Постанова від 14.09.2010 по справі 3/156-32/98-31/144-40/538

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2010 № 3/156-32/98-31/144-40/538

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від РВ ФДМУ по місту Києву Конта М.П. - юрист

від ЗАТ комплектації „Тельком” Храбан О.Л. - юрист, Сторожук Ю.В. - юрист,

від Міністерства транспорту та зв'язку України Близненко Ю.М. - юрист,

від ДП „Український науково-дослідний інститут зв'язку” Гребенюк А.М. - юрист,

від Прокуратури міста Києва Цюкало Ю.В. - прокурор відділу

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційне подання Заступника прокурора міста Києва, апеляційні скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву, Міністерства транспорту та зв'язку України,

на рішення Господарського суду м.Києва від 08.04.2010

у справі № 3/156-32/98-31/144-40/538 ( .....)

за позовом Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву

до Закрите акціонерне товариство комплектації "Тельком"

третя особа позивача Міністерство транспорту та зв"язку України Державне підприємство "Український науково-дослідний інститут зв'язку"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 1) Міністерство транспорту та зв'язку України;

2) Державне підприємство „Український науково-дослідний інститут зв'язку”

за участю Прокуратури міста Києва

про визнання права власності

за зустрічним позовом Закритого акціонерного товариства комплектації „Тельком”

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву

за участю Прокуратури міста Києва

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

У березні 2006 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по м.Києву (позивач за первісним позовом) подало позов до Господарського суду міста Києва до Закритого акціонерного товариства комплектації „Тельком” (відповідач за первісним позовом), в якому просив визнати за державою Україна в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву право власності на майно - будівлю та дворові споруди, що знаходяться за адресою: м.Київ, вул. Солом'янська, 3-Б та зобов'язати ЗАТК „Тельком” повернути до державної власності майно - будівлю та дворові споруди, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Солом'янська, 3-Б за актом приймання-передачі Українському науково-дослідному інституту зв'язку, який є балансоутримувачем вищевказаного державного нерухомого майна.

Позовні вимоги було мотивовано тим, що перевіркою, яка була проведена 13.01.2005 на виконання листа Управління ДСБЕЗ ГУ МВС України в м.Києві від 20.01.2005 № 7/6-135 було встановлено, що приміщення, які є державною власністю, знаходяться на балансі відповідача (ЗАТК „Тельком”), але не увійшли до його статутного фонду, використовуються всупереч чинному законодавству, листом від 27.01.2005 № 30-03/592 РВ ФДМУ по м.Києву попередило ЗАТК „Тельком” про необхідність врегулювання ситуації, на що 17.02.2005 отримав від ЗАТК „Тельком” відповідь, що будівля по вул. Солом'янській, 3-б відповідно до Закону України „Про власність” є власністю колективу товариства. Позивач за первісним позовом наголошує на тому, що згідно акту приймання-передачі виробничої будівлі та дворових споруд по вул. Солом'янській, 3-а у місті Києві (об'єкт) відбулася лише передача майна, яке не знаходилося у складі майна, що приватизується, з балансу одного підприємства на баланс іншого, за даними БТІ реєстрація права власності об'єкта за відповідачем не здійснювалася, у ЗАТК „Тельком” відсутні підстави виникнення права колективної власності на об'єкт. Під час передачі будівлі в адресі було допущено помилку, таким чином, фактична адреса переданої у 1996 році адміністративної будівлі (а також дворових споруд) - м.Київ, вул. Солом'янська, 3-Б, що підтверджується і фактом знаходження по даній адресі ЗАТК „Тельком” і матеріалами Київського міського БТІ.

