154/4079/24
2-а/154/34/24
12 грудня 2024 року м. Володимир
Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:
головуючої судді Кусік І.В.
за участю:
секретаря судових засідань Редько В.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача адвоката Кірносова О.О.,
представника відповідача Ляшука В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Володимирі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кірносов О.О. до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -
24.10.2024 року позивач, в інтересах якого діє адвокат Кірносов О. звернулися до суду з позовними вимогами до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.
Свої позовні вимоги обґрунтовують тим, що 17 серпня 2024 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 було винесено постанову № 169 за справою про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210? КУпАП, якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 3 ст. 210? КУпАП України та накладено адміністративне стягнення в вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.
Зазначає, що постанова не відповідає вимогам матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з наступних підстав:
Із постанови про накладення адміністративного стягнення вбачається, що 17 серпня 2024 року о 11 год. 00 хв. стало відомо, що громадянин ОСОБА_1 , будучи відповідно до частини 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовозобов'язаним порушив вимоги частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, не уточнив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210? КУпАП.
Підставою для прийняття спірної постанови стало те, що позивач, ОСОБА_1 , як стало відомо відповідачу 17 серпня 2024 року о 11 год. 00 хв. протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, не уточнив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
17 серпня 2024 року старшим офіцером відділення військового обліку та бронювання сержантів та солдатів ІНФОРМАЦІЯ_2 майором ОСОБА_3 було складено протокол про адміністративне правопорушення № 169. В протоколі було зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 15 год. 00 хв. 19.08.2024 року.
Однак, 17 серпня 2024 року відносно ОСОБА_1 було складено постанову № 169 за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210? КУпАП України.
Зазначають, що позивач з протоколом про адміністративне правопорушення та постановою про адміністративне правопорушення ознайомлений не був, на розгляд справи про адміністративне правопорушення не викликався, а отже постанова про адміністративне правопорушення була винесена без дотримання вимог ст. 268, ст. 277-280 КУпАП.
Відразу після уточнення даних, позивача було направлено на проходження військово-лікарської комісії, яку він завершив проходити 19.08.2024 року.
20 серпня 2024 року ОСОБА_1 було призвано на військову службу за мобілізацією до військової частини НОМЕР_1 , де останній і проходить військову службу.
Одночасно звертаємо увагу на те, що посадова особа відповідача при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно позивача не врахувала вимоги ст. 280 КУпАП щодо встановлення всіх обставин, які мали значення для вирішення справи, зокрема: дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність; обставини, за яких було вчинено правопорушення.
Отже, відповідачем було порушено процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, відповідачем позбавлено позивача можливості скористатися правами, передбаченими статтею 268 КУпАП, статтями 59, 63 Конституції України.
Якщо припустити, що ОСОБА_1 порушив вимоги частини 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», то варто зазначити наступне.
Частиною 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції на час складання протоколу про адміністративне правопорушення) передбачено, що під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися:
військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;
резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;
військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;
військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;
особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» №65/2022 від 24 лютого 2022 року було оголошено загальну мобілізацію.
Станом на 24 лютого 2022 року частина 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не передбачала обов'язку інших військовозобов'язаних протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, уточнювати свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Після 24 лютого 2022 року продовжувався лише строк проведення мобілізації, тому у ОСОБА_1 не було обов'язку уточнювати свої дані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації.
Статті 210 та 210-1 КУпАП не застосовуються, якщо дані призовника, військовозобов'язаного чи резервіста можуть бути отримані через електронну взаємодію з державними реєстрами та базами даних.
Відповідно до ст. 38 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», особи зобов'язані повідомляти про зміну сімейного стану, адреси проживання чи роботи протягом семи днів у військові облікові органи. Такі обов'язки також закріплені в Правилах військового обліку (Постанова КМУ № 1487).
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) є органами військового управління, що забезпечують ведення військового обліку та контроль за актуальністю даних. Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» зобов'язує ТЦК та СП отримувати актуальну інформацію через електронну взаємодію з іншими державними реєстрами та органами.
Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_3 при розгляді справи ОСОБА_1 мав застосувати примітку до ст. 210 КУпАП, що виключає адміністративну відповідальність відповідача через наявність можливості отримання інформації з державних реєстрів.
