Справа № 577/5351/24
Провадження № 2/577/1472/24
31 жовтня 2024 року м. Конотоп
Конотопський міськрайонний суд Сумської області
в складі: головуючого судді Ярмак О.М.,
за участі секретаря судового засідання Рябовол А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Конотопі Сумської області справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт Файненс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 38 284 грн. 14 коп, -
ТОВ «Профіт Файненс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 002-18766-240513 від 24 травня 2013 року в розмірі 38 284 грн. 14 коп. Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що 24 травня 2013 між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №002-18766-240513. За вказаним договором ОСОБА_1 були надані грошові кошти, які він брав на себе зобов'язання повернути у визначний договором строк, а також ОСОБА_1 брав на себе зобов'язання сплачувати проценти та комісії за користування кредитними коштами. Проте свої зобов'язання за вказаним договором ОСОБА_1 не виконував належним чином у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість в сумі: 37 530 грн 62 коп, яка включала в себе: заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 8 770 грн 14 коп, заборгованість по процентам за користування кредитними коштами в розмірі 4 400 грн 48 коп, заборгованість по комісії в розмірі 24 430 грн 00 коп.
02 червня 2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Профіт Файненс» був укладений договір № 2253/К про відступлення прав вимоги, відповідно до якого, ПАТ «Дельта Банк» відступило позивачу - ТОВ «Профіт Файненс» право вимоги боржників, в тому числі і право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 кредитним договором № 002-18766-240513 від 24 травня 2013 року.
Також ТОВ «Профіт Файненс» відповідачу за період з 02 червня 2020 року до 23 лютого 2022 року відповідно до ст. 625 ЦК України нараховані сума 3 % річних від основної суми боргу у розмірі 455 грн 15 коп та 3 % річних від суми процентів за період прострочення повернення відсотків у розмірі 228 грн 37 коп.
Загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Профіт Файненс» за кредитним договором № 002-18766-240513 від 24 травня 2013 року становить 38 284 грн 14 коп.
У добровільному порядку заборгованість за вказаним договором ОСОБА_1 погашена не була, у зв'язку з чим ТОВ «Профіт Файненс» змушене звернутися з позовом до суду.
Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 03 жовтня 2024 року було відкрите провадження у справі та справу призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження (а.с 25).
Представник позивача ТОВ «Профіт Файненс» в судове засідання не з'явився. У своїй позовній заяві ТОВ «Профіт Файненс» зазначило про розгляд справи без участі його представника (а.с. 5 зв.).
Представник позивача ОСОБА_2 надав заяву про розгляд справи без його участі, у якій зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти ухвалення у справі заочного рішення не заперечує (а.с. 34 ).
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку (а.с.28-32), про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило, відзив на позовну заяву ОСОБА_1 наданий не був.
Оскільки дотримані всі, передбачені ч. 1 ст. 280 ЦПК України вимоги, суд, зі згоди позивача, ухвалює заочне рішення у справі на підставі наявних доказів.
Суд, дослідивши письмові докази, приходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти
Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтею 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Встановлено, що 24 травня 2013 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 шляхом підписання останнім заяви № 002-18766-240513 був укладений кредитний договір (а.с. 6).
За умовами вказаного кредитного договору ОСОБА_1 був наданий кредит у сумі 10 000 грн 00 коп, на строк 48 місяців. Визначено, що розмір процентної ставки становить 9,99 річних. Процентнап ставка - фіксована. Розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості - 3,49% на місяць. Розмір комісії за надання кредиту - 0,00% від суми кредиту (п.п. 2.1-2.6. частини 2) (а.с. 6).
Відповідно до п.п.2.1. ч. 3 кредитного договору № 002-18766-240513 від 24 травня 2013 року визначено, що моментом укладення договору вважається дата підписання банком цієї пропозиції та скріплення її печаткою, або вчинення банком фактичних дій щодо перерахування банком суми кредиту на поточний рахунок ОСОБА_1 .
