79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
04.12.2024 Справа № 914/1609/24
місто Львів
За позовом: Комунального підприємства «Луцькводоканал», м. Луцьк
до відповідача: Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів
про скасування рішення адміністративної колегії
Суддя Олена ЩИГЕЛЬСЬКА
Секретар с/з Надія ВАШКЕВИЧ
Представники сторін
від позивача: Лесів О.А. - представник
від відповідача: Оленюк С.Л. - представник
1. ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ
2. Комунальне підприємство «Луцькводоканал» звернулася до Господарського суду Львівської області з позовом до Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про скасування рішення адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 18.04.2024 року № 63/5- 02-53-2022 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу».
3. Ухвалою суду від 25.06.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
4. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду та протоколах судового засідання.
5. Зокрема ухвалою суду від 02.10.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.11.2024. В судовому засіданні 13.11.2024 оголошено перерву до 04.12.2024 року.
6. В судове засідання 04.12.2024 року з'явилася представниця позивача, позов підтримала, просила задовольнити.
7. Представник відповідача в судове засідання 04.12.2024 року з'явився, надав пояснення по суті спору, проти позову заперечив з підстав і мотивів, викладених у відзиві на позов, у задоволенні позову просив відмовити.
8. Судом встановлено, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення, у відповідності до ст.13 ГПК України, учасникам справи створювались необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
9. В судовому засіданні 04.12.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
10. АРГУМЕНТИ СТОРІН
11. Аргументи позивача
12. КП «Луцькводоканал» вважає, що відповідно до статті 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» Рішення адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 18.04.2024 року № 63/5-02-53-2022 підлягає скасування у зв'язку з неповним з'ясування обставин, які мають значення для справи та неправильним застосування норм матеріального права.
13. Аргументи відповідача
14. Відповідач з позовом не погоджується, вказує, що обставини та доводи наведені КП «Луцькводоканал» у позові не мають свого відображення в правовому обґрунтуванні заяви та матеріалах справи, а посилання на норми матеріального права, які на його думку порушені територіальним відділенням, зводяться лише до тлумачення їх на свою користь.
15. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
16. 18.04.2024 Адміністративною колегією Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення № 63/22-р/к у справі №63/5-02-53-2022 Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.
17. Означеним Рішенням визнано, що Комунальне підприємство «Луцькводоканал» у період з 01.08.2021 по 18.04.2024 займало монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг водопостачання та централізованого водовідведення в частині видачі технічних умов на приєднання до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення у територіальних (географічних) межах міста Луцьк та сіл Прилуцьке, Рованці, Боратин, Великий Омеляник, Жидичин, Підгайці, Липини, Липляни, Крупа, Лище, Зміїнець, Тарасове, Голишів, Новостав, Струмівка, Всеволодівка, Городок, Забороль, Одеради, Охотин, Сьомаки, Шепель, Боголюби, Рокині, Брище, Княгининок, Милуші, Клепачів, Іванчиці, Озденіж, Богушівка Луцького району Волинської області, де розташовані водопровідно-каналізаційні мережі, що знаходяться у його власності та/бо користуванні (оренді обслуговуванні) із часткою 100 відсотків, як таке, що не мало на цьому ринку жодного конкурента (п. 1 Рішення).
18. Визнано, що дії Комунального підприємства «Луцькводоканал» у період з 01.08.2021 по 06.02.2024, які полягали у встановленні в технічних умовах на приєднання до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення вимоги щодо отримання додатково технічних умов на приєднання нежитлових приміщень об'єкта будівництва, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50 та пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в частині видачі технічних умов на признання до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення у вигляді встановлення таких умов реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку (п. 2 Рішення).
19. За вчинене порушення, зазначене у пункті 2 резолютивної частини рішення, накладено на комунальне підприємство «Луцькводоканал» штраф у розмірі 68 000 гривень (п. 3 Рішення).
20. Зобов'язано комунальне підприємство «Луцькводоканал» у двомісячний строк з дня одержання рішення припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене у п. 2 резолютивної частини рішення (п. 4 Рішення).
