вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
11 грудня 2024 рокуСправа № 912/2449/24
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Бестаченко О.Л., за участю секретаря судового засідання Колісник Т.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/2449/24
за позовом Заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури, в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області)
до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області
та Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області
про скасування державної реєстрації земельної ділянки,
представники:
від прокуратури - Мороз В.С., посвідчення від 01.03.2023 № 075368;
від позивача - участі не брали;
від відповідача 1 - участі не брали;
від відповідача 2 - участі не брали.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури, в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), яка містить вимоги до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про таке:
- скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3524680800:02:000:9071, з покладанням на відповідача витрат по сплаті судового збору.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що при прийнятті рішень, які призвели до формування та реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3524680800:02:000:9071 (яка розміщена на території та в межах ландшафтного заказника місцевого значення "Лозуватський"), як землі сільськогосподарського призначення, Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області не було враховано, що земельна ділянка належить до природно-заповідного фонду, чим порушено, зокрема ст. 19, 20, 43 - 45, 122, 150 Земельного кодексу України, а також ст. 6, 7, 9, 26, 53, 54 Закону України "Про природно-заповідний фонд України".
Ухвалою від 30.09.2024 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 912/2449/24 за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 28.10.2024 на 11:30 год.
15.10.2024 до господарського суду від Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач 1 заперечує проти задоволення позовних вимог прокурора, оскільки вважає його вимоги необґрунтованими та безпідставними.
В обґрунтування відзиву Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області зазначає, що прокурором не надано жодних доказів, які б належним чином давали б підстави для віднесення земельної ділянки 3524680800:03:00:9071 до земель природно-заповідного фонду, встановлення обмежень щодо її використання. Крім того, відповідач 1 враховує сталу практику Верховного Суду, та зазначає, що відповідачем у справах за позовом про скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі має бути орган, у розпорядженні якого перебуває на час пред'явлення позову спірна земельна ділянка та вважає себе неналежним відповідачем у даній справі, оскільки не має повноважень щодо розпорядження спірною земельною ділянкою. На переконання відповідача 1, прокурором не доведено, що Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області порушило права позивача, тому викладене є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
21.10.2024 до господарського суду від Кіровоградської обласної прокуратури надійшла відповідь на відзив, в якій прокурор вважає, що доводи відповідача 1, викладені у відзиві, не спростовують обставини, наведені прокурором у позовній заяві. Прокурор зазначає, що спірна ділянка в силу імперативної вказівки законодавця належить до земель природно-заповідного фонду призначення у зв'язку з розташуванням на ній об'єкта природно-заповідного фонду. Додані до позовної заяви докази підтверджують факт перебування земельної ділянки з кадастровим номером 3524680800:02:000:9071 на території зазначеного ландшафтного заказника та відповідно незаконність державної реєстрації спірної земельної ділянки як земельної ділянки сільськогосподарського призначення. Також прокурор не погоджується із твердженням відповідача 1 про те, що Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області не є належним відповідачем за позовною вимогою про скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі.
25.10.202 до господарського суду від Кіровоградської обласної прокуратури надійшла заява від 25.10.2024, в якій викладено вимогу про залучення до участі у розгляді справи № 912/2449/24 як співвідповідача - Онуфріївську селищну раду Олександрійського району Кіровоградської області.
28.10.2024 суд відкрив підготовче засідання.
Ухвалою від 28.10.2024 господарський суд, зокрема, заяву Кіровоградської обласної прокуратури від 25.10.2024 задовольнив; залучив до участі у розгляді справи № 912/2449/24 як співвідповідача Онуфріївську селищну раду Олександрійського району Кіровоградської області; відклав підготовче засідання у справі № 912/2449/24 на 20.11.2024 на 11:00 год.
20.11.2024 суд продовжив підготовче засідання. У підготовчому засіданні брав участь прокурор.
Ухвалою від 20.11.2024 суд продовжив строк підготовчого провадження у справі № 912/2449/24 на тридцять днів, закрив підготовче провадження у справі № 912/2449/24 та призначив справу № 912/2449/24 до судового розгляду по суті на 11.12.2024 на 10:00 год.
11.12.2024 суд відкрив судове засідання. У судовому засіданні брав участь прокурор.
Відповідач 2 не скористався своїм правом на подання відзиву на позов та не повідомив суд про наявність заперечень з приводу заявлених позовних вимог.
