Справа № 333/8618/24
Провадження № 1-в/333/242/24
01 листопада 2024 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 ,
представника Комунарського РВ
філії Державної установи «Центр пробації»
в Запорізькій області ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя подання начальника Комунарського РВ філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області ОСОБА_5 відносно ОСОБА_6 про приведення вироку Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23.01.2024 року у відповідності до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року (№ 3886-IX), -
01.10.2024 року начальник Комунарського РВ філії ДУ «Центр пробації» у Запорізькій області ОСОБА_5 звернулася до суду із поданням про приведення вироку Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23.01.2024 року відносно ОСОБА_6 у відповідності до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року № 3886-IX (далі - Закон № 3886-IX).
Обґрунтовуючи своє подання, ОСОБА_5 вказала, що ОСОБА_6 перебуває на обліку в органі пробації як засуджена до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
09.08.2024 набрав чинності Закон № 3886-IX, яким встановлено, що викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст. 51 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Враховуючи, що вартість викраденого ОСОБА_6 майна складає 372,49 грн., а сума двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян є більшою (2684 грн.), на підставі вимог ч.2 ст.74 КК України, на думку представника органу пробації, вирок відносно останньої необхідно привести у відповідність до Закону № 3886-IX та звільнити засуджену від призначеного покарання.
У судовому засіданні представник Комунарського РВ філії ДУ «Центр пробації» у Запорізькій області ОСОБА_4 підтримав подання та просив його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 та засуджена ОСОБА_6 не заперечували проти задоволення подання органу пробації.
Розглянувши подання органу пробації, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку про його задоволення, враховуючи таке.
Вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23.01.2024 року ОСОБА_6 була засуджена за ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років та відповідно до вимог ст.75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік. Крім того, на підставі ст.76 КК України на ОСОБА_6 покладені такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Вирок набрав законної сили 23.02.2024 року
Засуджена ОСОБА_6 перебуває на обліку в Комунарському РВ філії ДУ «Центр пробації» у Запорізькій області.
Згідно пункту 13 частини 1 статті 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною 2 статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3статті 74 Кримінального кодексу України.
Відповідно до положень пункту 2 частини 2 статті 539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу
Враховуючи, що подання органу пробації стосується звільнення від призначеного судом покарання, вирок відносно ОСОБА_6 знаходиться на виконанні в Комунарськом РВ філії ДУ «Центр пробації» у Запорізькій області, тому дане подання підлягає розгляду в Комунарському районному суді м. Запоріжжя.
09.08.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX, яким встановлено, що дії по викраденню чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто, до 3028 грн.) - є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст.51 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Законом підвищено поріг кримінальної відповідальності за крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрату чужого майна (ст. ст. 185, 190, 191 КК України), чим скасовано кримінальну відповідальність за вчинення таких діянь, якщо вартість викраденого майна складає менше двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
В процесі реалізації кримінальної відповідальності найпоширенішою формою якої є покарання, іноді виникають такі юридичні факти, котрі призводять до необхідності звільнення особи від призначеного покарання. Одним із таких фактів є усунення злочинності діяння, тобто його декриміналізація, закріплене частиною 2 статті 74 Кримінального кодексу України.
Слід зазначити, що застосування положень цієї норми ґрунтується на положеннях статті 58 Конституції України про зворотну дію законів та інших нормативно-правових актів та статті 5 Кримінального кодексу України про зворотну дію кримінального закону у часі.
Так, згідно з частиною 1 статті 5 Кримінального кодексу України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, має зворотну дію у часі. Це означає, що він поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Звільнення від покарання осіб, засуджених за діяння, караність якого усунута, здійснюється судом (частина 1 статті 74 Кримінального кодексу України).
Скасування караності діяння означає його декриміналізацію (повну або часткову), яка може бути досягнута шляхом:
1) виключення з чинного Кримінального кодексу певної статті (частини статті) Особливої частини Кодексу;
2) внесення до диспозиції статті (частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу певних змін;
3) внесення змін до норм Загальної частини КК;
4) внесення змін до інших нормативно-правових актів, зокрема, Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вказана в частині 2 статті 74 Кримінального кодексу України підстава застосовується у випадках, коли особу вже засуджено за вчинення діяння.
Звільнення від відбування покарання на підставі частини 2 статті 74 Кримінального кодексу України можна застосувати лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду засудження особи незалежно від того, відбуває вона покарання чи ні. При цьому законом передбачено негайне звільнення особи від відбування покарання. Слід зазначити, що вказана підстава є обов'язковою для застосування судом.
Передумовою для початку провадження щодо звільнення засудженого від відбування покарання за частиною 2 статті 74 Кримінального кодексу України завжди є прийняття і набрання чинності спеціальним законом, яким усувається караність діяння, за яке особу засуджено. Він є передумовою або правовою підставою ініціювання, розгляду питання та прийняття рішення про застосування звільнення від покарання щодо конкретної особи. Така процедура завершується прийняттям конкретного процесуального рішення судом.
Отже, відповідно до положення статті 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в редакції Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18 липня 2024 року, який набрав чинності 09.08.2024, декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Неоподаткований мінімум доходів громадян - це грошова сума розміром 17 гривень, встановлена пунктом 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового Кодексу України, яка застосовується при посиланнях на неоподаткований мінімум доходів громадян в законах або інших нормативно-правових актах, за винятком норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1, пункту 169.1 статті 169 розділу ІV Податкового Кодексу України. Підпунктом 169.1.1, пункту 169.1 статті 169 розділу ІV Податкового Кодексу України, визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Неоподаткований мінімум доходів громадян у розмірі податкової соціальної пільги з 01.01.2023 складав 1 342 грн. Тобто два неоподатковуваних мінімуму доходів громадян за цей період складають суму в розмірі: 1342 х 2 = 2684 грн.
В постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 07.10.2024 у справі № 278/1566/21 зроблено висновок, що Закон України № 3886-IX від 18.07.2024, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП.
Відповідно до ч.1 ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Указане положення цілком узгоджується із вимогами ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, на теперішній час кримінальна відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжка) настає виключно у випадку, якщо вартість такого майна становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян встановленого на дату скоєння відповідного правопорушення.
Згідно з вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23.01.2024 року обвинувачена ОСОБА_6 17.11.2023 року скоїла крадіжку майна на суму на суму 372 грн. 49 коп., що станом на момент вчинення кримінального правопорушення складає суму менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (2684 грн.).
Таким чином, на засуджену ОСОБА_6 розповсюджується дія Закону України № 3886-ІХ від 18 липня 2024 року, яким частково декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.
Відповідно до положень частини 2 статті 74 Кримінального кодексу України, особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_6 засуджено за діяння, караність якого законом усунена, суд дійшов до висновку, що подання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.74 КК України, Законом України № 3886-ІХ від 18 липня 2024 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», ст. ст. 372, 537, 539 КПК України, суд, -
Подання начальника Комунарського РВ філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області ОСОБА_5 відносно ОСОБА_6 про приведення вироку Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23.01.2024 року Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 13.05.2024 року у відповідності до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року (№ 3886-IX) - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_6 від призначеного вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23.01.2024 року покарання у виді 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік у зв'язку з усуненням законом караності діяння, за яке він був засуджений.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складено 05.11.2024 року.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя ОСОБА_1