21. Листом від 18.04.2024 відповідач надіслав на адресу позивача посвідчену копію рішення Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення № 63/22-р/к у справі №63/5-02-53-2022 Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу. Відповідно до долученого пошуку поштового відправлення з офіційного сайту Укрпошти Рішення отримано позивачем 23.04.2024 року.
22. Не погоджуючись з означеним рішенням, відповідач звернувся до Господарського суду Львівської області з позовною заявою про скасування рішення адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 18.04.2024 року № 63/5- 02-53-2022 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу».
23. ОЦІНКА СУДУ
24. У відповідності до ч. 1 ст. 25 ГК України, держава підтримує конкуренцію як змагання між суб'єктами господарювання, що забезпечує завдяки їх власним досягненням здобуття ними певних економічних переваг, внаслідок чого споживачі та суб'єкти господарювання отримують можливість вибору необхідного товару і при цьому окремі суб'єкти господарювання не визначають умов реалізації товару на ринку. Зазначене кореспондує законодавчій нормі ст. 1 Закону України “Про захист економічної конкуренції».
25. Держава, згідно з ч. 3 ст.42 Конституції України, забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Як визначено у ст.7 Закону України “Про засади внутрішньої і зовнішньої політики», розвиток конкуренції як основного чинника підвищення ефективності економіки є однією з основних засад внутрішньої політики в економічній сфері.
26. Правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності врегульовані нормами Закону України "Про захист економічної конкуренції".
27. Згідно з ч. 1 ст. 40 Господарського кодексу України державний контроль за дотриманням антимонопольно-конкурентного законодавства, захист інтересів підприємців та споживачів від його порушень здійснюється Антимонопольним комітетом України відповідно до його повноважень, визначених законом.
28. Частиною 6 ст. 40 Господарського кодексу України, встановлено, що Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення у встановленому законом порядку розглядають справи про недобросовісну конкуренцію та інші справи щодо порушення антимонопольно-конкурентного законодавства, передбачені законом.
29. Відповідно до частин 2 та 4 статті 7 Закону України “Про Антимонопольний комітет України» до виключних повноважень Антимонопольного комітету України та його територіальних органів належать, зокрема: розгляд заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проведення відповідних розслідувань; прийняття передбачених законодавством про захист економічної конкуренції розпоряджень та рішень за заявами і справами.
30. Пунктом 11 частини 1 статті 7 Закону України “Про Антимонопольний комітет України» визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).
31. Статтею 1 Закону України “Про захист економічної конкуренції» встановлено, що економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку; монополізація - досягнення суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, підтримання або посилення цього становища.
32. Згідно із ч. 1 ст. 12 Закону України “Про захист економічної конкуренції» суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: на цьому ринку у нього немає жодного конкурента; не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.
33. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 13 названого Закону зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку визнається встановлення таких умов реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.
34. Частина 3 статті 13 Закону України “Про захист економічної конкуренції» передбачає, що зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.
35. У відповідності до пункту 11 частини 1 і частини 4 статті 7 Закону України “Про Антимонопольний комітет України» проведення дослідження ринку, визначення меж товарного ринку, а також становища, в тому числі монопольного (домінуючого), суб'єктів господарювання на цьому ринку та прийняття відповідних рішень (розпоряджень), належить до виключних повноважень органів Антимонопольного комітету України.
36. Частиною 1 статті 12 Закону України “Про захист економічної конкуренції» визначено, що суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: a) на цьому ринку у нього немає жодного конкурента; б) не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.
37. В оспорюваному рішенні від 18.04.2024 року № 63/5- 02-53-2022 відповідач визначив що Комунальне підприємство “Луцькводоканал» у період з 01.08.2021 по 18.04.2024 займало монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг водопостачання та централізованого водовідведення в частині видачі технічних умов на приєднання до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення у територіальних (географічних) межах міста Луцьк та сіл Прилуцьке, Рованці, Боратин, Великий Омеляник, Жидичин, Підгайці, Липини, Липляни, Крупа, Лище, Зміїнець, Тарасове, Голишів, Новостав, Струмівка, Всеволодівка, Городок, Забороль, Одеради, Охотин, Сьомаки, Шепель, Боголюби, Рокині, Брище, Княгининок, Милуші, Клепачів, Іванчиці, Озденіж, Богушівка Луцького району Волинської області, де розташовані водопровідно-каналізаційні мережі, що знаходяться у його власності та/бо користуванні (оренді обслуговуванні) із часткою 100 відсотків, як таке, що не мало на цьому ринку жодного конкурента (п. 1 Рішення).