Позивач та відповідачі були належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчать дані про доставку ухвали від 20.11.2024 до кабінетів у системі "Електронний суд", за якими ухвалу доставлено 20.11.24 20:08, дата отримання судом підтвердження про отримання документа - 20.11.24 21:02.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування у справі.
З позовом про скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3524680800:02:000:9071, в інтересах держави звернувся Керівник Кіровоградської обласної прокуратури.
Згідно ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Кіровоградською обласною прокуратурою в ході здійснення заходів представницького характеру виявлено порушення вимог законодавства про природно-заповідний фонд. Зокрема, встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3524680800:02:000:9071 площею 46,7941 га, як земля сільськогосподарського призначення, яка перебуває у користуванні Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, розміщується на території та в межах ландшафтного заказника місцевого значення "Лозуватський").
Прокурор, звертаючись до суду з позовом у справі № 912/2449/24, вважає належними суб'єктом, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області).
Суд враховує, що використання земель природно-заповідного фонду для сільськогосподарських потреб порушує режим заповідання та може завдати непоправної шкоди об'єкту природно-заповідного фонду. Охорона та збереження об'єктів і територій природно-заповідного фонду є пріоритетом та незмінно становить державний і суспільний інтерес.
Згідно зі ст. 62 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" державний контроль за додержанням режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, посадовими особами служби державної охорони природно-заповідного фонду України та іншими уповноваженими законом державними органами.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Основними завданнями Держекоінспекції є: реалізація державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів; здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, зокрема, щодо: охорони земель, надр; екологічної та радіаційної безпеки; охорони і використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду; збереження, відтворення і невиснажливого використання біологічного та ландшафтного різноманіття; формування, збереження і використання екологічної мережі (п. 3 Положення).
Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань, здійснює, зокрема, державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади вимог законодавства: про охорону земель, надр, зокрема щодо: збереження водно-болотних угідь; додержання режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, а також територій, що підлягають особливій охороні (п. 4 Положення).
Пунктом 7 Положення передбачено, що Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 24.02.2023 № 40, Державна екологічна інспекція Придніпровського округу є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується.
Повноваження Інспекції поширюються на території Дніпропетровської та Кіровоградської областей.
Інспекція згідно Положення здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, зокрема, додержання режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, а також територій, що підлягають особливій охороні.
За таких обставин, Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) є органом уповноваженим державою здійснювати повноваження щодо захисту порушених інтересів держави у зазначеній сфері правовідносин.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Кіровоградська обласна прокуратура листом від 06.09.2024 звернулася до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), у якому вказано про існування факту порушення цілісності земель ландшафтного заказника місцевого значення "Лозуватський", що не відповідає меті створення такого об'єкту та статусу його території, звернуто увагу на необхідність вжиття Інспекцією, як органом наділеним повноваженнями здійснювати захист інтересів держави у відповідних правовідносинах щодо належного виконання Онуфріївською селищною радою своїх обов'язків з охорони території природно-заповідного фонду.
Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме: подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
З наведеного слідує, що позивач з урахуванням обізнаності про порушення інтересів держави, на які вказує прокурор, не відреагував на порушення, заходів захисту вказаних інтересів, зокрема, у судовому порядку, не вжив. Невжиття таких заходів за умови обізнаності про наявність відповідного порушення, стало підставою для звернення прокурора в інтересах держави в особі позивача до суду з цим позовом.
Така бездіяльність позивача, як компетентного органу, який здійснює відповідні повноваження у сфері спірних правовідносин, є самостійною юридичною особою, однак незалежно від причини не здійснює захисту інтересів держави в судовому порядку, виключає можливість трактування прокурора як альтернативного суб'єкта звернення до суду, що замінює компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. У цьому випадку прокурор виконує саме субсидіарну роль, замінюючи в судовому провадженні позивача, який усупереч вимогам закону не здійснює захист інтересів держави.
Про намір звернутися до суду з позовною заявою Кіровоградською обласною прокуратурою на виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" попередньо повідомлено Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) листом від 25.09.2024 №12-3608ВИХ-24.
Таким чином, звернення прокурора до суду в інтересах держави, а саме Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), є правомірним і виправданим, оскільки, як зазначалося вище, вказаним органом самостійно таких заходів не вжито і, як наслідок, інтереси держави (які полягають у дотриманні режиму охорони та використання об'єктів природно-заповідного фонду, запобігання використанню земель природно-заповідного фонду у господарських та інших цілях; обумовлене необхідністю відновлення та захисту порушених інтересів держави, які полягають у неухильному дотриманні режиму охорони та використання об'єкта природно-заповідного фонду) залишилися незахищеними.
Наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави у даному спорі не оскаржена на підставі абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та проаналізувавши позиції сторін, викладені в заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Рішенням Кіровоградської обласної ради від 20.04.2001 № 234 "Про зміни у мережі територій і об'єктів природно-заповідного фонду області" оголошено територію ландшафтного заказника місцевого значення "Лозуватський" такою, що належить до природно-заповідного фонду місцевого значення.
Заказник загальною площею 70 га розташований біля села Лозуватка та перебуває у користуванні Онуфріївської селищної ради Олександрійського району, якій передано під охорону із оформленням охоронного зобов'язання № МЗланд 46-564 від 17.03.2023. Заказник створено з метою збереження і відновлення природної флори та фауни.
Відповідно до Положення про ландшафтний заказник місцевого значення "Лозуватський", яке затверджено розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 16.03.2023 № 248-р, на території заказника забороняється будь-яка діяльність, що суперечить його меті та завданням і загрожує збереженню природного комплексу, у тому числі:
- використання земельних ділянок не за цільовим призначенням;
- передача у господарське використання земельних ділянок заказника;
- будь-яке порушення ґрунтового покриву, тощо.
Водночас, в адміністративних межах Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, а саме на території ландшафтного заказника місцевого значення "Лозуватський" знаходиться земельна ділянка з кадастровим номером 3524680800:02:000:9071 площею 46,7942 га, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, державну реєстрацію якої проведено відділом в Онуфріївському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області 08.09.2021 на підставі розробленого Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, що розташована за адресою: Кіровоградська область, Олександрійський район, Онуфріївська селищна територіальна громада (за межами населеного пункту).
Відповідно до даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформація про право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 3524680800:02:000:9071 на даний час відсутня.
Разом з тим, відповідно до відомостей з Державного земельного кадастру, а також схеми розміщення заказника вбачається розміщення спірної земельної ділянки на території та в межах ландшафтного заказника місцевого значення "Лозуватський".
За твердженням прокурора, при прийняті рішень, які призвели до формування та реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3524680800:02:000:9071, як землі сільськогосподарського призначення, Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області не було враховано, що земельна ділянка належить до природно-заповідного фонду, чим порушено, зокрема ст. 19, 20, 43 - 45, 122, 150 Земельного кодексу України, а також ст. 6, 7, 9, 26, 53, 54 Закону України "Про природно-заповідний фонд України".
Враховуючи незаконність дій щодо державної реєстрації спірної земельної ділянки як земельної ділянки сільськогосподарського призначення, прокурор вважає, що для відновлення порушених прав та інтересів держави і територіальної громади необхідно скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3524680800:02:000:9071.
Вказані обставини стали підставою для звернення прокурора до суду.
Відповідно до ст. 14, 16 Конституції України земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави.
Згідно з преамбулою Закону України "Про природно-заповідний фонд України" природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об'єкти, які мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища. У зв'язку з цим законодавством України природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об'єктів, що перебувають під особливою охороною.
До земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об'єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам ятки садово-паркового мистецтва) (ст. 44 Земельного кодексу України у вищевказаній редакції).
Частиною 2 ст. 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" в чинній редакції передбачено, що землі природно-заповідного фонду України, а також землі територій та об'єктів, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську цінність і є відповідно до статті 6 цього Закону об'єктами комплексної охорони, належать до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення.
Заказниками оголошуються природні території (акваторії) з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів. Оголошення заказників провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів у їх власників або користувачів (ст. 25 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" у вищезазначеній редакції).
Відповідно до ч. 3 ст. 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" рішення про організацію чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об'єктів природно-заповідного фонду приймається обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.
В вищезазначеного слідує, що землі природно-заповідного фонду набувають такого статусу внаслідок прийняття уповноваженим органом відповідного рішення про оголошення/створення території та/або об'єкту природно-заповідного фонду.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням двадцятої сесії Кіровоградської обласної ради від 19.12.2008 № 600 створено ландшафтний заказник місцевого значення "Лозуватський", який включено до складу природно-заповідного фонду Кіровоградської області. Землевласником (землекористувачем) визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Нива".
Розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації № 148-р від 16.03.2023 затверджено Положення про ландшафтний заказник місцевого значення "Лозуватський ".
З метою збереження об'єкту природно-заповідного фонду місцевого значення між Департаментом екології та природних ресурсів Кіровоградської обласної військової адміністрації на Онуфріївською селищною радою Олександрійського району Кіровоградської області укладено охоронне зобов'язання №МЗланд 46-564 від 17.03.2023.
Згідно вказаного рішення та Положення про ландшафтний заказник місцевого значення "Лозуватський", спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3524680800:02:000:9071 входить в межі об'єкту природно-заповідного фонду ландшафтного заказника місцевого значення "Лозуватський".
З вищезазначеного слідує, що з моменту створення та оголошення об'єкту природно-заповідного фонду - ландшафтного заказника місцевого значення "Лозуватський" він набув особливого, виключного статусу та імперативно віднесений до земель природоохоронного призначення.
Враховуючи наведене, території та об'єкти природно-заповідного фонду, зокрема, заказники, до яких відноситься і ландшафтний заказник місцевого значення "Лозуватський", наділені важливими функціями і завданнями, мають особливий статус та перебувають під особливою державною охороною.
Згідно з ч. 2, 4 ст. 4 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" в чинній редакції, регіональні ландшафтні парки, зони - буфері антропогенних ландшафтів, регульованого заповідного режиму біосфери заповідників, землі та інші природні ресурси, включені до складу, але не наді національним природним паркам, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва можуть перебувати як у власності Українського народу, так і в інших формах власності, передбачені законодавством України. У разі зміни форм власності на землю, на якій знаходяться заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва, землевласники зобов'язані забезпечувати режим охорони і збереження з відповідною перереєстрацією охоронного зобов'язань
Одночасно, відповідно до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України в редакції, чинній на момент формування спірної земельної ділянки як землі сільськогосподарського призначення, центральний орган виконавчої влади питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті власність або у користування для всіх потреб.
Разом з тим, межі земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 3524680800:02:000:9071 накладаються на межі ландшафтного заказника місцевого значення "Лозуватський", що підтверджується листом Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) від 26.09.2024 № 3-6810-52.
Статтею 19 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент державної реєстрації спірної земельної ділянки) визначено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються, серед іншого, на категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.
Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу (ч. 1, 2 ст. 20 Земельного кодексу України у вищенаведеній в редакції).
При цьому за приписами ч. 6, 7 ст. 20 Земельного кодексу України у вищенаведеній редакції зміна цільового призначення особливо цінних земель допускається лише для розміщення на них об'єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та зв'язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об'єктів соціально-культурного призначення, об'єктів, пов'язаних з видобуванням корисних копалин, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов'язаних з їх експлуатацією, а також у разі відчуження земельних ділянок для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, віднесення земель, зазначених у пунктах "а" і "б" частини першої статті 150 цього Кодексу, до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, земель історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.
Верховним Судом у постановах від 13.08.2019 у справі № 910/11164/16, від 22.06.2022 у справі № 752/3093/19, від 06.07.2022 у справі № 575/462/21 неодноразово висловлювались правові позиції про виключність статусу об'єктів та територій природно-заповідного фонду та незаконність зміни цільового їх призначення органами державної влади та місцевого самоврядування.
Будь-які, прийняті у передбаченому законодавством порядку, рішення про зміну цільового призначення частини земель природно-заповідного фонду ландшафтного заказника місцевого значення "Лозуватський" на землі сільськогосподарського призначення відсутні.
Відтак з наявних матеріалів справи, а також положень Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого поставною Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 та Тимчасового порядку взаємодії між державними кадастровими реєстраторами територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру на період реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 455 (чинної на час виникнення спірних правовідносин) вбачається, що відповідно до вищенаведених норм та обставин не було підстав для державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3524680800:02:000:9071 площею 46,7941 га, яка повністю розташована в межах ландшафтного заказника місцевого значення "Лозуватський", як земельної ділянки сільськогосподарського призначення (землі запасу). Цільове призначення спірної земельної ділянки фактично змінено за вказаних вище обставин, тим самим створено перешкоди у користуванні частиною ландшафтного заказника місцевого значення "Лозуватський" за призначенням та забезпеченні збереження унікальної екосистеми.
