ЄУН: 336/6182/24
Провадження №: 1-кп/336/1066/2024
18 грудня 2024 року
Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченої ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ч.2 ст.111 КК України,
В провадженні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя перебуває кримінальне провадження № 22024050000000911 від 27 березня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Ухвалою суду від 11.11.2024 р. ОСОБА_8 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою по 09 січня 2025 року включно.
Прокурор подав клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , оскільки продовжують існувати ризики передбачені ст. 177 КПК України, визначені в ухвалі суду при продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Обвинувачена віднесла рішення за клопотанням прокурора на розсуд суду.
Захисник вказав на те, що з досліджених під час судового розгляду доказів вбачається, що підозра відносно обвинуваченої є не обґрунтованою, а ризики, на які посилається сторона обвинувачення, не підтверджені. Обвинувачена має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, є матір'ю неповнолітніх дітей. Обрання альтернативного запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, зможе запобігти ризикам, на які посилається сторона обвинувачення.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов до такого висновку.
При вирішенні питання про продоження обвинуваченому запобіжного заходу суд керувався положеннями ст.331 КПК України, відповідно до ч. 1, 3 якої під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 1 та п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
За змістом ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує особі, у разі визнання її винуватою, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів у випадках їхнього попереднього застосування.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу та відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України про його продовження, слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинені підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Із змісту наведених норм випливає, що завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості звинувачення, необхідно враховувати сукупність перелічених в законі обставин.
Відповідно до ст. 197, 199 КПК України, за клопотанням прокурора строк тримання особи під вартою може бути продовжений за наявності обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати 60 днів.
Прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, а також наявність ризику, передбаченого п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Доводи захисника про необґрунтованість підозри у вчиненні обвинуваченою злочину, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, не є підставою для зміни запобіжного заходу, оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду провадження по суті, а саме, питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинною у вчиненні злочину.
Згідно з ч. 6 ст. 176 КК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109 - 114-2, 258 - 258-6, 260, 261, 437 - 442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої статті 176 КПК України, тримання під вартою.
ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, яке відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.
Оцінюючи наявність ризиків, які є підставою для продовження строку тримання під вартою обвинуваченій, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує можливість обвинуваченої переховуватись від суду, оскільки остання обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, а тому усвідомлюючи невідворотність покарання може вживати заходів до уникнення останнього.
При вирішенні зазначеного клопотання суд бере до уваги в сукупності обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання за злочин проти основ національної безпеки України, яке може бути застосоване до обвинуваченої у разі доведення обсягу обвинувачення під час судового розгляду; репутацію обвинуваченої; судом також враховуються вік та стан її здоров'я, які не перешкоджають подальшому утриманню в умовах ізоляції від суспільства, оскільки даних на підтвердження неможливості утримання обвинуваченої під вартою до суду не надходило.
Суд вважає, що ризики, які стали підставою для обрання та продовження запобіжного заходу ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою, на даному етапі не зменшились.
Обраний обвинуваченій запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю та обсягом обвинувачення, на даний час не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, потреби у проведенні судом дій, спрямованих на встановлення всіх обставин кримінального правопорушення.
Оцінивши у сукупності наведені обставини, суд не знаходить підстав для зміни обвинуваченій запобіжного заходу на менш суворий і з метою забезпечення виконання нею процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам будь-яким чином перешкоджати кримінальному провадженню, вважає доцільним, продовжити обвинуваченій ОСОБА_7 строк тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 392, 615 КПК України, суд,
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 (шістдесят) днів, тобто по 15 лютого 2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Ухвала підлягає негайному виконанню, її оскарження не зупиняє виконання ухвали.
Головуючий суддя ОСОБА_1
ОСОБА_2 ОСОБА_3