38. Засади відповідальності за вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку (стаття 13 Закону України “Про захист економічної конкуренції») базуються на моделі значної конкуренції на ринку, яка, відповідно до норм абзаців 2, 7 статті 1 Закону України “Про захист економічної конкуренції», характеризується, зокрема, відсутністю конкуренції на ринку, внаслідок чого суб'єкт господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, здатен визначати умови обороту товару на ринку, що є неможливим на ринку, який не перебуває у стані монополізації, зокрема, завдяки зацікавленості суб'єктів господарювання здійснювати господарську діяльність, в умовах значної конкуренції між суб'єктами господарювання на ринку, без можливості ущемлення інтересів споживачів.
39. Пунктом 2 оскаржуваного рішення визнано, що дії Комунального підприємства “Луцькводоканал» у період з 01.08.2021 по 06.02.2024, які полягали у встановленні в технічних умовах на приєднання до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення вимоги щодо отримання додатково технічних умов на приєднання нежитлових приміщень об'єкта будівництва, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50 та пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України “Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в частині видачі технічних умов на признання до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення у вигляді встановлення таких умов реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку (п. 2 Рішення).
40. З матеріалів справи встановлено, що відділення провело аналіз вимог (умов), встановлених КП “Луцькводоканал» у технічних умовах на приєднання до мереж централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
41. Зокрема відповідач зазначає, що аналіз технічних умов на приєднання до систем централізованого питного водопостачання та водовідведення свідчить, що КП “Луцькводоканал» встановлює замовникам (споживачам), які отримали технічні умови на приєднання об'єкта нового багатоквартирного житлового будинку обов'язкову вимогу отримати додатково технічні умови на приєднання вбудовано-прибудованих приміщень громадського призначення та торгово офісних приміщень.
42. В ході розгляду справи, відділенням встановлено, що КП “Луцькводоканал» у період з 01.01.2023 по 06.02.2024 продовжувало встановлювати протиправну вимогу (умову) у технічних умовах на приєднання до систем централізованого питного водопостачання та водовідведення.
43. Позивач вказує, що замовники будівництва при зверненні за отриманням технічних умов на приєднання до централізованих мереж водопостачання у Розрахунку витрат водоспоживання і водовідведення об'єкта не дотримались діючих вимог ДБН В.2.5- 64:2012.
44. Відсутність повної та чіткої інформації щодо об'єкта будівництва викликала необхідність позивача - виконавця послуг з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення при видачі технічні умови на приєднання до мереж передбачити умову про необхідність отримання додаткових технічних умов для вбудовано - прибудованих приміщень.
45. Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року № 190 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 19 квітня 2021 року № 97), затверджено Правила користування системами централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення в населених пунктах України (далі - Правила № 190).
46. Відповідно до Правил №190 приєднання об'єктів до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення здійснюється відповідно до технічних умов, виданих виконавцем послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
47. Форма технічних умов на приєднання до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення затверджена у додатку другому до означених вище Правил №190.
48. У формі технічних умов на приєднання до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення передбачено розділ особливі умови про необхідність будівництва резервуарів чистої води, підкачувальних пристроїв, установки діафрагм, обмежувачів витрат води, регуляторів тиску, використання систем оборотного та повторного промислового водопостачання.
49. У розділі особливі умови у формі технічних умов відсутнє положення щодо отримання додаткових технічних умов.
50. Технічні умови повинні включати: місце та спосіб підключення до систем централізованого питного водопостачання та/або централізованого водовідведення; обсяг та тиск води, режим водопостачання; обсяги, вид та показники якості стічних вод, що скидаються; рекомендовані матеріали труб та перелік арматури і обладнання на них, глибину залягання трубопроводів; місце встановлення приладів обліку води, їх діаметр, тип, параметри, вимоги до встановлення; умови для влаштування проміжного резервуара, насосів - підвищувачів тиску, регуляторів тиску та обмежувачів; графічний матеріал із нанесенням відповідних інженерних мереж, місця приєднання до них об'єкта, місце розмежування балансової належності (п. 9 розділу ІІІ Правил).
