майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"10" грудня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/585/23
Господарський суд Житомирської області у складі судді Кудряшової Ю.В.,
розглядаючи справу
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" (вх. № 01-19/128/24 від 21.11.2024) про розстрочення виконання рішення суду у справі № 906/585/23 за позовом: Акціонерного товариства "Мегабанк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на сторонні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор ГТС України"
про стягнення 168 657,40 грн.,
за участю представників сторін:
від заявника (ТОВ "Житомиргаз збут"): Слюсар О.М. - адвокат, діє на підставі довіреності №007-3-1024 від 25.10.2024;
від стягувача (ТОВ "Фінансова компанія "Вінстар"): Гнідченко Г.Г. - адвокат, діє на підставі довіреності від 01.10.2024 (приймає участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів);
від третьої особи: не прибув.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 05.07.2024 позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" на користь Акціонерного товариства "Мегабанк" 165 698,49 грн. заборгованості за договором № 393 про надання гарантії від 29.10.2021, а також 2636,91 грн. сплаченого судового збору; в решті позову відмовлено.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.10.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" на рішення Господарського суду Житомирської області від 05.07.2024 у справі №906/585/23 - залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
31.10.2024 на примусове виконання рішенням Господарського суду Житомирської області від 05.07.2024 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.10.2024 видано наказ.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 13.11.2024 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Вінстар" (вх. № 01-44/3023/24 від 25.10.2024) з урахуванням уточнень від 11.11.2024 про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником у справі №906/585/23; замінено стягувача - Акціонерне товариство "Мегабанк" у наказі Господарського суду Житомирської області №906/585/23, виданому 31.10.2024 на виконання рішення Господарського суду Житомирської області від "05" липня 2024 р., постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від "16" жовтня 2021 р. у справі № 906/585/23 про стягнення Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" 165 698,49 грн. заборгованості за договором № 393 про надання гарантії від 29.10.2021, а також 2636,91 грн. сплаченого судового збору, на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Вінстар".
21.11.2024 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" надійшла заява (вх. № 01-19/128/24 від 21.11.2024) про розстрочення виконання судового рішення від 05.07.2024 у справі № 906/585/23.
В обґрунтування неможливості виконання перед стягувачем зобов'язань, заявник посилається на те, що відповідно до наказу Міністерства енергетики України від 08.06.2022 №198 з 01.05.2022 всіх побутових споживачів ТОВ "Житомиргаз збут" переведено на постачальника "останньої надії" ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України". Вказана обставина призвела до виникнення значної переплати побутових споживачів перед ТОВ "Житомиргаз збут", які продовжували протягом травня 2022 року здійснювати оплати на рахунки товариства, що призвело надалі до масових звернень побутових споживачів щодо повернення коштів у зв'язку з переплатою. На сьогодні кількість таких звернень зросла до 49 тисяч, що спричинило неможливість вчасного опрацювання такої кількості звернень як через брак людських ресурсів, так і через фінансову неспроможність одночасного повернення всіх сум переплат. Крім того, починаючи з 30.04.2022 товариство практично не проводить і господарську діяльність з постачання природного газу, а проводить повернення переплат побутовим споживачам та здійснює заходи щодо стягнення дебіторської заборгованості споживачів за попередні періоди надання послуг. Також заявник наголошує, що не менш важливою обставиною, яка істотно вплинула на діяльність товариства є військова агресія Російської Федерації проти України. При цьому, просить врахувати характер спору та рівну ступінь вини як боржника, так і стягувача у виникненні даного спору.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 28.11.2024 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" (вх. № 01-19/128/24 від 21.11.2024) про розстрочення виконання судового рішення від 05.07.2024 у справі № 906/585/23 та призначено судове засідання на 10.12.2024 о 15:00 год.
29.11.2024 через систему "Електронний суд" від ТОВ "Фінансова компанія "Вінстар" надійшов відзив на заяву про розстрочення виконання судового рішення, відповідно до якого останній просить відмовити в задоволенні вимог заяви.
Представник заявника (ТОВ "Житомиргаз збут") в судовому засіданні підтримав вимоги заяви про розстрочення виконання рішення, просив задовольнити.
Представник стягувача (ТОВ "Фінансова компанія "Вінстар") в судовому засіданні заперечував проти розстрочення виконання рішення, вважав останню необґрунтованою.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вимог заяви, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
Частиною 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 ГПК України).
