Справа № 523/16258/24
Провадження №1-кп/523/1478/24
18 грудня 2024 року м. Одеса
Суворовський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора Суворовської окружної прокуратури м.Одеси - ОСОБА_3
обвинуваченого (підсудного) - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12024162490001186 від 31.07.2024 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеси, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, одруженого, тимчасово непрацевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
30.07.2024 року, приблизно о 15:20 годин, підсудний ОСОБА_4 , перебуваючи неподалік магазину «АТБ» по вул.Героїв оборони Одеси 60а в м.Одесі, достовірно знаючи про військову агресію рф проти України та впровадження на території України воєнного стану, введеного і неодноразово продовженого Указами Президента України, зокрема №64/2022 від 24.02.2022 року, №271/2024 від 06.05.2024 року, затверджених законами України, зокрема №2102-ІХ від 24.02.2022 року, №3684-ІХ від 08.05.2024 року, відповідно і в останнє з 05:30 годин 14.05.2024 року строком на 90 днів, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно в умовах воєнного стану, з корисливим мотивом і з метою особистого збагачення, переконавшись у відсутності уваги за його діями сторонніх осіб, таємно шляхом вільного доступу викрав припаркований біля входу до магазину належний потерпілій ОСОБА_5 велосипед марки «Giant», з рамою чорно-помаранчевого кольору, вартістю 40000 гривень, заволодівши яким вказаний підсудний залишив місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядився викраденим майном на власний розсуд і спричинив таким чином означеній потерпілій матеріальну шкоду у наведеному розмірі.
В судове засідання потерпіла ОСОБА_5 не з'явилася, звернувшись до суду із заявою щодо розгляду справи без її участі та відсутності претензій будь-якого характеру до підсудного ОСОБА_4 , у зв'язку з чим, суд з урахуванням позиції інших сторін процесу й з метою дотримання розумності строків розгляду, вирішив здійснити розгляд кримінального провадження за відсутністю означеної потерпілої.
Підсудний ОСОБА_4 , повністю визнавши свою провину по пред'явленому й викладеному в обвинувальному акті обвинуваченню, будучи допитаним в судовому засіданні, пояснив суду про час, місце, спосіб та мотиви скоєного ним при вказаних вище обставинах таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану, не оспорюючи при цьому докази, які містяться у матеріалах досудового розслідування та фактичні обставини скоєного кримінального правопорушення.
Згідно з ч.3 ст.349 КПК України, суд за результатами попереднього обговорення з учасниками судового провадження змісту цієї норми закону та наслідків її застосування, визнав недоцільним за клопотанням прокурора дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, з'ясувавши, що учасники провадження правильно розуміють зміст цих положень закону, а також роз'яснивши їм про відсутність права оскарження фактичних обставин кримінального провадження в апеляційному порядку, суд упевнився в добровільності та істинності їх позиції.
Разом із тим, суд вважає, що винність підсудного ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, фактичні обставини якого ним та ніким із учасників процесу не оспорюються, повністю підтверджується наявними у матеріалах досудового розслідування доказами, дослідження яких не здійснювалось у повному обсязі, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України.
Приймаючи до уваги наведені обставини, судом встановлено, що підсудний ОСОБА_4 своїми умисними діями скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, а відтак його дії вірно кваліфіковані стороною обвинувачення за ч.4 ст.185 КК України.
Так, з огляду на ч.4 ст.185 КК України, кримінальна відповідальність за цією нормою закону настає за таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану, що карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.65, ч.2 ст.50 вказаного Кодексу, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень, та при призначенні покарання суду слід врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також слід виходити з того, що покарання має бути призначене відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу й у межах санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, яке передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Внаслідок означених вимог закону, при призначенні покарання підсудному ОСОБА_4 , суд приймає до уваги характер, обставини і суспільну небезпечність вчиненого ним діяння та те, що скоєне ним в силу ст.12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, мало місце в умовах воєнного стану і збройної агресії рф проти України, а також судом ураховується характеризуючі дані підсудного, його вік і стан здоров'я, відсутність матеріальних збитків потерпілій ОСОБА_5 внаслідок повернення викраденого майна.
Так, з матеріалів судового провадження вбачається, що підсудний ОСОБА_4 - свою провину в інкримінованому діянні визнав, покаявся і надав суду заяву потерпілої ОСОБА_5 про відшкодування їй моральної шкоди; раніше не судимий і вперше притягається до кримінальної відповідальності; на диспансерному обліку в КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я ООР» та КНП «Міський психіатричний диспансер» ОМР не перебуває; забезпечений місцем реєстрації та проживання в м.Одесі, де характеризується позитивно; одружений; тимчасово не працевлаштований, але раніше був працевлаштований матросом при посередництві ПП «СТАФФ ЦЕНТР», сукупність чого свідчить про можливість виправлення вказаного підсудного в умовах суспільства.
За приписами ст.ст.66, 67 КК України, до обставин, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_4 , слід віднести щире каяття і добровільне відшкодування завданих збитків потерпілій, а обставин, що обтяжують покарання вказаного підсудного, як зазначено у обвинувальному акті та з чим також погоджується й суд, не встановлено.
Положення ч.ч.1, 3 ст.75 КК України встановлюють, що якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене ч.3 ст.127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, у разі не вчинення останнім протягом визначеного іспитового строку нового кримінального правопорушення і виконання покладених на нього обов'язків.
На підставі сукупності викладеного, при визначенні виду та міри покарання у даному кримінальному провадженні, беручи до уваги досліджені під час судового розгляду обставини, характер і суспільну небезпечність доведеного обвинувачення, характеризуючі дані про особу підсудного ОСОБА_4 , наявність пом'якшуючих і відсутність обтяжуючих покарання обставин,, комплексність яких обумовлюють можливість його виправлення в умовах суспільства, суд у контексті ст.ст.50, 65 КК України доходить висновку про доцільність призначення зазначеному підсудному покарання у виді позбавлення волі, але із застосуванням положень ст.ст.75, 76 цього ж Кодексу та зі звільненням від відбування покарання з випробуванням у визначених законом межах, з одночасним покладенням на вказаного підсудного низки відповідних обов'язків, що за переконанням суду є обґрунтованим й достатнім для виправлення останнього та попередження нових кримінальних правопорушень.
Питання щодо долі речових доказів у кримінальному провадженні, суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.100, ч.3 ст.349, ст.ст.369-371, 373-374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.185 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст.75, п.п.1-2 ч.1, п.п.2, 4 ч.3 ст.76 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік 6 місяців, якщо протягом визначеного іспитового строку зазначена особа не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки - періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти цей орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Згідно з ч.4 ст.76 КК України, ст.163 Кримінально-виконавчого кодексу України, виконання вироку та нагляд за засудженим ОСОБА_4 , - покласти на Пересипський районний відділ філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області Міністерства юстиції України.
В порядку ст.100 КПК України, речовий доказ у кримінальному провадженні - велосипед марки «Giant», з рамою чорно-помаранчевого кольору, який переданий потерпілій ОСОБА_5 під зберігальну розписку, - вважати повернутим за належністю вказаній особі.
Копії вироку вручити під розписку прокуророві та ОСОБА_4 , надати для відома іншим заінтересованим особам, а також направити для виконання до Пересипського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області Міністерства юстиції України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження та подання апеляції через Суворовський районний суд міста Одеси до Одеського апеляційного суду, протягом 30 днів з дня проголошення.
С у д д я: ОСОБА_1