ЄУН №337/4767/24
Провадження №2/337/2000/2024
17.12.2024 м. Запоріжжя
Хортицький районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Мальованого В.О.,
за участю секретаря Крижко Я.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» (далі - позивач, концерн «МТМ») до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -
02.09.2024 року Концерн «МТМ» в особі представника звернувся до Хортицького районного суду м.Запоріжжя з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, в якому просить суд стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Концерну «МТМ» заборгованість за житлово-комунальні послуги (особистий рахунок, договір № 601330703), за період з 01.10.2020 року по 31.07.2023 рік, в розмірі 21375,99 грн.; а також стягнути понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн.
В обґрунтування позову вказано, що ОСОБА_2 є власницею квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
За вказаною адресою відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .
01.12.2018 року між Концерном «МТМ» та відповідачами укладено договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води.
З 01.11.2021 року між позивачем та відповідачами укладений типовий індивідуальний договір №601330703 про надання послуги з теплової енергії, послуги гарячої води.
16.11.2023 року між позивачем та відповідачами на 24 місяці укладено договір про реструктуризацію заборгованості за житлово-комунальні послуги, згідно з яким заборгованість, станом на 01.11.2023 року, по особовому рахунку № НОМЕР_1 складає 18371,69 грн., Відповідачі повинні сплачувати з 01.11.2023 року по 30.09.2025 року (23 місяці) по 765,00 грн. щомісяця, та у жовтні 2025 року - 776,96 грн.
Однак, відповідачами не виконуються умови договору про реструктуризацію, а саме: у листопаді 2023 року ними було сплачено 900,0 грн.; у грудні 2023 року - 700 грн. З січня 2024 року по липень 2024 року оплати відсутні.
У п.п.2.2.2 договору про реструктуризацію зазначено: виконавець послуг має право звернутися з позовом до суду про стягнення непогашеної суми реструктуризованої заборгованості, у разі дострокового розірвання договору про реструктуризацію.
Відповідно до п.п. 4.2 зазначеного договору - у разі несвоєчасного або не в повному обсязі внесення протягом трьох місяців громадянином платежів з погашення розстроченої заборгованості, дія цього договору припиняється з першого числа місяця, наступного за розрахунковим.
Договір про реструктуризацію заборгованості за житлово-комунальні послуги від 16.11.2023 року, укладений між позивачем та відповідачами, припинив свою дію у зв'язку з відсутністю платежів.
Загальна сума боргу за житлово-комунальні послуги по особовому рахунку № НОМЕР_1 за період з 01.10.2020 року по 31.07.2024 рік складає 21 275,99 грн.
У зв'язку з вищезазначем, позивач вимушений був звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.
Ухвалою суду від 11.09.2024 року відкрито провадження у справі за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги. У відповідності до ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) відповідачці було надано строк для подання відзиву на позовну заяву протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.
Відзиву від відповідачів до суду не надходило.
17.12.2024 року ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя провадження в справі за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - закрито в частині позовних вимог до ОСОБА_2 , на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про час, день та місце судового засідання був повідомлений належним чином відповідно до норм ЦПК України.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.ст. 4, 5 ЦПК України, ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до положень ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, що передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Судом встановлено, що Концерн «МТМ» діє на підставі статуту, відповідно до якого основною метою діяльності Концерну «МТМ» є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності позивача та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу позивача.
Предметом діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій, її збут та інше.
ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
За вказаною адресою відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Згідно ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV (далі - Закон №1875-IV), відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник, при чому виробник послуг може бути і їх виконавцем.
Відповідно до п.1 ч.3 ст. 20 Закону №1875-IV, споживач зобов'язаний укласти договір на
надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
01.12.2018 року між Концерном «МТМ» та відповідачем укладено договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води.
Пунк 9 вказаного договору передбачає, що розрахунковим періодом є календарний місяць, оплата за надані послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону №1875-IV, споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно пункту 31 «Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» затверджених Постановою КМУ №830 від 21.08.2019 року, вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, а для багатоквартирних будинків, обладнаних системою автономного теплопостачання, як сума тарифів на виробництво та постачання теплової енергії. У разі зміни (коригування) тарифу протягом строку дії договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію та не потребує внесення сторонами додаткових змін до договору.
