17.12.2024 р. Справа № 914/3065/24
Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., розглянувши матеріали позовної заяви: Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м.Львів;
до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , м. Винники;
про стягнення заборгованості.
Ціна позову - 65175,44грн.
На розгляд Господарського суду Львівської області поступив позов Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 65175,44грн.
Позовні вимоги позивача обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем ОСОБА_1 зобов'язань за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії, укладеним на підставі ч.5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», який є публічним договором приєднання, в частині оплати за надані послуги у встановлений договором строк, внаслідок чого виникла заборгованість за період з 01.10.2022р. по 31.07.2024р. в сумі 65 175,44 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Статтею 20 Господарського процесуального кодексу України(яка визначає справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів) встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: (п.6 ч. 1 ст. 20) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; (п. 15 ч. 1 ст. 20) інші справи у спорах, між суб'єктами господарювання.
Громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 Господарського кодексу України (частина перша статті 128 ГК України).
Юрисдикція господарських судів визначена статтею 20 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частини 1 якої господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.
Відповідно до статті 1 Закону України від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги є результатом господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; такі послуги надаються індивідуальному споживачу - фізичній або юридичній особі, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника іншій особі, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. Виконавець - це суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.
Отже, надання вищезазначених послуг є підприємницькою діяльністю для особи, яка надає такі послуги, натомість споживач комунальних послуг не завжди здійснює підприємницьку діяльність при споживанні таких послуг. Тобто такі договори не завжди є господарськими у розумінні ГК України.
Юрисдикція таких спорів визначається залежно від суб'єктного складу правовідносин, тобто якщо споживачем послуг є фізична особа, то такі спори повинні розглядатися за правилами цивільного судочинства, а якщо споживачем послуг є юридична особа чи ФОП, то за суб'єктним складом такі спори мають розглядатися в порядку господарського судочинства. Аналогічні висновки Велика Палата Верховного Суду зробила у постановах від 08 травня 2018 року у справі № 757/45133/15-ц (провадження № 14-114цс18), від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18) та від 03.10.2019 у справі № 920/50/19 (провадження № 12-129гс19).
Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» просить стягнути з ОСОБА_1 - власниці нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 , до якого подається теплова енергія заборгованість за спожиті комунальні послуги з постачання теплової енергії в розмірі 65175,44грн. вважаючи.
Відповідно до інформації з Державного реєсру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майно щодо суб"єкта власником нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , є фізична особа ОСОБА_1 , рахунки долучені до матеріалів позовнї заяви на оплату послуг з постачання теплової енергії виставлено фізичній особі ОСОБА_1 , без вказівки на статус фізичної особи - підприємця, Акт - припис від 27.09.2022р. складено щодо фізичної особи ОСОБА_1 та не містить вказівки на статус фізичної особи - підприємця.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 як фізична особа - підприємець зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 . Жодних доказів в підтвердження використання ОСОБА_1 цього приміщення саме у підприємницькій діяльності до позовної заяви не додано .
Враховуючи представлені матеріали позовної заяви, ОСОБА_1 є споживачем комунальних послуг та власником нежитлового приміщення, саме як фізична особа. Доказів використання ОСОБА_1 нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у підприємницькій діяльності, чи зокрема доказів передачі даного приміщення фізичною особою підприємцем в оренду, до позовної заяви не долучено.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.10.2019р. у справі № 920/50/19 зазначила, що якщо стороною спору про надання комунальних послуг є громадянин як фізична особа - власник об'єкта нерухомого майна, який має статус суб'єкта підприємницької діяльності, і якщо немає доказів використання його майна у господарській діяльності, це зумовлює наслідки у вигляді зміни юрисдикційності такої справи і відповідно закриття провадження у ній, оскільки на час відкриття місцевим господарським судом провадження розгляд цієї справи належав до повноважень суду цивільної юрисдикції, тому що у цьому спорі вказана особа виступає як фізична особа - власник нерухомого майна, а не суб'єкт підприємницької діяльності.
Враховуючи вищевикладене, те, що позовні вимоги стосуються невиконання відповідачем обов'язку зі сплати вартості спожитої теплової енергії у нежитловому приміщенні, власником якого є фізична особа ОСОБА_1 , і докази використання цього приміщення у господарській діяльності відсутні, даний спір за суб'єктним складом правовідносин, згідно ст. ст. 4, 20 ГПК України, не відноситься до юрисдикції господарського суду. Даний спір є приватноправовим, підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, та віднесений до юрисдикції місцевих загальних судів.
Відповідно до п. 1 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. 175, ст. 234, ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У відкритті провадження у справі №914/3065/24 за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 65175,44грн. відмовити.
Позовну заяву Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» та додані до неї документи повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 235 ГПК України і може бути оскаржена до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.
Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.
Суддя Іванчук С.В.