Грошові кошти в сумі 10 000 грн 00 коп були перераховані ПАТ «Дельта Банк» 27 травня 2013 року на розрахунковий рахунок, зазначений ОСОБА_1 у заяві від 24 травня 2013 року (а.с. 9, 12).
З наведеного слідує, що свої зобов'язання за кредитним договором № 002-18766-240513 від 24 травня 2013 року ПАТ «Дельта Банк» виконало.
Відповідно ст.ст. 525, 526, 527, 530 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України; боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок; якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею ст. 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно до п. 3.1 ч. 3 кредитного договору, ОСОБА_1 брав на себе обов'язок щомісяця здійснювати погашення заборгованості за кредитним договором не пізніше 24 числа кожного місяця, шляхом зарахування суми грошових коштів у сумі 603 грн 00 коп у відповідності до графіку платежів на рахунок, відкритий згідно п. 2.7. ч. 2 кредитного договору - 29097008648184 (а.с. 6).
Відповідно до копії додатку № 1 до заяви № 002-18766-240513 від 24 травня 2013 року, ОСОБА_1 ознайомився із графіком платежів за період з 24 травня 2013 року до 24 травня 2017 року (а.с. 7).
Проте свої зобов'язання за кредитним договором № 002-18766-240513 від 24 травня 2013 року ОСОБА_1 не виконував, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість перед ПАТ «Дельта Банк» за вказаним договором в сумі 37 600 грн 62 коп, яка включала в себе: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 8 770 грн 14 коп, заборгованість по процентам за користування кредитними коштами в розмірі 4 400 грн 48 коп та заборгованість по комісії в розмірі 24 430 грн 00 коп.
02 червня 2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Профіт Файненс» був укладений договір № 2253/к про відступлення прав вимог (а.с. 11-13).
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Статтею 1078 ЦК України визначено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Договором № 2253/к про відступлення прав вимог від 02 червня 2020 року визначено, що за вказаним договором Банк (ПАТ «Дельта Банк») відступає Новому кредитору (ТОВ «Профіт Файненс»), а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до: позичальників - фізичних осіб, зазначених у додатку № 1 до вказаного договору. Новий кредитор сплачує Банку за права вимоги грошові кошти у сумі та в порядку, визначених цим договором (п. 1 договору).
Пунктом 2 вищевказаного договору передбачено, що за цим договором Новий кредитор в день укладення цього договору, але у будь-якому випадку не раніше отримання Банком у повному обсязі коштів відповідно до п. 4 договору, набуває усі права кредитора за основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання боржниками зобов'язань за основними договорами, сплати боржниками грошових коштів, сплати процентів у розмірах, вказаних у додатку № 1 до цього договору, права вимагати сплати неустойок, пеней, штрафів, передбачених основними договорами, право вимагати сплати сум, передбачених ст. 625 ЦК України (індекс інфляції, 3 % річних).
Відповідно до п. 4 договору № 2253/к про відступлення прав вимог від 02 червня 2020 року ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Профіт Файненс» погодили, що за відступлення права вимоги за основними договорами, відповідно до цього договору Новий кредитор (ТОВ «Профіт Файненс») сплачує Банку (ПАТ «Дельта Банк») грошові кошти в сумі 2 488 200 грн 00 коп (а.с. 14).
26 травня 2020 року ТОВ «Профіт Файненс» сплатило ПАТ «Дельта Банк» 1 800 000 грн 00 коп, що підтверджується платіжним дорученням № 438 від 26 травня 2020 року (а.с. 18), а 27 травня 2020 року - 688 200 грн 00 коп, що підтверджується платіжним дорученням № 49 від 27 травня 2020 року (а.с. 13), всього сплатило грошові кошти в сумі 2 488 200 грн 00 коп (1 800 000 грн 00 коп + 688 200 грн 00 коп)
Як вбачається з витягу з додатку № 1 до договору № 2253/к про відступлення прав вимог від 02 червня 2020 року до ТОВ «Профіт Файненс» перейшло право вимоги за кредитним договором № 002-18766-240513, укладеним 24 травня 2013 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 на суму 37 600 грн. 62 коп, яка включає в себе: заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 8 770 грн 14 коп, заборгованість по процентам за користування кредитними коштами в розмірі 4 400 грн 48 коп, заборгованість по комісії в розмірі 24 430 грн 00 коп (а.с.16).
