Єдиний унікальний номер 305/4860/24
Номер провадження 1-кс/305/395/24
Іменем України
17.12.2024 м. Рахів
Слідчий суддя Рахівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого - заступника начальника СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12024071140000785 від 16.12.2024 стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Славута, Хмельницької області, мешканця АДРЕСА_1 , пенсіонера, невійськовозобов'язаного, не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України,
встановив:
До суду 17.12.2024 надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий просить застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 .
Доводи клопотання зводяться до такого.
1. ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, та завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, зобов'язаний був піклуватися про цю особу і мав змогу надати їй допомогу, а також у разі, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан .
2. Обставини підозри підтверджуються доказами, зібраними під час досудового розслідування, зокрема протоколами оглядів місця події від 15.12.2024, від 16.12.2024, протоколом затримання, протоколом огляду відеозапису, показаннями свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .
3. Наявні ризики, які свідчать про можливе вчинення підозрюваним дій, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо переховування від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
4. Застосування щодо підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти настанню вказаних ризиків.
У судовому засіданні слідчий ОСОБА_4 та прокурор ОСОБА_3 просили задовольнити клопотання з викладених у ньому підстав, застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, так як злочин спричинив загибель людини, а також мало місце залишення підозрюваним місця пригоди та намагання знищити сліди злочину шляхом проведення ремонту отриманих автомобілем пошкоджень.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 вважає, що з урахуванням наявності обґрунтованої підозри, однак відсутності жодних ризиків, обставин, які характеризують підозрюваного, зокрема міцні соціальні зв'язки, наявність постійної роботи та стабільного заробітку, наявні підстави для застосування запобіжного засобу у виді домашнього арешту, а у разі обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою - з визначенням застави у розмірі від 20 до 80 прожиткових мінімумів та з покладенням обов'язку здати закордонний паспорт.
Підозрюваний ОСОБА_5 не заперечив щодо застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, але тільки з визначенням розміру застави, вважає достатньою та посильною для нього заставу в розмірі 150-200 тисяч гривень. Пояснив, що безпосередньо після події перебував у шоковому стані, потерпілого не бачив, не гальмував, швидкість була в межах правил. До працівників поліції звернувся сам, їхав із села Кваси, де приймав ванни, на Буковель, де проживав. Вину визнає, не має наміру переховуватись від слідства чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, співпрацює зі слідством, свідків не знає.
Письмових та усних клопотань, зокрема щодо відкладення розгляду справи, виклику свідків тощо, а також заперечень по суті клопотання учасниками не подано, окрім клопотання сторони захисту про долучення додаткових документів, які характеризують особу підозрюваного.
При вирішенні питання щодо застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України слід надати оцінку питанням щодо обґрунтованості підозри у вчиненні кримінального правопорушення (1), наявності заявлених у клопотанні ризиків (2), можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу (3), а в разі наявності підстав для застосування запобіжного заходу - чи визначати заставу і в якому розмірі та які обов'язки необхідно покласти на підозрюваного (4).
Дослідивши клопотання та додані матеріали, заслухавши учасників, слідчий суддя встановив наступне.
1. Кримінальне процесуальне законодавство України не містить поняття «обґрунтованої підозри», однак усталеною практикою ЄСПЛ визначено, що обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, водночас факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи.
ОСОБА_5 підозрюється у тому, що 15.12.2024 близько 18:20 год, керуючи технічно справним автомобілем марки марки Volkswagen Touareg із реєстраційним номером НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі національного значення Н-09 сполученням «Мукачево-Рогатин-Львів» в напрямку с. Яблуниця, біля будинку № 1153 по вул. Центральна в с. Лазещина, грубо порушив вимоги п.п. 1.5, 2.3б, 12.1, 12.3 та 1.10 Правил дорожнього руху України, тобто при керуванні транспортним засобом, рухаючись в межах своєї смуги руху, маючи об?єктивну можливість оцінити дорожні умови і дорожню обстановку, у момент виникнення небезпеки для його руху, маючи змогу побачити рухому небезпеку, а саме пішохода ОСОБА_9 , не впорався з керуванням, та не вжив відповідних заходів з екстреного гальмування, допустив наїзд передньою правою частиною керованого ним автомобіля на ОСОБА_9 , який переходив проїжджу частину дороги зліва направо відносно руху автомобіля, внаслідок даної автопригоди ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження, у вигляді розмозження речовини головного мозку, перелом кісток черепа та обличчя, поєднана тупа травма голови та тулуба, від яких помер на місці події.
