Справа № 333/6689/23
Провадження № 1-кп/333/363/24
Іменем України
18 грудня 2024 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Запоріжжі, клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, -
В судовому засіданні прокурором заявлене клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в якому він посилався на наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та недостатність застосування відносно ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів для запобігання вказаним ризикам.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати щодо обвинуваченого інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, зазначаючи про наявність у обвинуваченого постійного місця проживання, міцних соціальних зв'язків, неможливість і не бажання впливати на інших учасників процесу та розгляд справи в цілому. Також захисник зазначив, що в матеріалах справи наявні медичні документи, які підтверджують наявність захворювання у ОСОБА_5 , яке прогресує та потребує негайного лікування, яке не може бути забезпечене в умовах СІЗО. Вказав, що стороною обвинувачення не було надано жодних доказів того, що ОСОБА_5 має намір ухилятись від суду або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного.
Статтею 331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення судом питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
З огляду на статті 131, 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а підставою - наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.
За положенням ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення тощо.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою ст. 176 цього Кодексу.
Порядок продовження строку тримання під вартою визначений ст. 199 КПК України.
Зокрема, ч. 3 ст. 199 КПК України передбачено, що клопотання прокурора повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
В ході досудового розслідування до ОСОБА_5 відповідно до ухвали слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 24.06.2023 року застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою строком дії до 22.08.2023 року включно.
Ухвалами Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17.08.2023 року, 02.10.2023 року, 21.11.2023 року, 18.01.2024 року, 13.03.2024 року, 02.05.2024 року, 27.06.2024 року, 14.08.2024 року, 30.09.2024 року та 14.11.2024 року продовжено ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Під час оцінки заявлених прокурором ризиків, суд приходить до висновку про те, що ризик переховування від суду наразі є актуальним та обумовлений серед іншого, притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю можливого покарання.
Так, злочин, у якому обвинувачується ОСОБА_5 , передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку значно підвищують ймовірність ризику переховування.
В контексті ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, серед іншого, суд також відзначає факт відсутності у обвинуваченого ОСОБА_5 стійких соціальних зв'язків, які б були для обвинуваченого стримуючим фактором від переховування.
Крім того, суд вважає, що не зменшився і ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих тяжких злочинів проти власності (5 разів), раніше звільнявся від відбування покарання як з випробуванням з іспитовим строком, так і по відбуттю строку покарання, не працює, суспільно-корисною працею не займається, не має постійного джерела доходу, що вказує на те, що він заробляє на життя шляхом вчинення корисливих злочинів, та у свою чергу, в сукупності свідчить про наявність вкрай високого ризику можливості вчинення інших аналогічних корисливих злочинів.
Отже, суд приходить до висновку про те, що ризики, передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України продовжують існувати та на даний час не зменшились.
Крім того, на переконання суду щодо наявності у обвинуваченого стійких соціальних зв'язків, не надано жодного підтверджуючого доказу з боку захисту.
При продовженні строку дії запобіжного заходу суд також враховує і ту обставину, що протягом перебування ОСОБА_5 в ДУ «Запорізькій слідчий ізолятор» будь-яких відомостей щодо протипоказань перебування в умовах ізоляції відносно останнього не надходило.
Ухвалами Запорізького апеляційного суду від 15.04.2024 року, 22.10.2024 року доручено уповноваженим особам Філії ДУ «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» в Запорізькій області організувати обстеження обвинуваченого ОСОБА_5 та за потреби забезпечити належне лікування обвинуваченого.
В матеріалах справи міститься лист начальника філії ЦОЗ ДКВС України в Запорізькій області від 01.11.2024 року щодо виконання ухвали Запорізького апеляційного суду від 22.10.2024 року, з якого вбачається, що обстеження обвинуваченого ОСОБА_5 , 02.11.1992 року не проведено, у зв'язку з відмовою обвинуваченого.
Судом перевірялась можливість обрання відносно ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу. Однак, враховуючи існування зазначених вище ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, їх ступінь, конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , а також, оцінюючи сукупність інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, суд приходить до висновку, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів на даний час не зможе запобігти встановленим ризикам.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України суд вважає необхідним не визначати відносно ОСОБА_5 розмір застави, оскільки він обвинувачується у вчиненні злочину із застосуванням насильства.
Таким чином, клопотання прокурора про продовження щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим підлягає задоволенню, а у задоволенні клопотання сторони захисту належить відмовити.
Керуючись вимогами ст. ст. 177, 178, 183, 194, 196, 350, 372, 376, 392 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу - задовольнити.
Продовжити строк тримання обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою в умовах Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор» по 16 лютого 2025 року включно.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику обвинуваченого, а також надіслати начальнику Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор» для виконання.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення до Запорізького апеляційного суду. А особі, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя ОСОБА_1