51. Відтак, нормативно-правовими актами у сфері водопостачання та водовідведення та у сфері містобудівної діяльності не передбачено видачу додатково технічних умов на приєднання нежитлових приміщень об'єкта будівництва, який приєднується до мереж централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення.
52. Відтак, встановлення КП “Луцькводоканал» у технічних умовах вимог щодо отримання додатково технічних умов на приєднання нежитлових приміщень об'єкта будівництва може призвести до ущемлення інтересів споживачів (фізичних осіб підприємців, підприємств, організацій, установ), оскільки останні необґрунтовано понесуть витрати за виготовлення технічних умов, зокрема, на послуги з водопостачання або водовідведення.
53. Як вказує відповідач, дії КП “Луцькводоканал», які полягають у встановленні у технічних умовах вимог щодо отримання додатково технічних умов на приєднання нежитлових приміщень об'єкта будівництва, стали можливими через відсутність конкуренції на ринку послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в частині видачі технічних умов на приєднання до мереж централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення.
54. За умов існування значної конкуренції на ринку така поведінка КП “Луцькводоканал» була б неможливою, оскільки, маючи зацікавленість щодо продажу свого товару послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в частині видачі технічних умов на приєднання до мереж централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення, КП “Луцькводоканал» вживало б заходи щодо дотримання положень законодавства у сфері надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, а також дотримання прав та інтересів споживачів.
55. Суд зазначає, що для кваліфікації дій суб'єктів господарювання як зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку не є обов'язковим з'ясування настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків. Достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, визначених законом як зловживання монопольним (домінуючим) становищем (частина 2 статті 13 Закону України “Про захист економічної конкуренції»).
56. Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладення штрафу.
57. Відповідно до частини 1 статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції", підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації, узгоджених дій відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
58. Частина 2 статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначає, що порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
59. Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.
60. Варто також зазначити, що позивач оскаржує рішення від 18.04.2024 року №63/5- 02-53-2022 лише в частині зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, при цьому жодним чином не заперечує та не спростовує п. 1 Рішення, щодо монопольного (домінуючого) становища на ринку послуг водопостачання та централізованого водовідведення в частині видачі технічних умов на приєднання до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення у територіальних (географічних) межах.
61. Враховуючи вищенаведені норми права, фактичні обставини даної справи, суд приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач належним чином дослідив всі обставини та правомірно зробив висновки про порушення позивачем вимог законодавства про економічну конкуренцію.
62. Відповідач діяв у відповідності до статті 19 Конституції України, а саме межах та у спосіб, передбачених законодавством України, з урахуванням всіх обставин та об'єктивним дослідженням всіх матеріалів справи.
63. Крім того суд зауважує, що встановлення наявності ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення, що в силу приписів частини 1 статті 37 Закону України “Про захист економічної конкуренції» є підставою для прийняття розпорядження про початок розгляду справи, є виключною компетенцією органів Антимонопольного комітету України.
64. Враховуючи монопольне (домінуюче) становище позивача на відповідному ринку, сукупність вищенаведених норм права та обставин, характер засад відповідальності за вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, відповідач, правомірно прийняв рішення згідно з яким дії КП “Луцькводоканал» визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.
65. Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
66. У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
67. Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
68. Згідно зі ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
69. У відповідності до ч.ч. 1,2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
70. Беручи до уваги вищенаведене, проаналізувавши доводи сторін щодо рішення АМКУ, дослідивши та оцінивши наявні докази у справі, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, приходить до висновку, позовні вимоги Комунального підприємства “Луцькводоканал» до Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про скасування рішення адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 18.04.2024 року № 63/5- 02-53-2022 “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» не підлягають задоволенню.
71. СУДОВІ ВИТРАТИ
72. Судовий збір за подання позову на підставі п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України залишається за позивачем.
З огляду на вищенаведене та керуючись ст. ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 233-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено та підписано 16.12.2024.
Суддя Щигельська О.І.