06.04.2006 Закрите акціонерне товариство комплектації „Тельком” (позивач за зустрічним позовом) подало до Регіонального відділення Фонду державного майна України по м.Києву (відповідач за зустрічним позовом) зустрічну позовну заяву про визнання права власності, згідно якої просило визнати за ЗАТ комплектації „Тельком” право власності на двоповерхову нежитлову будівлю загальною площею 1897,1 кв.м., розташовану за адресою м. Київ, вул. Солом'янська, 3-б. Позовні вимоги за зустрічним позовом мотивовано тим, що 12.03.1996 позивач за зустрічним позовом отримав виробниче-нежиле приміщення загальною площею 1285 кв.м., розташоване за адресою м.Київ, вул. Солом'янська, 3-б в якості компенсації за вилучене у нього нежиле приміщення, розташоване за адресою м.Київ, вул. Хрещатик, 22, згідно акту прийому-передачі спірної будівлі від 12.03.1996 та листа Міністерства зв'язку України № 480 від 30.01.1996. Позивач здійснював значні поліпшення будівлі, після проведення позивачем за зустрічним позовом реконструкції спірної будівлі, Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності провело поточну інвентаризацію і визначило нову адресу будинку, а саме, Солом'янська, 3-Б та нову загальну площу, а саме 1897 кв.м., що підтверджується технічною документацією Київського БТІ від 26.08.2005. ЗАТК „Тельком” проводив поточні ремонтно-відновлювальні роботи, сплачував експлуатацій витрати на утримання будівлі, податок за землю, на який розташовано спірну будівлю. Таким чином, як зазначено у зустрічному позові, позивач протягом більш, ніж 10 років безперервно, добросовісно та відкрито володіє спірним майном, а тому набув право власності на спірне майно за набувальною давністю згідно статті 344 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.05.2006 у справі № 3/156 в задоволенні первісного позову Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву відмовлено повністю, зустрічний позов Закритого акціонерного товариства комплектації „Тельком” задоволено повністю, визнано право власності га двоповерхову нежитлову будівлю загальною площею 1 897,10 кв.м., розташовану за адресою м.Київ, вул. Солом'янська, 3-Б за ЗАТК „Тельком”.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2006 у справі № 3/156 рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2006 у справі № 3/156 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.01.2007 рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2006 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2006 у справі № 3/156 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Верховного суду України від 15.03.2007 відмовлено в порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 23.01.2007 у справі № 3/156.

Під час нового розгляду ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2007 справі присвоєно новий номер № 3/156-32/98.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.06.2007 у справі № 3/156-32/98 у задоволені первісного позову Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву відмовлено повністю, зустрічний позов Закритого акціонерного товариства комплектації „Тельком” задоволено повністю, визнано право власності на двоповерхову нежитлову будівлю загальною площею 1 897,10 кв.м., розташовану за адресою м. Київ, вул. Солом'янська, 3-Б за Закритим акціонерним товариством комплектації „Тельком”.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2007 рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2007 у справі № 3/156-32/98 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.10.2007 постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2007 у справі № 3/156-32/98 залишено без змін.

Постановою Верховного суду України від 29.01.2008 постанову Вищого господарського суду України від 30.10.2007, постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2007 та рішення Господарського суду України від 04.06.2007 у справі № 3/156-32/98 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Як вказано в постанові Верховного суду України, підставою для скасування судових рішень стало те, що господарські суди не витребували та не залучили до матеріалів справи правовстановлюючі документи, які б підтверджували право власності ЗАТ „Тельком” на спірне приміщення, а також в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про набуття права власності орендарів підприємства комплектації „Тельком” у складі цілісного майнового комплексу на спірне приміщення або на приміщення по вул. Хрещатик, 22.

Під час нового розгляду справи ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2008 справі було присвоєно новий № 3/156-32/98-31/144.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.05.2008 у справі № 3/156-32/98-31/144 в задоволенні первісного позову Регіонального відділення Фонду державного майна по місту Києву відмовлено повністю, зустрічний позов задоволено, визнано за ЗАТК „Тельком” право власності на двоповерхову нежитлову будівлю загальною площею 1 897,10 кв.м., розташовану за адресою м.Київ, вул. Солом'янська, 3-Б.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2009 рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2008 у справі № 3/156-32/98-31/144 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.06.2009 постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2009 та рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2008 у справі № 3/156-32/98-31/144 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Як зазначено у постанові Вищого господарського суду України від 23.06.2009, підставою для скасування судових рішень стало те, що господарські суди належним чином не перевірили доводи Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву і не з'ясували обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення спору в частині дослідження правомірності набуття права власності ЗАТК „Тельком” на спірні приміщення, на що, зокрема, також вказувалося в постанові Верховного суду України від 29.01.2008, крім того, суди залишили поза увагою доводи Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву щодо того, що спірне майно не було включено до складу приватизаційної маси орендного підприємства комплектації „Тельком”, перевірка та встановлення даних обставин безпосередньо впливає на правильність вирішення спору по суті.

