Справа № 751/8844/24 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/953/24
Категорія - ч. 4 ст. 185 КК України Доповідач ОСОБА_2
19 грудня 2024 року Чернігівський апеляційний суд у складі:
головуючого суддіОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові матеріали судового провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30 жовтня 2024 року щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та проживаючого по АДРЕСА_1 , засудженого 14 лютого 2023 року вироком Деснянського районного суду м. Чернігова за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки; 24 січня 2024 року вироком Деснянського районного суду м. Чернігова за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків призначено покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі.
з участю прокурора ОСОБА_7 ,
Вищевказаною ухвалою клопотання засудженого ОСОБА_6 про приведення вироків Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 лютого 2023 року і від 24 січня 2024 року щодо нього у відповідність до Закону України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (надалі - Закон України від 18 липня 2024 року № 3886-IX або Закон) задоволено частково.
ОСОБА_6 звільнено від покарання, призначеного йому вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 січня 2024 року за ч. 4 ст. 185 КК України, на підставі ч. 2 ст. 74 КК України у зв'язку з усуненням законом караності діяння.
Вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 січня 2024 року щодо ОСОБА_6 приведено у відповідність до Закону України від 18 липня 2024 року № 3886-IX, виключивши ч. 1 ст. 71 КК України.
Ухвалено вважати ОСОБА_6 таким, що засуджений вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 лютого 2023 року, відповідно до якого ОСОБА_6 визнано винуватим за ч. 4 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки. Відповідно до ст. 76 КК України, покладено на ОСОБА_6 наступні обов'язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
На підставі ч. 2 ст. 74 КК України ухвалено ОСОБА_6 негайно звільнити з Державної установи «Чернігівський слідчий ізолятор».
Місцевий суд своє рішення мотивував тим, що діяння, за вчинення яких засуджено ОСОБА_6 вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 січня 2024 року наразі не можуть вважатися кримінально караними правопорушеннями, оскільки вартість майна, за викрадення якого останній засуджений, не перевищує граничної вартості майна, за викрадення якого наразі передбачено саме кримінальну відповідальність - два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Однак діяння, за вчинення якого засуджено ОСОБА_6 вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 лютого 2023 року, перевищує граничну вартість майна, за викрадення якого передбачено кримінальну відповідальність - 13390,65 грн, а відтак зазначений вирок суду приведенню у відповідність до Закону України від 18 липня 2024 року № 3886-IX не підлягає.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу суду першої інстанції скасувати і ухвалити нову, якою клопотання засудженого ОСОБА_6 про звільнення його від покарання відповідно до вимог Закону України від 18 липня 2024 року № 3886-IX задовольнити частково.
На підставі ч. 2 ст. 74 КК України ОСОБА_6 звільнити від покарання, призначеного йому вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 січня 2024 року за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 років позбавлення волі у зв'язку з усуненням кримінальної караності діяння.
Виключити із резолютивної частини вироку Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 січня 2024 року щодо ОСОБА_6 посилання про призначення покарання на підставі ст. 71 КК України.
Зазначити про виконання вироку Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 лютого 2023 року щодо ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 років позбавлення волі.
Вказує, що місцевий суд незаконно втрутився у вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 лютого 2023 року щодо ОСОБА_6 , чим допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Зазначає, що суд першої інстанції необґрунтовано звільнив засудженого від реального відбуття покарання.
Як встановив місцевий суд, вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 лютого 2023 року ОСОБА_6 визнано винуватим за ч. 4 ст. 185 КК України і призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки. Відповідно до ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_6 такі обов'язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 січня 2024 року ОСОБА_6 визнано винуватим за ч. 4 ст. 185 КК України і призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 лютого 2023 року, остаточно призначивши ОСОБА_6 покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць. Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 ухвалено обчислювати з моменту приведення вироку суду до виконання.
До Новозаводського районного суду м. Чернігова надійшло клопотання засудженого ОСОБА_6 про приведення вищевказаних вироків Деснянського районного суду м. Чернігова щодо нього у відповідність до Закону України від 18 липня 2024 року № 3886-IX.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали судового провадження і перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає її необґрунтованою.
Згідно з ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
За змістом ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку, вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 74 КК України.
За приписами ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Як і встановив суд першої інстанції, 09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
Відповідно до цього Закону, ст. 51 КУпАП викладено в новій редакції, згідно з якою, дрібним викраденням чужого майна є викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України передбачено що, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п.169.1 ст.169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Як убачається із пп.169.1.1 п.169.1 ст.169 розділу IV Податкового кодексу України, податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року - для будь-якого платника податку.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць встановлено в розмірі 2684,00 грн.
Відповідно до вироку Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 січня 2024 року, ОСОБА_6 вчинив крадіжки чужого майна на суму 840,00 грн і на суму 623,48 грн, що станом на день вчинення крадіжки складає суму меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (менше 2864,00 грн).
У свою чергу, згідно з вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 лютого 2023 року, ОСОБА_6 вчинив крадіжку чужого майна на суму 13390,65 грн, що станом на день вчинення крадіжки складає суму більшу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (більше 2864,00 грн).
За змістом ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Апеляційний суд погоджується з правовою позицією місцевого суду, що внесення змін до законодавства України про адміністративну відповідальність безпосередньо впливає на закон України про кримінальну відповідальність, адже ці зміни визначають розмежування між діями, які необхідно кваліфікувати як дрібну крадіжку, наслідком чого є притягнення особи до адміністративної відповідальності, і таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за що передбачена кримінальна відповідальність.
Фактична декриміналізація викрадення майна, вартість якого не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, має зворотну дію в часі, оскільки поліпшує становище особи.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 січня 2024 року щодо ОСОБА_6 необхідно привести у відповідність до Закону України від 18 липня 2024 року № 3886-IX, із виключенням ч. 1 ст. 71 КК України, а ОСОБА_6 потрібно вважати таким, що засуджений за вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 лютого 2023 року. Відповідно до цього вироку останньому призначено саме покарання у виді 5 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, підставі ст. 75 КК України; згідно зі ст. 76 КК України, покладено на ОСОБА_6 певні обов'язки.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга прокурора загалом є необґрунтованою та такою, що суперечить нормам кримінального і кримінального процесуального законодавства України, а тому підстав для скасування оскаржуваного судового рішення не вбачає.
Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 419 Кримінального процесуального кодексу України,
Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30 жовтня 2024 року щодо засудженого ОСОБА_6 - без змін.
Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4