Ухвалою судді Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 14.11.2024 року поновлено ОСОБА_1 строк для звернення до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності від 17.08.2024 року. Прийнято до розгляду позовну заяву. Розгляд адміністративної справи постановлено здійснювати за правилами ст.286 КАС України з викликом сторін.
Відповідач, отримавши позовну заяву та ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі, подав до суду відзив, в якому вказав, що адміністративний позов позивача не визнає в повному обсязі, а позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та незаконними, а тому не підлягають до задоволення з наступних причин:
За наявною інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 в якості військовозобов'язаного з 29 грудня 1993 року. Позивач протягом перебування на військовому обліку військовозобов'язаних до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з'являвся, облікові дані не оновлював.
17.08.2024 позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 . В ході уточнення даних з позивачем було встановлено, що ОСОБА_1 , будучи військовозобов'язаним порушив вимоги абзацу 4 пункту 1 частини 2 прикінцевих та перехідних положень Закону України № 3633-ІХ від 11.04.2024 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності 18.05.2024 року, ч.3 ст.22 Закону України» Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, не уточнив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження , чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Після встановлення вище описаного порушення, старшим офіцером відділення військового обліку та бронювання сержантів та солдатів запасу ІНФОРМАЦІЯ_2 майором ОСОБА_3 на позивача було складено адміністративний протокол №169 від 17.06.2024 року. Протокол складався в присутності позивача, з роз'ясненням йому його прав та обов'язків, згідно статей 268 КУпАП, а також позивачу було запропоновано поставити власний підпис у відповідних графах адміністративного протоколу про отримання копії протоколу та доведення дати розгляду справи про адміністративне правопорушення. Позивач в свою чергу відмовився ставити підпис у протоколі та отримувати його копію, що підтверджується підписами свідків, а також отримувати постанову про адміністративне правопорушення мотивуючи це тим, що він призивається на військову службу під час мобілізації.
Доводи представника позивача, що позивач не був ознайомлений з протоколом про адміністративне правопорушення та з постановою про адміністративне правопорушення є не правдивими. Представник позивача у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду зазначає, що початок перебігу строку звернення до адміністративного суду, важливо встановити той момент, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення її прав. В такому випадку, варто зазначити, що позивач та його представник не спростовують той факт, що протокол про адміністративне правопорушення 17.08.2024 року в присутності позивача складався, а усі доводи сторони позивача направлені на те, що з протоколом та постановою про адміністративне правопорушення позивач не був ознайомлений. В такому випадку представник позивача суперечить своїм же доводом, а тому позов слід залишити без розгляду.
Відповідачу абсолютно не зрозумілі послання представника позивача на норми законодавства в сфері військового обліку, в редакціях відповідних нормативно-правових актів, чинних станом на 24.02.2022 року, а тому будь-які апелювання адвоката позивача на вказане є неспроможними в своїй сукупності довести порушення з боку відповідача щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
У розділі ІІ прикінцевих положень Закону України №3633-ІХ від 11.04.2024 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» зазначено, що
Під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року №65/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження у Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03 березня 2022 року №2105-ІХ: громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти та інші персональні дані:
У разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Враховуючи викладене, з 18.05.2024 року до 16.07.2024 року позивач, в силу вказаних імперативних вимог Закону №3543-ХІІ, Закону №2232-ХІІ та Порядку №1487, був зобов'язаний оновити стані дані, проте цього не зробив з поважних причин, що стало підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Просить звернути увагу суду на примітку до ст.210 КУпАП. Як вбачається з вимог даної примітки ІНФОРМАЦІЯ_2 не можуть застосовувати ст. 201, 210-1 даного Кодексу у разі можливості отримання інформації щодо військовозобов'язаного шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інфомарційно - комунікаційними системами Вже зазначалося, що позивача не було притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що ним не було повідомлено протягом тривалого терміну відповідача про зміни його сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), номерів зв'язку, освіти, місця роботи, посади.
Також, варто не залишити поза увагою той факт, що згідно закону №3696-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» статтю 258 КУпАП було доповнено новим пунктом такого змісту протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
В позовній заяві не було наведено жодного допустимого аргументу, який би міг бути врахований судом. Позов побудований на власних твердженнях представника позивача, які ідуть у розріз з обставинами справи. На підставі викладеного просить відмовити у задоволенні позову.