Ухвалою Верховного суду України від 13.08.2009 відмовлено в порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 23.06.2009 у справі № 3/156-32/98-31/144.

Ухвалою Верховного суду України від 15.10.2009 касаційну скаргу ЗАТК „Тельком” за № 101 від 25.09.2009 на постанову Вищого господарського суду України від 23.06.2009 у справі № 3/156-32/98-31/144 залишено без розгляду і повернуто скаржнику.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2009 справі присвоєно новий номер № 3/156-32/98-31/144-40/538.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.04.2010 у справі № 3/156-32/98-31/144-40/538 у задоволенні первісного позову Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву відмовлено повністю.

Зустрічний позов Закритого акціонерного товариства комплектації „Тельком” задоволено повністю.

Визнано право власності на двоповерхову нежитлову будівлю загальною площею 1 897,10 кв.м., розташовану за адресою: м.Київ, вул. Солом'янська, 3-Б за Закритим акціонерним товариством комплектації „Тельком”.

Стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву на користь Закритого акціонерного товариства комплектації „Тельком” 863,79 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,0 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2010 у справі № 3/156-32/98-31/144-40/538, зокрема, мотивовано тим, що у період виникнення цивільно-правових відносин в розумінні Закону України „Про власність” та ЦК УРСР, передання спірних приміщень відповідачеві за первинним позовом не визнано незаконним, як і відповідні розпорядження міністерства, що у розумінні норм статті 49 Закону України „Про власність”, доводить правомірність використання; відповідно до статті 12 Закону України „Про господарські товариства”, в редакції, що діяла на момент виникнення прав відповідача за первинним позовом, в контексті статті 23 Закону України „Про власність” товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність, як вклад до статутного капіталу.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 08.04.2010 у справі № 3/156-32/98-31/144-40/538 Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити первісний позов, а у задоволенні зустрічної позовної заяви відмовити повністю.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 08.04.2010 у справі № 3/156-32/98-31/144-40/538, Міністерство транспорту та зв'язку України звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить зазначене рішення скасувати повністю та прийняти нове, яким задовольнити первісний позов повністю, а у задоволенні зустрічної позовної заяви відмовити повністю.

Заступник прокурора міста Києва, не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 08.04.2010 у справі № 3/156-32/98-31/144-40/538 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційним поданням, відповідно до якого просить скасувати вищезазначене рішення та прийняти нове рішення, яким первісний позов задовольнити, а у задоволенні зустрічного позову відмовити.

Апеляційне подання та апеляційні скарги мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

ЗАТ комплектації „Тельком” у відзиві на апеляційне подання та апеляційні скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву та Міністерства транспорту та зв'язку України просить залишити апеляційне подання та апеляційні скарги без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2010 у справі № 3/156-32/98-31/144-40/538 без змін.

Розглянувши у судових засіданнях апеляційне подання заступника прокурора міста Києва, апеляційні скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву та Міністерства транспорту та зв'язку України, відзив на них, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, судова колегія встановила наступне.

Згідно договору оренди № 226 від 30.03.1995, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м.Києву (орендодавець) та організацією орендарів „Тельком” (орендар) з метою поліпшення ефективності використання державного майна, орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду все майно державного підприємства комплектації „Тельком” за актом приймання-передачі (додаток № 1 до договору оренди № 226 від 30.03.1995).

