ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ
про залишення апеляційної скарги без руху
17 грудня 2024 року м. ОдесаСправа № 916/3070/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Аленіна О.Ю.
суддів: Принцевської Н.М., Філінюка І.Г.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія»
на рішення Господарського суду Одеської області від 21.10.2024 (суддя Желєзна С.П.)
у справі №916/3070/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія»
до Військової академії (м. Одеса)
про стягнення 111 519,06 грн
Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.10.2024 по справі №916/3070/24 у задоволенні позову відмовлено.
Південно-західним апеляційним господарським судом отримано апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» на вищевказане рішення Господарського суду Одеської області від 21.10.2024.
Ухвалою суду від 03.12.2024 витребувано від Господарського суду Одеської області матеріали справи №916/3070/24 та відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» на рішення Господарського суду Одеської області від 21.10.2024 по справі №916/3070/24 до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
До суду апеляційної інстанції надійшли усі матеріали справи №916/3070/24 від Господарського суду Одеської області.
Ознайомившись з поданими матеріалами, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Оскаржуване рішення складено та підписано судом першої інстанції 28.10.2024. Отже кінцевим строком для подання апеляційної скарги на дане рішення є 18.11.2024, з урахуванням вихідних, не робочих днів.
Проте, апеляційна скарга надійшла до Південно-західного апеляційного господарського суду 25.11.2024.
Отже, апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження та не містить заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду з обґрунтуванням причин неможливості своєчасного звернення з апеляційною скаргою до суду.
Колегія суддів зазначає, що до апеляційної скарги додано роздруківку накладної, яка містить дані про відправника - ТОВ «ООЕК», дату 18.11.2024 та даті отримував Південно-західний апеляційний господарський суд, якому таке відправлення було вручено 25.11.2024.
Однак, дана накладна не містить жодних інших ідентифікуючих ознак, з яких можливо було б достеменно встановити особу, яка надала послуги поштового зв'язку, зокрема печатки надавача послуги, зазначення прізвища кур'єра, а також дату здійснення відправлення, тощо.
Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, визначено порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку та регулювання відносин між ними (далі - Правила), відповідно до пункту 58 яких під час приймання для пересилання письмової кореспонденції на адресному боці кожного поштового відправлення проставляється відбиток поштового календарного штемпеля. Дата відбитка поштового календарного штемпеля маркувальної (франкувальної) машини повинна відповідати даті подання письмової кореспонденції для пересилання. Якщо на письмовій кореспонденції, поданій для пересилання, відсутній відбиток поштового календарного штемпеля або зазначена дата не відповідає даті подання її для пересилання, така кореспонденція повертається відправникові для відповідного оформлення.
З наданої копії накладної вбачається, що остання не містить відбитку календарного штемпеля, що унеможливлює встановлення дати її направлення.
Названа роздруківка містить лише здійснений власноруч надпис - ФОП Костенко О.О.
Правові, соціально-економічні та організаційні основи діяльності у сфері надання послуг поштового зв'язку, а також відносини між органами державної влади та органами місцевого самоврядування, операторами поштового зв'язку і користувачами їх послуг регламентовані Законом України "Про поштовий зв'язок".
Згідно з статтею 1 Закону України "Про поштовий зв'язок" поштовий зв'язок - це приймання, обробка, перевезення та доставка (вручення) поштових відправлень, виконання доручень користувачів щодо поштових переказів, банківських операцій. Оператор поштового зв'язку (оператор) - це суб'єкт підприємницької діяльності, який в установленому законодавством порядку надає послуги поштового зв'язку.
Відповідно до ст.15 Закону України "Про поштовий зв'язок" оператори надають користувачам послуги поштового зв'язку відповідно до законодавства України та провадять іншу підприємницьку діяльність в установленому законом порядку. Послуги поштового зв'язку надаються на договірній основі згідно з Правилами надання послуг поштового зв'язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, та повинні відповідати встановленим нормам якості. У договорі про надання послуг поштового зв'язку, якщо він укладається у письмовій формі, та у квитанції, касовому чеку тощо, якщо договір укладається в усній формі, обов'язково зазначаються найменування оператора та об'єкта поштового зв'язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість.
Відповідно до частини шостої статті 8 Закону України "Про поштовий зв'язок" на національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, покладається ведення Єдиного державного реєстру операторів поштового зв'язку.
Так, перевіривши відомості Єдиного державного реєстру операторів поштового зв'язку, судова колегія встановила, що ФОП Костенко О.О. не внесено до даного реєстру, отже останній не є повноважним оператором з надання послуг поштового зв'язку.
До того ж, відповідно до п.62 Правил підтвердженням оплати послуг поштового зв'язку з пересилання письмової кореспонденції є розрахунковий документ про оплату послуги поштового зв'язку.
Розрахунковий документ, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку, за формою та змістом має відповідати вимогам Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 № 13(далі Положення).
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахунковий документ- документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
Пунктом 15 ст. 3 зазначеного Закону встановлено, що товарні чеки, накладні та інші письмові документи, що засвідчують передання права власності на товари (послуги) від продавця до покупця, повинні надаватися покупцю таких товарів (послуг) за його вимогою. Оформлення розрахункових операцій з використанням товарних чеків у випадках, передбачених Законом про РРО, є правомірним.