В судововму засіданні представник позивача адвокат Кірносов О.О. позов підтримав повністю, просив його задовольнити.
Представник відповідача Ляшук В.С. позовні вимоги не визнав, в своїх поясненнях послався на обставини вказані у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Відповідно до п. п. 1, 3, 8 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Згідно зі ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Нормами КУпАП регламентовано, що відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Як визначено ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ст. 283 КпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до положень КУпАП вищевказані обставини встановлюються на підставі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України "Про оборону України", цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.
Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися:
військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;
резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;
військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;
військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;
особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Отже, враховуючи вимоги зазначеного абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» всі військовозобов'язані, окрім тих що відносяться до абз. 2-6, зобов'язані протягом 60 днів уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Частиною 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, окрім іншого: - уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (абзац 2); - виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством (абзац 6).
Частина 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» викладена в редакції Закону № 3633-IX від 11.04.2024 року, який набув чинності 18.05.2024 року.
Відповідно до частини 11 статті 38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
Вказаний обов'язок визначено також пунктом 23 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 (далі - Порядку №1487).
Призовники, військовозобов'язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.
Згідно зі ст. 42 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та пункту 19 Порядку №1487 громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов'язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.
Тобто у відповідності до частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які перебувають на військовому обліку також зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Абзацом 4 пункту 1 частини 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року № 3633-IX (надалі Закон №3633-ІХ) встановлено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані:
у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності);
у разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Отже вищезазначені норми законодавства передбачають три шляхи, яким громадяни України, які перебувають на території України та які перебувають на військовому обліку повинні були уточнити свої персональні дані з 17.05.2024 року по 16.07.2024 року (включно), а саме:
- через центр надання адміністративних послуг;
- через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста;
- у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
При цьому вищезазначені норми законодавства передбачають три шляхи, яким громадяни України, які перебувають за кордоном, та які перебувають на військовому обліку повинні були уточнити свої персональні дані з 17.05.2024 року по 16.07.2024 року (включно) а саме:
- шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу, яка зазначена на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку;
- шляхом повідомлення на офіційний номер телефону, який зазначений на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку,
- через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста.
Відтак частиною 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з відповідними змінами, визначено способи, якими громадяни України, які перебувають у запасі Збройних Сил України зобов'язані уточнити протягом встановлено шести десяти денного строку свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Частиною 1 ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
19.05.2024 набув чинності Закон №3696-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким ст. 210-1 КУпАП було доповнено частиною 3, а саме: щодо порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.
З періоду оголошення Президентом України загальної мобілізації (Указ від 17.03.2014 №303/2014) в Україні настав особливий період, який діє на сьогодні.
В протоколі про адміністративне правопорушення №168 від 17.08.2024 року за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП вказано також про те, що гр. ОСОБА_1 , будучи відповідно до ч.9 ст.1 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу» військовозобов'язаним порушив вимоги ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме вчасно (до 16.07.2024 року) не оновив військово-облікові дані, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП. Розгляд справи про адміністративне правопорушення зазначено, що відбудеться о 15 год. 00 хв. 19.08.2024 року у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З оскаржуваної постанови №169 від 17.08.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за не уточнення своїх персональних даних протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» №3633-ІХ від 11.04.2024 року.
Тобто, складання протоколу та розгляд справи про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відбулося в один і той же день, незважаючи, що розгляд справи було призначено на 15 : 00 год. 19.08.2024 року.
Відповідно до частини 11 статті 38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
Вказаний обов'язок визначено також пунктом 23 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 (далі - Порядку №1487).
Призовники, військовозобов'язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.
Згідно зі ст. 42 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та пункту 19 Порядку №1487 громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов'язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.
При цьому при винесенні оскаржуваної постанови не було надано оцінку викладеним в протоколі №168 від 17.08.2024 року обставинам щодо не оновлення даних ОСОБА_1 , а надана тільки оцінка щодо не уточнення ОСОБА_1 протягом встановлено шестидесятиденного строку своїх персональних даних, що не є тотожними поняттями, на що звертає увагу суд.
По суті в протоколі та постанові зафіксовано два окремих самостійних правопорушення.
