Справа №336/8166/24
Пр. 2-а/336/81/2024
17.12.24
17 грудня 2024 року м.Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді: Вайнраух Л.А., за участі секретарки судового засідання: Теряник А.С., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м.Запоріжжі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, поданий в порядку адміністративного судочинства, -
Представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Пузін Д.М. в інтересах позивачки засобами поштового листування 16.08.2024 звернувся до суду із зазначеним позовом, просить суд скасувати постанову Управління патрульної поліції в Запорізькій області ДПП НПУ серії ББА №138100 від 12.08.2024 у справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 121, 127-3 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у сумі 8 500,00 гривень.
В обґрунтування позову представником позивача зазначено, що відповідно до постанови серії ББА № 138100 12.08.2024, ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ст.ст.127-3, 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500,00 грн.
Представник позивача, діючи в інтересах довірителя, вважає, що зазначена постанова винесена безпідставно та з істотними порушеннями прав ОСОБА_1 , не відповідає обставинам справи та вимогам закону, а тому підлягає скасуванню з наступних підстав. У матеріалах справи відсутні будь-які докази перебування ОСОБА_1 за кермом транспортного засобу, що виключає притягнення її до відповідальності.
3 огляду на викладене, внаслідок протиправності рішення суб'єкта владних повноважень, за відсутності у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.ст.127-3, 122 КУпАП, враховуючи відсутність належних доказів на підтвердження події правопорушення, із посиланням на ст.139, 241, 243-246, 250 КАС України, представник позивача, діючи в інтересах довірителя, просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше, призначено судове засідання, ухвалено згідно з ч.2 ст.269 КАС України копію позовної заяви та доданих до неї документів направити відповідачу до електронного кабінету, а третій особі - електронною поштою. Роз'яснено, що відзив на позовну заяву (відзив) відповідач вправі подати до судового засідання у справі. Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідач скористався своїм правом, врегульованим ч.4 ст.159, ч.1 ст.261 КАС України, представник відповідача за довіреністю Назаренко М.М. (як вказано у відзиві) засобами поштового листування скерував до матеріалів справи відзив, вх.№38474/24 від 11.11.2024, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову, долучити відеозапис порушення до матеріалів справи.
Згідно з довідкою про доставку засобами електронного листування від 25.10.2024, копія позовної заяви із додатками, а також ухвала суду від 14.10.2024 доставлені на скриньку УПП в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції 25.10.2024. Крім того, відповідач має зареєстрований кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, за допомогою якого скеровано клопотання про відкладення судового засідання, призначеного вперше.
За змістом ч.8 ст.18 КАС України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.
За приписами ст.175 КАС України у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати: суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову;позивачу, іншим відповідачам, третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Як врегульовано ч.1 ст.269 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-1, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
За нормою ч.3-4, 6 ст.162 КАС України копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. До відзиву додаються докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Так, судом встановлено, що відзив надійшов до суду із дотриманням строку, крім того, надано докази відправлення позивачу певної кореспонденції. Проте, суд не може дійти висновку про виконання вимог п.2 ч.4 ст.162 КАС України, оскільки опису вкладення до поштового відправлення не подано.
Крім того, за змістом ч.1,3 ст.59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Натомість, наявна копія довіреності не засвідчена належним чином.
Враховуючи наведене, суд застосовує наслідки ст.175 КАС України та розглядає справу за наявними матеріалами справи.
Суд враховує особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Так, особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, врегульовані ст.286 КАС України.
За нормою ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Із врахуванням вимог ч.6 ст.262 КАС України, оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, підстав для такого здійснення розгляду справи за ініціативою суду не встановлено.
Інших заяв по суті справи до матеріалів справи не надходило, інших процесуальних дій у справі судом не вчинено за відсутності відповідних заяв та клопотань.
Розглянувши позовну заяву, всебічно вивчивши обставини справи, дослідивши наявні письмові докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Як врегульовано ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як передбачено ч.1 ст.262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення (п.3 ч.3 ст.286 КАС України).
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Ця норма розповсюджується й на справи про адміністративні правопорушення.
Нормою ст.280 КУпАП закріплено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного право-порушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Ч.1 ст.9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Тобто, адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму дії або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати, як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об'єктивну сторону, об'єкт, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб'єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
За нормою п.8 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Згідно зі ст.222 КУпАП, правопорушення, передбачене ст.ст.121,127-3 КУпАП, відноситься до компетенції Національної поліції. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідні докази стосовно інспектора ВБДР УПП в Запорізькій області ДПП капітаном поліції Бочковського Ігоря Юрійовича, який виніс оскаржуване рішення суб'єкта владних повноважень, суду не надано.
Позивач в позовній заяві наполягає на відсутності в її діях складу і події адміністративного правопорушення, передбаченого ст.ст.121,127-3 КУпАП. Вважає, що рішення відповідача винесене протиправно та необґрунтовано, внаслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, відтак, висновки інспектора не відповідають її фактичним обставинам.
