Справа № 302/863/24
Провадження № 3/302/367/24
10.12.2024 селище Міжгір»я Суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області Сидоренко Ю.В., за участю: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал (протокол серії ААД № 488210 від 09.06.2024 року), який надійшов з Відділення поліції № 2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області відносно:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця селища Міжгір'я Хустського району Закарпатської області, одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, інших утриманців не має, не працюючого, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 488210 від 09.06.2024 року, складеного інспектором СРПП ВП №2 Хустського РУП ГУНП України в Закарпатській області Попович О.В., вбачається, що 09.06.2024 року, біля 06 години 40 хвилин, рухаючись в с.Сойми, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем марки «Рено Меган Сценік» державний номер НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння, огляд проводився за допомогою приладу алкотестер «Drager-6820», результати тесту - 0,47 проміле, та своїми діями порушив вимоги п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не визнав, проти фактичних обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, заперечує та суду пояснив, що вранці 09.06.2024 року, біля 06-00 год. він виїхав в м.Свалява та, керуючи автомобілем марки «Рено Меган Сценік» державний номер НОМЕР_2 , заїхав на АЗС «Тополя», після чого, близько 06-30 год. в с.Сойми його зупинили працівники поліції, повідомили, що ним було порушено правила дорожнього руху, а саме при здійсненні повороту, не подав відповідний сигнал покажчика повороту, перевірили документи та склали постанову за фактом даного порушення. Вказану постанову він не оскаржував, штраф сплатив, оскільки з викладеними у постанові обставинами погоджувався. Крім того, на місці зупинки автомобіля, працівником поліції було запропоновано йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, на що відповів, що спиртні напої не вживав та погодився пройти такий огляд. Після чого поліцейський приніс зі службового автомобіля прилад «Драгер» та сказав продихати в трубку, прилад показав позитивний результат. Проти показника на приладі він заперечував, та пояснював, що напередодні ввечері, ні зранку 09.06.2024 року спиртні напої, лікарські засоби зі змістом спирту, він не вживав. Чому такий результат відобразився на дисплеї газоаналізатора, пояснити не може. З приводу мунштука, за допомогою якого продував видихаєме повітря, вказує, що, наскільки він пригадує, останній був наданий йому без упаковки. Проте, на його зауваження працівники поліції не реагували та склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення, з яким він не згідний, пояснення на бланку протоколу писав коли той не був ще заповнений, та при цьому оформлював пояснення по суті порушень щодо не подачі сигналу покажчика повороту за ст.122 КУпАП, з чим саме і був згідний. Вважає себе невинуватим у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення та просить провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Вислухавши в судовому засіданні пояснення ОСОБА_1 , повно та всебічно дослідивши та оцінивши надані матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступних висновків.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Стаття 260 КУпАП встановлює заходи забезпечення провадження в справах про адміністративне правопорушення, зокрема з метою припинення правопорушення, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення, своєчасного і правильного розгляду справи, допускається тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування транспортним засобом, огляд водія на стан алкогольного чи іншого сп'яніння, - у порядку, передбаченому КУпАП та іншими законами України. Відсторонення водія від керування транспортним засобом та огляд на стан алкогольного сп'яніння здійснюється в порядку, передбаченому ст.266 КУпАП та порядком, визначеним чинними нормативними актами.
Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом було досліджено відеозапис з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) поліцейського.
Статтею 130 ч.1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України визначено обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.
З доданого до матеріалів справи відеозапису, який суд намагався відтворити в судовому засіданні за участю учасників судового розгляду, зокрема особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , вбачається про те, що доданий до матеріалів справи відеозапис взагалі не містить жодного чіткого запису перебігу подій за участю ОСОБА_1 09.06.2024 року, зокрема, на доданому відеозапису відсутній звук, зображення, що унеможливлює відтворити події 09.06.2024 року, не зафіксовано на наданому суду носії інформації факту безпосереднього керування ОСОБА_1 транспортним засобом автомобілем «Рено Меган Сценік» державний номер НОМЕР_2 , який зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №488210.
