Справа № 751/9289/24 Головуючий у 1 інстанції Павлов В.Г.
Провадження № 33/4823/1032/24
Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП
17 грудня 2024 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Салая Г.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника в інтересах ОСОБА_1 на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 листопада 2024 року,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) із накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.
Судом першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим у порушенні пункту 2.5 Правил дорожнього руху, яке виразилося у відмові його від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння як особи, яка 11 жовтня 2024 року о 23 год. 35 хв. у м. Чернігові по вул. Любецькій, 31 керувала автомобілем «Москвич АЗЛК-2141», д.н.з. НОМЕР_1 .
В апеляційній скарзі захисник просить постанову місцевого суду скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Вказує, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за неповного з'ясування всіх обставин справи. Зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не є доказом його вини останнього, оскільки в ньому викладена недостовірна інформація. Звертає увагу, що жодних ознак наркотичного сп'яніння в його підзахисного під час зупинки транспортного засобу працівниками поліції не було.
ОСОБА_1 та його захисник були належним чином повідомленні про час, дату та місце розгляду справи, заяв про відкладення апеляційного розгляду від них не надходило, тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі.
Із матеріалів справи, а також доводів апеляційної скарги вбачається, що вона необґрунтована.
Згідно зі ст. ст. 251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений уповноваженою особою з дотриманням вимог ст. ст. 254-256 КУпАП і містить усі необхідні для розгляду справи відомості; якихось істотних недоліків, які б тягли за собою визнання його недопустимим доказом, не вбачається. Достовірність відомостей, зазначених у цьому протоколі, сумнівів не викликає, оскільки вони узгоджуються з іншими доказами у справі, зокрема з відеозаписом із місця події.
Із цього відеозапису вбачається факт зупинки поліцейськими транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та подальшу відмову останнього від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Твердження захисника про відсутність в ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння під час зупинки транспортного засобу працівниками поліції спростовується як відеозаписом із місця події, так й іншими дослідженими апеляційним судом доказами, наявними в матеріалах справи.
Зокрема, відповідно до наданої саме захисником у суді першої інстанції виписки з медичної документації, такі ознаки наркотичного сп'яніння як поведінка, що не відповідає обстановці, психомоторне збудження, порушення мови, блідість шкіри обличчя були зафіксовані в ОСОБА_1 й лікарем ЧОПНЛ, що вказує на правильність попереднього визначення поліцейськими у водія ознак наркотичного сп'яніння та обґрунтованість подальшого направлення останнього до закладу охорони здоров'я.
У свою чергу, відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння належним чином зафіксована. Крім того, він не був позбавлений можливості вказати у протоколі про адміністративне правопорушення про свою незгоду з викладеним у ньому та отримати його копію, проте наданими йому правами не скористався.
Апеляційним судом також не було встановлено обставин, які б доводили упередженість працівників поліції щодо особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Інші доводи апеляційної скарги захисника мають формальний характер і розцінюються як такі, що спрямовані на уникнення його підзахисним юридичної відповідальності за скоєне.
Місцевий суд у повному обсязі з'ясувавши обставини справи, дослідивши всі докази та надавши їм належну правову оцінку, дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу інкримінованого адміністративного правопорушення. У свою чергу, стягнення накладено відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, у межах, визначених санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, саме за якою особу і притягнуто до адміністративної відповідальності.
Отже, порушень законодавства, які б давали підстави для скасування чи зміни оскаржуваної постанови суду першої інстанції, не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 листопада 2024 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяГ. А. Салай