Справа № 750/7103/24 Головуючий у 1 інстанції Рощина Т. С.
Провадження № 33/4823/1050/24
Категорія - ч.1 ст. 130 КУпАП.
18 грудня 2024 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд - суддя Антипець В. М.,
з участю особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , її захисника адвоката Бредюка О. М.
Розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові апеляційну скаргу захисника адвоката Бредюка О. М. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 листопада 2024 року,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, з вищою освітою, неодружена, яка має двох неповнолітніх дітей, проживаюча по АДРЕСА_1 ,
притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 605 грн. 60 коп. судового збору.
Як установив суд, 15 травня 2024 року, о 23 год. 15 хв., ОСОБА_1 по вул. Максима Березовського, 50, у м. Чернігові, на порушення вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, керувала транспортним засобом Hyundai i10, державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння.
В апеляційній скарзі захисник адвокат Бредюк О. М. просить постанову суду скасувати, закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.
Вказує, що на порушення вимог ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», ОСОБА_1 було формально вказано підставу зупинки транспортного засобу, у зв'язку з чим всі інші дії працівників поліції є незаконними.
Звертає увагу, що ОСОБА_1 категорично заперечувала факт вживання алкоголю та погодилась пройти огляд у лікарні з метою повного огляду і відібрання зразків крові та сечі для проведення лабораторного дослідження, проте працівники поліції чомусь проігнорували дану вимогу, викликавши ще один наряд поліції.
Зазначає, що відбір результатів у лікарні відбувався двічі з різницею у 15 хв., в той час, як по інструкції має бути проміжок часу у 20 хв., крім того, другий результат о 23 год. 58 хв. є більшим - 0,69 проміле, ніж перший о 23 год. 43 хв. - 0,65 проміле, не відбувалося згідно відеозапису, відбору повітря перед застосуванням Драгеру, що свідчить, що цей прилад мав похибку, яка вплинула на результат дослідження, особа у лікаря не була блідою, її руки не тремтіли, а зупинка транспортного засобу була безпідставною.
Під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 та її адвокат Бредюк О. М. підтримали доводи апеляційної скарги, просили задовольнити її з викладених у ній підстав.
Заслухавши особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисника, дослідивши матеріали справи, переглянувши відеозапис та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Як убачається з відеозапису, переглянутого в апеляційному суді, що під час руху транспортного засобу і слідування за ним поліцейського автомобіля, в ті моменти, коли транспортний засіб Hyundai i10, державний номерний знак НОМЕР_1 повертав, а поліцейський автомобіль ще продовжував рух прямо, декілька хвилин часу, попереду справа вказаного автомобіля було темно, що обґрунтовано могло викликати у поліцейських припущення того, що права фара несправна.
Після зупинки транспортного засобу, поліцейський поцікавився у водійки, звідки вона прямує, вона відповіла, що від подруги, вона військовослужбовець, але перебуває у відпустці, поліцейський повідомив про те, що відчувається від неї запах алкоголю, запитав, чи вона його вживала та запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер на місці зупинки транспортного засобу, на що водійка сказала, що згодна тільки у лікаря, при цьому, коли поліцейський вказував на наявність у неї такої ознаки як тремтіння пальців рук, вона повідомила, що у неї після 2014 року руки завжди трусяться.
За змістом пункту шостого Розділу 1 Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько - акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (п. 7 Розділу 1 Інструкції).
ОСОБА_1 виявила бажання пройти медичний огляд у лікарні, куди її й доставили працівники поліції. Перебуваючи в медичному закладі, її огляд лікарем - наркологом показав наявність стану алкогольного сп'яніння, після чого, поліцейськими ОСОБА_1 було доставлено до місця зупинки транспортного засобу й повідомлено про відсторонення від керування транспортними засобами.
Перебування ОСОБА_1 у нетверезому стані підтверджується висновком лікаря - нарколога КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» Любченко Л. М. №420 від 15.05.2024, згідно з яким водійка ОСОБА_1 перебувала у стані алкогольного сп'яніння.
Актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 420 від 15.05.2024, наданого на запит місцевого суду, ОСОБА_1 двічі продувала технічний засіб з інтервалом у 15 хвилин, при цьому перший покажчик становив 0,65 проміле, а другий - 0,69 проміле, діагноз про стан алкогольного спяніння був поставлений лікарем за результатами клінічних ознак, у тому числі різкого запаху алкоголю з порожнини рота та за покажчиками технічного приладу Драгер.
Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, визначеного «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності.
До того ж, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння та оформлення протоколу щодо неї, ОСОБА_1 не зазначала, із заявами про неправильність дій чи порушення її прав під час огляду на стан сп'яніння та складання протоколу до компетентних органів не зверталася.
Посилання захисника на незаконність зупинки транспортного засобу працівниками патрульної поліції не знайшли свого підтвердження, оскільки з огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху, незгода водія із причинами зупинки або ненадання працівниками поліції доказів вчинення правопорушення, не позбавляє водія обов'язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, та не впливає на причину зупинки. Крім того, на даний час діє воєнний стан і працівники поліції мають право зупиняти та перевіряти усі транспортні засоби, та осіб, які ними керують.
Тим паче, як убачається з рапорту поліцейського взводу № 1 роти № 2 БУПП в Чернігівській області ДПП рядового поліції Приступи М., транспортний засіб Hyundai i10, державний номерний знак НОМЕР_1 був зупинений за порушення Правил дорожнього руху, а саме не горіла права фара в режимі ближнього світла у темну пору доби.
Доводи апеляційної скарги про те, що лікарем наркологом допущено порушення порядку огляду на стан сп'яніння, оскільки у ОСОБА_1 не були відібрані біологічні зразки природного середовища, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими, оскільки жодна норма чинного законодавства не містить такого обов'язку.
Так, відповідно до спільного наказу МВС та МОЗ 1452/735 від 09.11.2015 - відібрання біологічних зразків при огляді на стан алкогольного сп'яніння у випадках підозри водія у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не є обов'язковим. Обов'язковим є огляд з відібранням біологічних зразків при підозрі водія, що той перебуває в стані наркотичного сп'яніння чи під дією психотропних речовин.
Крім того, за приписами п. 8 даної Інструкції, у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП), унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп'яніння учасників цієї пригоди є обов'язковим у закладі охорони здоров'я.
За приписами п. 3 розділу III Інструкції, метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
Пунктами розділу ІІІ Інструкції також унормовано, що предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу. Якщо водій учасник дорожнього руху внаслідок дорожньо - транспортної пригоди перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов'язково проводиться дослідження біологічного середовища або крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров'я, куди він доставлений.
Таким чином, визначення стану алкогольного сп'яніння шляхом лабораторного дослідження здійснюється лише у окремо взятих випадках, зокрема, під час дорожньо - транспортної пригоди.
Пункт 2.9 «а» Правил дорожнього руху забороняє водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Невиконання названого пункту Правил, у даному випадку, утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007р., Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Аналіз змісту оскаржуваного судового рішення свідчить про те, що суд дотримався вимог законодавства, та в результаті ретельного дослідження зібраних у справі доказів та їх аналізу в сукупності з встановленими у судовому засіданні обставинами, беззаперечно встановив, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена поза розумним сумнівом, незгода сторони захисту з такою оцінкою не є підставою для зміни або скасування постанови суду першої інстанції.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 245, 280, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд, -
Апеляційну скаргу захисника адвоката Бредюка О. М. залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 листопада 2024 року щодо ОСОБА_1 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, без змін.
Постанова є остаточною й касаційному оскарженню не підлягає.
СуддяВ. М. Антипець