ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/17334/24
провадження № 2/753/9469/24
13 грудня 2024 року Дарницький районний суд міста Києва в складі головуючого судді Колесника О.М., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення коштів
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення коштів у розмірі 80 397,62 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 11 лютого 2022 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено Договір позики грошей, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенко М.О. за реєстровим номером №143, згідно якого позивач надав відповідачу грошові кошти у вигляді позики у розмірі 1 284 181,20 грн., строком до 11 лютого 2023 року включно без нарахування процентів.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за договором позики, у пункті 13 договору, сторони домовились укласти іпотечний договір на квартиру АДРЕСА_1 .
Так, 11 лютого 2022 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підписано Договір Іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенко М.О. за реєстровим номером №144, відповідно до умов якого відповідач передала, а позивач прийняла в іпотеку наступне нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 .
25 січня 2023 року, у зв'язку із невиконанням позичальником умов Договору позики грошей, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенко М.О. за реєстровим номером №143, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 66216160, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюк З.З. зареєстровано право приватної власності на квартиру у АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 .
Станом на даний час позивач не має доступу до власної квартири, не проживає там, однак має обов'язок утримувати своє майно.
Згідно даних акту від 12.04.2023 року з інформацією про осіб, які проживають у квартирі АДРЕСА_1 , з моменту введення у експлуатацію будинку за вказаною адресою постійно проживає родина у складі чотирьох осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 .
Отже, позивач зазначає, що відповідачі у справі фактично проживають у квартирі, яка належить їй на праві одноосібної власності, а відтак є споживачами житлово-комунальних послуг, оплату яких, у встановленому законом порядку не здійснюють.
За даними особистого кабінету позивача на веб-сайті komunalka.ua, заборгованість за комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_1 станом на дату подачі позову становить 80 397, 62 грн., в зв'язку з чим остання звернулась до суду за захистом свого порушеного права, зокрема щодо стягнення з відповідачів коштів у розмірі 80 397,62 грн., які складаються з вартості комунальних послуг спожитих відповідачами, проживаючи у квартирі АДРЕСА_1 .
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 11 вересня 2024 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до ст.178 ЦПК України, відповідачі не скористалися своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву та/або заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.
Від позивача також не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, 11 лютого 2022 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено Договір позики грошей, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенко М.О. за реєстровим номером №143, згідно якого позивач надав відповідачу грошові кошти у вигляді позики у розмірі 1 284 181,20 грн., строком до 11 лютого 2023 року включно без нарахування процентів.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за договором позики, у пункті 13 договору, сторони домовились укласти іпотечний договір на квартиру АДРЕСА_1 .
Так, 11 лютого 2022 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підписано Договір Іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенко М.О. за реєстровим номером №144, відповідно до умов якого відповідач передала, а позивач прийняла в іпотеку наступне нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 .
Пунктом 2.1. Договору іпотеки визначено, що Іпотекодержатель має право у разі невиконання або неналежного виконання боржником зобов'язань за Основним договором, що обумовлює основне зобов'язання, Іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок Предмету іпотеки в повному обсязі переважно перед іншими кредиторами.
Підстави звернення стягнення на предмет іпотеки визначено пунктом 4.2. Договору іпотеки, зокрема звернення стягнення здійснюється на підставах: рішення суду, або виконавчого напису нотаріуса, або застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя, або за договором між Іпотекодавцем та Іпотекодержателем про задоволення вимог Іпотекодержателя.
Пунктом 5.3. Договору іпотеки визначено, що у разі застосування передачі предмету іпотеки у власність Іпотекодержателя як способу задоволення вимог Іпотекдержателя, даний договір є правовою підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на предмет іпотеки у відповідності до чинного законодавства. Згідно статті 37 Закону України «Про іпотеку» Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.
25 січня 2023 року, у зв'язку із невиконанням позичальником умов Договору позики грошей, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенко М.О. за реєстровим номером №143, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 66216160, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюк З.З. зареєстровано право приватної власності на квартиру у АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 .
Станом на даний час позивач не має доступу до власної квартири, не проживає там, однак має обов'язок утримувати своє майно.
Згідно даних акту від 12.04.2023 року з інформацією про осіб, які проживають у квартирі АДРЕСА_1 , з моменту введення у експлуатацію будинку за вказаною адресою постійно проживає родина у складі чотирьох осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 .
Отже, позивач зазначає, що відповідачі у справі фактично проживають у квартирі, яка належить їй на праві одноосібної власності, а відтак є споживачами житлово-комунальних послуг, оплату яких, у встановленому законом порядку не здійснюють.
За даними особистого кабінету позивача на веб-сайті komunalka.ua, заборгованість за комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_1 станом на дату подачі позову становить 80 397, 62 грн.
Статтею 322 ЦК України встановлено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Закон України «Про житлово-комунальні послуги» визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.
Аналіз цього Закону дає підстави для висновку, що він належить до нормативного акта спеціальної дії, який регулює відносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг.
Разом з тим, ст. 4 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» передбачає, що законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг, крім цього Закону, базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.
Статтею 162 ЖК України визначено, що плата за користування жилим приміщенням і за комунальні послуги в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
Згідно з частиною 2 ст. 19 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.
Статтями 20, 21 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , однак не є споживачем житлово-комунальних послуг, про що зазначає в позові, при цьому не є виробником житлово-комунальних послуг та виконавцем який надає дані послуги.
Судом встановлено, що за квартирою АДРЕСА_1 рахується заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 80 397,62 грн., при цьому з матеріалів справи не вбачається та позивачем не доведено, що після набуття нею права власності на спірну квартиру, дана заборгованість нею, як власником майна погашена на користь виконавця наданих житлово-комунальних послуг.
За змістом ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі ст.ст. 12-13 та 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як визначено в ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Всупереч наведеним законодавчим положенням, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження сплати та зазначеного вище обов'язку щодо сплати нею на користь виконавця наданих житлово-комунальних послуг у розмірі 80 397,62 грн., а відтак ОСОБА_1 не набула права вимоги до відповідачів щодо стягнення даної заборгованості, яка складається з вартості комунальних послуг спожитих відповідачами.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову позивачеві у задоволенні позову до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення коштів.
Судові витрати відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України у разі відмови в задоволені позову покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись стст. 10, 12, 13, 81-83, 141, 263, 265, 268, 274, 279, 352, 354 ЦПК України, суд
В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення коштів - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
СУДДЯ: КОЛЕСНИК О.М.