З огляду на викладене, під час формування та реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3524680800:02:000:9071 площею 46,7941 га, не було враховано, що земельна ділянка належить до природно-заповідного фонду та знаходиться у межах ландшафтного заказника місцевого значення "Лозуватський", чим порушено, зокрема, ст. 19, 20, 43 - 45, 122, 150 Земельного кодексу України, а також ст. 6, 7, 9, 26, 53, 54 Закону України "Про природно-заповідний фонд України".
Відповідно до ст. 16 Закону України "Про Державний земельний кадастр" земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер, який є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі.
Частиною 10 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі, зокрема, ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 17.10.2012 № 1051 державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим, який здійснює таку реєстрацію, у тому числі у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, яке набрало законної сили в установленому законодавством порядку.
Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання не чинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання не чинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).
У разі скасування державної реєстрації земельної ділянки, відомості про земельну ділянку: набувають статусу архівних за рішенням Державного кадастрового реєстратора; відображаються на кадастровій карті в архівному шарі даних геоінформаційної системи; зберігаються в Державному земельному кадастрі постійно разом з відомостями про відповідного Державного кадастрового реєстратора, дату та час набуття статусу архівних такими відомостями.
Державна реєстрація спірної земельної ділянки як земельної ділянки сільськогосподарського призначення є перешкодою у функціонування ландшафтного заказника місцевого значення "Лозуватський". Тому задля відновлення порушених прав та інтересів держави і територіальної громади, наявні підстави для скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3524680800:02:000:9071.
Щодо заперечень відповідача 1 господарський суд зазначає, що об'єктом спору у даній справі є земельна ділянка, що фактично на даний час належить територіальній громаді та знаходиться в її розпорядженні, а позивач бажає усунути перешкоди щодо користування та розпорядження майном, у тому числі шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Дії суб'єкта владних повноважень державного кадастрового реєстратора щодо державної реєстрації не є предметом спору у даній справі, оспорюється реєстрація в Державному земельному кадастрі земельної ділянки з цільовим призначенням - землі сільськогосподарського призначення, в той час як земельна ділянка належить до природно-заповідного фонду. Спір стосується виключно приватно-правових відносин.
В той час, заявлена позовна вимога про скасування державної реєстрації земельної ділянки має на меті припинення існування земельної ділянки, як об'єкта цивільних прав, що усуне перешкоду в користуванні землями природно-заповідного фонду.
Відповідно до п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України Онуфріївська селищна рада Олександрійського району Кіровоградської області до моменту скасування державної реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер 3524680800:02:000:9071, як землям сільськогосподарського призначення, наділена повноваженнями здійснювати володіння, користування та розпорядження цією ділянкою, як уповноважений державою орган.
При цьому, скасування державної реєстрації земельної ділянки є ефективним способом захисту порушених прав держави, оскільки усуває стан юридичної невизначеності щодо дійсного власника та цільового призначення земельної ділянки.
Водночас, враховуючи сталу практику Верховного Суду, належним відповідачем у справах за позовом про скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі має бути орган, у розпорядженні якого перебуває на час пред'явлення позову спірна земельна ділянка.
Саме тому Онуфріївська селищна рада Олександрійського району Кіровоградської області є відповідачем за позовною вимогою про скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
З огляду на встановлені обставини, всі інші доводи та міркування сторін не мають вирішального впливу на результат вирішення спору, тому з урахуванням принципу процесуальної економії не потребують детальної відповіді суду.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно норм ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За положеннями ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, на підставі повного, всебічного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів та встановивши усі обставини справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, оскільки фактично відсутні позовні вимоги до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (суд враховує правову позицію, викладену у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20, від 17.04.2018 року у справі № 523/9076/16-ц та від 12.12.2018 у справі № 372/51/16-ц, від 11.09.2019 у справі № 912/7122/17).
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3524680800:02:000:9071.
Стягнути з Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області (код ЄДРПОУ: 04366347, адреса: 28100, Кіровоградська обл., Олександрійський р-н, селище Онуфріївка, вул. Центральна, будинок 11) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910025, адреса: 25006, Кіровоградська обл., м. Кропивницький, просп. Європейський, 4) судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень можна за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення надіслати Кіровоградській обласній прокуратурі, Державній екологічній інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області, Онуфріївській селищній раді Олександрійського району Кіровоградської області до електронних кабінетів у системі "Електронний суд".
Повне рішення складено 18.12.2024.
Суддя О.Л. Бестаченко