01.05.2019 року в повному обсязі введено в дію Закон України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 09.11.2017 року (далі - Закон №2189-VIII), яким Закон України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV від 24.06.2004 року визнано таким, що втратив чинність.
Частина 2 ст. 7 Закону №2189-VIII визначає обов'язки індивідуального споживача, серед яких в т.ч.: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом (п. 1); оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами (п. 5); дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства під час проведення ремонту чи реконструкції житла (іншого об'єкта нерухомого
майна), не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг (п. 8).
Відповідно до статті 12 Закону №2189-VIII, надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Відповідно до ч. 5. ст. 13 Закону №2189-VIII, у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.
У разі укладення публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг виконавці комунальних послуг розміщують вимоги до якості відповідних послуг згідно із законодавством та іншу необхідну інформацію для кожного багатоквартирного будинку окремо на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на власному веб-сайті. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування таких вимог у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Згідно розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2189-VIII передбачено, що договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.
02.10.2021 року на офіційному веб-сайті Концерну «МТМ» опубліковано типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.
Відповідно до п.п. 1, 2, 4 вказаного договору, цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України. Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на сайті Концерну «МТМ».
З 01.11.2021 року між позивачем та відповідачами укладений типовий індивідуальний договір №601330703 про надання послуги з теплової енергії, послуги гарячої води.
16.11.2023 року між позивачем та відповідачем на 24 місяці укладено договір про реструктуризацію заборгованості за житлово-комунальні послуги, згідно з яким заборгованість, станом на 01.11.2023 року, по особовому рахунку № НОМЕР_1 складає 18371,69 грн., відповідач повинен сплачувати з 01.11.2023 року по 30.09.2025 року (23 місяці) по 765,00 грн. щомісяця, та у жовтні 2025 року - 776,96 грн.
Однак, відповідач не виконує умови договору про реструктуризацію, а саме: у листопаді 2023 року ним було сплачено 900,0 грн.; у грудні 2023 року - 700 грн. З січня 2024 року по липень 2024 року оплати відсутні.
У п.п. 2.2.2 договору про реструктуризацію зазначено: виконавець послуг має право звернутися з позовом до суду про стягнення непогашеної суми реструктуризованої заборгованості, у разі дострокового розірвання договору про реструктуризацію.
Відповідно до п.п. 4.2 зазначеного договору - у разі несвоєчасного або не в повному обсязі внесення протягом трьох місяців громадянином платежів з погашення розстроченої заборгованості, дія цього договору припиняється з першого числа місяця, наступного за розрахунковим.
Враховуючи вищевикладене, договір про реструктуризацію заборгованості за житлово-комунальні послуги від 16.11.2023 року, укладений між позивачем та відповідачем, припинив свою дію у зв'язку з відсутністю платежів.
Загальна сума заборгованості за житлово-комунальні послуги по особовому рахунку № НОМЕР_1 за період з 01.10.2020 року по 31.07.2024 рік складає 21 275,99 грн.
Враховуючи викладене, а також оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, та достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги повністю підлягають задоволенню.
Відповідно ст. 264 ЦПК України, суд під час ухвалення рішення вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу судових витрат.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволено у повному обсязі, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню - 2422,40 грн. судового збору, сплаченого за подання позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 81, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), на користь Концерну «Міські теплові мережі» (розрахунковий рахунок № НОМЕР_3 у Філії АТ «Укрексімбанк» у м. Києві, МФО 322313, ЄДРПОУ 32121458) заборгованість за житлово-комунальні послуги (особистий рахунок, договір № 601330703), за період з 01.10.2020 року по 31.07.2023 рік, в розмірі 21375 (двадцять одна тисяча триста сімдесят п'ять) гривень 99 копійок;
а також понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок;
а всього 23798 (двадцять три тисячі сімсот дев'яносто вісім) гривень 39 копійок. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: В.О. Мальований