Відповідно до положень ст. 1083 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Слід зазначити, що повідомлення про зміну кредитора у зобов'язанні жодним чином не змінює умов раніше укладених договорів позики (кредитних договорів), а носить лише інформативний характер.
Крім того, законодавством України не передбачено обов'язку нового кредитора мати письмове підтвердження відправлення чи отримання боржником повідомлення про відступлення права вимоги.
Положенням ч. 2 ст. 516 ЦК України встановлено, що у разі, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, виконання ним свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
ОСОБА_1 не здійснював погашення заборгованості за кредитним договором № 002-18766-240513 від 24 травня 2013 року, ні ПАТ «Дельта Банк», ні ТОВ «Профіт Файненс».
За таких обставин, суд приходить висновку, що з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Профіт Файненс» слід стягнути за кредитним договором № 002-18766-240513 від 24 травня 2013 року, яка включає в себе заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 8 770 грн 14 коп та заборгованість по процентам за користування кредитними коштами в розмірі 4 400 грн 48 коп.
Що стосується вимог ТОВ «Профіт Файненс» про стягнення з відповідача заборгованості по комісії в розмірі 24 430 грн 00 коп, то суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно з абз 3 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній на день укладення кредитного договору від 24 травня 2013 року) кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
10 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року № 1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.
У зв'язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Частиною 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Згідно з п. 2.5 ч. 2 кредитним договором № 002-18766-240513 від 24 травня 2013 року, встановлено комісію за обслуговування кредитної заборгованості, тобто фактично встановлено плату позичальника за надання інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо передбачена статтею 11 Закону України «Про захист прав споживачів», в редакції, чинній на час укладення кредитного договору.
Враховуючи зазначене, оскільки відповідачу було встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватися безоплатно, суд вважає, що положення кредитного договору, укладеного між сторонами, про зобов'язання позичальника сплачувати комісію за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 3,49% щомісячно у терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемним.
За таких обставин нарахування заборгованості по комісії за кредитним договором № 002-18766-240513 від 24 травня 2013 року в розмірі 24 430 грн 00 коп є безпідставним.
З урахуванням викладеного позовні вимоги про стягнення заборгованості за комісією в розмірі 24 430 грн 00 коп задоволенню не підлягають.
Щодо стягнення 3% річних від основної суми заборгованості за період прострочення повернення кредиту за період з 02 червня 2020 року до 23 лютого 2022 року у розмірі 455 грн 15 коп та 3 % річних від суми процентів за період прострочення повернення процентів з 02 червня 2020 року до 23 лютого 2022 року, то суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом вищевказаної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Правильність застосування правила ч. 2 ст. 625 ЦК України при нарахуванні інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних на вимоги про повернення авансу підтверджені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 296/10217/15-ц.
Оскільки встановлено, що відповідач свої зобов'язання за кредитним договором № 002-18766-240513 від 24 травня 2013 року у передбачений ним строк не виконав, за умовами договору № 2253/к про відступлення прав вимог від 02 червня 2020 року ТОВ «Профіт Файненс» має право вимагати сплати сум, передбачених ст. 625 ЦК України (індекс інфляції, 3 % річних), то вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 3% річних від основної суми заборгованості та 3% річних від суми процентів за період з 02 червня 2020 року до 23 лютого 2022 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Профіт Файненс» слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 002-18766-240513 від 24 травня 2013 року, яка включає в себе заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 8 770 грн 14 коп та заборгованість по процентам за користування кредитними коштами в розмірі 4 400 грн 48 коп, а також 3% річних від основної суми заборгованості за період з 02 червня 2020 року до 23 лютого 2022 року в розмірі 455 грн 15 коп та 3% річних від суми процентів за період з 02 червня 2020 року до 23 лютого 2022 року в розмірі 228 грн 37 коп, всього 13 854 грн 14 коп.
