Справа №442/7912/24
Провадження №2/442/1854/2024
18 грудня 2024 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі - головуючої судді - Павлів З.С., розглянувши в приміщенні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач звернувся до Дрогобицького міськрайонного суду з вищевказаним позовом, в якому зазначає, що 23.12.2020 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали Кредитний договір №506020685, який було підписано електронним цифровим підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора. Договір був надісланий на номер мобільного телефону ОСОБА_1 . Відповідно до договору боржник погодився з усіма його істотними умовами, зокрема й умови про порядок повернення, строк повернення та оплату за користування грошовими коштами, про що власноруч поставив електронний цифровий підпис.
Позивач зазначає, що свої зобов'язання за договором позики кредитор виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу можливість розпоряджатися грошовими коштами на умовах, передбачених Договором та в межах обумовленого предмета договору. Проте відповідач, який зобов'язався повернути кредитні кошти, не надав своєчасно кредитору грошові кошти для погашення заборгованості за борговим зобов'язанням.
Однак, взяті на себе зобов'язання за договором відповідач належним чином не виконував, унаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 24950 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят) гривень 27 копійок.
Позивач акцентує, що право грошової вимоги за договором кредиту за номером: №506020685 від 23 грудня 2020 року за договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року та витягу з реєстру прав вимоги № 122 від 23.02.2021 (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього, зокрема і від 2831.12.2021 №27) перейшло до позивача: ТзОВ «Таліон Плюс». В свою чергу відповідно до витягу прав вимоги №10 від 31.07.2023 року до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року ТзОВ «Таліон Плюс» передало право вимоги до ТзОВ «ФК «Онлайн Фінанс», який 20.08.2024 року відповідно до договору факторингу №200824 передав право вимоги ТзОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ».
Отже, саме позивач є належним стягувачем за вищевказаним кредитним договором.
Відтак, позивач з метою належного та повного виконання зобов'язання просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за заборгованість за кредитним договором №506020685 від 23.12.2020 в сумі 24950 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят) гривень 27 копійок.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 27.09.2024 в зазначеній справі відкрито провадження та постановлено розглядати дану справу в порядку спрощеного провадження без виклику сторін на 25.10.2024. Встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позовну заяву. Також позивачу встановлено п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.
Ухвалою від 25.10.2024 розгляд справи було відкладено на 19.11.2024, оскільки, як вбачається з відстеження отримання кореспонденції відповідачем, останній ухвалу про відкриття разом із позовною заявою та додатками до неї не отримав. Враховуючи те що станом на 25.10.2024 не закінчився строк для подання відзиву на позов, суд вважає, що засідання слід відкласти.
18.11.2024 представник відповідача ОСОБА_1 , адвокат Партика О.В. подала клопотання про відкладення розгялду справи, для надання можливості викласти заперечення проти позову у відзиві. Судове засідання було відкладене на 05.12.2024.
05.12.2024 судове засідання було відкладене на 18.12.2024.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідачем ані клопотання про розгляд справи за участю сторін, ані відзиву на позовну заяву суду не надано.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
Доказами у справі встановлено, що 23.12.2020 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали Кредитний договір №506020685. Кредитний договір було підписано електронним цифровим підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону ОСОБА_1 . Відповідно до договору боржник погодився з усіма його істотними умовами, зокрема й умови про порядок повернення, строк повернення та оплату за користування грошовими коштами, про що власноруч поставив електронний цифровий підпис, що підтверджується наданою суду на дослідження копією відповідного кредитного договору, разом із долученими до нього додатками (а.с. 12-36).
Право грошової вимоги за договором кредиту за номером: №506020685 від 23.12.2020 за договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року та витягу з реєстру прав вимоги №122 від 23.02.2021 року (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього, зокрема і від 31.12.2021 року №31) перейшло до позивача: ТзОВ «Таліон Плюс». В свою чергу відповідно до витягу прав вимоги №10 від 31.07.2023 року до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року ТзОВ «Таліон Плюс» передало право вимоги до ТзОВ «ФК «Онлайн Фінанс», який 20.08.2024 року відповідно до договору факторингу №200824 передав право вимоги ТзОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ; (а.с. 37-71).
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором по поточному рахунку за номером: 506020685 від 23.12.2020 року, заборгованість ОСОБА_1 станом на 24.09.2024 року становить 24950 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят) гривні 27 копійок (а.с. 72-73).
Оцінка суду.
За нормативними правилами статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.
Виходячи зі змісту статтей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Разом із цим, нормою статті 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).
За змістом статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом.
Нормою частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України акцентовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
При цьому, відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Імперативними приписами частини 2 статті 1048 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 Цивільного кодексу України).
Нормативними положеннями статті 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Із доказів у справі вбачається, що 23.12.2020 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали Кредитний договір №506020685. Кредитний договір було підписано електронним цифровим підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону ОСОБА_1 . Відповідно до договору боржник погодився з усіма його істотними умовами, зокрема й умови про порядок повернення, строк повернення та оплату за користування грошовими коштами, про що власноруч поставив електронний цифровий підпис.
