01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
20.10.2010 № 25/216
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів: Нєсвєтову Н.М.
при секретарі:
За участю представників:
позивача: Заяц К.О. - довіреність №22-Д від 12.05.2010 р.;
відповідача: Бреус А.М. - довіреність № 693/1від 28.07.2010 р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Каштан"
на рішення Господарського суду м.Києва від 15.07.2010
у справі № 25/216 ( .....)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Новий"
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Каштан"
про стягнення 44241,49 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.07.2010 р. у справі № 25/216 позов Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний банк “Новий” про стягнення з Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Каштан”44 241,49 грн. задоволений повністю. Вирішено стягнути з Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Каштан” на користь Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний банк “Новий” грошові кошти в розмірі 44 241,49 грн. та судові витрати у розмірі 678,42 грн.
Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.
Відповідач вважає рішення таким, що прийняте з порушенням норм процесуального права, неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, однак в судовому засіданні представник позивача апеляційні вимоги не визнав, зазначив, що вони є безпідставними та необґрунтованими, рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, прийняте за результатом повного та всебічного з'ясування обставин і документів, що мають значення для справи. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення - без змін.
Ухвалою від 13.08.2010 р. апеляційна скарга прийнята до провадження, призначена до розгляду на 29.09.2010 р.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/1/8 від 29.09.2010 р. в зв'язку із зайнятістю судді Рєпіної Л.О. у розгляді справ у складі іншої судової колегії, для розгляду справи № 25/216 призначено колегію у складі: головуючого-судді Кондес Л.О., суддів: Куровського С.В. (суддя-доповідач), Нєсвєтової Н.М.
В судове засідання 29.09.2010 р. з'явився представник відповідача.
29.09.2010 р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про зміну найменування відповідача з Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Каштан” на Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “Каштан”, про що додані докази.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав заявлене клопотання.
Судова колегія, порадившись на місці, ухвалила задовольнити заявлене клопотання і змінити у судовому провадженні назву відповідача, відповідно до наданих документів.
29.09.2010 р. розгляд справи відкладений на 20.10.2010 р. в зв'язку з неявкою представника позивача.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила наступне.
05 липня 2006 між позивачем (надалі - Страхувальник) та відповідачем (далі по тексту - Страховик) (разом - сторони), було укладено Генеральний договір добровільного страхування ризику непогашення кредитів № 03-2006 КРЕД/ДН (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, далі по тексту -Генеральний договір), згідно п. 1.1. якого встановлено, що відповідно умов цього договору та на підставі “Правил добровільного страхування кредитів” № 9 від 26 березня 2004р. Страховик приймає на страхування ризик непогашення кредитів, виданих Страхувальником Позичальникам на строк до трьох років. Якщо умови цього договору відрізняються умов вищезгаданих Правил, сторони керуються умовами цього договору.
Страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку виплатити Страхувальнику страхове відшкодування на умовах, передбачених цим Договором страхування Страхувальник зобов'язується сплачувати вчасно і в повному обсязі страхові платежі та виконувати умови цього Договору (п. 1.2 Генерального договору).
Пунктом 2.1 Генерального договору встановлено, що об'єктом страхування є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані зі збитками, внаслідок неналежного виконання зобов'язань Позичальниками, які вказані в Додатку № 1, по поверненню коштів, отриманих у виді кредитів, а також сплаті відсотків за користування кредитами за кредитними договорами, що вказані у Додатку № 1.
Страхування кожного окремого кредитного ризику відбувається шляхом внесення відповідних даних за Кредитним договором до Реєстру (Додаток № 1), який складається Страхувальником і надається Страховику щомісячно, але не пізніше 5-го числа місяця , наступного за звітним, та є складовою і невід'ємною частиною цього Договору (п. 2.2 Генерального договору).
Страховим випадком за даним Договором страхування є факт невиконання або неналежного виконання Позичальником своїх договірних зобов'язань перед Страхувальником по поверненню суми наданого кредиту (частини кредиту) та/або процентів за користування цим кредитом, а саме несплата або не повна сплата 2 (двох) прострочених платежів або останнього платежу у відповідності Кредитного договору (п. 3.1 Генерального договору).
Позивач зазначає, а з матеріалів справи вбачається, що згідно кредитного договору № 412708/01 від 17.03.08р. (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, далі по тексту - Кредитний договір), останній надав кредит в сумі 50000,00 грн. фізичній особі підприємцю ОСОБА_1, що підтверджується заявою на видачу готівки № 844_11 від 17.03.2008р. (копія в справі). Ризик несплати кредитної заборгованості вказаною особою був застрахований позивачем у відповідача, згідно Генерального договору, що підтверджується Додатковою угодою (реєстром) № 15 до Генерального договору (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи) та меморіальним ордером № 747 від 07.04.08р. про сплату страхової премії.
