1Справа № 335/11215/24 2/335/3733/2024
19 грудня 2024 року м.Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя в складі головуючого судді Алєксєєнка А.Б., за участю секретаря судового засідання Ігнатенко Г.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди за виплачене страхове відшкодування,-
ПрАТ «Українська Страхова Компанія» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди за виплачене страхове відшкодування,
В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що між Кредитною спілкою «Українська кредитна спілка» та відповідачем було укладено кредитний договір № 3396с від 08.08.2011 року. На виконання умов вказаного кредитного договору КС «Українська кредитна спілка» надала, а відповідач отримав у тимчасове користування грошові кошти у безготівковій формі з дотриманням вимог їх повернення та сплати процентів у визначені договором строки, у розмірі 5 000,00 грн., строком на 24 місяців, з 08.08.2011 року по 08.08.2013 року включно зі сплатою процентів у розмірі 34,8% річних.
Також на підставі Додаткової угоди від 17.04.2013 до Кредитного договору №3396с від 08.08.2011 відповідачу було надано у тимчасове користування кредитні кошти в розмірі 5 000,00 грн. строком на 24 місяці з 17.04.2013 по 17.04.2015 року включно зі сплатою процентів у розмірі 29,76% річних.
Між Приватним акціонерним товариством «Українська Страхова Компанія» та КС «Українська кредитна спілка» укладено договір добровільного страхування кредитів № 24 від 01.09.2011 року та №9 від 07.05.2013 року.
Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором №3396с від 08.08.2011 та Додаткової угоди від 17.04.2013 року належним чином не виконав, передбачені кредитним договором щомісячні платежі не сплачував.
Позивачем на підставі заяви № 1799 від 11.11.2021 року та доданих до неї документів, складено страховий акт № 1003 від 12.11.2021 року та відповідно здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 13 003,50 грн.
Таким чином, оскільки ПАТ «Українська страхова компанія» виконала покладені на неї законом та умовами Договорів добровільного страхування кредитів обов'язки, до ПАТ «Українська страхова компанія» перейшло право вимоги на стягнення з відповідача матеріальної шкоди за виплачене страхове відшкодування, у зв'язку з чим, просить суд стягнути з відповідача на користь ПАТ «Українська страхова компанія» суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 13 003,50 грн. та понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 270,00 грн..
Ухвалою суду від 04 листопада 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, разом з цим, у позовній заяві зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, розгляд справи просить провести за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом відповідно до ч. 1 ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» шляхом розміщення оголошень на офіційному веб-порталі Судової влади України, оскільки зареєстроване місце проживання відповідача знаходиться на тимчасово окупованій території.
Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Причини неявки в судові засідання не повідомив, відзиву на позов не подав.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
У зв'язку з чим, на підставі ст.ст.247, 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані та досліджені докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що між Кредитною спілкою «Українська кредитна спілка» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 3396с від 08.08.2011 року.
На виконання умов вказаного кредитного договору КС «Українська кредитна спілка» надала, а відповідач отримав у тимчасове користування грошові кошти з дотриманням вимог їх повернення та сплати процентів у визначені договором строки, у розмірі 5 000,00 грн. строком на 24 місяців, з 08.08.2011 року по 08.08.2013 року включно зі сплатою процентів у розмірі 34.8% річних.
17.04.2013 між КС «Українська кредитна спілка» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду до Кредитного договору №3396с від 08.08.2011 за умовим якої відповідачу було надано у тимчасове користування кредитні кошти в розмірі 5 000,00 грн. строком на 24 місяці з 17.04.2013 по 17.04.2015 року включно зі сплатою процентів у розмірі 29,76% річних.
Перерахування визначених кредитним договором №3396с від 08.08.2011 та додатковою угодою від 17.04.2013 року грошових коштів на банківський рахунок відповідача підтверджується копією платіжних доручень №5062 від 08.08.2011 та №19965 від 17.04.2013.
Також судом встановлено, що між ПрАТ «Страхова компанія» та Кредитною спілкою «Українська кредитна спілка», укладено договори добровільного страхування кредитів № 24 від 01.09.2011 та № 9 від 07.05.2013.
Згідно з п. 1.3 зазначеного договору добровільного страхування, страховик (ПАТ «Українська страхова компанія») здійснює страхування кредитного ризику за кредитними договорами, укладеними між позичальниками та страхувальником (КС «Українська кредитна спілка»), згідно з реєстром наданих за звітний період кредитів, що укладені в межах Договору про співробітництво між останньою та позивачем.
У відповідності з Додатком № 1 до Договорів добровільного страхування кредитів № 24 від 01.09.2011 та № 9 від 07.05.2013 кредитний договір №3396с від 08.08.2011 та Додаткова угода від 17.04.2013 укладені між КС «Українська кредитна спілка» та ОСОБА_1 , віднесено до переліку договорів, страхові ризики за якими застраховано Позивачем на загальну суму 17 450,00 грн.
Підпунктом 2.1.1 Договору добровільного страхування кредитів встановлено, що страховим випадком за цим договором по відношенню до конкретного кредитного договору, що внесений до реєстру наданих кредитів, є факт збитків кредитора внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань перед кредитором по поверненню кредиту в строки та в порядку, передбачених укладеним між ними кредитним договором, внаслідок будь-яких подій.
Відповідальність Страховика за страховим випадком виникає у разі, якщо кредитор не одержав суми трьох будь-яких послідовних платежів, передбачених кредитним договором, протягом 10 (десяти) днів після настання строку сплати третього платежу.
Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором № 3396с від 08.08.2011 та Додаткової угоди від 17.04.2013 належним чином не виконував, передбачені кредитним договором щомісячні платежі не сплачував, що підтверджується наданою КС «Українська кредитна спілка» випискою №1854 від 12.11.2021 року з рахунку позичальника ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Зазначена норма кореспондується з положеннями ст. 979 ЦК України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно з п. 3 ч. 1ст. 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статтею 9 вказаного Закону передбачено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
У частині 1 статті 25 Закону України «Про страхування» визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акту (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
У справі, що розглядається, спір виник між страховою компанією та фізичною особою щодо відшкодування витрат, понесених у зв'язку із виплатою коштів за договором добровільного майнового страхування.
Згідно зі ст.ст. 512, 514 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.
Таким законом, зокрема, є норми ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов'язків свого попередника.
Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов'язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов'язок із відшкодування шкоди не виконала.
Таким чином, страхувальник, який зазнав майнової шкоди в деліктному правовідношенні, набув право вимоги відшкодування до заподіювача. У зв'язку з виплатою страхового відшкодування до страховика перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов'язанні є потерпілий) до заподіювача у межах фактичних витрат.
На виконання п. 5.1 договору добровільного страхування кредитів, КС «Українська кредитна спілка» направила на адресу ПрАТ «Українська страхова компанія» заяву № 1799 від 11.11.2021 року про виплату страхового відшкодування у сумі 13 003,50 грн.
Позивачем на підставі вищезазначеної заяви був складений страховий акт № 1003 від 12.11.2021 та 12.11.2021 року здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 13 003,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1934 від 12.11.2021 року, з відміткою банку про проведення платежу.
Оскільки ПАТ «Українська страхова компанія» виконала покладені на неї законом та умовами договору добровільного страхування кредитів обов'язки, до ПАТ «Українська страхова компанія» перейшло право вимоги на стягнення з відповідача матеріальної шкоди за виплачене страхове відшкодування.
Згідно зі ст. ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.
Таким законом, зокрема, є норми ст. 993 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування», відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
КС «Українська кредитна спілка» реалізувало своє право кредитора шляхом пред'явлення вимоги до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія», оскільки за договором страхування (Закону України «Про страхування») останнє надало згоду на прийняття обов'язку сторони боржника у деліктному зобов'язанні, якщо воно виникне.
Основною характерною ознакою суброгації є збереження того зобов'язання, яке виникло із заподіяння шкоди і у зв'язку з яким було виплачене страхове відшкодування, й зміна в ньому кредитора. Натомість регрес - право відповідальної особи, яка здійснила відшкодування шкоди, заподіяної не її діями, звернутися з вимогою про повернення виплаченого до боржника, з вини якого заподіяно шкоду. Регрес характеризується тим, що правовідношення, за яким відповідальна особа здійснила відшкодування, припинилося, у зв'язку з чим і виникло нове - пов'язане саме з регресною вимогою.
Завдання майнової шкоди страхувальнику слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором майнового страхування, в якому кредитором є страхувальник, а боржником - страховик.
Деліктне зобов'язання - первісне, основне зобов'язання, підставою виникнення якого є завдання шкоди. Одержання страхувальником повного відшкодування збитків від особи, яка їх завдала, припиняє деліктне зобов'язання, що тягне за собою припинення обов'язку страховика здійснити страхову виплату (п. 4 ч. 1 ст.991 ЦК), але не навпаки.
Виплата страховиком страхувальнику страхового відшкодування є обов'язком страховика за договором (ст.988 ЦК України). Така виплата не припиняє деліктного зобов'язання і не може вважатися відшкодуванням шкоди потерпілому в цьому зобов'язанні, оскільки страховик у правовідносинах добровільного майнового страхування не є боржником у деліктному зобов'язанні. Тобто заподіювач шкоди залишається зобов'язаним відшкодувати завдану ним шкоду незалежно від того, чи звертався до нього з відповідною вимогою сам потерпілий, чи страховик після виплати потерпілому відшкодування за договором майнового страхування.
Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між сторонами у даній справі, є суброгацією.
Відповідно до ст. 262 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.
Тобто, страхувальник, який зазнав майнової шкоди в деліктному правовідношенні, набув право вимоги відшкодування до заподіювача, й строк такої вимоги почав спливати з моменту заподіяння шкоди. У зв'язку з погашенням шкоди коштами страхового відшкодування до страховика перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов'язанні є потерпілий) до заподіювача із залишком строку позовної давності.
Таким чином, оскільки ПрАТ «Українська страхова компанія», виконавши свої зобов'язання за договорами страхування та здійснивши виплату страхового відшкодування, не отримало повного фактичного відшкодування цієї суми від відповідача, як особи, відповідальної за відшкодування заподіяних збитків на суму 13 003,50 грн., у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача завданих збитків підлягають задоволенню.
Також, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору, що документально підтверджені у розмірі 2 270,00 грн.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 141, 247, 258-259, 263-265, 280-284, 289 ЦПК України, суд, -
Позов Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди за виплачене страхове відшкодування - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія» суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 13 003 (тринадцять тисяч три) гривні 50 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок.
Копію заочного рішення не пізніше двох днів з дня його складання надіслати відповідачеві рекомендованим листом із повідомленням.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вищезазначених строків, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 19 грудня 2024 року.
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:
Позивач: Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія» (код ЄДРПОУ 20346864, юридична адреса: 83048, м.Донецьк, вул.Артема, буд.116/19, адреса фактичного місцезнаходження: 03039, м.Київ, вул.Голосіївська, буд.13-А/216).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Суддя: А.Б.Алєксєєнко