Тобто при винесенні оскаржуваної постанови уповноважена особа припустила ототожнення понять оновлення даних в порядку правил військового обліку та уточнення персональних даних.
Зокрема військовозобов'язані можуть уточнити деякі персональні дані, такі як прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання, номер телефону та номер електронної пошти, через за стосунок Резерв+, ЦНАП або ТЦК.
Оновлення даних містить інформацію про сімейний стан резервіста, освіту, місце проживання, наявність дітей та інші відомості. У разі зміни цих даних, військовозобов'язаний повинен протягом 7 днів повідомити про це в ТЦК та оновити свої дані.
Крім того в оскаржуваній постанові не збігається дата розгляду справи зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення, зокрема в протоколі вказано, що розгляд справи буде проходити о 15 год. 00 хв. 19.08.2024 року, а по суті розгляд справи відбувся того ж дня, що і складений протокол про адміністративне правопорушення 17.08.2024 року.
Згідно статті 248 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Згідно з вимогами ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Верховний Суд у постановах від 31.03.2021 у справі №676/752/17, від 21.03.2019 у справі №489/1004/17, від 30.01.2020 у справі №308/12552/16-а та у справі №482/9/17, від 06.02.2020 у справі №205/7145/16-а зробив наступні висновки:«………закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення…….».
Відповідно до ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк.
Під час розгляду цієї справи судом встановлено, що в протоколі про адміністративне правопорушення №168 від 17.08.2024 року мається відмітка, що розгляд справи відбудеться о 15:00 год. 19.08.2024 року в кабінеті № 35 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса не зазначена), при цьому зроблено запис що ОСОБА_1 від підписання протоколу відмовився, а отже він не міг знати про те, що зазначено в протоколі. Перебування позивача в день складання протоколу в ІНФОРМАЦІЯ_2 також не може свідчати про те, що він був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
На вказане вище відповідач по справі не звернув уваги та не направив повістку за місцем проживання позивача про виклик його на розгляд справи про адміністративне правопорушення, що не відповідає вимогам статті 277-2 КУпАП щодо вручення повістки не пізніш як за три доби до дня розгляду справи. Розгляд матеріалу про адміністративне правопорушення відбувся без участі позивача, оскільки про це відсутні відповідні відомості в постанові за справою про адміністративне правопорушення №169 від 17.08.2024 року.
Таким чином, судом також встановлено, що розгляд матеріалу відбувся за відсутності позивача, у зв'язку із чим він не міг скористатися своїми правами передбаченими Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу, що в силу приписів частини 1 статті 268 КУпАП виключало можливість розгляду справи.
Водночас, процедурні порушення, зокрема, такі як розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату розгляду, та ненадання при розгляді оцінки усім обставинам викладеним у протоколі при розгляді справи про адміністративне правопорушення та інші вказані вище процедурні правопорушення, є самостійними, безумовними підставами для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності.
При цьому, питання наявності чи відсутності в діях позивача складу адміністративного правопорушення підлягає встановленню під час розгляду уповноваженим суб'єктом справи про адміністративне правопорушення та вирішення питання накладення адміністративного стягнення, на які юрисдикція адміністративних судів, в силу приписів пункту 3 частини другої статті 19 КАС України, не поширюється.
Повноваження ж адміністративних судів у справах про накладення адміністративного стягнення обмежуються лише переглядом в порядку статті 286 КАС України постанов про притягнення до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, оскаржувана у цій справі постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню саме з процедурних підстав.
У відповідності до ч.ч. 1, 4 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Згідно зі ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначений ст. 268 КАС України.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевим загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Також суд звертає увагу на те, що суд в межах розгляду даної справи не встановлює інші фактичні обставини, оскільки така оцінка первинно має бути надана суб'єктом притягнення та накладення адміністративного стягнення в межах належної адміністративної процедури, що визначена ст.ст.268, 279-280 КУпАП.
Враховуючи вище викладене, суд вважає, позов таким, що підлягає задоволенню та постанову про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП слід скасувати.
На підставі викладеного те керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 9, 72-78, 139, 241 - 248, 250, 268, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кірносов О.О., до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову № 169, винесену 17 серпня 2024 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 , у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст. 210-1 КУпАП- закрити.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення виготовлено 17 грудня 2024 року.
Суддя: І.В.КУСІК