Свої зобов'язання за договором позики кредитор виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу можливість розпоряджатися грошовими коштами на умовах, передбачених Договором та в межах обумовленого предмета договору.
Проте боржник: ОСОБА_1 належним чином свої зобов'язання не виконав та допустив заборгованість за договором позики в сумі 24950 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят) гривні 27 копійок.
Водночас, право грошової вимоги за договором кредиту за номером: №506020685 від 23.12.2020 за договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року та витягу з реєстру прав вимоги №122 від 23.02.2021 року (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього, зокрема і від 31.12.2021 року №31) перейшло до позивача: ТзОВ «Таліон Плюс». В свою чергу відповідно до витягу прав вимоги №10 від 31.07.2023 року до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року ТзОВ «Таліон Плюс» передало право вимоги до ТзОВ «ФК «Онлайн Фінанс», який 20.08.2024 року відповідно до договору факторингу №200824 передав право вимоги ТзОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», про що свідчать надані суду докази для дослідження.
Отже, саме позивач: ТзОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» є належним кредитором (стягувачем) за досліджуваним зобов'язанням.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», у частині стягнення заборгованості за кредитом, підтверджуються належними, достатніми, достовірними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору.
Судом встановлено, що позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» сплатило судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2422 гривні 40 копійок (а.с. 88).
Нормою частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України закріплено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин, суд вважає, що з відповідача необхідно стягнути на користь позивача понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору за подання позовної заяви, а саме у розмірі 2422 гривні 40 копійок.
Щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.
Доказами у справі встановлено, що згідно договору №26/08/24- 02 від 26.08.2024 року, додаткової угоди до нього № 9 від 26.08.2024 укладеного про надання правничої (правової) допомоги. Предметом договору визначено, що адвокат приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу, а клієнт зобов'язується оплатити надані послуги з надання професійної правничої допомоги. Розмір гонорару адвоката за надання клієнту професійної правничої допомоги визначається сторонами у формі додатку до договору, який набуває чинності з дня його підписання сторонами, що підтверджується наданою суду копією такого договору (а.с. 75-79).
Винагорода адвоката за надання послуг згідно цього договору визначена сторонами згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» із урахуванням складності справи, економічної вигоди для Клієнта та його господарської діяльності, а саме: шляхом встановлення фіксованої суми гонорару за надання послуг представництва інтересів клієнта в суді у розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень 00копійок,що підтверджується додатком від 26.08.2024 року до договору про надання правничої (правової) допомоги за номером: 26/08/24-02 від 26.08.2024 (а.с. 80-81).
Адвокатом Тараненко А.І. надано належним чином та у повному обсязі ТзОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» професійну правничу допомогу в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором..
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з пунктом 4 частини 1статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»(далі: Закон за № 5076-VI) договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону за № 5076-VIвстановлено, що представництвом є вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону за № 5076-VI).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим, цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які варто застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
За змістом статті 137 Цивільного процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, зокрема гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини 3статті 141 Цивільного процесуального кодексу України,при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частини 8 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунківтощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Аналогічну правову позицію виклала Велика Палата Верховного Суду у судовому рішенні від 19 лютого 2020 року (єдиний унікальний номер справи: 755/9215/15-ц).
Суд, дослідивши надані суду докази витрат на професійну правничу допомогу, приходить до переконання, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Із доказів у справі, зокрема договору про надання правничої (правової) допомоги за номером: 26/08/24-02 від 26.08.2024 року вбачається, що сторони узгодили між собою регулювання ціни договору з фіксованою ставкою надання послуг у розмірі 6 000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок.
Представником відповідача надано суду письмові докази на підтвердження понесення судових витрат на професійну правничу допомогу. Відтак, такі докази подані відповідачем до початку виходу суду до нарадчої кімнати, що з огляду на частину 8 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України повністю відповідає законодавчо встановленому терміну, протягом якого можна подати докази на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.
Повно, всебічно встановивши обставини справи, здійснивши оцінку доказів з точки зору дійсності, допустимості, достатності та належності, виходячи із внутрішнього переконання, суд приходить до думки, що надані послуги професійної правничої допомоги представником позивача: адвокатом Тараненко А.І. та витрати, які були понесені позивачем: ТзОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» за надання таких послуг, належать до судових витрат, які у своїй сукупності відповідають критеріям дійсності, необхідності, розумності їх розміру, з урахуванням складності справи.
Тому суд погоджується, що фактично понесені судові витрати відповідачем за надану професійну правничу допомогу у досліджуваній цивільній справі становлять: 6 000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок.
На підставі викладеного, керуючись 16, 526, 527, 530, 625, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 10, 12, 13, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором за номером: 506020685 від 23 грудня 2020 року в розмірі 24950,27 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят) гривень 27 копійок..
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ: 43541163, місцезнаходження: місто Київ, вулиця Рогнідинська, 4а, офіс 10.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Головуюча суддя Павлів З.С.