Справа №443/1140/24
Провадження №2/443/537/24
іменем України
17 грудня 2024 року Жидачівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Сливки С.І.,
за участю секретаря судових засідань Кушнір М.І.,
представника позивача адвоката Тимофєєвої Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жидачеві за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог - приватний нотаріус Бородовська Наталія Олександрівна, про визначення частки померлого у праві спільної сумісної власності та визнання права власності в порядку спадкування,
Ажвокат Тимофєєва Лілія Андріївна в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Жидачівського районного суду Львівської області із позовом, в якому просить: визначити, що частка померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку 4621581200:08:002:0006 (цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) на підставі державного акту на право власності на землю серії ЯЛ №30480 виданий 24.11.2010 року, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 - становить 1/8; визнати за ОСОБА_1 , право власності на 1/8 частки земельної ділянки, кадастровий номер 4621581200:08:002:0006 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) площею 0,2500 га., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті її батька - ОСОБА_5 ; визначити, що частка померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку 4621581200:08:002:0007 (цільове призначення для ведення особистого селянського господарства на підставі державного акту на право власності на землю серії ЯЛ №30479 виданий 24.11.2010 року, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 - становить 2/4; визнати за ОСОБА_1 , право власності на 2/4 частки земельної ділянки, кадастровий номер 4621581200:08:002:0007 для ведення особистого селянського господарства площею 0,2546 га., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті її батька - ОСОБА_5 .
Позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки - ОСОБА_5 . До спадкової маси ОСОБА_5 входили належній йому на праві власності 1/8 частини житлового будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , що належав померлому на підставі рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 31.08.1994 року по справі №2-181, а також частка у праві спільної сумісної власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 4621581200:08:002:0006 та 4621581200:08:002:0007. Позивачка звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини на вищевказані земельні ділянки, однак нотаріус постановою відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки вищевказані земельні ділянки зареєстровані на праві спільної сумісної власності, без визначення часток учасників спільної власності, та визначення частки померлого у спільному майні, яке і буде об'єктом спадкування неможливе у позасудовому порядку. У зв'язку із чим рекомендовано звернутися в суд за місцем знаходження майна.
Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 02.07.2024 року позовну заяву залишено без руху.
08.07.2024 року представником позивача - адвокатом Тимофєєвою Л.А. подано заяву про усунення недоліків.
Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 10.07.2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою від 31.10.2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її розгляд по суті.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві, просила позовні вимоги задоволити повністю.
Відповідач - ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, подав заяву, згідно якої просить справу розглянути справу без його участі, не заперечує щодо задоволення позовних вимог викладених ОСОБА_1 у позовній заяві.
Відповідач - ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, подала заяву, згідно якої просить справу розглянути справу без її участі, не заперечує щодо задоволення позовних вимог викладених ОСОБА_1 у позовній заяві.
Відповідач - ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, подала заяву, згідно якої просить справу розглянути справу без її участі, не заперечує щодо задоволення позовних вимог викладених ОСОБА_1 у позовній заяві.
Третя особа - приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Бородовська Н.О. в судове засідання не з'явилася, подала заяву, згідно якої просить розглянути справу без її участі, за наявними в матеріалах справи документами.
Заслухавши вступне слово представника позивача, дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено наступні обставини.
Рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 31.08.1994 у справі №2-181 визнано, зокрема за ОСОБА_6 право власності на 5/8 частин домоволодіння, за ОСОБА_5 і за ОСОБА_7 право власності по 1/8 частин домоволодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1 (а.с.10-12).
Згідно копії Державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ЯЛ №304079 від 24.11.2010, то такий виданий ОСОБА_7 , на земельну ділянку з кадастровим номером 4621581200:08:002:0007 (цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.16).
Відповідно до додатку до Державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ЯЛ №304079 «Список співвласників земельної ділянки», то така земельна ділянка належить на праві спільної сумісної власності: ОСОБА_7 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_4 (а.с.17).
Вказане також підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку серія НВ-6300180682024 (а.с.31-39).
Згідно копії Державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ЯЛ №304080 від 24.11.2010, то такий виданий ОСОБА_7 , на земельну ділянку з кадастровим номером 4621581200:08:002:0006 (цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.18).
Відповідно до додатку до Державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ЯЛ №304080 «Список співвласників земельної ділянки», то така земельна ділянка належить на праві спільної сумісної власності: ОСОБА_7 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_4 (а.с.19).
Вказане також підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку серія НВ-5300241562024 (а.с.20-30).
Як видно із вищевказаних державних актів на право приватної власності на земельну ділянку, частки співвласників, а саме: ОСОБА_7 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_4 , у праві власності на земельні ділянки не визначені, тобто такі є рівними та складають по частка кожному.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_1 , виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції від 23.03.2013 року (а.с.42).
Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина до складу якої, окрім іншого, увійшло право власності на 5/8 частин домоволодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1 , яка їй належала згідно рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 31.08.1994 року по справі №2-181, а також право власності на 1/4 частки земельної ділянки, кадастровий номер 4621581200:08:002:0006 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) площею 0,2500 га., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , та право власності на 1/4 частки земельної ділянки, кадастровий номер 4621581200:08:002:0007 для ведення особистого селянського господарства площею 0,2546 га., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
12.10.2013 року синові ОСОБА_6 - ОСОБА_5 видано свідоцтво про право на спадщину за законом, після смерті його матері, що складається з 5/8 частин житлового будинку з відповідною кількістю прилеглих до нього господарських будівель та споруд, що знаходиться по АДРЕСА_1 (а.с.43).
