02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А
справа № 753/11011/24
провадження № 2/753/6973/24
"12" грудня 2024 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді КАЛІУШКА Ф.А.,
при секретарі ВОЛОДЬКО С.С.,
за участю сторін: не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу
04.06.2024 ОСОБА_1 в особі адвоката Петришак Марії Ярославівни звернулась до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2024 дану справу визначено за суддею Каліушком Ф.А.
12.06.2024 з електронного реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/КМДА» Департаменту з питань реєстрації КМДА надійшла відповідь щодо зареєстрованого місця проживання позивача та відповідача.
Ухвалою суду від 13.06.2024 відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін для розгляду справи по суті в судове засідання.
В судове засідання, яке відбулося 12.12.2024, сторони не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.
Частиною 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України (далі по тексу - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За приписами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 2 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Отже, під повторністю неявки в судове засідання в цивільному процесі слід розуміти другу неявку підряд (поспіль) належно повідомленого позивача.
З наведеного слідує, що право суду залишити заяву без розгляду виникає за наявності дворазового належного повідомлення позивача про дату, час і місце розгляду справи, двократної, послідовної неявки позивача безпосередньо у судове засідання та відсутності його заяви про розгляд справи за його відсутності.
Як було зазначено вище та вбачається з матеріалів справи, 04.06.2024 ОСОБА_1 в особі адвоката Петришак Марії Ярославівни звернулась до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Відповідно до змісту позовної заяви в графі «Позивач» зазначено: ОСОБА_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , номер зв'язку: НОМЕР_2 , Email: ІНФОРМАЦІЯ_1
В графі: «В особі Адвоката Петришак Марії Ярославівни» зазначено: РНОКПП НОМЕР_3 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , номер засобу зв'язку: НОМЕР_2 , Email: ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Тобто, з викладеного вище вбачається, що номер засобу зв'язку та Email в графі «Позивач» та «В особі Адвоката Петришак Марії Ярославівни» однакові.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 13.06.2024 відкрито провадження у даній справі та призначено її в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін для розгляду справи по суті в судове засідання на 24.09.2024 - 09:35 год.
Відповідно до супровідного листа від 13.06.2024 за Вих.№44029, вищевказана ухвала суду була скерована на вказану у позові представником позивача електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 », яка була успішно доставленою, що підтверджується довідкою Дарницького районного суду м. Києва про доставку електронного листа. Окрім того, вказана ухвала суду була доставлена на її офіційно зареєстровану електронну адресу в системі ЄСІТС: ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується довідкою Дарницького районного суду м. Києва про доставку електронного листа.
Окрім того, про дату, час та місце судового засідання, яке було призначено на 24.09.2024 - 09:35 год., представник позивача повідомлялась шляхом направлення судової повістки-повідомлення за вказаним у позові номером її мобільного телефону: НОМЕР_2 , яка була доставлена у додаток «Viber», що підтверджується довідкою Дарницького районного суду м. Києва про доставку повідомлення.
Водночас, в судове засідання, яке було призначено на 24.09.2024 - 09:35 год., ані позивач, ані її представник не з'явились.
В судове засідання, яке було призначено на 24.10.2024 - 09:00 год., позивач та її представник не з'явились. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись шляхом направлення судової повістки про виклик до суду на вказану у позові представником позивача електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 », яка була успішно доставленою, що підтверджується довідкою Дарницького районного суду м. Києва про доставку електронного листа.
В судове засідання, яке було призначено на 12.12.2024 - 08:40 год., позивач та її представник повторно не з'явились. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись шляхом направлення судової повістки про виклик до суду на вказану у позові представником позивача електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 », яка була успішно доставленою, що підтверджується довідкою Дарницького районного суду м. Києва про доставку електронного листа, шляхом направлення судової повістки-повідомлення за вказаним у позові номером її мобільного телефону: НОМЕР_2 , яка була доставлена у додаток «Viber», що підтверджується довідкою Дарницького районного суду м. Києва про доставку повідомлення, а також шляхом направлення судової повістки за зареєстрованою адресою місця проживання позивача ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , та за адресою для листування представника останньої - адвоката Петришак М.Я.: АДРЕСА_2 , які повернулись на адресу суду без вручення.
Відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Згідно з ч. 1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина п'ята статті 14 ЦПК України).
Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в обов'язковому порядку.
Інші особи реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в добровільному порядку (частина шоста статті 14 ЦПК України).
Зміст вказаної процесуальної норми свідчить про те, що для цілей ЦПК України офіційною електронною адресою є електронна адреса, зареєстрована в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.
Вказаний висновок також узгоджується з правовою позицією щодо належного виклику учасника справи засобами електронної пошти, викладеною Верховним Судом у постановах від 01 червня 2022 року у справі № 761/42977/19 (провадження № 61-1933св22) та від 26 жовтня 2022 року у справі № 761/877/20 (провадження № 61-11706св21).
Якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них.
З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика Єврорпейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19 (провадження № 61-8505св22).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.
Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Крім того, суд звертає увагу, що учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції згідно ст. 212 ЦПК України.
Положеннями статті 129 Конституції, статті 2 ЦПК України визначено, що одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Разом із цим, суд зазначає, що позивач ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Петришак М.Я., в жодне засідання, які були призначені на 24.09.2024, 24.10.2024, 12.12.2024, не з'явились. Провадження у справі неодноразово відкладались, у зв'язку із чим можливо дійти висновку, що позивач та її представник мали достатньо часу задля подання будь-яких клопотань чи заяв з процесуальних питань, зокрема про підтвердження волевиявлення про розірвання шлюбу. Окрім того, останні мали час скористатись правом на подачу заяви/клопотання про розгляд справи як без участі позивача, її представника, так і без їх спільної участі в судових засіданнях.
Суд зауважує, що неявка позивача в судові засідання спричиняє затягування строків розгляду справи, що є порушенням як положень Цивільного процесуального кодексу України, так і п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якого кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.
Таким чином, враховуючи викладене вище, а також повторну неявку в судове засідання позивача та її представника задля встановлення дійсності бажання та наміру розірвати шлюб, а також враховуючи, що про таке волевиявлення не зазначено ані у змісті позовної заяви, ані в прохальній її частині, як і не зазначено у будь-якій іншій заяві/клопотанні про це, а також враховуючи неподану позивачем або її представником заяви про розгляд справи без її/їх участі, що перешкоджає розгляду даної справи, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись стст. 223, 257 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення або протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.