465/9018/24
1-кс/465/2100/24
судового засідання
18.12.2024 року м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_2, з участю секретаря ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові заяву ОСОБА_1 про відвід судді Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_4 від розгляду судової справи №465/9018/24 за завою на предмет продовження застосування примусових заходів медичного характеру хворому ОСОБА_1 ,
В судовому засіданні ОСОБА_1 усно заявив про недовіру складу суду, покликаючись на те, що його можуть помістити в психіатричний заклад по життєво.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2024 року заява про відвід судді ОСОБА_4 розподілена для розгляду судді ОСОБА_2.
Судове засідання з розгляду заяви про відвід призначено на 18.12.2024 року.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, повідомлялись належним чином.
Згідно норми ч. 4 ст.107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Суд, вивчивши матеріали поданої заяви про відвід, суддя вважає, що така заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід; за цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Згідно з вимогами ч.1 ст.75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Таким чином, процесуальний закон визначає вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя підлягає відводу.
Однак, як встановлено під час розгляду заяви про відвід, ОСОБА_1 не посилався на на обставини, визначені у ч.1 ст.75 КПК України.
Відповідно до ч.5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим. Тобто, обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Відвід повинен містити відповідні аргументи, докази, які підтверджують наявність підстав для відводу. Для встановлення наявності ознак необ'єктивності мають бути викладені такі доводи, які обґрунтовано підтвердять сумнів в неупередженості слідчого судді, вкажуть на наявність суб'єктивного або об'єктивного критерію.
Так, у справах ЄСПЛ «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. При цьому, суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі чи навпаки. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).
Попри це, заявлений ОСОБА_1 відвід не містить належних об'єктивних даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу судді ОСОБА_4, що передбачені ст.75 КПК України, а зводиться лише до незгоди із рішенням суду.
Такі оцінки, припущення та рішення не можуть слугувати самостійною і достатньою підставою для відводу слідчої судді. За відсутності доказів упередженості судді заявлений такому судді відвід не підлягає задоволенню.
Тому у даному випадку при розгляді заяви ОСОБА_1 про відвід судді ОСОБА_4 суд виходить з того, що жодних доказів упередженості судді заявником не надано. Відповідно, за відсутності наведеного заявлений відвід не підлягає задоволенню.
З урахуванням усього вищенаведеного в сукупності, суд вважає, що у задоволенні заяви про відвід судді ОСОБА_4 слід відмовити.
Керуючись ст.ст.75, 80, 81 КПК України, -
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_4 від розгляду судової справи №465/9018/24 за завою на предмет продовження застосування примусових заходів медичного характеру хворому ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала законної сили з дня її оголошення та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя ОСОБА_2