Відповідно до наказів Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву № 669-пр від 13.06.1995, № 732-ін від 26.06.1995, розпорядження № 354-р від 12.10.1995 було здійснено приватизацію цілісного майнового комплексу державного підприємства комплектації „Тельком” шляхом викупу державного майна організацією орендарів „Тельком”.

Згідно договору купівлі-продажу державного майна № 215 від 15.11.1995, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (продавець) і організацією орендарів „Тельком” (покупець), посвідченого нотаріусом 15.11.1995 та зареєстрованого представництвом Фонду державного майна України у Старокиївському районі м.Києва 17.01.1996 № 000125/12, продавець зобов'язується передати у власність покупця державне майно цілісного майнового комплексу підприємства комплектації „Тельком”, яке знаходиться за адресою 252001, м. Київ, вул. Хрещатик, 22, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього ціну відповідно до умов цього договору. Майно підприємства включає в себе всі активи і пасиви, інвентар, обладнання, устаткування та інше майно, згідно з протоколом інвентаризації, який додається до цього договору.

Витребуваний ухвалами Київського апеляційного господарського суду протокол інвентаризації - додаток до договору № 215, суду не був наданий.

Відповідно до пунктів 1.2, 1.3, 2.2.1 договору купівлі-продажу № 215 від 15.11.1995 згідно з актом оцінки, виконаним експертами, та затвердженим розпорядженням Регіонального відділення Фонду державного майна України по м.Києву від 12.10.1995 № 354-р вартість відчужуваного майна становить 58 505 610 000 крб., вказаний в цьому договорі об'єкт приватизації продано за 58 505 610 000 крб., з них 52 105 610 000 крб. власні кошти покупця, 6 400 000 000 крб. за готівкові майнові приватизаційні сертифікати.

Згідно пункту 5.7 Договору № 215 покупець зобов'язаний у місячний термін з моменту підписання акту прийому-передачі підготувати установчі документи та провести державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності.

Згідно акту приймання-передачі № 242 від 31.01.1996 продавець передав, а покупець прийняв згідно з актом оцінки вартості майна та відомостей інвентаризації на 01.08.1995 викуплене ним державне майно ОПК „Тельком” вартістю 58 505 610 тис. крб. До складу майна, що підлягає приватизації у складі цілісного майнового комплексу входять основні засоби по залишкової вартості, в тому числі будівлі, споруди та матеріальні пристрої, розташовані за адресою с.м.т Биковня, вул. Радистів, 34.

Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву видано свідоцтво про власність на майно цілісного майнового комплексу орендного підприємства „Тельком” від 31.01.1996, реєстраційний № 207, 252001, м.Київ, вул. Хрещатик, 22 на підставі договору купівлі-продажу № 215 від 15.11.1995.

Згідно акту підсумкової перевірки виконання умов договору купівлі-продажу майна цілісного майнового комплексу ЗАТ комплектації „Тельком” від 17.02.2000, затвердженого 29.02.2000 начальником Регіонального відділення ФДМ України по м.Києві, умови договору купівлі-продажу від 15.11.1995 № 215 виконані у повному обсязі, що є підставою для зняття державним органом приватизації договору купівлі-продажу з контролю (т.3, а.с. 7-8).

Листом від 12.01.1996 № 1-А-45 ОПК „Тельком” звернулося до Міністра зв'язку України з клопотанням щодо передачі на баланс ОПК будівлі, складських приміщень та дворових споруд по вул. Солом'янській, 3-а, що перебували на балансі Українського науково-дослідного інституту зв'язку.

Листом від 30.01.1996 № 480 Міністерство зв'язку України повідомило ОПК та УНДІЗ, що ОПК „Тельком” звільняє площі, які займає в приміщенні по вул. Хрещатик, 22 і переселяється у приміщення УНДІЗ по вул. Солом'янській, 3-а, при цьому на виконання розпорядження Міністра зв'язку від 22.01.1996 виробничий корпус і дворові споруди по вул. Солом'янській, 3-а передаються на баланс ОПК „Тельком” по залишкової вартості безоплатно, передачу виробничих споруд оформити актом прийому-передачі у строк до 15.02.1996.

08.02.1996 було зареєстроване Закрите акціонерне товариство комплектації „Тельком” , яке згідно пункту 1.1 Статуту є правонаступником організації орендарів підприємства комплектації „Тельком”.

На підставі листа Міністра зв'язку України від 30.01.1996 № 480 актом приймання-передачі (затверджено Міністерством зв'язку 12.03.1996) оформлено передачу виробничої будівлі і дворових споруд по вул. Солом'янській, 3а з балансу УНДІЗ на баланс Акціонерного товариства комплектації „Тельком”.

Як вбачається з технічної документації Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна фактичною адресою спірного майна є м.Київ, вул. Солом'янська, 3-Б.

Листом № 30-03/592 від 27.01.2005 на виконання листа Управління ДСБЕЗ ГУ МВС України в м.Києві від 20.01.2005 за № 7/6-135 щодо сумісної перевірки дотримання чинного законодавства під час здачі в суборенду нежитлових приміщень ЗАТК „Тельком”, позивач за первісним позовом звернувся до ЗАТК „Тельком” з попередженням про необхідність термінового звернення до регіонального відділення з пропозицією укласти договір оренди, або звільнити будинок, а також добровільно сплатити до державного бюджету борг - грошові кошти, отримані від здачі державного майна в суборенду.

У листі № 4 від 09.02.2005 ЗАТ комплектації „Тельком” повідомив позивачу за первісним позовом, що ЗАТК „Тельком” має підстави вважати, що будівля по вул. Солом'янській, 3-б, відповідно до Закону України „Про власність” є власністю колективу Товариства, тому вимоги РВ ФДМУ по м.Києву вважає безпідставними.

Відповідно до статті 5 Закону України „Про приватизацію державного майна” до об'єктів державної власності, що підлягають приватизації, належать підприємства (цехи, виробництва, дільниці, інші підрозділи, якщо в разі їх виділення у самостійні підприємства не порушується технологічна єдність виробництва з основної спеціалізації підприємства, із структури якого вони виділяються) як єдині майнові комплекси, до складу яких входять усі види майна, призначені для їх діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.1995 N 36 „Про затвердження Методики оцінки вартості об'єктів приватизації” (далі - Методика), що діяла на час приватизації, було визначено порядок оцінки майна, що приватизується, за відновною вартістю з урахуванням його складу та способів приватизації. Вона використовується для визначення початкової ціни об'єктів приватизації, що підлягають продажу на аукціоні або за конкурсом, для оцінки вартості цілісних майнових комплексів або окремих інвентарних об'єктів у разі викупу, а також визначення розміру статутного фонду господарського товариства, що створюється у процесі приватизації чи корпоратизації.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.1995 № 36 цілісним майновим комплексом є господарський об'єкт із закінченим циклом виробництва продукції (робіт, послуг). Оцінка вартості цього комплексу здійснюється на підставі балансу підприємства.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В матеріалах справи відсутні відомості про те, що нежитлове приміщення по вул. Хрещатик, 22 в м.Києві були на балансі позивача під час проведення приватизації та увійшли у приватизаційну масу цілісного майнового комплексу.

Натомість, відповідно до листа Київської міської дирекції від 10.09.2010 № 10-190-58/2 нежитлове приміщення по вул. Хрещатик, 22 з 1959 року і по сьогоднішній день знаходиться на балансі Київської міської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку „Укрпошта”; будівля нежитлового приміщення по вул. Хрещатик, 22 є цілісним майновим комплексом об'єкта основних засобів „Будівлі та споруди” з єдиним інвентарним номером 667, будь-яка частина приміщень 7-го поверху будівлі по вул. Хрещатик, 22 в окрему облікову одиницю з окремим інвентарним номером не виділялася і не вилучалася, що підтверджується технічним паспортом на не житловий будинок (приміщення).

Отже, балансоутримувачем приміщення по вул. Хрещатик, 22 є Київська міська дирекція Українського державного підприємства поштового зв'язку „Укрпошта” та воно не вибувало з державної власності.

