наданих послуг № 1 від 28.04.2010 до договору №26/04/10 від 26.04.2010, рахунок-фактура №140 від 28.04.2010, платіжне доручення №463 від 12.05.2010, що є достатнім доказом надання юридичних послуг. Також, в матеріалах справи наявна копія свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю № 4008/10 від 17.06.2009 виданого Київською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури, що є належним доказом в підтвердження надання вказаних послуг саме адвокатом.
За викладених обставин доводи скаржника не можуть бути підставою для скасування рішення суду.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги. Рішення суду першої інстанції ґрунтується на фактичних обставинах та матеріалах справи, прийняте у відповідності до норм чинного законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Рішення господарського суду міста Києва від 27.08.2010 у справі № 1/240 залишити без змін, а апеляційну скаргу Фірми “Т.М.М.” - товариство з обмеженою відповідальністю - без задоволення.
2. Справу № 1/240 повернути господарському суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді