Справа № 162/71/24
Провадження № 3/162/99/2024
18 грудня 2024 року селище Любешів
Суддя Любешівського районного суду Волинської області Савич А.С., з участю секретаря судових засідань Гичук О.М., захисника - адвоката Пилипчука В.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань матеріали справи, які надійшли з ВПД № 1 (сел. Любешів) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого (зі слів), який протягом року не притягувався до адміністративної відповідальності за аналогічне правопорушення, РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
ОСОБА_2 17.01.2024 о 15 год 51 хв в с. Люб'язь по вул. Перемоги, в порушення вимог п. 2.9 а) Правил дорожнього руху, керував транспортним засобом марки VOLKSWAGEN РАSSАТ VARIANТ, д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння.
Своїми діями ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_2 у судові засідання не з'являвся, будучи належним чином повідомленим про місце і час їх проведення, його інтереси у суді захищав адвокат Пилипчук В.Ф.
Справа надійшла до суду 30.01.2024 та вперше розгляд цієї справи призначено на 10 год 45 хв 09.02.2024, про що належним чином повідомлено особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 .
ОСОБА_2 у призначене судове засідання не прибув, 06.02.2024 подав до канцелярії суду заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з сімейними обставинами та зверненням за правовою допомогою. Тому розгляд справи було відкладено на 16 год 30 хв 06.03.2024 (а.с.17-20).
ОСОБА_2 у призначене судове засідання повторно не прибув, 05.03.2024 подав до канцелярії суду заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з наміром скористатись правовою допомогою. Просив призначити розгляд справи після 01.04.2024. Тому розгляд справи було відкладено на 10 год 00 хв 10.04.2024 (а.с.21-23).
На електронну адресу суду 09.04.2024 надійшло клопотання від ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі до звільнення його з військової служби (демобілізації). На розгляд справи він повторно не прибув (а.с.24-25).
Постановою судді від 10.04.2024 у задоволенні даного клопотання відмовлено, розгляд справи було відкладено на 10 год 00 хв 07.05.2024, про що ОСОБА_2 було повідомлено судом (а.с.26-27, 31-32).
ОСОБА_2 у призначене судове засідання повторно не прибув, про причини своєї неявки в судове засідання не повідомив, тому розгляд справи було відкладено на 10 год 00 хв 04.06.2024 (а.с.34-36).
Захисник Пилипчук В.Ф. 04.06.2024 подав до суду заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з його перебуванням на лікарняному. Окрім того, повідомив, що не ознайомився з матеріалами справи, хоч подавав відповідну заяву від 05.05.2024 до суду (а.с. 37-38). Проте, як встановлено судом, захисник такої заяви до суду не подавав (а.с.40). Розгляд справи за клопотанням захисника відкладено на 10 год 00 хв 05.07.2024 (а.с.40-41).
Захисник Пилипчук В.Ф. у судовому засіданні 05.07.2024 знову заявив клопотання про відкладення розгляду справи, мотивувавши її тим, що він не зміг раніше прибути до приміщення суду та ознайомитись з матеріалами справи. Розгляд справи за клопотанням захисника відкладено на 15 год 00 хв 06.08.2024 (а.с.45-49).
Захисник Пилипчук В.Ф. 06.08.2024 подав до суду заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю прибути в судове засідання по сімейним обставинам (а.с.50). Розгляд справи за клопотанням захисника відкладено на 11 год 00 хв 03.09.2024 (а.с.53-55).
Захисник Пилипчук В.Ф. 30.08.2024 повторно подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи та виклик свідка у наступне судове засідання (а.с.56). Розгляд справи за клопотанням захисника відкладено на 14 год 00 хв 26.09.2024 (а.с. 61-64).
Захисник Пилипчук В.Ф. 25.09.2024 повторно подав до суду заяву про відкладення розгляду справи, оскільки він буде зайнятий в іншій справі (а.с.65). Розгляд справи за заявою захисника відкладено на 10 год 30 хв 11.10.2024 (а.с. 68-69).
Захисник Пилипчук В.Ф. у судовому засіданні 11.10.2024 знову заявив клопотання про відкладення розгляду справи та виклик в судове засідання іншого свідка (а.с.71-73). Розгляд справи за заявою захисника відкладено на 15 год 00 хв 06.11.2024, при цьому судом узгоджено з захисником додаткові дати наступних судових засідань: 15 год 00 хв 11.11.2024 та 12 год 00 хв 14.11.2024 (а.с. 68-69, 74-77). ОСОБА_2 особисто отримав за місцем свого проживання судову повістку про його виклик у зазначені судові засідання (а.с.77-78).
Захисник Пилипчук В.Ф. 06.11.2024 до суду повторно подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з його зайнятістю в іншому провадженні (а.с.79). Розгляд справи за заявою захисника відкладено на 15 год 00 хв 11.11.2024 (а.с. 82-85).
Захисник Пилипчук В.Ф. 11.11.2024 у судовому засіданні після дослідження судом усіх матеріалів справи знову заявив клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання ОСОБА_2 можливості надати особисті пояснення. Просив відкласти розгляд справи вже на грудень 2024 року, коли ОСОБА_2 перебуватиме вдома у відпустці. Взяв на себе зобов'язання забезпечити явку ОСОБА_2 у судове засідання. Розгляд справи за заявою захисника відкладено на 14 год 30 хв 05.12.2024, при цьому судом узгоджено з захисником додаткову дату наступного судового засідання - 11 год 30 хв 18.12.2024 (а.с. 90-99).
Захисник Пилипчук В.Ф. 04.12.2024 до суду повторно подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з його зайнятістю в іншій справі в 15 год 30 хв 05.12.2024, зазначивши, що його явка як представника потерпілого визнана судом обов'язковою (а.с.100-101). При цьому будь-яких даних про це, він до суду не надав, зокрема, чи взагалі він брав участь в цьому провадженні в той день. Окрім того, суд звертає увагу, що розгляд вищевказаної справи був призначений на годину пізніше від цієї справи. Тому суд вважає, що захисник не прибув в судове засідання 05.12.2024 без поважних причин. Розгляд справи знову було відкладено.
У наступну узгоджену дату судового засідання, тобто на 11 год 30 хв 18.12.2024, ні ОСОБА_2 , ні його захисник, повторно не прибули, будучи належним чином повідомлені про місце і час розгляду справи (а.с. 104-108). ОСОБА_2 не подавав до суду будь-яких заяв чи клопотань. Захисник Пилипчук В.Ф. повторно подав 18.12.2024 клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з його зайнятістю в іншій справі про адміністративне правопорушення (а.с. 109-110).
Таким чином, ОСОБА_2 суд створив належні умови для реалізації ним процесуальних прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, а його захиснику Пилипчуку В.Ф. - належні процесуальні умови для захисту ОСОБА_2 .
Подані багаторазові заяви (клопотання) про відкладення розгляду справи, та численні неявки ОСОБА_2 та його захисника Пилипчука В.Ф. у судові засідання суд розцінює, як намагання сторони захисту затягнути розгляд справи з метою уникненням ОСОБА_2 встановленої відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, яке відноситься категорії підвищеної суспільної небезпечності, шляхом зловживання своїми правами, а саме, умисного затягування строку, передбаченого ч.6 ст. 38 КУпАП, для накладення адміністративного стягнення.
Неявка в останнє судове засідання 18.12.2024 ОСОБА_2 та його захисника, на переконання суду, не є перешкодою для розгляду справи по суті у відповідності до вимог ст. 268 КУпАП. При цьому суд враховує, що справа у провадженні суду перебуває тривалий час, проте ОСОБА_2 жодного разу в судове засідання не прибув, пояснень чи будь-яких доказів на спростування своєї вини не надав, маючи можливість це зробити. Клопотання про відкладення розгляду справи він не подав.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та її захисника.
У попередніх судових засіданнях захисник Пилипчук В.Ф. просив суд закрити провадження у справі на підставі п.1 ст. 247 КУпАП - у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Звернув увагу, що відповідно до відеозапису ОСОБА_2 поліцейські зупинили в порушення вимог ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію», без жодної причини, оскільки Правил дорожнього руху ОСОБА_2 не порушував. Причини зупинки працівники поліції йому не повідомили. Також поліцейський повідомив ОСОБА_2 про те, що огляд на стан сп'яніння буде проводитись за допомогою газоаналізатора Драгер 6820, однак згідно роздруківки огляд проводився за допомогою газоаналізатор Драгер 6810. Окрім того, протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 складав поліцейський Тимощук Є.С., але останній не брав участі під час огляду на стан алкогольного сп'яніння, не перебував біля газоаналізатора Драгер і не вчиняв жодних дій щодо огляду на стан сп'яніння. Таким чином ОСОБА_3 фізично не міг бачити результати огляду. Однак відповідно до чинного законодавства, особа, яка проводить огляд повинна складати і протокол про адміністративне правопорушення. Два поліцейських вчиняли дві різні дії, які між собою не співпадають, що є порушенням вимог закону.
Працівник поліції, який складав протокол про адміністративне правопорушення - свідок ОСОБА_3 , який викликаний з ініціативи сторони захисту, у судовому засіданні пояснив, що він працює інспектором СРПП ВПД № 1 (сел. Любешів) Камінь-Каширського РВП ГУНП. У зв'язку з плином часу вже точно не пам'ятає дату події. Пригадує, що він їхав з напарником ОСОБА_4 прикордонній зоні і побачив автомобіль, який рухався, тому вирішили його зупинити на підставі п.11 постанови Кабінету Міністрів України № 1147 «Про прикордонний режим». Коли зупинили автомобіль, за кермом перебував ОСОБА_2 . Під час спілкування з ним було виявлено у нього ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка не відповідає обстановці, що склалась). Запропоновано було водію пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, результат огляду був позитивний. ОСОБА_2 сам не заперечував, що вживав алкогольний напій. Тому відносно нього було складено матеріали про адміністративне правопорушення. На запитання свідок відповів, що процедуру огляду проводив його напарник ОСОБА_4 , однак він дану процедуру повністю бачив і чув, оскільки перебував поруч на місці. Чому в Акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів відсутня дата та час огляду, він не може сказати, проте ця інформація наявна у його додатку, в корінці з приладу Драгер. Законодавством не заборонено одному поліцейському проводити огляд особи на стан сп'яніння, а іншому поліцейському складати протокол про адміністративне правопорушення.
Викликаний з ініціативи сторони захисту в судовому засіданні та допитаний в суді свідок ОСОБА_4 пояснив, що він працює начальником СРПП ВПД № 1 (сел. Любешів) Камінь-Каширського РВП ГУНП. Зазначив, що точної дати не пам'ятає, в зимовий період, він з напарником ОСОБА_3 здійснювали патрулювання с.Любязь Камінь-Каширського району, де зупинили автомобіль під керуванням ОСОБА_2 на підставі п.11 постанови Кабінету Міністрів України № 1147 «Про прикордонний режим». В ході спілкування з водієм, той повідомив, що вживав алкогольний напій. ОСОБА_2 було запропоновано пройти огляд для визначення стану сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, результат огляду був позитивний. Тому відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП. На запитання свідок відповів, що матеріали справи складались його напарником ОСОБА_3 , а він - проводив відповідний огляд на стан сп'яніння ОСОБА_2 , при цьому ОСОБА_3 знаходився поруч, ніде не відлучався. В Акті огляду відсутні дата, час та місце його складання, оскільки в жодній його графі такі дані не вказуються. У них в наряді був у наявності лише один газоаналізатор Драгер, якої моделі не пам'ятає, він запропонував ОСОБА_2 пройти огляд для визначення стану сп'яніння за допомогою газоаналізатора Драгер 6820, можливо, помилково. Наскільки пригадує, ОСОБА_2 погодився з результатами огляду на місці зупинки транспортного засобу, в протилежному випадку йому було б запропоновано пройти огляд в медичному закладі.