Судом встановлено, що 12.08.2024 об 12 год. 38 хв. у м. Запоріжжі, ВБДР УПП в Запорізькій області ДПП в особі Бочковського Ігоря Юрійовича винесено постанову серії ББА № 138100 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн. за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 127-3, ч. 3 ст. 121 КУпАП.
За змістом вказаної постанови інспектор встановив, що 12 серпня 2024 року, об 11 год. 45 хв., у м. Запоріжжі, вул. Харків-Сімферополь, ОСОБА_1 , здійснювала перепідготовку водія, не маючи чинного сертифікату спеціаліста з підготовки водіїв транспортних засобів та не пройшовши обов'язковий технічний контроль, чим порушила п.18 Порядку підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, затвердженого постановою КМУ №487 від 20 травня 2009 року, а також своєчасно не пройшла обов'язковий технічний контроль, чим порушила вимоги ст. 127-3, ч. 3 ст. 121 КУпАП.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно приписів ст. 127-3 КУпАП порушення посадовими особами закладів, їх філій чи інших відокремлених підрозділів, фізичними особами-підприємцями встановленого порядку підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, а саме:
здійснення підготовки, перепідготовки водіїв транспортних засобів особою, яка не має чинного документа спеціаліста з підготовки водіїв транспортних засобів;
допуск осіб, які не склали теоретичний іспит, до практичної підготовки водіїв;
проведення практичної підготовки водіїв з використанням транспортних засобів, обладнаних з порушенням вимог Правил дорожнього руху, або особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами, - тягне за собою накладення штрафу від п'ятисот до вісімсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч. 3 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В обґрунтування своєї позиції представник позивача, діючи в інтересах довірителя, у позові послався на те, що ОСОБА_1 не керувала транспортним засобом. Доказів, які б спростовували доводи позивача у матеріалах справи немає.
Також суд враховує, що суб'єктами правопорушення, передбаченого ст. 127-3 КУпАП є посадові особи закладів, їх філій чи інших відокремлених підрозділів, а також фізичні особи-підприємці. Разом із тим, у матеріалах справи немає відомостей про те, що ОСОБА_1 є посадовою особою чи фізичною особою-підприємцем, не має відповідного сертфіката.
Згідно з ч.2 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Натомість, будь-яких належних і допустимих доказів, які б надали суду підстави для висновків про обґрунтованість оскаржуваної постанови, стороною відповідача не надано.
Ч.1-4 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи.
Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи вказані норми адміністративного судочинства, саме на відповідача покладено обов'язок щодо доказування правомірності та обґрунтованості свого рішення, зокрема, події адміністративного правопорушення та наявності його складу у діях позивача. Проте, у даній справі вказаний обов'язок не дотриманий.
Суд наголошує, що не є застосованим у справах даної категорії загальне положення щодо обов'язку позивача з приводу надання доказів на підтвердження заявлених вимог, адже в даному випадку діє саме спеціальна норма.
Таким чином, судом встановлено, що відповідачем в порушення вимог ст.77 КАС України не доведено правомірності оскаржуваної постанови, як і наявності події і складу адміністративного правопорушення, за яке позивачка притягнута до відповідальності.
Відповідно, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.ст.121, 127-3 КУпАП, - закриттю з підстав, встановлених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, - за відсутності події і складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .
При цьому, визначаючи спосіб захисту та з урахуванням позовної вимоги, заявленої у даній справі, суд враховує приписи ч.2 ст.9 КАС України, якою передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.1 ст.132, ч.1 ст.139 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, сплачений позивачем судовий збір у сумі 605,60 гривень підлягає компенсації на її користь за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції, оскільки відповідачем у справі виступає посадова особа Управління патрульної поліції в Запорізькій області, яке є структурним підрозділом Департаменту патрульної поліції, шляхом стягнення зазначеної суми.
Керуючись ст. 2, 6, 8, 9, 12, 18, 59, 72-79, 121, 132, 139, 143, 159, 162, 175, 205, 229, 241-246, 257, 262, 269-272, 286 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, поданий в порядку адміністративного судочинства, - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ББА №138100 від 12.08.2024, винесену інспектором ВБДР УПП в Запорізькій області ДПП капітаном поліції Бочковським Ігорем Юрійовичем відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.121, ст. 127-3 КУпАП, та застосування адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 8 500,00 гривень на користь держави.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.121, ст. 127-3 КУпАП, - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, код за ЄДРПОУ 40108646) на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у сумі 605,60 гривень (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Реквізити сторін: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, адреса місцезнаходження: 69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 96; адреса для електронного листування: zaporizhzhya@patrol.police.gov.ua
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.
Копію рішення суду невідкладно надіслати учасникам справи.
Рішення суду складено та підписано 17.12.2024.
Суддя Л.А.Вайнраух