При цьому, згідно договору дарування від 22.08.2017 року, ОСОБА_5 подарував своєму братові - ОСОБА_2 5/8 частин домоволодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав №384155427 від 24.06.2024 року (а.с.45-47).
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_2 , виданим Івано-Франківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального ткправління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) від 24.09.2020 року (а.с.9).
Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина до складу якої увійшло право власності на 1/8 частин домоволодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1 , яка належала померлому згідно рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 31.08.1994 року по справі №2-181, а також право власності на 1/4 частки земельної ділянки, кадастровий номер 4621581200:08:002:0006 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) площею 0,2500 га., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , та право власності на 1/4 частки земельної ділянки, кадастровий номер 4621581200:08:002:0007 для ведення особистого селянського господарства площею 0,2546 га., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , які ОСОБА_5 фактично успадкував після своєї матері - ОСОБА_6 , однак юридично не оформив своїх спадкових прав.
Спадкоємцем першої черги спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , була його донька - ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті свого батька шляхом подачі відповідної заяви до приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Бородовської Н.О., внаслідок чого нотаріусом заведено спадкову справу №1/2021 (а.с.14).
18.02.2022 ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті - ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , що складається із 1/8 частин домоволодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1 (а.с.13, 15).
Однак, постановою приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Бородовської Н.О. №19/02-31 від 13.05.2024, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на належну спадкодавцю ОСОБА_5 частку у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, площею 0,25 га, кадастровий номер 4621581200:08:002:0006, та на частку у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, площею 0,2546 га, кадастровий номер 4621581200:08:002:0007, яку він прийняв після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , але не оформив своїх спадкових прав, до вирішення у судовому порядку питання визначення розміру частки у праві власності померлого на вищезазначені земельні ділянки (а.с.40-41).
Вирішуючи даний спір суд виходить з такого.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст.12.,81 ЦПК України).
Статтею 368 ЦК України передбачено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Згідно статті 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 ЦК України.
Приписами ч. 2ст. 372 Цивільного кодексу України, встановлена презумпція рівності часток у праві спільної сумісної власності, а саме: вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Відповідно до положень ст. 89 Земельного кодексу України, земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам, якщо інше не встановлено законом. У спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки: а) подружжя; б) членів фермерського господарства, якщо інше не передбачено угодою між ними; в) співвласників жилого будинку; г) співвласників багатоквартирного будинку. Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом. Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.
Згідно із ч. 4 ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.
Відповідно до ч.1,2 ст.1226 ЦК України, частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб'єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.
У відповідності до роз'яснень, наданих у постанові Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» від 22.12.1995 року № 20, - частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності (крім сумісної власності подружжя) у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними (п. 5).
Таким чином, на підставі письмових доказів, суд приходить до переконання, що частка померлого ОСОБА_5 у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4621581200:08:002:0006 (цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , становить 1/8, що відповідає його частці у праві власності на будинок, що розташований на згаданій земельній ділянці.
Також, частка померлого ОСОБА_5 у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4621581200:08:002:0007 (цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , становить 2/4, оскільки останній крім своєї частки фактично успадкував частку, що належала його матері - ОСОБА_6 , а тому позов у цій частині є підставним та підлягає до задоволення.
Щодо позовних вимог про визнання права власності на частки у праві власності на задані земельні ділянки, то такі задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.
За змістом положень ст. 392 ЦК України право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Тобто, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку та в інший спосіб такі перешкоди не можуть бути усунуті.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» вказано, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Пунктами 4.15, 4.18 глави 10 розділу 11 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом МЮУ від 22.02.2012 року №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусами після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві. За відсутності у спадкодавця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. З урахуванням положень статей 1296-1299 ЦК України питання про право спадкоємця на спадкове майно вирішується судом у разі невизнання такого права чи відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Крім того, Верховним Судом у постанові від 05.06.2019 р. по справі №554/3192/16-ц висловлена правова позиція про те, що при вирішенні справ про спадкування слід звернути увагу на наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. У разі, якщо відсутність умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину не підтверджена належними доказами, а саме відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, це може бути підставою для відмови у позові.
Відповідності до глави 13 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом МЮ України 22.02.2012р. №296/5, про відмову особі у вчиненні нотаріальних дій нотаріус виносить вмотивовану постанову, в якій зокрема, зазначається причина такої відмови з посиланням на чинне законодавство та порядок і строки оскарження відмови.
Як уже зазначалось вище, постановою приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Бородовської Н.О. №19/02-31 від 13.05.2024 року, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на належні спадкодавцю ОСОБА_5 частки у праві спільної сумісної власності на земельні ділянки до вирішення у судовому порядку питання визначення розміру частки у праві власності померлого на такі земельні ділянки.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання про безпідставність позовних вимог в частині визнання права власності, оскільки таке право позивача не оспорюється, так як нотаріусом було відмовлено лише до визначення часток спадкодавця у праві спільної сумісної власності на земельні ділянки, що після такого визначення не позбавляє останню можливості оформлення права власності у позасудовому порядку, а тому в задоволенні таких слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 81, 258, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов задоволити частково.
Визначити, що частка ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у праві спільної сумісної власності на підставі державного акту на право власності на землю серії ЯЛ №304080, виданого 24.11.2010, на земельну ділянку з кадастровим номером 4621581200:08:002:0006 (цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - становить 1/8.
Визначити, що частка ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у праві спільної сумісної власності на підставі державного акту на право власності на землю серії ЯЛ №304079, виданого 24.11.2010, на земельну ділянку з кадастровим номером 4621581200:08:002:0007 (цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - становить 2/4.
В решті позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 19 грудня 2024 року.
Головуючий суддя С.І. Сливка