Заслухавши пояснення захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Пилипчука В.Ф., пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , дослідивши матеріали справи, суд доходить такого висновку.
Незважаючи на заперечення стороною захисту вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, його вина у скоєнні цього правопорушення об'єктивно стверджується наявними у матеріалах справи та дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 002077 від 17.01.2024 (а.с.1);
- роздруківкою з приладу «Драгер 6810», відповідно до якої вміст алкоголю у видихуваному повітрі ОСОБА_2 становить 0,42 ‰ (а.с.2);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким проведено огляд на визначення стану сп'яніння ОСОБА_2 за допомогою приладу «Драгер 6820», результат огляду - 0,42 ‰, тобто встановлено, що ОСОБА_2 перебуває у стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_2 поставив власноручний підпис, що згідний з даним результатом (а.с.3);
- зобов'язанням ОСОБА_2 від 17.01.2024 (а.с.5);
- розпискою ОСОБА_5 від 17.01.2024 (а.с.6).
- відеозаписом з портативної відеокамери поліцейського з місця події, з якого вбачається, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції. У подальшому ОСОБА_2 у зв'язку з виявленими у нього ознаками алкогольного сп'яніння пройшов огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер 6810, було встановлено, що ОСОБА_2 перебуває в стані алкогольного сп'яніння. З результатами цього огляду він погодився. Будь-яких заяв, скарг чи зауважень під час проведення процедури проведення огляду та складання адміністративних матеріалів на місці події не висловлював. Між тим, ОСОБА_2 повідомляв поліцейського, що перед тим як сісти за кермо автомобіля, вживав алкогольний напій (а.с.12).
- поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судовому засіданні.
За таких обставин, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд доходить висновку, що ці докази є належними та допустимими в розумінні вимог ст. 251 КУпАП, а також свідчать про те, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, тобто своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Щодо підстав зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2 .
Згідно з ч.1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту; 11) якщо є наявна інформація, яка свідчить про те, що водій або пасажир транспортного засобу є особою, яка самовільно залишила місце для утримання військовополонених.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 Положення про прикордонний режим, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 1147 від 27.07.1998, контрольований прикордонний район - це ділянка місцевості, яка визначена, як правило, у межах території району, міста, селища та села, прилеглої до державного кордону або до узбережжя моря, що охороняється органами Державної прикордонної служби, а також у межах територіального моря, внутрішніх вод, частини вод прикордонних річок, озер та інших водойм і розташованих у цих водах островів.
Згідно з пунктами 8, 10, 11 вказаного Положення громадяни України, іноземці та особи без громадянства в'їжджають у контрольований прикордонний район, перебувають, проживають або пересуваються в його межах на підставі документів, що посвідчують їх особу. У період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом воєнного стану громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років також зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ (у паперовій або електронній формі). Особи, зазначені у пунктах 7 та 8 цього Положення, на вимогу уповноважених осіб Державної прикордонної служби та органів Національної поліції, а також членів громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону зобов'язані пред'являти відповідні документи, передбачені цими пунктами. З метою виявлення порушень законодавства з прикордонних питань, виконання завдань, пов'язаних з боротьбою з організованою злочинністю та незаконною міграцією у межах прикордонної смуги і контрольованого прикордонного району, уповноважені особи Державної прикордонної служби та органів Національної поліції, а також члени громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону мають право відповідно до Законів України «Про Державну прикордонну службу України» та «Про дорожній рух» у разі потреби зупиняти та оглядати транспортні засоби.
Загальновідомо, що в Україні триває війна у зв'язку з збройною агресією російської федерації. Камінь-Каширський район Волинської області є контрольованим прикордонним районом, на півночі межує з Республікою Білорусь. За таких обставин зупинку поліцією транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2 у межах контрольованого прикордонного району не можна вважати свавільною чи незаконною.