Форми та зміст визначених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахункових документів (надання покупцю яких є обов'язковим) встановлені п. 2 розд. II Положення.
Однак, форма та зміст товарного чека законодавчо не визначена, проте, для того, щоб товарний чек визнати розрахунковим документом, він має містити обов'язкові реквізити розрахункового документа.
Враховуючи зазначене вище, товарний чек для визначення його як розрахункового документа згідно з Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» має відповідати вимогам п. 2.2. Положення про форму та зміст розрахункових документів за виключенням відображення в ньому фіскального номера РРО та напису «Фіскальний чек». У разі відсутності цих реквізитів товарний чек може не вважатися розрахунковим документом.
Відповідно до п.1,2,3 розділу IV Положення розрахункова квитанція - розрахунковий документ, бланк якого виготовлений друкарським способом, а окремі реквізити заповнюються від руки або шляхом проставлення штампа при реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) або при видачі коштів покупцеві у разі повернення товару, рекомпенсації послуги, прийняття цінностей під заставу та в інших випадках. Форма № РК-1 розрахункової квитанції наведена в додатку 3 до цього Положення. Розрахункова квитанція складається з двох частин-корінця та відривної частини. Відривна частина розрахункової квитанції повинна містити обов'язкові реквізити: напис «РОЗРАХУНКОВА КВИТАНЦІЯ», серію (чотири літери) та номер (шість цифр), нанесені при виготовленні бланка квитанції.
Разом із тим, скаржником до апеляційної скарги не додано розрахункових документів (касовий чек, розрахункова квитанція) на підтвердження надання послуг поштового зв'язку.
Окрім того, апеляційний суд звертає увагу, що копія накладної кур'єрської служби доставки не містять ідентифікатора поштових відправлень за допомогою використання якого було б можливо перевірити дату відправлення кореспонденції.
Крім того, згідно з Нормативами і нормативними строками пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства Інфраструктури України № 958 від 28 листопада 2013 року, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2. Де «Д» - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку, а « 1, 2, 3» - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.
Апеляційним судом встановлено, надана апелянтом накладна служби кур'єрської доставки містить лише одну дату, яка ймовірно є датою направлення, а саме 18.11.2024, однак дійшла та була зареєстрована зазначена поштова кореспонденція Південно-західним апеляційним судом лише 25.11.2024, тобто ця поштова кореспонденція надійшла з порушенням нормативних строків пересилання поштових відправлень.
З урахуванням викладеного апеляційний констатує, що надання накладної служби кур'єрської доставки без належного її заповнення (відсутність відбитку печатки служби кур'єрської доставки, відбитку календарного штемпелю та ідентифікатора поштових відправлень) та без відповідного розрахункового документа не може вважатися належним доказом подання апеляційної скарги, відповідно не є належним доказом на підтвердження дати надіслання апеляційної скарги саме 18.11.2024.
Відповідно до ч.1 ст.119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Заява про поновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 119 ГПК України повинна містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).
З огляду на вищевикладене, скаржник має надати суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку.
Також, відповідно до пункту 3 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Статтею 259 Господарського процесуального кодексу України визначено, що особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Частиною 7 ст. 42 ГПК України визначено, якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Частиною шостої статті 6 ГПК України унормовано, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Виходячи зі змісту наведеної норми, особа, яка оскаржує судове рішення, повинна надавати суду прямий доказ, який однозначно свідчив би про повідомлення сторін про оскарження особою судових рішень.
Не повідомлена належним чином сторона у справі, як учасник господарського процесу, позбавлена можливості володіти об'єктивною інформацією стосовно руху господарського процесу.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, відповідачем по цій справі є Військової академії (м. Одеса), яка має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
Однак, доказів направлення апеляційної скарги до електронного кабінету відповідача, скаржником надано не було.
Натомість, апелянтом в якості доказу направлення копії апеляційної скарги на адресу відповідача було надано до суду накладну кур'єрської служби доставки, яка, так само як й накладна надана на підтвердження направлення апеляційної скарги до суду не містить жодних ідентифікуючих ознак, які б могли достеменно свідчить про здійснення такого відправлення відповідачеві по справі. А тому, не може бути визнана належним доказом на підтвердження направлення копії апеляційної скарги відповідачеві.
Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, та відповідно апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.
Частиною 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
З врахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, що відповідно до ст. 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням 10-денного строку з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення вказаних недоліків, а саме апелянту необхідно надати суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду з обґрунтуванням причин неможливості своєчасного звернення з апеляційною скаргою до суду, також докази направлення відповідачеві копії апеляційної скарги з додатками.
Керуючись ст. 174, ст. 234, ст. 258, ст. 259, ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» на рішення Господарського суду Одеської області від 21.10.2024 по справі №916/3070/24 залишити без руху.
Товариству з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» усунути встановлені судом при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду з обґрунтуванням причин неможливості своєчасного звернення з апеляційною скаргою до суду, також докази направлення відповідачеві копії апеляційної скарги з додатками, протягом 10 днів з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія», що при невиконанні вимог даної ухвали, судом буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Аленін О.Ю.
Суддя Принцевська Н.М.
Суддя Філінюк І.Г.