Таким чином, твердження ЗАТК „Тельком” про те, що у складі цілісного майнового комплексу підприємства комплектації „Тельком”, яке знаходиться за адресою м. Київ, вул. Хрещатик, 22, було приватизоване також і нежитлове приміщення по вул. Хрещатик, 22, та до нього перейшло право власності на нежитлові приміщення по вул. Хрещатик, 22 не приймаються колегією суддів до уваги як необґрунтовані та не підтверджені належними доказами.

Відповідно до статей 241, 242 Цивільного кодексу Української РСР, чинного до 01.01.2004, за договором міни між сторонами провадиться обмін одного майна на інше. Кожний з тих, хто бере участь у міні, вважається продавцем того майна, яке він дає в обмін, і покупцем майна, яке він одержує; до договору міни застосовуються відповідно правила про договір купівлі-продажу, якщо інше не випливає з змісту відносин сторін.

Оскільки нежитлове приміщення по вул. Хрещатик, 22 не увійшло до складу цілісного майнового комплексу, що було передано у власність ЗАТК „Тельком”, то воно не могло бути обмінено за договором міни.

Також матеріали справи не містять доказів набуття ЗАТК „Тельком” у власність приміщення по вул. Солом'янській, 3-Б в м. Києві.

На момент проведення оцінки вартості цілісного майнового комплексу, що приватизувався ОПК „Тельком”, спірне приміщення по вул. Солом'янській, 3-Б також не знаходилося на балансі ОПК „Тельком”. Так, після закінчення приватизації, листом від 12.01.1996 № 1-А-45 Орендне підприємство „Тельком” звернулося з проханням щодо передачі будівель, складських та дворових споруд по вул. Солом'янській, 3-а з балансу УНДІЗ на баланс ОПК „Тельком”.

Згідно акту приймання-передачі від 12.03.1996 зазначені приміщення були передані з балансу УНДІЗ на баланс акціонерного товариства комплектації „Тельком”.

Передача приміщення з балансу на баланс є операцією бухгалтерського обліку та не призводить до зміни права власності на майно. Знаходження приміщення на балансі підприємства, організації не є ознакою права власності на нього.

Отже, згідно акту приймання-передачі виробничої будівлі та дворових споруд по вул. Солом'янській, 3-а у м.Києві, відбулася передача державного майна з балансу одного підприємства на баланс іншого.

Крім того, ЗАТК „Тельком” листом від 31.12.1997 звернулося до Міністра зв'язку України для отримання дозволу відповідно до Закону України про оренду на здачу в оренду приміщень, які йому були передані на баланс з балансу УНДІЗ.

Згідно Наказу Фонду державного майна України та Міністерства економіки України „Про управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі” від 19 травня 1999 року N 908/68, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 червня 1999 р. за N 414/3707 управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, полягає у виборі та забезпеченні уповноваженим органом (державні органи приватизації) способу та умов подальшого використання майна у межах чинного законодавства.

Колегія суддів вважає, що позивачем за первісним позовом не пропущений строк позовної давності для звернення з вказаним позовом, оскільки позивач дізнався про порушення права державної власності на приміщення по вул. Солом'янській, 3-Б, звернувшись до ЗАТК „Тельком” з листом від 27.01.2005 № 30-03/592 про усунення порушень чинного законодавства при використанні державного майна та отримавши лист-відповідь ЗАТК „Тельком” від 09.02.2005 № 4, в якому було зазначено, що будівля по вул. Солом'янській, 3-Б є власністю колективу Товариства, отже, заперечивши право державної власності на вказану будівлю.

Статтею 392 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України „Про управління майном, що є у загальнодержавній власності” від 15.12.1992 N 8-92, чинного на час виникнення спірних правовідносин, на міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади покладено здійснення функцій щодо управління майном, що є у загальнодержавній власності, в повноваження яких входило здійснення контролю за ефективністю використання і збереженням закріпленого за підприємствами державного майна. Пунктом 3 Декрету заборонено міністерствам та іншим підвідомчим Кабінету Міністрів України органам державної виконавчої влади пряме втручання в господарську діяльність підприємств, що є у загальнодержавній власності. Пунктом 5 Декрету заборонено підприємствам, що є у загальнодержавній власності, передавати безоплатно закріплене за ними майно іншим підприємствам, організаціям і установам, а також громадянам.