Частиною 1 ст. 331 ГПК України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
За приписами ч. 4 ст. 331 ГПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Зі змісту приписів ст. 331 ГПК України вбачається, що розстрочення є правом, а не обов'язком суду, яке реалізується після набрання рішенням законної сили, але виключно у виняткових випадках та за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
При цьому Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 вказаного Кодексу, і за наявності обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд має право розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, тощо.
Таким чином, відстрочити виконання судового рішення суд може лише у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим. При цьому, такі виняткові обставини визначаються судом з огляду на матеріали справи, у тому числі подані стороною докази на обґрунтування такої заяви.
Суд звертає увагу на те, що для господарсько-правових відносин характерна юридична рівність сторін, а ч. 2 ст. 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як вбачається із змісту рішення Господарського суду Житомирської області у справі №906/585/23 від 05.07.2024 (набрало законної сили - 16.10.2024), заборгованість відповідача перед позивачем, що була предметом спору у даній справі, виникла внаслідок порушення відповідачем умов договору № 393 від 29.10.2021 про надання гарантії в частині сплати комісійної винагороди.
З моменту прийняття рішення пройшло близько 5 місяців, до цього ж заявник просить розстрочити виконання рішення ще на 6 місяців, тобто судове рішення буде виконуватись майже рік.
При цьому, суд зауважує на тому, що фактично обґрунтування поданої заяви про розстрочення виконання рішення суду зведені до відсутності у ТОВ "Житомиргаз збут" коштів та збройною агресією РФ проти України.
У той же час згідно з частиною 1 статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 цього Кодексу встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Між позивачем та відповідачем виникли господарські відносини, а приписи Господарського кодексу України не передбачають привілейованого становища суб'єктів господарювання, у питаннях відповідальності за порушення зобов'язань.
Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст. 617 ЦК України, практики Європейського суду з прав людини (справа "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002 (заява №59498/00), справа "Горнсбі проти Греції" від 19 березня 1997 року (заява №18357/91) та інші) відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не може бути підставою відмови від виконання грошових зобов'язань та не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.
За таких обставин, факт відсутності коштів у боржника не може бути достатньою підставою, що ускладнює виконання рішення або робить його неможливим.
При цьому, наявність дебіторської заборгованості перед товариством не виправдовує його бездіяльність і не є тими обставинами, з якими приписи статті 331 Господарського процесуального кодексу України пов'язують можливість надання розстрочення виконання рішення суду.
Твердження ТОВ "Житомиргаз збут" про те, що неможливість виконання рішення суду у справі зумовлено в тому числі, військовою агресією Російської Федерації проти України суд вважає безпідставними, оскільки ведення воєнного стану на території України не свідчить про те, що боржник не може здійснювати господарську діяльність та набувати кошти.
Судом враховано, що військова агресія Російської Федерації проти України та введення в Україні військового стану має загальний характер та впливає на діяльність, без виключення, усіх суб'єктів господарювання.
Як вбачається з матеріалів справи, саме відповідачем порушено зобов'язання, тобто через його винні дії виник спір, при цьому відповідачем під час розгляду справи не було доведено, що порушення сталося внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності, тому доводи ТОВ "Житомиргаз збут" щодо настання надзвичайних подій для боржника, які можуть ускладнити виконання рішення суду, є безпідставними та необґрунтованими.
Отже, заявник сам несе економічну відповідальність за свої дії та ризики, а подальше його ухилення від сплати присуджених сум за рішенням суду у справі суттєво зачіпає інтереси стягувача, який теж здійснює свою діяльність в умовах воєнного стану.
За таких обставин суд дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" (вх. № 01-19/128/24 від 21.11.2024) про розстрочення виконання рішення господарського суду Житомирської області від 05.07.2024 у справі №906/170/22 не підлягає задоволенню, у зв'язку з чим в її задоволенні необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз Збут" від 21.11. 2024 про розстрочення виконання рішення у справі №906/585/23 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст. 255, 257 ГПК України.
Ухвалу суду підписано: 16.12.2024.
Суддя Кудряшова Ю.В.
Список розсилки:
1 - позивачу в Електронний кабінет
2- представнику позивача - адвокату Зінчуку Я. В. в Електронний кабінет
3 - відповідачу в Електронний кабінет
4 - ТОВ "Оператор ГТС України" в Електронний кабінет
5 - стягувачу ТОВ "ФК "Вінстар" в Електронний кабінет