Крім того, на запит суду від 19.11.2024 року про повторне витребування належного та безперервного запису відеофіксації обставин подій за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на підтвердження подій вчинення інкримінованого йому правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.22), листом від 27.11.2024 відділенням поліції №2 Хустського РУП повідомлено, що надати носій інформації з витребуваним відеозаписом не надається можливим по причині закінчення терміну зберігання, згідно Інструкції МВС (а.с.23).
Отже, оцінюючи долучений до матеріалів справи диск відеофіксації події правопорушення, суддя зазначає наступне.
Відповідно до ст.31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
У ст.40 вищевказаного Закону встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб, забезпечення дотримання Правил дорожнього руху.
У п.п.1 п.2 Розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка була затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 року №1026, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 року №28/32999 передбаченого, що застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.
Згідно з п.5 розділу ІІ Інструкції, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Розділом ІІІ цієї Інструкції передбаченого, що відеореєстратор може бути встановлений усередині салону службового транспортного засобу та/або зовні для максимальної фіксації навколишньої обстановки та/або внутрішньої частини салону в спосіб, що не заважає огляду водія.
Включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відео реєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відео реєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.
Суддя звертає увагу, що долучений до матеріалів справи оптичний диск з відеозаписом подій взагалі не міститься жодних інформативних даних, які б слугували доказом по справі та підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, яке йому інкримінується. А отже, на спростування заперечень ОСОБА_1 , висловлених ним в пояснення по суті справи в судовому засіданні щодо порушення працівниками поліції процедури проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння (неупакований муштук, заперечення ОСОБА_1 проти показника газоаналізатора, підписання чистого бланку протоколу, тощо) належних та допустимих доказів матеріали справи не містять.
Отже, долучений відеозапис не можна вважати належним і допустимим доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, щодо обставин вчинення якого ОСОБА_1 заперечує.
Приймаючи до уваги, що матеріали справи не містять належного та допустимого доказу у виді відеозапису з нагрудної камери поліцейського на підтвердження перевірки стану алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 , який проводився за допомогою приладу алкотестер «Drager-6820», та за результатами якого б підтверджувався стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 , а тому суд приходить до висновку, що результат такого проведений з порушенням вимог чинного законодавства, та положень вищевказаної Інструкції, а тому вважається недійсним.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.
Спираючись на положення ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 року, заява №16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 року, заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016 року заява №926/08), на переконання суду дані відображенні у протоколі про наявність у діях ОСОБА_1 складу інкримінованого адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП є сумнівними, наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, то ж, суд, враховуючи вищезазначене, позбавлений можливості самостійно надати оцінку відомостям в частині доведеності чи недоведеності обставин, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення, а також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Отже в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.
Таким чином, досліджуючи та оцінюючи всі надані по справі докази в їх сукупності, суд не вбачає належним чином доведеної вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушенні.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Згідно ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Повно та всебічно дослідивши та перевіривши в ході судового розгляду усі наявні в справі докази, вислухавши показання особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , суд приходить переконання про відсутність в діях останнього складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 488210 від 09.06.2024 року, оскільки належних, достовірних і допустимих доказів, яких було б достатньо для визнання його винуватим у вчиненні даного правопорушення в судовому засіданні встановлено не було.
При цьому, всі можливості для усунення сумнівів були вичерпані, а сукупність зібраних та проаналізованих по справі доказів не дозволяє їх спростувати у категоричній формі доводів та зробити беззаперечний і однозначний висновок про вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, суд прийшов до висновку, що в матеріалах адміністративної справи відсутні будь-які фактичні дані, які б доводили вину ОСОБА_1 у вчинені правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому враховуючи те, що фактичні обставини не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості тлумачаться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративну справу відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП слід провадженням закрити відповідно до п.1 ст.247 КУпАП в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 130 ч.1, п.1 ч.1 ст.247, 251, 179, 283-285, 294 КУпАП, суд -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вилучене посвідчення водія серії НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_1 , яке зберігається у відділенні поліції № 2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області - повернути за належністю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подаються до Закарпатського апеляційного суду через Міжгірський районний суд Закарпатської області.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя
Міжгірського районного суду
Закарпатської області Ю.В. СИДОРЕНКО