Враховуючи те, що доказів надання розпорядчих актів про передачу спірного майна на баланс відповідача за первісним позовом Міністерством зв'язку України (яким лист заступника міністра не є) суду не надано, а також те, що передача державного майна - приміщення по вул. Солом'янській, 3-Б в м. Києві відбулася 12.03.1996 фактично підприємству іншої форми власності (акціонерному товариству), та зазначена передача не відповідала вимогам законодавства, позовна вимога про зобов'язання ЗАТК „Тельком” повернути до державної власності майно - будівлю та споруди, що знаходяться за адресою м.Київ, вул. Солом'янська, 3-Б на баланс Українському науково-дослідному інституту зв'язку підлягає задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна по місту Києву підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги за зустрічним позовом ЗАТК „Тельком” до Регіонального відділення Фонду державного майна по місту Києву про визнання права власності на двоповерхову нежитлову будівлю загальною площею 1 897,10 кв.м., розташовану за адресою м.Київ, вул. Солом'янська, 3-Б задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2010 у справі № 3/156-32/98-31/144-40/538 підлягає скасуванню в повному обсязі з прийняттям нового рішення, згідно якого первісний позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву до Закритого акціонерного товариства комплектації „Тельком”, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Міністерство транспорту та зв'язку України, Державне підприємство „Український науково-дослідний інститут зв'язку” про визнання права власності задовольнити, в задоволенні зустрічного позову Закритого акціонерного товариства комплектації „Тельком” до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву про визнання права власності відмовити повністю. Апеляційне подання заступника прокурора міста Києва, апеляційні скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву та Міністерства транспорту та зв'язку України є обґрунтованими та підлягаютьзадоволенню.

Керуючись статтями 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційне подання заступника прокурора міста Києва та апеляційні скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву та Міністерства транспорту та зв'язку України на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2010 у справі № 3/156-32/98-31/144-40/538 задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2010 у справі № 3/156-32/98-31/144-40/538 скасувати повністю.

Первісний позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву задовольнити повністю.

Визнати за державою Україна в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву право власності на будівлю та дворові споруди, що знаходяться за адресою м.Київ, вул. Солом'янська, 3-Б.

Зобов'язати Закрите акціонерне товариство комплектації „Тельком” (ідентифікаційний код 05583489) повернути до державної власності майно - будівлю та дворові споруди, що знаходяться за адресою: м.Київ, вул.. Солом'янська, 3-Б за актом приймання-передачі Українському науково-дослідному інституту зв'язку (03680, м.Київ, вул. Солом'янська, 13).

Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Тельком” (03110, м.Київ, вул. Солом'янська, 3-б, ідентифікаційний код 05583489) до Державного бюджету України 85 грн. державного мита за подання позовної заяви, 42,50 грн. державного мита за подання апеляційного подання. Видати наказ.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Тельком” 03110, м.Київ, вул. Солом'янська, 3-б, ідентифікаційний код 05583489) на користь Міністерства транспорту та зв'язку України (01135, м.Київ, проспект Перемоги, 14) 42,50 грн. державного мита за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

У задоволенні зустрічного позову Закритого акціонерного товариства комплектації „Тельком” відмовити повністю.

Доручити Господарському суду міста Києва видати накази відповідно до законодавства.

Матеріали справи № 3/156-32/98-31/144-40/538 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанову може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя

Судді

Попередній документ
12387059
Наступний документ
12387061
Інформація про рішення:
№ рішення: 12387060
№ справи: 3/156-32/98-31/144-40/538
Дата рішення: 14.09.2010
Дата публікації: 24.11.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Київський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Інші позадоговірні немайнові спори; Визнання права власності