В іншій частині у задоволенні позовних вимог ТОВ «Профіт Файненс» слід відмовити.
Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судові витрати відшкодовуються пропорційно до задоволених вимог.
При зверненні до суду позивачем ТОВ «Профіт Файненс» судовий збір сплачений не був.
Вказана обставина була встановлена судом вже після прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження у справі та призначення справи до судового розгляду.
Сума судового збору, яка підлягала сплаті ТОВ «Профіт Файненс» при зверенні до суду становила 3 028 грн 00 коп.
Позовні вимоги ТОВ «Профіт Файненс» задоволені на 36 %.
Враховуючи вищевикладене, з відповідача ОСОБА_1 на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 1 090 грн 08 коп (3 028 грн 00 коп х 36 %), а з позивача ТОВ «Профіт Файненс» - 1 937 грн 92 коп.
У своїй позовній заяві ТОВ «Профіт Файненс» зазначило, що прохає стягнути з відповідача понесені витрати за надання професійної правничої допомоги. При цьому у позовній заяві ТОВ «Профіт Файненс» вказало, що орієнтований розрахунок витрат на правничу допомогу (підготовка та подання позовної заяви, представництво адвокатом інтересів клієнта у суді (незалежно від обсягу наданих послуг чи виконаних робіт), які позивач поніс та очікує понести у зв'язку з розглядом справи становить 5000 грн 00 коп (а.с. 4).
За приписами ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно вимог до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 8 ст. 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
До позовної заяви ТОВ «Профіт Файненс» долучені лише ордер про надання правничої допомоги ТОВ «Профіт Файненс» адвокатом Ружицьким О.А. та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії АВ № 000112 (а.с. 20, 21).
При цьому позивачем не надані докази понесених ТОВ «Профіт Файненс» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн 00 коп.
За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу задоволенню не підлягає.
Керуючись Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Законом України про споживче кредитування», ст. ст. 207, 509, 512, 514, 516, 525, 526, 527, 530, 599, 626, 628, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1054, 1055, 1056-1, 1077, 1083 ЦК України, ст. ст. 12, 76-78, 137, 141, 142, 259, 263-265, 268, 280-283, 352, 354, 355 ЦПК України, -
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт Файненс» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт Файненс» заборгованість за кредитним договором № 002-18766-240513 від 24 травня 2013 року, яка включає в себе: заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 8 770 грн 14 коп (вісім тисяч сімсот сімдесят грн 14 коп) та заборгованість по процентам за користування кредитними коштами в розмірі 4 400 грн 48 коп (чотири тисячі чотириста грн 48 коп), а також 3% річних від основної суми заборгованості за період з 02 червня 2020 року до 23 лютого 2022 року в розмірі 455 грн 15 коп (чотириста п'ятдесят п'ять грн 15 коп) та 3% річних від суми процентів за період з 02 червня 2020 року до 23 лютого 2022 року в розмірі 228 грн 37 коп (двісті двадцять вісім грн 37 коп), всього 13 854 грн 14 коп (тринадцять тисяч вісімсот п'ятдесят чотири грн 14 коп).
В іншій частині у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт Файненс», - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 у прибуток держави судовий збір в розмірі 1 090 грн 08 коп (одна тисяча дев'яносто грн 08 коп)
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт Файненс» у прибуток держави судовий збір в розмірі 1 937 грн 92 коп (одна тисяча дев'ятсот тридцять сім грн 92 коп).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо повне заочне рішення суду не було вручене відповідачу у день його проголошення, відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ ФАЙНЕНС», юридична адреса: 79037, м. Львів, вул. Богдана Хмельницького, 212, офіс 413, код ЄДРПОУ 43160452.
відповідач: ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Суддя Ярмак О. М.