Також суд окремо звертає увагу на те, що правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв'язку з обов'язком водія транспортного засобу пройти відповідний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Більше того, якщо при цьому з'ясувалось, що водій перебував з ознаками алкогольного сп'яніння, то факт неправомірної зупинки його працівниками поліції, не звільняє водія від обов'язку виконання ним вимог п.2.5 Правил дорожнього руху.
Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку медичний огляд відповідно до п.2.5 ПДР України кореспондується із обов'язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Таким чином, суд вважає доводи захисника про незаконність зупинки ОСОБА_2 безпідставними.
Щодо процедури огляду водія та складання адміністративних матеріалів.
У ОСОБА_2 поліцейським було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а відтак він підлягав огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння у відповідності до п. 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція) та п. 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМ України № 1103 від 17.12.2008.
Пунктом 10 Інструкції передбачено, що результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2) (далі - акт огляду). У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.
Форма Акту огляду, зазначена в Додатку 2 до Інструкції, має відповідну затверджену форму, в якій не передбачено зазначення дати та часу її складання, натомість інформація про дату та час проведення огляду водія міститься у роздруківці з приладу Драгер.
Суд вважає безпідставними й доводи сторони захисту про те, що оскільки огляд на стан сп'яніння ОСОБА_2 проводив один поліцейський, а інший складав адміністративні матеріали - це є підставою для закриття провадження у справі.
Як вбачається з досліджених судом доказів, зокрема відеозапису, поліцейський Тимощук Є.С., який складав адміністративні матеріали, постійно перебував біля поліцейського Петрика Р.В., який проводив огляд ОСОБА_2 на стан сп'яніння. Процедуру проведення огляду поліцейський Тимощук Є.С. повністю бачив і чув, що він підтвердив у судовому засіданні. Свідок ОСОБА_4 також пояснив у судовому засіданні, що при проведенні ним відповідного огляду на стан сп'яніння водія, поліцейський Тимощук Є.С. перебував поруч, нікуди не відлучався. У цьому випадку порушень будь-яких вимог законодавства суд не вбачає.
Інші доводи сторони захисту, висловлені в ході судового розгляду справи, також, на думку суду, не можуть бути законними підставами для закриття провадження у справі на підставі п.1 ст. 247 КУпАП - у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, суд не вбачає порушень вимог ст. 266 КУпАП та відповідної Інструкції, щодо процедури проведення огляду ОСОБА_2 для визначення стану його сп'яніння, як про це зазначає захисник в судовому засіданні.
Згідно з п. 2.9 а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, є адміністративним правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність.
Згідно з ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність для водіїв - у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Враховуючи всі обставини справи в їх сукупності та дані про особу ОСОБА_2 , який отримав посвідчення водія (а.с.7,8), суд доходить висновку, що на правопорушника необхідно накласти адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП, яке є безальтернативним - у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Дана міра адміністративного стягнення буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, від скоєння нових аналогічних адміністративних правопорушень.
На підставі ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_2 слід також стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Керуючись статтями 40-1, 283, 284 КУпАП, суддя -
Визнати винним ОСОБА_6 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік (рахунок № UA588999980313050149000003001; отримувач: ГУК у Волин.обл/Волинська область/21081300; код банку отримувача (МФО) 899998; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38009371; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); призначення платежу: адміністративні штрафи та інші санкції).
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу з ОСОБА_2 стягнути подвійний його розмір, визначений цією постановою.
Стягнути з ОСОБА_2 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору на користь держави (отримувач: ГУК у м. Києві (м. Київ); код отримувача 22030106; рахунок № UA908999980313111256000026001; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; призначення платежу: судовий збір у справі про адміністративне правопорушення, Любешівський районний суд, ЄДРПОУ 37993783).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду через Любешівський районний суд Волинської області.
Суддя Любешівського районного суду
Волинської області А.С. Савич