Також, ОСОБА_5 , достовірно знаючи, що такими своїми діями він поставив потерпілого у небезпечний для життя стан, маючи змогу для надання допомоги, не виконав свого громадянського обов'язку, що покладений на нього законом і загальновизнаними нормами моралі, не переконався чи потребує потерпілий допомоги, не вжив можливих заходів для надання йому домедичної допомоги, не викликав бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги та не транспортував потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, а умисно завідомо залишив без допомоги потерпілого, який перебував в небезпечному для життя стані і був позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження, маючи змогу надати потерпілому допомогу, тобто залишив потерпілого у небезпечному для життя стані, та з місця події автомобілем скрився.
Письмове повідомлення про підозру вручено ОСОБА_5 16.12.2024 о 18 год, затриманий він о 09:15 год 16.12.2024, тому строки затримання без ухвали слідчого судді та до повідомлення про підозру стороною обвинувачення не порушено.
Обґрунтованість підозри підтверджується наступними дослідженими документами:
- протоколом огляду місця події від 15.12.2024, відповідно до якого в селі Лазещина Рахівського району поблизу будинку № 1153 на автодорозі Н-09 сполученням Мукачево-Рогатин-Львів виявлено і вилучено труп ОСОБА_9 та частини автомобіля, зокрема бампер автомобіля марки Volkswagen Touareg з табличкою номерного знака НОМЕР_1 ;
- протоколом огляду місця події від 16.12.2024, під час якого в смт. Делятин Надвірнянського району Івано-Франківської області виявлено та вилучено автомобіль марки Volkswagen Touareg, з реєстраційним номером НОМЕР_1 із наявними пошкодженнями;
- протоколом огляду трупа ОСОБА_9 , яким констатовано наявність тілесних ушкоджень;
- лікарським свідоцтвом про смерть ОСОБА_9 , згідно з яким смерть останнього наступила в результаті поєднаної тупої травми голови та тулубу;
- протоколом огляду та перегляду відеозапису - запису з камери відеоспостереження з електроопори біля будинку № 1153 в селі Лазещина, на якому зафіксовано момент здійснення наїзду;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , яким підтверджено факт наїзду невстановленим автомобілем на потерпілого;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , який пояснив, що 15.12.2024 близько 21 год його попросив знайомий про ремонт автомобіля «Фольксваген», на якому приїхав водій на ім'я ОСОБА_10 , а саме заміну лобового скла та бампера, що були пошкоджені в результаті наїзду на тварину, він погодився та залишив автомобіль у себе.
Отже, описана у клопотанні та повідомленні про підозру фабула кримінального правопорушення у сукупності з наданими матеріалами кримінального провадження вказують на наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з відповідними кримінальними правопорушеннями, передбаченими ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України, і такі докази є достатніми для застосування запобіжного заходу.
Водночас, на даному етапі провадження слідчий суддя не вирішує питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не оцінює докази з точки зору їх достатності, достовірності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише на підставі оцінки сукупності отриманих доказів визначає, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є ймовірною та встановлених обставин достатньою для виправдання подальшого розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження з ціллю висунення обвинувачення або спростування підозри.
2. Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ряду спроб, які визначені у цій нормі як ризики.
Тому, метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення названих ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками вчинення підозрюваним відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
У клопотанні слідчим зазначено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, можлива наявність інших ризиків не обґрунтована і слідчим суддею питання про їх наявність не вирішується.
Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обумовлюється тим, що усвідомлюючи тяжкість покарання за вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 з метою уникнення покарання і затягування справи, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, а також покинув місце пригоди.
Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, цей ризик вмотивований тим, що не всі докази у кримінальному провадженні на даній стадії досудового розслідування відшукані (зокрема відеозаписи з інших камер відеоспостереження), тому є достатні підстави вважати що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, зможе знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, з метою недоведення його вини в подальшому. Також, ОСОБА_5 уже вживав заходів щодо знищення слідів злочину, а саме надав свій автомобіль на ремонт.
Ризик щодо можливості підозрюваного незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою уникнення відповідальності наявний, оскільки не всі свідки на час розгляду клопотання допитані. Оцінюючи наявність цього ризику у кримінальному провадженні, слід виходити з встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України порядку отримання показань від свідків у кримінальному провадженні на різних його етапах, та розуміти, що ризик такого впливу зберігається до отримання показань свідків безпосередньо судом під час розгляду справи по суті. Тобто, не виключена ймовірність того, що підозрюваний, не будучи обмежений у спілкуванні зі свідками, яким відомі обставини вчинення злочину, в якому він обґрунтовано підозрюється, може здійснювати на них вплив шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу, з метою їх спонукання до ненадання в суді показів, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, з метою уникнення кримінальної відповідальності. Ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів під час проведення досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Ризик того, що ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином обґрунтовується тим, що він може ухилятися від виконання процесуальних обов'язків, визначених ч. 7 ст. 42 КПК України, а саме ухилятися від явки на виклик до слідчого.
Крім цього, сторона обвинувачення просить врахувати, що на території України введений воєнний стан у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, підозрюваний є пенсіонером, тобто невійськовозобов'язаним, тому зможе покинути територію України.