З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово надсилав на адресу ОСОБА_1. листи з яких вбачається повідомлення останнього про факт заборгованості за Кредитним договором (копії листів в справі).
02.09.2008р. позивач надав відповідачу заяву про настання страхового випадку № 22.2-113/2008 (копія заяви в справі) викликаних невиконанням ОСОБА_1. договірних зобов'язань за Кредитним договором перед Банком з додаванням необхідних документів, в тому числі, довідки про платежі по Кредитному договору № 22.2-115/2008 (копія заяви в справі) про настання страхового випадку з зазначенням заборгованості Позичальника в сумі 44741,49 грн. та заяву про сплату страхового відшкодування 22.2-114/2008 (копія заяви в справі). Факт отримання відповідних документів відповідачем підтверджується вхідним № 92/55 від 05.09.22008р. про отримання ним кореспонденції та вбачається з акту звірки розрахунків від 16.02.2009р. (пункт № 5).
При настанні страхового випадку Страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування протягом 15 робочих днів після надання Страхувальником усіх необхідних документів. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення виплати страхового відшкодування шляхом сплати Страхувальнику пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми страхового відшкодування, що підлягає виплаті, за кожний день прострочення (п. 5.1.3. Генеральної угоди).
Зобов'язання Страховика здійснити виплату страхового відшкодування настає після настання страхового випадку на протязі 15 робочих днів після надання Страхувальником усіх документів передбачених п. 8.3. договору (п. 8.1. Генеральної угоди).
Виплата страхового відшкодування проводиться Страховиком після одержання від Страхувальника письмової заяви щодо сплати страхового відшкодування та одержання передбачених у п. 8.3. документів, на підставі яких визначається причини та розмір страхового відшкодування (п. 8.2. Генеральної угоди).
Страхове відшкодування виплачується Страхувальнику в розмірі прямого збитку (заборгованості Позичальника по кредиту (частині кредиту) та відсоткам за користування цим кредитом в обсязі прямих збитків, згідно з Кредитним договором в межах страхової суми (п. 8.2.1. Генеральної угоди).
Судом встановлено, що 31.10.08р. Страховик виплатив Страхувальнику страхове відшкодування за Кредитним договором в сумі 500,00 грн. (п'ятсот гривень 00 копійок), що підтверджується платіжним дорученням № 5301 (копія в справі). Позивач зазначає, що на час розгляду справи в суді залишкову суму страхового відшкодування в розмірі 44241,49 грн. відповідач не сплатив, чим відмовляється від виконання взятих на себе зобов'язань, а також не повідомив позивача про причину невиконання, як того вимагає п. 8.9. Генерального договору.
Відповідно до акту звірки від 16.02.2009р. (оригінал та копія в справі), який був складений сторонами та скріплений підписами та печатками обох сторін вбачається, що Страхувальником були передані, а Страховиком прийняті заяви про настання страхового випадку по позичальникам, зокрема, ОСОБА_1. (№ 5). Сума заборгованості, надана відповідачу на відшкодування складає - 44741,49 грн., сума, яка відшкодована відповідачем - 500 грн.
Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 20 Закону України “Про страхування” при настанні страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.
Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач у своєму відзиві (запереченні) зазначив, що він повідомляв позивача про відмову у виплаті страхового відшкодування та в своїй заяві № 2056/1 від 03.11.2008р. (копія в справі) повідомляв Страхувальника про факт помилково перерахованих останньому коштів в сумі 500,00 грн. В свою чергу, по-перше, Страховик не надав до суду належних та достатніх доказів, які б підтверджували факт надсилання заяви позивачу та отримання її Страхувальником, а по-друге, заява № 2056/1 датована 03.11.2008р. в той час, коли в матеріалах справи міститься акт звірки розрахунків проведений сторонами, датований 16.02.2009р. (тобто на квартал пізніше), з якого чітко вбачається визнання (підтвердження) Страховиком факту заборгованості та часткового відшкодування суми страхового відшкодування, в тому числі, по ОСОБА_1.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.
На час розгляду справи повна сума страхового відшкодування позивачу відповідачем не перерахована.
Таким чином, внаслідок невиконання Страховиком взятих на себе зобов'язань за Генеральним договором, у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем на суму 44241,49 грн. (44741,49 грн. -500 грн.).
Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідачем не було надано належних доказів на спростування викладеного в позові, тому, суд першої інстанції вірно визначив вимоги позивача як обґрунтовані і такі, що підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд повно і всебічно з'ясував всі обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Порушення норм матеріального чи процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення відсутні, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Каштан” залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2010 р. в справі № 25/216 - без змін.
Справу № 25/216 повернути до Господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя
Судді Нєсвєтова Н.М.
01.11.10 (відправлено)