"11" грудня 2024 р.
Справа № 646/ 3133 /24
н/п 2/644/ 2485 /24
іменем України
про залишення позовної заяви без розгляду
11 грудня 2024 року м. Харків
Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Сітало А.К.,
за участю секретаря судового засідання - Трач М.В.,
розглянувши в приміщенні Орджонікідзевського районного суду м. Харкова, в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання дитини,
До Орджонікідзевського районного суду м. Харкова на підставі ухвали Червонозаводського районного суду м. Харкова від 02.04.2024 року про передання справи за підсудністю надійшла позовна заява, в якій позивач просить зменшити розмір аліментів які стягуються з нього на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1/4 частини на 1/6 частину його заробітної плати щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 11.09.2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає залишенню без розгляду з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду.
Справа неодноразово призначалась до судового розгляду, однак позивач будучи повідомленим про розгляд справи своєчасно та належним чином, шляхом направлення судових повісток на адресу місця проживання, яка вказана в позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1 , в судові засідання, які були призначені на 04.11.2024 року та 11.12.2024 року не з'являвся, про причини неявки суду не повідомив..
Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
З матеріалів справи вбачається, що адвокат Ісмайлова А.В., яка звернулася до суду з позовом та діє в інтересах позивача ОСОБА_1 має зареєстрований електронний кабінет в системі «Електронний суд» та отримує всі процесуальні документи та інформацію про процесуальні дії, зокрема про дату та час наступного судового засідання, що підтверджується довідками про доставку електронного документу (ухвали про відкриття провадження у справі та судової повістки про виклик до суду).
З вказаних довідок вбачається, що ухвала про відкриття провадження доставлена адвокату Ісмайловій А.В. до її електронного кабінету 13.09.2024 року о 13:27:38 год, а судова повістка про виклик до суду доставленапредставнику позивача до електронного кабінету 07.11.2024 року о 19:56:17 год.
Крім того, з поданих представником позивача заяв вбачається, що їй відомо про перебування в провадженні суду вказаної позовної заяви.
Крім того, інформація про час та дату судового розгляду справи розміщена на сайті Орджонікідзевського районного суду м. Харкова, що дозволяє позивачу та представнику позивача самостійно її переглянути.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.(Рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" №3236/03 від 03.04.2008 року).
Згідно ч. 4 ст. 44 ЦПК України суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Судом встановлено, що від позивача ОСОБА_1 та його представника - адвоката Ісмайлової А.В. не надходили заяви про розгляд справи без їхньої участі та заяви про відкладення розгляду справи.
Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого заявника і у випадку повторної неявки,суд залишає заяву без розгляду.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про залишення заяви без розгляду, оскільки судовий розгляд справи по суті не розпочинався, та належним чином повідомлений позивач та представник позивача повторно не з'явилася в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись ст. ст. 43, 44, 58, 64, 131, 257, 260-261, 353 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання дитини - залишити без розгляду.
Роз'яснити, що особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Копію ухвали направити сторонам по справі для відома.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня вручення повного тексту ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст ухвали складено 16.12.2024 року.
Суддя: А. К. Сітало