Обставини кримінального провадження у своїй сукупності підтверджують наявність указаних ризиків.
Також, слідчий суддя окремо зазначає, що підозрюваний є мешканцем іншого регіону, віддаленого від місця проведення слідства, що суттєво впливає на ступінь можливості настання ризиків, особливо ризику ухилення від явки до органу досудового розслідування.
3. Неможливість застосування до ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, обґрунтовано стороною обвинувачення такими ж доводами і з ними слідчий суддя погоджується.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні 2 кримінальних правопорушень, одне з яких є тяжким злочином, учиненим з необережності, а інше - нетяжким умисним злочином, настання тяжких наслідків (смерть людини) є в даному випадку кваліфікуючою ознакою та додаткового врахування не потребує, є особою похилого віку, проживає спільно з дружиною, 1953 р.н., раніше не судимий, має постійну роботу та позитивно характеризується за місцем роботи.
Разом з тим, наведені відомості є недостатніми для застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу з урахуванням факту залишення підозрюваним місця події, неповідомлення про це відповідних служб та спроби знищити сліди злочину.
Слідчий суддя керується положеннями статті 178 КПК України щодо обов'язку при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу оцінити в сукупності всі обставини справи та статті 183 КПК України про те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.
Заслухавши доводи сторін, дослідивши надані документи, з урахуванням вимог наведених норм кримінального процесуального законодавства слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню.
4. Частиною 4 статті 183 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Однак, із урахуванням обставин справи, беручи до уваги також, що причиною смерті (загибелі) ОСОБА_9 були необережні дії, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні підстави для визначення розміру застави.
Розмір застави підозрюваному та покладені обов'язки визначаються слідчим суддею з урахуванням ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, обставин кримінального правопорушення, ролі підозрюваного у ньому, його майнового стану та наявних ризиків.
Роль підозрюваного у кримінальних правопорушеннях полягає в тому, що він є їх єдиним виконавцем.
ОСОБА_5 має ряд державних нагород та заслуг перед Батьківщиною, а саме є кавалером орденів «За заслуги» ІІІ і ІІ ступенів, заслуженим працівником освіти України, почесним громадянином міста Славута Хмельницької області, тобто особою, що користується підвищеною повагою і авторитетом у суспільстві, має позитивну репутацію.
Майновий стан ОСОБА_5 характеризується наявністю щомісячного доходу у виді заробітної плати у розмірі близько 50 тисяч гривень, щомісячної пенсії в розмірі близько 15 тисяч гривень, а також наявністю відповідних витрат, у тому числі щодо можливого майбутнього відшкодування шкоди потерпілим у кримінальному провадженні.
Не надано сторонами інформації про наявність у власності підозрюваного нерухомого та рухомого майна, грошових активів, коштів на рахунках у банківських установах, транспортних засобів тощо.
Автомобіль, під час керування якого мала місце дорожньо-транспортна пригода, 2012 року випуску, належить не підозрюваному, а третій особі, крім того, він пошкоджений та на нього накладено арешт.
З урахуванням наведених відомостей, застава підлягає визначенню в розмірі, наближеному до середнього, передбаченого законодавством за злочини даної категорії (від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Доводів та доказів про те, що застава у таких межах не здатна забезпечити виконання покладених обов'язків, стороною обвинувачення не надано.
В разі внесення застави до підозрюваного необхідно і достатньо застосувати обов'язки, передбачені пунктами 1-3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, про застосування інших обов'язків сторона обвинувачення не клопотала.
Важливим ризиком у даній справі є те, що підозрюваний є пенсіонером, тобто невійськовозобов'язаною особою, яка може покинути територію України навіть в умовах воєнного стану, тому при визначенні обов'язків слід зобов'язати його здати паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також не покидати без дозволу населені пункти за місцем проживання (м. Бровари Київської області) та за місцем роботи (м. Київ).
Керуючись статтею 372 КПК, слідчий суддя
постановив:
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто по 15.02.2025.
Визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у розмірі 151 400 грн.
Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок, а саме: код отримувача (ЄДРПОУ) 26213408, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA198201720355209001000018501, призначення платежу: кошти застави ОСОБА_5 , згідно з ухвалою слідчого судді Рахівського районного суду від 17.12.2024 по справі № 305/4860/24, 1-кс/305/395/24).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент протягом дії ухвали внести заставу у розмірі, визначеному слідчим суддею.
У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_5 з-під варти, з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави вважати його таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 на строк по 15.02.2025 такі обов'язки:
- прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора та суду;
- не відлучатись за межі м. Києва та м. Бровари без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби в Київській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон.
Попередити підозрюваного ОСОБА_5 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків після внесення застави, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному КПК та звернуто заставу в дохід держави.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_11