Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/4254/24
Номер провадження: 1-кс/511/1219/24
19.12.2024 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді- ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Роздільна заяву судді ОСОБА_4 про самовідвід по кримінальному провадженню №12024166390000149 від 20.09.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст.122 КК України,
встановив:
В провадження судді Роздільнянського районного суду Одеської області ОСОБА_4 надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024166390000149 від 20.09.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст.122 КК України.
18.12.20204 року суддею Роздільнянського районного суду Одеської області ОСОБА_4 в порядку ст. 75 КПК України подана заява про самовідвід від участі у розгляді вищезазначеного кримінального провадження.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2024 року розгляд заяви про самовідвід судді ОСОБА_4 надійшов в провадження судді ОСОБА_1 .
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення самовідводу судді, оскільки вважає, що вказані обставини є підставою для відводу.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник-адвокат ОСОБА_6 в судове засідання не прибули, надав заяви про розгляду заяви судді ОСОБА_4 про самовідвід по вказаному кримінальному провадженню за їх відсутністю.
Потерпілий ОСОБА_7 в судове засідання не прибув, надав заяву про розгляд заяви судді ОСОБА_4 про самовідвід по вказаному кримінальному провадженню за його відсутністю.
Розглянувши подані матеріали, заслухавши думку прокурора, суд приходить до наступних висновків.
Самовідвід мотивований тим, що є обставини, які можуть викликати сумнівів у неупередженості та об'єктивності суду при розгляді справи.
Так, суддя ОСОБА_4 повідомила, що представником потерпілого ОСОБА_7 є адвокат ОСОБА_8 .
Згідно ст. 6 ч.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "кожен має право на справедливий розгляд його справи… незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків …".
Наявність безсторонності згідно з пунктом 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України», п. 49).
Згідно практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 року у справі "Білуха проти України", від 28.10.1998р. у справі "Веттштайн проти Швейцарії", тощо) важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.
Участь судді ОСОБА_4 у розгляді даного кримінального провадження обґрунтовано поставить під сумнів безсторонність суду з огляду на те, що правосуддя повинно не тільки чинитися, але і має бути видно, що воно чиниться з довірою, яку суд повинен вселяти в громадськість у демократичному суспільстві.
Кожний суддя, стосовно якого існують будь-які сумніви щодо недостатньої неупередженості, повинен відмовитись від розгляду справи (Micallef v.Malta (Мікаллефф проти Мальті) п.98).
В такому випадку суддя повинен керуватися ст. 2 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з'їздом судів України 23 лютого 2013 року.
Слід звернути увагу на те, що в Рекомендаціях Комітета Міністрів Ради Європи від 17 листопада 2010 року (CM/Rec(2010)12)у пункті 11 щодо зовнішньої незалежності суддів зазначено, що зовнішня незалежність не є прерогативою чи привілеєм, наданим для задоволення власних інтересів суддів. Вона надається в інтересах верховенства права та осіб, які домагаються та очікують неупередженого правосуддя. Незалежність суддів слід розуміти як гарантію свободи, поваги до прав людини та неупередженого застосування права. Неупередженість та незалежність суддів є необхідними для гарантування рівності сторін перед судом.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Викладені в заяві про самовідвід обставини можуть в подальшому викликати сумнів у неупередженості судді ОСОБА_4 при прийнятті процесуальних рішень по справі, що є неприпустимим, та виключають участь судді ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні, а отже є підстави для задоволення самовідводу.
Керуючись п.4 ч.1 ст.75, ст.81, ст.82 КПК України, суд -
ухвалив:
Заяву про самовідвід головуючого судді ОСОБА_4 по кримінальному провадженню №12024166390000149 від 20.09.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст.122 КК України, - задовольнити.
Кримінальне провадження №1кп/511/319/24, номер справи 511/4254/24 передати на розгляд іншому судді у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 КПК України.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1